« на головну 18.06.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1249)
18
Квітень
 
Інтерв’ю
 
СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Профспілки за кордоном

США: ЧОМУ НАМ ПОТРІБНІ ПРОФСПІЛКОВІ ЗАЛИ В КОЖНОМУ МІСТІ

США: ЧОМУ НАМ ПОТРІБНІ ПРОФСПІЛКОВІ ЗАЛИ В КОЖНОМУ МІСТІ

 
Книга Лейні Ньюман і Теди Скокпол «Проф ­спілковий блюз іржа­вого поясу» переконли­во доводить, що успіх лівих сил у «іржавому поясі» залежить від відродження присут­ності та статусу проф­спілок – і почуття соці­ального зв’язку, яке вони пропонують – у місцевих громадах.

Прогресисти справедливо б’ють на сполох щодо жахли­вого стану праці в США про­тягом десятиліть. Сьогодні щільність профспілок у при­ватному секторі становить лише 6%, порівняно з понад 30% у 1960-х роках, а робітни­чий рух має менший вплив на американську політику, ніж у 1920-х роках.

Тож не дивно, що амери­канські робітники почува­ються не дуже добре, і багато коментаторів справедливо стверджують, що єдиними ліками є масштабне відро­дження робітничого руху.

Проте профспілкам по­трібно не лише залучати но­вих членів, але й бути при­сутніми в громадах так, як вони не були присутні протя­гом тривалого часу.

ПРОФСПІЛКОВА ЛЮДИНА І ПРОФСПІЛКОВЕ МІСТО

Чому профспілки сьогод­ні не резонують з людьми так, як колись, особливо в громадах «іржавих поясів», таких як західна Пенсильва­нія. У період розквіту проф­спілкових міст профспілки допомагали організовувати рекреаційні ліги та громад­ські заходи. Вони були ак­тивними в церквах, школах і політиці. Профспілкові бу­динки були символом при­сутності профспілок у грома­дах. До того ж, люди отриму­вали основну політичну ін­формацію з профспілкових видань.

ОСІНЬ

Проте ця крихка екосис­тема майже повністю зале­жала від післявоєнного еко­номічного буму, який спри­яв швидкому зростанню ме­талургійних заводів на захо­ді Пенсильванії. Після того, як почала зростати європей­ська та японська конкурен­ція, набрав обертів неолібе­ральний натиск, доля аме­риканських робочих місць у промисловості була прак­тично вирішена, і профспіл­кове містечко почало не­впинно занепадати.

Профспілки намагалися зупинити занепад своїх га­лузей, в деяких випадках на­магаючись використати право примусового відчу­ження для захоплення заво­дів, але це не вдалося. Гро­мади почали відчувати, що профспілки просто не в змо­зі захистити робочі місця, і що доцільніше йти індиві­дуальним, а не колективним шляхом.

Оскільки профспілки не­безпідставно намагалися спрямувати свої ресурси, що стрімко зменшувалися, на екстрену політичну адвока­цію, припинилося спонсор­ство дитячих бейсбольних ліг, паради до Дня праці були скорочені або скасова­ні, місцеві профспілкові ви­дання призупинені, а проф­спілкові зали зачинені або перетворені на продовольчі банки. Як наслідок, присут­ність профспілок у містах поступово зменшувалася, а разом з нею і їхня роль у по­всякденному житті трудя­щих.

ПОРОЖНЕЧА ЗАПОВНИЛАСЯ

Коли профспілки вийшли зі стадії «іржавого поясу», консервативна трійка вели­ких роботодавців, євангель­ських церков і все більш по­ширених стрілецьких клубів заповнила цю порожнечу. Компанії почали пропонува­ти послуги та пільги грома­дам, які колись надавали профспілки, що призвело до того, що робітники почали більше ідентифікувати себе з компанією, ніж з профспіл­ками.

ПОВЕРТАЄМО ПРОФСПІЛКОВІ ЗАЛИ НА ГОЛОВНУ ВУЛИЦЮ

Хоча ця картина є похму­рою, для Ньюмана та Скок­пола надія не втрачена. Рі­шення від них напрочуд про­сте: профспілкам потрібно краще працювати в грома­дах і налагоджувати зв’язок зі своїми членами.

Незалежно від того, на­скільки обмеженими в ресур­сах можуть бути профспіл­ки, лідери повинні усвідоми­ти, що зусилля зі створення та зміцнення зв’язків з гро­мадами за межами та на ро­бочих місцях є життєво важ­ливими. Спільне почуття гордості між існуючими чле­нами профспілки також важ­ливе для залучення нових членів; нові члени повинні чути не лише про те, що профспілки збирають вне­ски, але й про те, що вони пропонують спільноту бра­тів і сестер, які «прикрива­ють один одного» під час пе­реговорів про укладення контрактів і багато іншого.

НОСТАЛЬГІЯ ЗА МИНУЛИМ, ЯКОГО НЕ ПОВЕРНУТИ?

Масове вбудовування профспілок у місцеві грома­ди є дуже привабливою іде­єю. Проте на горизонті не ви­дно чітких політико-еконо­мічних змін, які б забезпечи­ли матеріальну основу для економічного відродження в цих громадах.

По-перше, працівники змушені їздити на роботу все далі і не можуть підтримува­ти міцні соціальні зв’язки на роботі, навіть якщо хочуть цього. Працівники набагато рідше працюють в одному місці зі своїми сусідами, тому цей важливий меха­нізм, який дозволив проф­спілкам так міцно закріпи­тися в громадах, більше не існує. Більше того, громади сьогодні набагато частіше формуються в Інтернеті, де налагодити глибокі та трива­лі соціальні зв’язки складно – якщо не неможливо.

Все це змушує замислити­ся над тим, чи не є чіткий за­клик Ньюмана і Скочпола до відродження профспілково­го «іржавого поясу» більше ностальгічним, ніж страте­гічним.

ДОРОГА ПОПЕРЕДУ

Тим не менш, Ньюман і Скокпол пропонують дещо дивовижний приклад побу­дови профспілок як можливу модель. З огляду на те, що бу­дівельні профспілки завжди мали охоплювати велику ге­ографічну територію, їм до­водилося постійно шукати способи налагоджувати зв’язки між розпорошеними членами профспілки. Це до­зволило профспілкам буді­вельників вистояти під час масштабних змін неолібе­ральної епохи так, як не змо­гли інші профспілки.

Якщо відродження проф­спілок набуде гібридних осо­бистих і віртуальних форм, а також поєднуватиме органі­зацію спільнот на місцях із креативними підходами до підтримки солідарності на великій відстані, воно має шанс стати успішним.

ДЕПАРТАМЕНТ МІЖНАРОДНИХ ЗВ’ЯЗКІВ АПАРАТУ ФПУ

 

ЄС ГОТОВИЙ ПІДТРИМУВАТИ УКРАЇНУ, СКІЛЬКИ БУДЕ ПОТРІБНО

Рада та Парла­мент ЄС досягли попередньої до­мовленості про створення нового інструменту для підтримки від­новлення України.

Загальний бюджет Українського фонду ста­новитиме €50 млрд.

«ЄС готовий підтриму­вати Україну стільки, скільки буде потрібно. Український фонд дозво­лить нам спрямувати під­тримку Україні, щоб допо­могти її народу відновити свою країну. Водночас ця підтримка допоможе Україні просувати рефор­ми та модернізацію, необ­хідні для просування на шляху до майбутнього членства в ЄС», – Вінсент ван Петегем, Міністр фі­нансів Бельгії.

СТРУКТУРА У ТРЬОХ НАПРЯМКАХ

Структура Програми для України складати­меться з трьох компонен­тів:

Компонент I : уряд України підготує «Україн­ський план», в якому бу­дуть викладені його на­міри щодо відновлення, реконструкції та модерні­зації країни, а також ре­форми, які він планує здійснити в рамках про­цесу вступу до ЄС. Фінан­сова підтримка у формі грантів та кредитів дер­жаві Україна надавати­меться на основі вико­нання «Українського пла­ну», який буде підкріпле­ний набором умов та гра­фіком виплат.

Компонент II : в р ам­ках інвестиційної програ­ми ЄС надаватиме під­тримку у формі бюджет­них гарантій та поєднан­ня грантів і позик від дер­жавних і приватних уста­нов.

Компонент ІІІ: допо­мога у вступі до ЄС та інші заходи підтримки, що до­помагають Україні адап­туватися до законодав­ства ЄС та здійснювати структурні реформи на шляху до майбутнього членства в ЄС.

ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ

Загальний бюджет Програми для України у розмірі € 50 м лрд б уде розподілено між €33 млрд у вигляді кредитів та €17 млрд у вигляді грантів.

Україна може запроси­ти в рамках Українського плану попередній платіж у розмірі до 7% від суми Програми.

16.02.2024



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

08.05.2024 21:25

08.05.2024 21:01

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання