« на головну 23.07.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1254)
04
Липень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Тема номера

ЖОВТНЕВИЙ ЗАПРОШУЄ НА КОНЦЕРТ ПЕРЕМОГИ

ЖОВТНЕВИЙ ЗАПРОШУЄ НА КОНЦЕРТ ПЕРЕМОГИ

Рік війни минув. Яким цей трагічний час став для Міжнародного центру культури і ми­стецтв профспілок України («Жовтневий палац»)? Як довелося переформовувати свою роботу? Яке зна­чення набуває культу­ра в часи сурових для країни випробувань?

Своїми думками щодо цього поділився директор МЦКМ Юрій Бо­бир.

Перемога буде за нами!

– Коли лютневого ранку минулого року почув кано­наду пострілів та вибухи російських бомб на підсту­пах до столиці, одразу пої­хав на роботу. З майданчи­ка перед Жовтневим від­зняв відео центру столиці – Майдану Незалежності – та, намагаючись якось са­мому заспокоїтись і нада­ти хоч трішки впевненості тим, хто перегляне пост у соцмережах, написав: «сер­це Києва б’ється, тут поки все тихо. Перемога буде за нами!».

Через нашу локацію – 200 метрів до центру Києва з перших днів війни до нас звернулись по допомогу представники тероборони та військові. Для їхнього розміщення ми завезли матраци і у Блакитному залі палацу у нас інколи перебували до 200 осіб. Усі­ма можливими способами ми допомагали боронити столицю. Наші витрати об­числювались шестизнач­ною цифрою, але все це не мало значення, адже тоді вирішувалась доля кожно­го з нас і наше майбутнє.

Через воєнний стан роботу за основним напрямом, тобто, проведення концер­тів та культурно-мистець­ких закладів, нам довелось припинити. Проте, ми на­магалися підтримувати життєдіяльність підприєм­ства, виплачувати зарпла­ту, утримувати будівлю палацу. МЦКМ – не дер­жавне підприємство, тому нам треба заробляти са­мим на себе. І ось, пам’ятаю, що саме на Ве­ликдень минулого року я прийняв рішення все ж таки розпочати працювати як концертний майданчик.

У тому була не тільки жит­тєва необхідність для тру­дового колективу, а ще й відчуття того, що у такі важкі дні, коли гинуть наші співгромадяни, ворог загрожує знищенню всьо­гоукраїнського, саме мис­тецтво зможе допомогти.

Перші концерти у воєнному Києві пройшли саме у МЦКМ

Отже, 21 травня 2022 року вперше у воєнному Києві на нашій локації пройшов концерт. Прийшло близь­ко 500 осіб. Зі сцени ор­кестр грав рок-хіти. І я по­мітив, що людям, які пере­жили жахіття перших мі­сяців повномасштабної ві­йни, навіть було незрозу­міло, а як реагувати на ви­ступ музикантів? Пролу­нала перша мелодія, а присутні у залі навіть не знали, чи їм плескати в до­лоні, як зазвичай?.. Але по­тихеньку усі вирішили, що аплодувати не заборо­няється.

Той перший наш концерт вийшов дуже патріотич­ним: світло на сцені було у жовто-блакитних тонах, усі присутні відчули єдність, душевне піднесення і ми зрозуміли: культурні захо­ди потрібно організовувати і проводити, насамперед, для наших відвідувачів.

Тому другий наш концерт відбувся вже за тиждень і це був дитячий захід. Можу з впевненістю сказа­ти, що ми перші в Україні провели дитячий культур­ний захід під час війни, – то була театралізована ви­става для дітей. Тоді до нас прийшли більше 500 діто­чок разом із батьками. І ми остаточно переконались, – культурний продукт затре­буваний, ми повинні пра­цювати на перемогу, тому що культура під час війни – це також зброя.

Як працювати закладу культури під час війни?

Передусім для облашту­вання укриття впорядку­вали кімнати на цокольно­му поверсі та у підвально­му приміщенні. Постави­ли там стільчики, прове­ли автономне світло, воду, забезпечили санітарію та ін. Отже, у нас з’явилась можливість без порушень існуючих правил прийма­ти по 1100 глядачів на кож­ному концерті у партері великої зали та амфітеа­трі. А під час повітряної тривоги усі глядачі, обслу­говуючий персонал і ар­тисти мають вийти із зали і перейти в укриття. Після відбою концерт продовжу­ється.

Таким чином після почат­ку війни ми стали одними з піонерів, хто розпочав у Києві концертну діяль­ність і продемонстрував, що навіть за таких умов галузь культури може пра­цювати. Вже у листопаді– грудні минулого року по завантаженню і по кіль­кості проведених заходів ми вийшли на довоєнний і навіть на доковідний пері­од. На місяць у нас відбу­ваються по 25–30 заходів: концерти, спектаклі, дитя­чі заходи тощо. До нас що­місяця попри воєнний стан приходять 30–35 тис. відвідувачів.

Не музою єдиною…

Утім, Жовтневий палац – це 16 тис кв. м. площі, яку належить забезпечити опа­ленням і електрикою, во­дою та всім іншим, що не­обхідно для нормального функціонування. А восени та взимку через постійні ракетні обстріли часто-гус­то зникали світло, вода і опалення. Через те дове­лось шукати технічні мож­ливості роботи у таких екс­тремальних умовах.

Ми закупили великі єм­ності для води, до нашої будівлі заведено дві лінії електроенергії, тому світ­ло було постійно. До того ж ми обладнали автоном­не опалення нашої будів­лі. За фінансової підтрим­ки нашого засновника – Федерації профспілок України – придбали необ­хідне устаткування: те­плові насоси «повітря– вода». Зараз у будівлі ви­користовуємо тепло, яке отримуємо у прямому сен­сі з повітря, а потім подає­мо його до існуючої опа­лювальної системи. Завдя­ки цьому вдало пережили холоди, і вже за поточний опалювальний сезон вда­лося окупити цю систему.

Ренесанс української музики та мистецтва

Наразі можна спостерігати ренесанс української справжньої, глибинної му­зики та мистецтва. Ще до 2014 року насправді кажу­чи, щирі українські співа­ки і артисти мали менше можливостей прорватись на концертний олімп і, на жаль, вважались другим ешелоном естради.

Але тепер потреби публі­ки змінилися і з’явився по­пит на наш ідентичний, патріотичний культурний продукт. А українські митці довели, що не тіль­ки уособлюють дорогоцін­ний здобуток нашої куль­тури, але й перебувають на передовій культурного фронту, обстоюючи справ­жні цінності та ідеали.

Наразі саме українські гур­ти збирають аншлаги. І що важливо, у культурному се­редовищі простежується зв'язок поколінь між борця­ми за Незалежність Украї­ни, яка тривала багато со­тень років, і героями сього­дення. Це можна відмітити як тенденцію, що тепер з’явилась у нашому сус­пільстві. Приміром, багато хто з наших сучасників звертаються у своїй твор­чості до віршів Тараса Шев­ченка, пісня «Ой у лузі чер­вона калина» – марш січо­вий стрільців, якому вже більше 100 років, а пісня «Яворина», яка нині вкрай популярна у виконанні Сте­пана Гіги, була написана на початку 90-х років минуло­го століття, відразу після набуття Україною незалеж­ності – на смерть нашого ве­ликого співвітчизника, ві­домого співака Назарія Яремчука. У наші часи та­кож з’являються нові вій­ськові пісні, які віддзерка­люють сьогоднішній мо­мент нашої історії і дуже співзвучні сучасності. Піс­ні, народжені війною, – культурний феномен, який з’являється у нас на очах.

Хочу також зауважити, що мною було прийняте ще одне рішення – під час ві­йни не припиняти фінан­сування наших колективів художньої самодіяльнос­ті. Тому продовжують ре­петиції такі творчі колек­тиви МЦКМ як Народний оркестр народних інстру­ментів ім. В.Васильєвої, Народний ансамбль на­родного танцю «Горлиця», Народний джазовий ор­кестр «Музична лаборато­рія». Артисти їздять по госпіталям, виступають перед захисниками у вій­ськових частинах. На кон­церти, організатором яких виступає Жовтневий па­лац, вхід для військовос­лужбовців безкоштовний.

Війна спонукала митців змінити завдання та пріоритети

Також під час війни зазна­ють змін за формою і з’являються нові культур­ні продукти. Зокрема, в афіші Жовтневого палацу все частіше можна віднай­ти виступи артистів у фор­маті стенд-ап.

Майже на кожному кон­церті або заході відбува­ється збір коштів на потре­би ЗСУ, на придбання дро­нів, тепловізорів, на допо­могу конкретним захисни­кам, які постраждали вна­слідок бойових дій. Це важ­лива соціальна місія, яку у даний час виконуємо ми і загалом галузь культури.

Інколи стендапери або ар­тисти влаштовують аукці­они і прямо зі сцени під час концерту пропонують придбати речі, які приво­зять з місць бойових дій, приміром, тубус від дже­веліну, гільзи від снарядів або уламки бойових засо­бів, часто продаються кар­тини на патріотичну тема­тику, інші витвори мисте­цтва, збираються скринь­ки з грошима. В окремих випадках обсяг пожертв доходить до сотень тисяч грн. Так на концерті поета Павла Вишебаба в нашому палаці, на аукціоні було зібрано і передано для по­треб армії 1 млн грн.

Вбачаю в цьому також наш вклад у Перемогу.

Викликам війни відповідаємо новими можливостями

Вже під час війни, мину­лого літа вперше за всю іс­торію Жовтневого палацу, якому після повоєнної від­будови у грудні минулого року виповнилося 65 років, ми вперше відкрили літ­ній майданчик – внутріш­ній Затишний дворик. По­дібного у концертній істо­рії МЦКМ ніколи не було. Такий формат шоу схваль­но сприйняли наші відвід­увачі і ось для них маємо гарну звістку – 12 травня цього року ми знову від­криваємо літній майдан­чик. Розрахований він на 350 місць, там передбаче­но укриття від дощу, так що приходьте, шановні ки­яни, гості столиці, не по­жалкуєте!

А вже з вересня плануємо розпочати працювати на повний Великий зал Жов­тневого, себто на 2000 гля­дачів.

Отже, війна дає нам ви­клики, а ми маємо на них відповідати.

Таким чином, сповнені мрій і сподівань на краще, хочемо звернутись до партнерів з організації та проведення концертів і до наших прихильників: ша­новні друзі, на честь Пере­моги над російською агре­сією у Жовтневому палаці відбудеться безкоштовний концерт, присвяченій цій історичній події. Двері па­лацу будуть відчинені для всіх, хто прийде до нас роз­ділити цю неймовірну ра­дість.

Запрошую вас і наближає­мо Перемогу!

ОЛЕКСІЙ КОРЕЦЬКИЙ,

ФОТО АВТОРА

02.05.2023



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

08.05.2024 21:25

08.05.2024 21:01

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання