СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Без чого не можуть обійтися сучасні люди

Відключення світла, випадкова відсут­ність мобільного телефону або інші не­приємності часто сприймаються нами як трагедія. «Профспілкові вісті» аналі­зували, без чого не може прожити сучас­на людина і що буде, якщо позбавити її звичних благ цивілізації.

ГАСІТЬ СВІТЛО

Мабуть, основне, без чого не може прожити людина – це електрика. Особливо це стосується приватних бу­динків, у яких від електро­постачання залежить геть усе: починаючи від води й закінчуючи теплом і світ­лом.

Але відключення світла навіть на декілька годин – неприємна несподіванка і для мешканців квартир. Ро­ків десять тому в одному з будинків у спальному райо­ні Києва на два дні відклю­чили електропостачання. Тож люди насправді мало не померли з голоду й депре­сії. Адже будинок був осна­щений електричними, а не газовими плитами. До того ж це сталося взимку, отже, о четвертій годині вже було темно.

Людська залежність ід благ цивілізації, тієї ж елек­трики або гарячої води, нині настільки велика, що, втра­тивши хоча б частину звично­го комфорту, людина просто відчуває себе безпорадною та нещасною. Без перебільшень. Достатньо почитати відгу­ки на численних форумах. Люди, у яких відключили вдома світло, не приховують своєї злості або страху.

«Відчуваєш себе сліпим кошеням. Особливо неком­фортно, коли це стається у двадцятиградусний мо­роз, як зараз. Немає ані комп’ютера, ані обігрівача, ані чашки чаю, ані музики. До чого ж людина залежна від благ цивілізації», – пише один із користувачів. А ось – реакція іншої дівчини на тимчасове виключення електрики: «Це просто жор­стоко та не по-людськи –по­збавляти людей елементар­них речей, необхідних для більш-менш нормального існування».

Щоправда, є й інші ко­ментарі: «Вчора виключали світло. Хвилин на 15. Але щастя… Сидиш в Інтернеті, маєш купу справ, аж тут – клац – і все. Ані справ, ані Інтернету, лише темрява. Ось, нарешті, й знадобилася купа кольорових блискучих свічок, що валяються ще з нового року».

Залишається лише диву­ватися, як іще півтора сто­ліття тому жили наші пра­щури. Вони не мали світла й опалення, але якось дава­ли собі раду за допомогою свічок та інших засобів. До речі, відсутність електрики не завадила творити відо­мим геніям – письменникам, композиторам. З огляду на те, що у наш час кількість талановитих людей зменши­лася, полум’я свічки надиха­ло багато краще, ніж світло електричної лампочки.

А якщо серйозно, то над­мірна «зачепленість» за бла­га цивілізації – це справжня біда сучасних людей. У го­нитві за зручностями й ком­фортом вони псують при­роду та, зрештою, і власний характер. Адже нічого так не виводить зі стану рівно­ваги, як, приміром, відсут­ність води, коли треба конче прийняти ванну за годину до важливої зустрічі чи по­бачення.

ЖИТТЯ БЕЗ МОБІЛКИ – СТРАШНИЙ СОН

Ще одна річ, без якої не­можливо уявити сучасну людину – мобільний теле­фон. «Мобілки» стали на­шим другим «я», без них ми у прямому розумінні слова відчуваємо себе як без рук.

В ідеалі ділова людина сьогодення має навіть два телефони. Наприклад, робо­чий і домашній, або ж сім-картки різних операторів – для зручності та економії. Коли ж користувач забуває свою «цяцьку» вдома або втрачає її через різні причи­ни, це викликає справжню паніку.

Анекдот на цю тему. Ге­ніальна sms-ка: «Любий, ти забув вдома телефон». І слі­дом інша: «Чому ти не від­повідаєш?» Жарти жартами, а в наш час залишитися без телефону у прямому сенсі означає випасти з життя. Особливо коли одночасно немає доступу до інших джерел комунікації.

Нездатність сучасної лю­дини прожити без телефону бодай кілька годин підтвер­джують і численні дослі­дження. Наприклад, опиту­вання Research & Branding Group, яке проводилося у вересні цього року, виявило, що лише 12% українців мо­жуть прожити без мобільно­го телефону.

У соціальних мережах і ЗМІ стали популярними різного роду експерименти. Приміром: прожити тиж­день без телефону. Один із них проводили журналісти відомого сайту. По-перше,

учасник експерименту не витримав тижня – лише чотири дні. По-друге, йому дуже важко було впоратися зі звичним рефлексом – по­тягнутися за телефоном, перевірити дзвінки та sms-ки. Відсутність телефона викликала у перші секунди страшенну паніку (загубив, поцупили), і вже потім він згадував про справжню при­чину зникнення телефона.

Цей прилад виконує нині ще одну важливу функцію: багато людей не носять руч­них годинників, дізнаючись час із екрана телефона. Так само мобілки використову­ються замість будильників. Окрім того, більшість мо­більних телефонів оснаще­на камерою, диктофоном, через них можна заходити в Інтернет, слухати музику та грати в ігри. Отже, відмова від такої забавки навіть на короткий термін – справжнє випробування.

До речі, вчені й психоло­ги радять іноді вимикати телефон на кілька днів (ба­жано – не робочих) або «забу­вати» його вдома. По-перше, це зменшить вплив шкідли­вого (ще ніхто не довів зво­ротного) випромінювання. По-друге, це гарна підзаряд­ка для мозку: треба ж мірку­вати, як вийти з тієї чи іншої ситуації, як зв’язатися з по­трібною людиною, де знайти її телефон. Нарешті, у такий спосіб можна зекономити на мобільному зв’язку.

ГЕТЬ ІНТЕРНЕТ!

Ще одна «напасть» сьогод­нішнього світу – комп’ютер та Інтернет. Якщо на хвили­ну уявити, що вас позбави­ли ноутбука та відключили від мережі, та ще й надовго, серце почне битися швидше. Адже залишитися без новин, електронної пошти, соціаль­них мереж та розважальних сайтів – це вселенська ката­строфа.

Сьогодні число користу­вачів Інтернету в Україні становить близько 12 млн людей. Цікаво, скільки з них готові відмовитися від нього. Особливо, коли вже міцно «підсіли» на мережу. Адже навіть ті, кому за ро­дом діяльності Інтернет не дуже потрібен, з радістю використовують різні кому­нікатори – ICQ, QIP, Skype тощо, «зависають» у чатах або соціальних мережах. І якщо спробувати їх позба­вити цього щоденного «нар­котику», це може викликати агресію або навіть справ­жню «ломку».

У Великобританії не­щодавно проводилися до­слідження, в рамках яких респондентам пропонували на добу відмовитися від користування Інтернетом. Виявилося, що понад 53% учасників експерименту по­чувалися невдоволеними та навіть нещасними. Близько 40% опитаних визнали, що почуваються самотньо без всесвітньої мережі. Висно­вок експерименту: більша частина його учасників змо­гла відмовитися від корис­тування Інтернетом лише на добу, та й то з великими труднощами.

Подібні дослідження про­водилися і в Росії. Під час опитування «RUметрики» з’ясувалося, що 45% росіян не можуть жити без Інтерне­ту. При цьому вони не готові відмовитися від нього, на­віть якщо їм не вистачатиме грошей на харчування.

Інтернет – це справжній рай для багатьох профе­сій. Адже нічого не треба запам’ятовувати: достатньо зафіксувати в пам’яті, де можна взяти інформацію. Це повністю «переформа­тувало» мозок та роботу пам’яті сучасної людини. По суті, Інтернет зробив пред­ставників багатьох профе­сій (наприклад журналіс­тів) лінивими. Бо навіщо перепитувати й уточнювати по телефону або записува­ти інформацію на нудних прес-конференціях. Усе ж за кілька хвилин з’явиться на сайтах інформаційних агентств.

БЕЗ ЧОГО НЕ ПРОЖИВУТЬ НАШІ ДІТИ

Перелік речей, без яких не може прожити одне поко­ління, постійно розширюєть­ся нащадками. Наші мами швидко звикли до пральних машин, телевізорів та холо­дильників. Покоління, наро­джене в 70-х, таким «мотло­хом» вже не здивуєш: наші «іграшки» більш круті. У наших дітей, мабуть, список «життєво необхідних» речей буде довжелезним. Уже за­раз легко помітити, що 8–9 із 10 молодих людей не можуть обійтися без улюбленої му­зики, що лунає крізь навуш­ники з радіо або плеєра.

Крім того, в наше життя стрімко вриваються планше­ти I-pad, електронні книжки та інші гаджети та комуні­катори. Готівку поступово замінюють банківські карт­ки – мабуть, це наступна річ, без якої ми не уявлятимемо своє життя.

У цей список, напевно, ввійдуть і автомобілі. Стар­ше покоління досить спокій­но ставиться до перспективи користування міським тран­спортом (навіть за наявності авто). А от молодим автомо­білістам спуститися в метро або сісти в маршрутку до­волі важко. Краще стояти в кілометрових заторах, зате з комфортом.

Але проблема в тому, що чим більше побуто­вих та технічних новацій з’являється в людини, тим частіше вона забуває про го­ловні цінності. І якщо її вно­чі запитають, без чого вона не зможе прожити, то відпо­відь із високою вірогідністю буде стосуватися предметів комфорту. В жодному поді­бному соціологічному опи­туванні немає відповідей, що не можна прожити без любові, ніжності або живого спілкування. Чи не зависо­ка ціна за можливість жити комфортно та користувати­ся благами цивілізації?

ПРОЩАВАЙ, ТЕЛЕВІЗОРЕ!

За даними численних опитувань, проведених у різних країнах, зростає кількість людей (особливо молодих), які цілковито можуть обійтися без телевізора. На думку вчених, причина цьому в одноманітності телевізійного набору – старі фільми, серіали, розва­жальні програми або реаліті- та талант-шоу не здатні задовольнити потреби глядацької аудиторії, тим більше молодіжної. Усе, що показують по телебаченню, можна знайти в інтернеті. і без довгої набридливої реклами.

ЦІНА ЗА КОМФОРТ – ЗДОРОВ’Я

Блага цивілізації, з одного боку, необхідні, а з іншого – можуть бути шкідливи­ми. Адже чим більше ми віддаляємося від приро­ди, тим менше можемо розраховувати на її допо­могу. Усі «принади» вели­ких міст – погана еколо­гія, стреси та шалений ритм життя, роблять наш організм вразливим до різних хвороб та послаб­ляють імунітет. Тому лікарі радять людям хоча б іноді відпочивати від цивіліза­ції. Для цього можна на кілька днів виїхати на природу. «Забувши» вдо­ма мобільний, ноутбук, плеєр та інші звичні іграшки. Користь від та­ких «днів свободи від ком­фортного життя» важко переоцінити.

ПРИВІТ ІЗ МАЙБУТНЬОГО

Учені всього світу усві­домлюють, що з роками залеж­ність людства від благ цивілі­зації лише зро­статиме. Саме тому наука постійно експе­риментує, з’являються нові технології, зокре­ма нанотехнології. Саме за ними, як вважають аналітики, майбутнє. За допомогою таких техноло­гій люди почнуть вдягатися в речі, які можуть змі­нювати колір, розміщувати на своїх візитках аудіо- та відеоінформацію. Продавці в крамницях ста­нуть віртуальними. А пам’ятники в містах не бу­дуть більше бронзовими мовчунами, а розповіда­тимуть історичні події. Комусь ця картина здасть­ся напівфантастичною, але вчені прогнозують подібне вже років за 10.

04.12.2011

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини