ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ФПУ ЗАСУДЖУЄ ЗАКОНОДАВЧІ ІНІЦІАТИВИ, СПРЯМОВАНІ НА РУЙНАЦІЮ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ

П резидія ФПУ на своєму засіданні 20 квітня схва­лила Заяву щодо зареє­строваних у Верховній Раді України законодав­чих ініціатив влади, спрямованих на «дерегуляцію» трудових відно­син.

У тексті Заяви зазначається, що ФПУ висловлює глибоке обурення з приводу реєстрації у Верховній Раді чергових законопроєктів, спрямова­них на демонтаж у країні гарантова­ної Конституцією України, міжнарод­ним та європейським правом системи захисту найманих працівників від свавілля роботодавців у трудових від­носинах:

«13 квітня 2021 року групою народ­них депутатів від провладної моно­більшості було зареєстровано законо­проєкт № 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спро­щення регулювання трудових відно­син у сфері малого і середнього під­приємництва та зменшення адміні­стративного навантаження на підпри­ємницьку діяльність». Кількома дня­ми пізніше, 16 квітня, на закритому від представників сторін соціального діалогу та громадськості позачергово­му засіданні Уряду схвалено розро­блений Мінекономіки законопроєкт № 5388 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо де­регуляції трудових відносин».

Законопроєктом № 5371 передбача­ється фактичний розподіл найманих працівників на декілька категорій щодо рівня захищеності їх прав зако­нодавством про працю. Для працівни­ків підприємств, що відносяться до юридичних осіб публічного права (створених рішеннями органів влади або місцевого самоврядування), а та­кож працівників великих приватних компаній з чисельністю понад 250 осіб передбачається зберегти чинний ре­жим захисту трудових прав, визначе­ний, зокрема, Кодексом законів про працю України та відповідними спеці­альними законами і підзаконними ак­тами. Для найманих осіб приватних компаній малого і середнього бізнесу, а також із заробітною платою вище восьми мінімальних зарплат, пропо­нується встановити так званий дого­вірний режим регулювання трудових відносин. Згідно з нововведенням ро­ботодавцеві і працівникові пропону­ється «на власний розсуд за взаємною згодою врегулювати свої відносини в частині виникнення і припинення тру­дових відносин, системи оплати праці, норм праці, розміру заробітної плати з урахуванням встановленого законом граничного мінімального розміру, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенса­ційних і гарантійних виплат, норм ро­бочого часу та відпочинку з додержан­ням норм загальної тривалості робо­чого тижня, тривалості щотижневого відпочинку та інших прав і гарантій». Положення трудового договору, що не виконуватимуть визначених законо­давством гарантій, визнаватимуться чинними та такими, що не погіршу­ють становище працівника. Окрім того, проєктом дозволяється звільнен­ня працівника з ініціативи роботодав­ця без пояснення причин за умови ви­плати компенсації у розмірі трьох мі­німальних заробітних плат.

Законопроєктом № 5388 пропону­ється дозволити встановлювати в ін­дивідуальному трудовому договорі додаткові, не передбачені законодав­ством, права, обов’язки працівника, підстави для його звільнення. Пропо­нується запровадити можливість ін­дивідуального визначення для пра­цівників трудового розпорядку, режи­му роботи, відпусток, залучення до надурочних робіт. Документ запрова­джує новітню систему матеріальної відповідальності працівників майже у всіх випадках виходу з ладу облад­нання, устаткування, комплектую­чих. На додачу, пропонується мінімі­зувати можливості захисту прав пра­цівників профспілками, позбавивши їх права погодження звільнень пра­цівників за ініціативою роботодавця, а також мінімізувавши рівень впливу профспілки на визначення умов праці підприємцями.

Разом вищезазначені законодавчі ініціативи, запропоновані представ­никами влади, де-факто створюють можливості для експлуатації найма­них працівників в Україні та повного і безконтрольного диктату роботодав­ця, який апріорі має більше можли­востей та впливу у трудових відноси­нах. Вважаємо, що їх реалізація може призвести до масових порушень га­рантованих Конституцією України та міжнародним законодавством прав найманих працівників, зокрема їх права на об’єднання та колективний захист, а також до подальшого виїзду українців на роботу за кордон та по­гіршення соціально-економічного становища в державі.

ФПУ рішуче засуджує подібні ініці­ативи та докладатиме максимальних зусиль задля консолідації своїх членів, прогресивних вітчизняних та міжна­родних інституцій, професійних спі­лок і громадських об’єднань з метою протидії спробам подальшого просу­вання вищезазначених законопроєктів усіма законними засобами, в тому чис­лі із застосуванням колективних дій».

• ДО ТЕМИ

29 квітня позицію та рішу­чий протест профспілок щодо антинародних законодав­чих ініціатив влади з «дерегуля­ції» трудових відносин доведено до парламентарів і омбудсмена.

У своєму зверненні до парламен­тарів Голова ФПУ Григорій Осовий закликав народних депутатів не до­пустити порушення Конституції України і прав українців на гідне життя та працю, не приймати цих антисоціальних законів, запропону­вавши їх авторам відкликати свої підписи та не підтримувати проєкт № 5388, внесений Урядом.

Голова ФПУ також поінформував Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмилу Де­нісову про загрози і можливі наслід­ки для країни та конституційних прав працівників у разі прийняття парламентом означених законодав­чих ініціатив влади щодо «дерегуля­ції» трудового законодавства.

• БЛОГ

Володимир Саєнко,

заступник Голови Федерації профспілок України:

«У ЄСПЛ Є УСТАЛЕНА ПРАКТИКА ЩОДО МАЙНА: ЯКЩО ХТОСЬ ЙОГО ЗАБИРАЄ, МАЄ КОМПЕНСУВАТИ ЙОГО ВАРТІСТЬ»

«К омітет міні­стрів Ради Єв­ропи в рамках своїх повнова­жень у частині контро­лю розгляне подання Федерації профспілок України щодо вико­нання Україною рі­шень Європейського суду з прав людини в справі «Благодійний фонд «Батьківська турбота» проти Украї­ни».

У ЄСПЛ є усталена практика щодо майна: якщо хтось його забирає, має компенсувати його вартість. Якщо держава вважає, що їй необхідно відібрати майно проф­спілок, чиє право влас­ності доведене, то дер­жава зобов’язана ком­пенсувати фінансові збитки чи вартість цього майна власнику, тобто профспілкам.

Комітет міністрів Ради Європи є найви­щим органом судової влади в європейському правовому полі, його рі­шення остаточні й оскарженню не підляга­ють. А так як Україна взяла курс на Європу, то вона зобов’язана викона­ти ці рішення.

Наступним кроком після отримання рішен­ня, на яке ми очікуємо найближчим часом, буде незалежна експерт­на оцінка майна, віді­браного прокуратурою у профспілок в інтересах Фонду державного май­на України, й витребу­вання відповідних сум компенсації».

ЩО НЕСЕ УКРАЇНЦЯМ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА?

В організованій Націо­нальною спілкою журналістів України і Федерацією проф­спілок України всеукраїнській онлайн прес-конференції «Атаки на права працівників: позиція проф­спілок» узяли участь понад 230 редакторів, члени прав­ління і секретарі НСЖУ, ке­рівники всеукраїнських профспілок і територіальних профоб’єднань ФПУ. І це була найбільша за кількістю учас­ників всеукраїнська онлайн нарада серед усіх, що прово­дилися НСЖУ.

До спілкування з представни­ками ЗМІ долучилися Голова ФПУ Григорій Осовий, провідні фахівці ФПУ, юристи, науковці. Вони поінформували про тен­денції та результати лібераліза­ції трудового законодавства у світі й Україні, надали консуль­тації з актуальних питань тру­дових відносин.

«Права працівників та проф­спілок під загрозою», – таким був лейтмотив виступу Голови ФПУ Григорія Осового, в якому він зазначив, що реформування законодавства у сфері трудових відносин безпосередньо вплине на життєвий рівень практично кожної української сім’ї. Якщо радянська система була спрямо­вана більше на захист найманих працівників, то нинішня ринко­ва економіка ставить питання про збалансованість трудових відносин працівника і робото­давця. І тут, на думку Григорія Осового, є небезпека, що така рівність в умовах високого без­робіття призведе до диктату ро­ботодавця.

«Лібералізація трудового за­конодавства – загроза для пра­цівників та профспілок», – стверджує юрист, керівник ГО «Трудові ініціативи» Георгій Сандул. Зі своєю командою він постійно моніторить реформи у сфері соціальних і трудових від­носин, активно розкриває пози­цію профспілок у ЗМІ.

Георгій Сандул зазначив, що з початком пандемії до профспі­лок звернулися багато журна­лістів, які втратили роботу і стикнулися з величезною кіль­кістю проблем. Це й неофіційне працевлаштування на телекана­лах і в газетах, невиплата заро­бітних плат тощо. А лібераліза­ція трудового законодавства – перехід від колективних догово­рів лише на індивідуальні – може боляче вдарити по всіх працюючих. І це, на думку юрис­та, дуже актуальна проблема, зважаючи на нинішній високий рівень безробіття в Україні.

«Міжнародний досвід лібера­лізації трудового законодавства та українські реалії» – тема, яку презентувала доктор юридич­них наук, провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді Укра­їни Яна Сімутіна. «Метою будь- якої реформи має бути створен­ня збалансованого правового ре­гулювання, щоб законодавство не було суперечливим, нато­мість було стабільним і здатним повноцінно реалізовуватися на практиці. На жаль, як сумнозвіс­ний законопроєкт «Про працю», так і точкові зміни до чинного Кодексу законів про працю, що вносяться, можуть негативно по­значитися на правозастосуван­ні, яке й так на сьогодні є склад­ним і непрогнозованим», – зазна­чила Яна Сімутіна.

Заступник Голови Федерації профспілок України Олександр Шубін, який представляє пози­цію ФПУ в парламентських ко­мітетах, говорив про вплив змін трудового законодавства на ри­нок праці та зайнятості.

Нові законодавчі ініціативи, на думку профспілок, не стиму­люють до легалізації заробітних плат, створення споживчого по­питу, залучення інвестицій. Проте вони абсолютно чітко да­ють сигнал найманому праців­никові, що в цій законодавчій юрисдикції йому вже більше очікувати нічого. А зовсім по­ряд Польща, Словаччина, інші країни Східної Європи, які не дозволяють собі знижувати рі­вень захисту найманих праців­ників і куди будуть виїжджати на роботу наші співгромадяни. «Це нові бар’єри для розвитку ві­тчизняного бізнесу – брак квалі­фікованих кадрів в Україні і мі­льярди доларів, які, за оцінками Уряду, українці заробляють для країн, де вони працюють», – на­голосив Олександр Шубін.

Член платформи ГС Україна – ЄС, голова Профспілки працівни­ків будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Василь Андреєв висвітлив питан­ня «Реформування трудового за­конодавства: міжнародний ас­пект». Він звернув увагу на вели­кий розрив із зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію Україна – ЄС і апроксимацією українського законодавства до європейського. Зокрема, щодо тривалості робочого часу, безпе­ки праці, трудових прав, а також щодо гендерної рівності в трудо­вих правах, де існує певна дис­кримінація жінок, виходячи із сі­мейних зобов’язань, які вони не­суть перед своїми дітьми.

ПРЕС - ЦЕНТР ФПУ

• ПРЯМА МОВА

10.05.2021

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини