« на головну 18.06.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1249)
18
Квітень
 
Інтерв’ю
 
СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Інтерв`ю

ЮРІЙ БАЛАНЮК: «УЖЕ ЗАРАЗ МИ ПРАЦЮЄМО ЗАДЛЯ ВІДБУДОВИ НАШОЇ КРАЇНИ

ЮРІЙ БАЛАНЮК: «УЖЕ ЗАРАЗ МИ ПРАЦЮЄМО ЗАДЛЯ ВІДБУДОВИ НАШОЇ КРАЇНИ

Напередодні прове­дення IV Міжнарод­ного форуму «Люд­ський капітал: нави­чки для майбутнього», ми взяли ексклюзив­не інтерв’ю для газети «Профспілкові вісті» у голови Національного агентства кваліфіка­цій Юрія Баланюка.

– Юрію Вікторовичу, роз­почнемо з того, що Ви розмістили пост у соцме­режах про рекордну кіль­кість учасників курсу ві­деолекцій з розроблення професійних стандартів. Чому тема профстандар­тів стала популярною. Яка зараз ситуація з їх розро­бленням?

– Що собою являє професій­ний стандарт? Це документ, який описує вимогу до тієї чи іншої професії через про­фесійні кваліфікації, а тру­дові функції показують до якого рівня Національної рамки кваліфікацій відно­ситься та чи інша професій­на кваліфікація. Це дає можливість для людини зрозуміти, яким навичкам їй потрібно навчитися. По суті, професійний стандарт є дороговказом для системи освіти.

Освітні програми, написані на основі професійного стандарту, є підказкою будь-якому викладачу, який ні фізично, ні опера­ційно, ні за принципом сво­єї роботи не перебуває по­стійно на виробництві чи на якихось промислових май­данчиках і не має детально­го уявлення, який насправді є цей працівник, і не спро­можний логічно скласти якісну програму. Журналіс­ти не можуть писати профе­сійні стандарти будівельни­ків, а будівельники не мо­жуть писати за журналістів.

Варто відзначити, коли На­ціональне агентство з квалі­фікації створювалося, та­ких професійних стандартів було близько 10. Зараз таких професійних стандартів 289 і 370 заявок на розроблення нових професійних стандар­тів, і я передбачаю, що кіль­кість таких заявок збіль­шиться. Але що ще важли­во, це те, що за період діяль­ності агентства частина професійних стандартів уже оновилася. Це означає, що ринок розуміє, що він є повноцінним учасником формування людського ка­піталу, і робить внесок у його розвиток, тому що сьо­годні ринок не сподівається тільки на державу або на систему освіти, він сам фор­мує вимоги для системи освіти.

Інтерес до розроблення про­фесійних стандартів зрос­тає. 1171 людина зареєстру­валася на лекції по цій те­матиці, і це, насправді, ре­корд за весь період прове­дення нами процесу на­вчання.

– Що собою являє Націо­нальне агентство кваліфі­кацій – це колегіальний орган?

– Так, це колегіальний ор­ган, який здійснює свою ді­яльність відповідно до зако­нодавства, яке регулює сис­тему кваліфікації. Ми не державні службовці. Це ор­ган який створений відпо­відно до закону про освіту і регулюється окремим зако­нодавством, але що важли­во формат самого агент­ства, – це відповідь на ви­клики часу. Уряд і Верховна Рада розуміють – з форму­ванням людського капіталу одна держава не спроможна впоратися так ефективно, як би це робив формат соці­ального партнерства, тому свого часу було ініційовано створення такого органу. Його повноваження або рі­шення, які має реалізувати цей орган, були передбачені Угодою про асоціацію з ЄС, виходячи з того, що Україні необхідно провести проце­дуру формування інстру­ментів для визнання нефор­мальної/формальної осві­ти, що стало наслідком фор­мування профстандартів, на базі яких створюються кваліфікаційні центри. На­ціональне агентство діє з 2019 р. і підзвітне Кабінету Міністрів.

– Перейдемо до іншого запитання про роль проф­спілок у розробленні і за­твердженні професійних стандартів, але подиви­мося на це питання трошки ширше, я хотів би запитати про взаємодію проф­спілок як соціальних партнерів, органів дер­жавної влади і роботодав­ців та агентства. Чим до­помагають вам профспіл­ки?

– Очевидно, що абсолютна комунікація, підтримка, ко­операція, формування спільних рішень є на по­верхні. Я говорив про те, що Національне агентство ква­ліфікацій – це колегіальний орган, то тут варто наголо­сити на тому, що в агентстві присутні 25% представни­ків СПО профспілок. І біль­ше того, вони не лише від­стоюють, вони формують правила гри і впливають на процедуру поширення ін­формації щодо розробки профстандартів, формуван­ня методичних рекоменда­цій та проєктів нормативно- правових актів, які затвер­джує уряд.

Друга річ, що у цих норма­тивно-правових актах, які регламентують порядок розроблення та введення в дію перегляду професійних стандартів виписана чітка процедура формування ро­бочих груп, порядку пого­дження /узгодження тощо, і професійні спілки як соці­альний партнер по форму­ванню людського капіталу там передбачені, не можна створити робочу групу без участі професійних спілок.

Наведу приклад, що стосу­ється вугільної галузі, де була ініційована процедура розроблення професійного стандарту і професійні спіл­ки надали конкретні пропо­зиції до трудових функцій по суті професійного стан­дарту, – що підвищило його якість. І це особливо важли­во, оскільки професійний стандарт лягає в основу сис­теми освіти, що готує фахів­ців, які повинні вміти не тільки видобувати вугілля, але й бути соціально захи­щеними. Потрібно подяку­вати профспілкам за екс­пертну роботу: листи, ви­сновки, рекомендації, про­позиції до профстандартів.

Профспілки для нас є ак­тивним, ефективним, кон­структивним і результатив­ним соціальним партне­ром. Я б на таких чоти­рьох позиціях зробив акценти, і мені особис­то досить комфортно, і приємно працювати з ними.

– А як Ви бачите майбутнє співп­раці Національ­ного агентства і ФПУ?

– Ми спільно формуємо бачення полі­тики щодо про­фесійних стандартів і доно­симо його уряду. Адже ко­рисно подивитися на профе­сію через призму окулярів профспілкового бачення, роботодавця і центрального органу виконавчої влади, бо ми ж говоримо в системі кваліфікацій не тільки про освіту, але й про працю, тому що працю треба орга­нізовувати, у нас має бути актуальний класифікатор професій, що створює мож­ливість прогнозувати, а це ефективне використання бюджетних коштів, тому та­ким важливим є баланс ду­мок і поглядів.

Перед нами стоять коло­сальні виклики з приводу інтеграції національної системи кваліфікації до ЄС, і не можна фантазувати як змінити систему, її потріб­но привести у відповід­ність. Я думаю, що у пер­спективі ми можемо сфор­мувати і спільне бачення щодо напрацювання реко­мендацій і змін до європей­ського законодавства. Наші європейські партнери нам за це ще й подякують.

– До речі, за прогнозами у грудні ц.р. можуть розпо­чатися перемовини про вступ України до ЄС. Інте­грація до європейського кваліфікаційного про­стору що дасть Україні? Яке співставлен­ня Націо­нальної рамки кваліфі­кацій з Європей­ською рам­кою.

– Одразу хочу розвіяти росій­ські наративи про те, що Украї­на буде бідною після завер­шення війни, під це підво­дять навіть якісь сумнівні результати досліджень, тощо. Я вам скажу так, ве­лика кількість людей виїха­ла. Очевидно, що не всі вони повернуться, але я ду­маю, що в межах тієї кіль­кості населення яке буде, їх буде достатньо, щоб зроби­ти Україну успішною. Це, по-перше.

Друга позиція, що дасть нам відкритий ринок пра­ці? Не треба цього боятися, а треба створювати умови, щоб це відбулося швидше. Тому що інвестор швидше прийде в ту країну, в якій є людський капітал, ніж туди, де тільки створені енергетичні умови, і є газ та нафта.

Ми часто чуємо, що у нас працьовиті люди. Це так, але це не професійна розмо­ва, треба говорити про те, що наш зварювальник чи токар такий самий або на­ближений за кваліфікаці­єю, як на німецькому під­приємстві Rheinmetall і його не треба довчати. Тому співставлення Національ­ної рамки кваліфікації дає можливість нам розмовля­ти однією мовою, якщо ми приведемо наш класифіка­тор професій у відповід­ність до ISCO. Всі розмо­ви про те, що ми за­криємо кордони, – ні до чого до­брого не призве­дуть, ми все це вже проходи­ли за радян­ських часів.

Третій важ­ливий момент – це автомати­зація і робо­тизація ви­робничих, логістичних про­цесів. Вони вимагають висо­кого рівня кваліфікації з відповідним рівнем оплати праці. Тому треба говорити про швидку перекваліфіка­цію і навчання впродовж життя. А система освіти може переглядати освітню програму впродовж навчан­ня самого студента. Профес­тандарт має ставати акту­альнішим.

– Це нормально – ми за­хищаємо інтереси праців­ників. Так Ви за вільний ринок чи проти?

– Це ж риторичне запитан­ня. Очевидно, що ми не мо­жемо спинити процес. Ми можемо допомогти його адаптувати. Весь світ зараз полює за людським капіта­лом, чому не маємо робити це ми як українська держа­ва, чому ми не маємо ство­рити всі умови для того, щоб у нас працювали висо­котехнологічні виробни­цтва? Ми маємо на це право і відстоюємо його на полі бою.

РОЗМОВУ ВІВ ЮРІЙ РАБОТА

02.12.2023



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

08.05.2024 21:25

08.05.2024 21:01

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання