СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Розмова з головою профспілки робітників морського транспорту України (ПРМТУ) Михайлом КІРЄЄВИМ

 – Михайле Іва­новичу, цьо­горіч вашій профспілці виповнилося 20 років. Які ви­значальні віхи пройденого шляху Ви могли б назвати, які важливі завдання було сфор­мульовано й вирішено?

– То були напружені, дуже нелегкі роки, проте наша проф­спілка не лише вистояла й ли­шилася найбільшою громад­ською організацією у вітчизня­ному морському транспорті, а й на ділі забезпечила захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів спіл­чан, а також усіх працівників підприємств та організацій морської підгалузі.

Ми активно використовува­ли механізми галузевої угоди й колективних договорів, дбали про конструктивний соціаль­ний діалог з органами влади й роботодавцями, сприяли соці­альним партнерам у розвитку виробництва, забезпеченні продуктивної зайнятості лю­дей, збільшенні зарплати та створенні безпечних умов пра­ці. Тож, попри кризу, в міжз’їздівський період (2007–2011 рр.) на підприємствах зменши­лася кількість працівників, звільнених з ініціативи робото­давців, знизилася плинність кадрів, скоротилися втрати ро­бочого часу, нарешті, більш ніж удвічі зросла середня заро­бітна плата. Чималу роботу проведено також із захисту трудових прав українських мо­ряків, що працюють на суднах вітчизняних та іноземних суд­новласників.

Отже, позитивних зрушень у діяльності профспілки за цей час справді відбулось немало, хоча кожен з нас добре розуміє, що для того, аби забезпечити надійний захист законних прав та інтересів спілчан, та й усіх працівників підприємств мор­ського транспорту, необхідно запроваджувати нові, сучасні форми й методи впливу на соці­альних партнерів. А для цього нам належить бути згуртова­ною, потужною, монолітною ко­мандою. Лише разом ми – сила!

– Усе це (а також, мабуть, чи­мало іншого) свідчить переду­сім про добротне, продумане наповнення (і реалізацію) га­лузевої угоди...

– Так, починаючи з 2006-го, справді ефективно діє галузева угода, до якої закладено поло­ження щодо забезпечення соці­альних гарантій найманих пра­цівників та прав роботодавців із захисту інтересів підпри­ємств морського транспорту. Угода регулює відносини між роботодавцями й профспілко­вими комітетами, локалізує трудові конфлікти та створює сприятливий соціальний клі­мат у трудових колективах. Цей документ враховує практично всі складові належної життєді­яльності галузі: оптимальне фі­нансування, повноцінний соці­альний пакет, розвиток вироб­ництва, зайнятість, паритетне співробітництво з профспілкою в цілому й профспілковими ко­мітетами зокрема. А в сфері оплати праці місячну тарифну ставку робітника І розряду, за­йнятого на неосновних видах робіт, встановлено в розмірі 120% мінімальної заробітної плати за чинним законодав­ством України.

– Чи існують якісь принципові відмінності в роботі ЧППОМ порівняно з іншими первинни­ми організаціями вашої проф­спілки? Її було створено не од­разу. Чому? До слова, останні­ми роками питання охорони праці й життя українських мо­ряків уже вийшли за суто про­фесійні рамки, набули характе­ру суспільної й національної зацікавленості в забезпеченні їхньої безпеки праці...

– Чорноморська первинна профспілкова організація мо­ряків є наступником Відділу флоту, що існував при проф­спілці й сам-один проводив усю роботу з моряками. З ча­сом постала потреба розшири­ти сферу його діяльності, тож 2006 року й було створено ЧППОМ – задля захисту інтересів та піднесення рівня соці­альних гарантій моряків. Адже їхні проблеми відрізняються від проблем тих же портовиків, судноремонтників тощо. Робо­тодавцями для моряків є іно­земні судноплавні компанії, а з ними проводити соціальний ді­алог часом складніше, ніж із вітчизняними. Тим часом мо­ряки, котрі працюють на суд­нах іноземних власників або, як то кажуть, «під прапором», стикаються з певними пробле­мами у відкритому морі та в ін­ших країнах. Адже в кожній державі своє законодавство й свої умови. Тому для кожного судновласника, а подеколи на­віть судна, розробляється свій колективний договір.

Нині вся морська міжнарод­на громадськість перейнята ра­тифікацією Зведеної морської конвенції МОП 2006 року «Про працю в морському судноплав­стві», більш відомої як MLC 2006. Це засадний документ, що об’єднує численні міжнародні конвенції та нормативні доку­менти, які регулюють умови праці моряків на суднах іно­земних власників. Наша проф­спілка докладає максималь­них зусиль, аби донести до українського уряду ідею необ­хідності й важливості цієї кон­венції, адже це фактично білль про права моряків. У липні цьо­го року ми провели відповід­ний семінар за участю міжна­родних організацій, і за під­сумками цієї зустрічі було складене колективне Звернен­ня до уряду України (його від­везла до Києва директор депар­таменту трудових норм МОП Клеопатра Думбія-Генрі).

Отже, згадані питання, а та­кож чимало інших, власне, й становлять сутність діяльності Чорноморської первинної профорганізації моряків. Зо­крема, вона приділяє значну увагу їхньому здоров’ю. Понад два роки успішно діє механізм міжрейсового страхування мо­ряків. А з 2013 року умови за угодами зміняться: іноземні судновласники, які фактично є роботодавцями, фінансувати­муть страховий проект, тобто здійснюватимуть соціальні зобов’язання перед своїми пра­цівниками. Це одне з найваж­ливіших досягнень ЧППОМ, адже ми постійно дістаємо по­зитивні відгуки від моряків, котрі користуються страхов­кою. Нагальними лишаються питання пенсійного забезпе­чення моряків, оподаткування їхніх доходів.

– У жовтні цього року в Севастополі проведено семінар-дискусію «Як зберегти пер­винні профспілкові організації ПРМТУ й захистити членів профспілки в період реформу­вання правовідносин власнос­ті на підприємствах морського транспорту». У чому сутність реформування? Що, на Ваш погляд, є найголовнішим для вирішення задекларованого завдання?

– Справді, такий семінар від­бувся. Йдеться про процес ре­формування морських портів України, який може потягнути за собою, як видно із зазначеної теми, певну загрозу цілісності профспілки, принаймні утис­кання законних соціально-економічних прав працівників морського транспорту України. Приміром, звільнення. Тож до­повідачі звернули увагу при­сутніх на можливі складнощі й порекомендували первинним профорганізаціям своєчасно й у повному обсязі діставати інфор­мацію від адміністрації мор­ських портів про хід і порядок майбутньої реорганізації, а та­кож, у разі наявності, про інвес­тиційні проекти. Окремо було розглянуто порядок застосуван­ня п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України при звільненні працівників у зв’язку з ліквіда­цією, банкрутством, реорганіза­цією та перепрофілюванням підприємств, закладів та орга­нізацій. Так, у разі недодержан­ня роботодавцем встановленої законодавством та колектив­ним договором процедури звільнення працівників його ухвала має бути скасована на підставі звернення профспілки або за рішенням суду.

Для учасників семінару було підготовлене узагальнення су­дової практики справ за участю профспілок із метою вироблен­ня рекомендацій для голів пер­винних профорганізацій на ви­падок участі профспілки в судо­вих провадженнях.

Розглянуто також низку ін­ших важливих питань.

– Михайле Івановичу, в чому особливість та ефективність роботи Молодіжної ради ПРМТУ, і як у профспілці взага­лі мотивують молодих людей?

– Нашій Молодіжній раді вже понад 10 років і за цей час вона провела чотири масштаб­них молодіжних форуми, де­сятки засідань, чимало на­вчальних семінарів. Ми, із сво­го боку, намагаємося приділя­ти увагу проблемам молодих, не лишати їх на самоті з цими проблемами. Величезну роль тут відіграє благодійний фонд морського транспорту «Мор­транс», який підтримує талано­виту молодь, сприяє у вирішен­ні певних фінансових питань. Чималу відповідальність по­кладено на заступника голови ПРМТУ з молодіжного напрям­ку Ірину Черненко, яка доно­сить ідеологію профспілкового руху до молодих людей. Їм сьо­годні нелегко, надто тим, хто працює в портах. Під час однієї зустрічі чимало з них вислови­ли занепокоєння щодо свого ро­бочого місця: адже за масових звільнень першими йдуть мо­лоді спеціалісти. Тож усі вони хочуть знати, як захистити себе, як обстояти свої права. Й тут профспілка, звісно, завжди готова допомогти.

На останньому пленумі Цен­тральної ради ухвалено, на мій погляд, стратегічно важливі рекомендації. А саме: створити молодіжні організації в тих первинках, де чисельність мо­лоді становить понад 50 осіб, а Молодіжної ради немає; крім того, первинним профорганіза­ціям рекомендовано передба­чати в своєму річному кошто­рисі фінансування заходів, спрямованих на реалізацію мо­лодіжної політики, що їх про­водять молодіжні організації ППО.

29.11.2012

Тетяна МОРГУН, оглядач «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини