ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Георгій Труханов: «Реформа в освіті без вчителя не відбудеться. Він – і її креативний лідер, і головний виконавець»

ГОЛОВА ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ГЕОРГІЙ ТРУХАНОВ: ПРО НОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК ТА ВЧИТЕЛЬСЬКІ ЗАРПЛАТИ

Новий навчальний рік освітяни зустрічають з низкою новацій та документів: Нова українська шко­ла, новий освітній простір, зміни у законодавстві. Сьогодні складно давати якісь оцінки цим проек­там, адже вони лише розпочали втілюватися. Єдине, що хотів би зауважити: для ефективного впро­вадження усіх інновацій, на мою думку, потрібно активно викорис­товувати власне український до­свід, ґрунтовно вивчити його пози­тив і, міксуючи з міжнародними практиками, розпочинати процес поступового впровадження. З від­повідною фінансовою базою.

Реформа в освіті без вчителя не відбудеться. Він – і її креативний лідер, і головний виконавець. І за­проваджуючи такі серйозні зміни, варто про це пам’ятати й врахову­вати його думки та потреби.

Безумовно, ми бачимо позитив у підвищеній увазі влади до вчите­ля, бачимо наміри поліпшити його фінансовий стан. Проте, я переко­наний, що лише шляхом реально­го піднесення престижу професії вчителя, підвищення його заробіт­ної плати, оснащення його робочо­го місця – тобто школи – можна по­вернути не лише віру самих осві­тян у перспективу своєї праці, а й залучити молодь до школи.

На жаль, не секрет, що до педа­гогічних закладів вищої освіти йдуть випускники не з найвищи­ми балами ЗНО. Та, власне, й на за­робітки вчителя молоді люди по­годжуються неохоче.

Профспілка працівників освіти і науки України шляхом опрацю­вання інформації від територіаль­них організацій час від часу робить аналітичні зрізи щодо стану речей в освіті. Останній з них стосується підготовки навчальних закладів до 2018/2019 навчального року.

Оперативна інформація, яку ми отримали, не є вичерпною, проте навіть із цього ми розуміємо, що не все так добре з підготовкою до но­вого навчального року на місцях.

Зокрема, в західних регіонах гостро постало кадрове питання. Наприклад, у закладах загальної середньої освіти Виноградівсько­го району нараховуються 95 ва­кантних посад педпрацівників. У Берегівському районі існує гостра потреба у вчителях української мови та літератури, математики, історії України, фізичної культу­ри, вихователів закладів дошкіль­ної освіти.

В інформації з місць наголошу­ється на нестачі обсягів освітньої субвенції в окремих районах Кіро­воградської, Черкаської, Сумської та інших областей. Це призвело до невиплати відпускних і матері­альної допомоги на оздоровлення в повному обсязі педагогічним працівникам у регіонах (відпускні на Черкащині не виплачено ста­ном на 23 серпня). Нам також пові­домляють про те, що місцеві орга­ни Полтавської області через недо­фінансування приймають рішен­ня про зменшення надбавок за пре­стижність праці педагогічним працівникам, що нівелює підви­щення зарплати освітянам із січня цього року. До фінансових дода­ються проблеми щодо злиття чи укрупнення навчальних закладів, закриття шкіл у селах, доїзд до опорних шкіл учителів та дітей тими автомобільними дорогами, які у нас є, низка інших реальних невирішених проблем.

Сьогодні існує пересторога ко­мерціалізації освіти. Особливо це стосується питань сертифікації пе­дагогів. Адже якщо атестацію та курси підвищення кваліфікації за­безпечує держава, то хто повинен оплачувати сертифікацію? Цей ме­ханізм ще не визначено.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФСПІЛКИ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ

Зміни – це незворотний шлях для української освіти. Ми це ро­зуміємо і не будемо їх гальмувати чи «консервувати» робочі місця. Але український вчитель має бути захищеним і бути впевне­ним у завтрашньому дні.

Профспілка відстежує усі за­конодавчі процеси і безпосеред­ньо бере участь у них – а це засі­дання профільних комітетів, ро­бочих груп, сотні листів, пого­джень документів, роз’яснень тощо. І ми чітко дотримуємося позиції: соціальні гарантії для освітян не повинні звужуватися чи знижуватися.

Ми неодноразово наголошува­ли, що шлях до оптимального ви­рішення проблемних питань в освіті – це соціальний діалог. Ак­ція протесту – це крайній метод. Краще обговорити проблему на всіх рівнях, знайти алгоритм її ви­рішення і вирішити. Вчителю не важливо, як саме вирішено про­блему, важливий результат – вчасно й повною мірою виплачені зароблені кошти, оснащені кабі­нети, нормальний доїзд до школи, безпечне робоче місце. І це, на наше переконання, найголовніше!

ПРО МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Міжнародний досвід підтвер­джує, що за умови якісної підго­товки вчителя і гідної оплати його праці можлива якісна освіта для учня. І як відомо, праця осві­тян в Європі оцінюється значно вище, ніж в Україні. Тому за гуч­ними заявами влади мають стоя­ти реальні дії і більш впевнені кроки до поліпшення матеріаль­ного стану освітян.

Гасло цьогорічного Всесвітньо­го дня вчителів – «Право на освіту означає право на кваліфікованого вчителя», адже саме вчителі віді­грають ключову роль у забезпе­ченні дітей та молоді високоякіс­ною освітою. Міжнародне співто­вариство наголошує, що дуже важливо, аби освітяни були наді­лені відповідними повноваження­ми та правами, мали добру підго­товку, були досить мотивованими на ефективну працю і мали під­тримку держави. І на наше пере­конання, основними шляхами ви­рішення значної частини проблем української освітньої галузі є під­вищення заробітної плати та висо­кий рівень соціального захисту працівників з боку держави.

ПРЕС-СЛУЖБА ПРОФСПІЛКИ

ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

03.09.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини