« на головну 23.05.2018
Архів номерів  •  Актуальний номер » (950)
17
Травень
 
Інтерв’ю
 
ГОЛОВНА МЕТА – ЗАХИСТ НАЙМАНОГО ПРАЦІВНИКА

ГОЛОВНА МЕТА – ЗАХИСТ НАЙМАНОГО ПРАЦІВНИКА


РУБРИКИ


Передплата





Статті Тема номера

Електронні послуги – не виходячи з дому

Електронні послуги – не виходячи з дому

Кожному з нас бодай раз у житті доводилося подавати заяву до РАГСу, оформляти земель­ну ділянку або допомогу при народженні дити­ни, отримувати різноманітні довідки. Навіть сама думка про те, що потрібно збирати купу доку­ментів, оббивати пороги бюрократичних кабі­нетів, нас жахає. Адже це означає відсидіти до­вгу чергу у малоприємній компанії агресивних людей, з’ясувати, що не всі документи зібра­но, і починати проходити всі ці пекельні кола по-новому. Але тепер вихід є: переважну біль­шість популярних послуг переведено в онлайн. І їх кількість постійно зростає. Кореспондент «Профспілкових вістей» не лише розібрався у тонкощах і перевагах електронних сервісів, а й поділився власним успішним досвідом користу­вання цими послугами.


ДОВІДКИ ОНЛАЙН: ПРОСТО І ШВИДКО

Кілька років тому Україна взяла курс на переведення більшості адмі­ністративних послуг до електронного формату. Це завдання було покладе­но на Державне агентство з питань електронного врядування. 16 листопа­да 2016 року Уряд ухвалив розроблену держагентством Концепцію розвитку системи електронних послуг в Украї­ні (а влітку 2017 року – план її вико­нання), реалізація якої передбачена на період до 2020 року.

Ця концепція містить перелік електронних сервісів, надання яких в електронній формі передбачається першочергово. Це близько 100 послуг, які є найбільш затребуваними серед громадян і представників бізнесу.

Головна мета впровадження елек­тронних послуг полягала в тому, щоб звести спілкування громадянина і чи­новника до мінімуму. Адже не се­крет, що часто працівники різних установ спеціально ганяють людину по різних кабінетах, прозоро натяка­ючи, що процедуру можна спростити, якщо вони отримають від цього зиск.

Це не приносить користі ані люди­ні, ані державі. Тому було вирішено піти шляхом, яким давно вже пішли усі цивілізовані країни: перевести якомога більше адміністративних та публічних послуг в електронний фор­мат. Від цього у виграші опиняються всі. Громадяни, тому що отримують якісний та швидкий сервіс, фактично не виходячи з дому. І держава, адже тоді державне управління завдяки оптимізації процесів, економії фінан­сових та людських ресурсів, а також взаємодії електронних реєстрів стає більш ефективним. Ну і, звісно, міні­мізується або взагалі зводиться до нуля корупційна складова.

Здавалося б: якщо це так зручно та швидко, чому не перевести всі послу­ги до електронного формату? Щоб узагалі можна було нікуди не ходити і спілкуватися з чиновниками. На­справді, в Уряді запевняють, що так воно колись і станеться. Проте не од­разу. Адже запровадження кожної електронної послуги – доволі склад­ний і тривалий процес. Йдеться не лише про те, щоб автоматизувати якусь послугу, а й максимально спростити її, аби нею могли скориста­тися не тільки «просунуті» громадя­ни, що вільно почуваються в інтер­нет-просторі, а й старші люди.

Голова держагентства Олександр Риженко ділиться тим, як триває ро­бота над упровадженням кожної по­слуги. Спочатку провели аудит понад 20 ключових реєстрів в Україні. На­приклад, реєстрація бізнесу, майно­вих прав, земельного кадастру тощо. Потім поступово, в кілька етапів, впроваджувалися пілотні проекти. Спочатку аналізувалася нормативна база і визначалося, чи потрібні зміни до законодавства, і які саме. Як розпо­відають спеціалісти, аналіз ситуації тривав 2–3 місяці, а от самих законо­давчих змін доводилося чекати й пів­тора року.

Послуги, які запускалися в пер­шу чергу, були простими: подання заявок, декларацій тощо. Але потім завдання ускладнилось, адже на­дання послуг передбачало взаємо­дію різних реєстрів, міністерств та відомств. Потреба в такій взаємодії потягнула за собою зміну норматив­ної бази. Зокрема, постановою Каб­міну була визначена взаємодія прі­оритетних реєстрів.

ХОЧЕТЕ ПОСЛУГИ ОНЛАЙН? ІДЕНТИФІКУЙТЕСЯ В ІНТЕРНЕТІ

Уже сьогодні українці мають змогу оформити півсотні електро­нних послуг. Усі вони популярні і затребувані – як у фізичних осіб, так і представників бізнесу. Повний пе­релік таких послуг можна знайти на сайті: www.kmu.gov.ua, у розділі «Послуги».

Так, у розділі «Будівництво та не­рухомість» можна оформити онлайн реєстрацію оренди землі, ліцензію з будівництва, початок робіт тощо. Розділ «Реєстрація та ведення бізне­су» пропонує електронну реєстра­цію та припинення фізичної особи – підприємця (ФОП), реєстрацію юридичної особи, відомості з реє­стру бізнесу тощо. У «Соціальному захисті» можна оформити, крім до­помоги при народженні дитини, житлові субсидії, дані про зарплату, призначення пенсії та звернення до Пенсійного фонду. У розділі «Грома­дянство та міграція» можна замови­ти онлайн паспорт громадянина (ID- картка), закордонний паспорт, пере­вірку недійсних документів та за­вантаженість пунктів пропуску на кордонах. Найбільша кількість електронних послуг пропонується в розділі «Земля та екологія»: тут можна замовити реєстрацію земель­ної ділянки, витяги про земельну ді­лянку та нормативну грошову оцін­ку, отримати відомості про власни­ка землі, погодити проект землеустрою, отримати сертифікат інже­нера-землевпорядника тощо.

Для того, щоб пришвидшити процес онлайн-замовлення послуг, варто оформити так званий Елек­тронний цифровий підпис. Це елек­тронні дані, які отримуються через спеціальне криптографічне пере­творення і забезпечують ідентифі­кацію автора.

За допомогою ЕЦП можна підпису­вати документи, користуватися елек­тронними послугами, реєструватися на державних порталах тощо. По суті, це і є ваш власний підпис – тільки електронний. Він має ту саму юридич­ну силу, що й власноручний. До речі, всі юридичні особи вже оформили собі ЕЦП. Залишилося популяризува­ти цю послугу серед простих україн­ців. Адже переваги, які дає електро­нний підпис, варті того, щоб витрати­ти на його оформлення певний час.

Отже, як отримати електронний цифровий підпис? В одному з акре­дитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК). На даний момент в Україні відкрито 24 таких центри, й інформацію про них можна перегля­нути на сайті Центрального засвід­чувального органу Мін’юсту, який забезпечує акредитацію такої діяль­ності: www.czo.gov.ua/ca-registry.

У більшості випадків оформлен­ня ЕЦП вимагає особистого візиту та коштує до 540 грн. Але є винятки. Наприклад, у Державній фіскальній службі (www.acskidd.gov.ua/ contacts) або на сайті ПриватБанку (www.acsk.privatbank.ua), які вида­ють ЕЦП безкоштовно. Причому в Приватбанку оформити ключ мож­на дистанційно. Окрім того, на без­коштовне отримання електронних цифрових підписів мають право дер­жавні службовці – вони можуть оформити їх у АЦСК Мін’юсту.

ЗА ЕЛЕКТРОННИМИ ПОСЛУГАМИ – МАЙБУТНЄ

Громадяни більшості цивілізова­них європейських країн давно забу­ли, що таке паперові довідки або ча­тування у чергах центрів надання адміністративних послуг. Саме та­ким шляхом рухається і Україна. Адже зрозуміло, що впровадження електронних послуг – це суттєва економія і часу, і грошей. А отже, це щонайменше економічно вигідно.

Щоправда, спеціалісти Державно­го агентства з електронного урядуван­ня стверджують, що є певні перешко­ди, які нашій державі слід подолати, щоб впровадити електронні сервіси. Зокрема, потрібно узгодити внутріш­ні процеси так, щоб усі вони проходи­ли в електронному вигляді. Напри­клад, якщо людина отримує довідку про несудимість, але перевірка відбу­вається, як і раніше, у паперовому ар­хіві, то, по суті, нічого не змінюється. Тому потрібно рухатися в напрямку повної автоматизації процесів.

Ще одна потенційна складність: охоплення інтернетом усієї України. За статистикою, наразі всесвітньою мережею охоплено близько 60% тери­торії держави. Проте це усереднена цифра, яка не враховує територіальну картину. Адже в містах може бути по­криття до 90%, а у селах – близько 5%. А якщо немає якісного інтернету, то і про впровадження електронних по­слуг говорити не доводиться.

Також фахівці нарікають на так званий цифровий розрив через відсут­ність широкосмугового доступу до ін­тернету. За статистикою, такий до­ступ має трохи більше 10% населення. Всі інші змушені користуватися 2G, або, якщо пощастить, 3G інтернетом.

Уряд намагається вирішити цю проблему. Так, у січні Кабінет Міні­стрів України схвалив Концепцію розвитку цифрової економіки та сус­пільства на 2018–2020 роки та затвер­див план заходів з її реалізації.

В рамках документу передбача­ється перехід економіки від сиро­винної моделі, яка споживає при­родні ресурси, до високотехнологіч­них виробництв та ефективних про­цесів за допомогою ІТ-технологій та комунікацій.

За словами першого віце-прем’єра Степана Кубіва, сьогодні близько 35% сільського населення не мають ШПД до інтернету, не підключені до мере­жі 53% шкіл та майже всі медичні за­клади. Але за допомогою концепції Уряд планує за кілька років вийти на показник 80% ШПД-покриття.

Також у планах на майбутнє – впровадження MobileID, технології, яка дозволяє ідентифікувати особу в інтернеті за допомогою мобільного телефона. Це працює в багатьох євро­пейських країнах і є дуже зручним та простим способом підтвердження особи в інтернеті. Суть у тому, що ЕЦП записується на спеціально захи­щену SIM-карту. Тому для того, щоб ідентифікувати себе, потрібен лише мобільний телефон. Уряд уже затвер­див всі необхідні законодавчі зміни для впровадження MobileID, тому не виключено, що ця технологія може запрацювати вже цього літа.

Також ЕЦП буде записуватися на паспорти українців у формі ID-картки. Громадяни, котрі вже отримали пас­порт нового зразка, але поки що без ЕЦП, зможуть внести його пізніше.

Впроваджуючи електронні послу­ги, Агентство з питань електронного урядування активно співпрацює з міжнародними партнерами. Так, у рамках проекту «Прозорість та під­звітність в державному управлінні та послугах/TAPAS», а також МВС, Мініфраструктури та ДСБТ активно розробляються електронні послуги у транспортній сфері. Вже цього року планується впровадження послуг з онлайн оформлення транспортних засобів, замовлення номерних зна­ків, заміни посвідчення водія. А під­приємці зможуть отримувати ліцен­ зію на транспортні перевезення.

Динамічний розвиток електро­нного врядування можливий за од­нієї умови: якщо українці оцінять переваги онлайн-сервісів та будуть ними активно користуватися. Усві­домлять, наскільки зручно та про­сто отримувати адміністративні по­слуги через інтернет. Перестануть боятися і стануть довіряти новій системі. І зрештою, забудуть, що таке спілкування з чиновниками.

У цьому процесі важко переоці­нити роль журналістів, громад­ських активістів та організацій. Саме вони повинні стати партнера­ми Уряду у популяризації онлайн- сервісів. Адже впровадження елек­тронних послуг – це черговий крок до європейської України.

ВІКТОРІЯ ЧИРВА

 

  • Власний досвід
Молоді мами знають, як складно іноді буває вирватися до органів соціального забезпечення, щоб оформити грошову допомогу при народженні дитини. Тому для нас новина, що цю послугу можна оформити, не виходячи з дому, була дуже приємною.

З власного досвіду можу сказати: процедура зайняла у мене 20 хвилин. Для цього потрібно зайти на сайт Кабміну: www.kmu.gov.ua. Обрати розділ «Послуги», в ньому – підрозділ «Електронні послуги». Їх там уже доволі багато, але нам потрібен «Соціальний захист». Там на сьогодні три опції: допомо­га при народженні дитини, житло­ві субсидії та дані про зарплату. Обираю допомогу при народжен­ні, і далі – «Подати заяву онлайн».

Після цього знову відкриваються дві опції: увійти за електронним цифровим підписом або за елек­тронною поштою. Різниця в тому, що з ЕЦП допомога буде оформлена оперативніше, відпо­відно, й гроші прийдуть швидше. Якщо ж тільки за електронною поштою, то доведеться все одно йти до соцзабезу та особисто підписувати документи. Офор­мити ЕЦП можна через «При­ват24», наприклад, за інструкці­єю: https://www.youtube.

comwatch?v=p6SQHdfy4RY&t =402s. Усі документи – паспорти (мій та чоловіка), ідентифікаційні коди та свідоцтво про наро­дження дитини – я підготувала заздалегідь, щоб швидко ввести дані. Більше мені нічого не зна­добилося: тільки ПІБ членів ро­дини, паспортні дані, інформація про місце проживання. Потім по­трібно обрати орган, який оформлюватиме допомогу (сис­тема сама запропонує – після того, як буде введена адреса проживання та район), а потім – номер рахунку (картки) та рекві­зити банку. Система пропонує ще раз переглянути документи, щоб перевірити правильність за­значених даних.

Після відправлення автоматично на пошту приходить підтверджен­ня та побажання очікувати відпо­віді від соціального органу. Я оформила допомогу у Великодні вихідні. А першого ж робочого дня – у вівторок зранку – мені за­телефонувала пані із соцзабезу: їй потрібно було уточнити, на який рахунок мені відправляти грошову допомогу. При заповне­нні анкети я вказала свою картку ПриватБанку, але потрібен спеці­альний – соціальний рахунок. Оскільки я вже одержувала допо­могу при народженні на старших дітей, у мене такий соціальний ра­хунок був. Тим, у кого його немає, варто заздалегідь його відкрити.

Гроші на мою картку прийшли через 8 днів після того, як мою анкету прийняли у соціальній службі. Мене це приємно здиву­вало, адже раніше доводилося чекати кілька тижнів. Отже, я зе­кономила собі щонайменше кілька годин часу. І черговий раз переконалася, що Україна все- таки стає ближче до Європи.

 

 

Олександр Риженко, голова Державного агентства з питань електронного урядування:

«Ми виби­рали макси­мально соціально важливі послуги з максимальною кількістю користувачів. Іноді послугою в електронному вигляді користується неве­ликий відсоток аудиторії. Але загалом електронні по­слуги потребують популяри­зації та часу. Європейський досвід показує: аби хоча б половина аудиторії стала ко­ристуватися новою електро­нною послугою, необхідно кілька років. Також мають значення комплексність і промо. Чим більше послуг буде з’являтися в електро­нному вигляді, тим більше ними будуть користуватися».

Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України:

«Технології сьогодні в світі дуже глибоко проникають у ко­жен сектор життя. В минулому році ми вирішили впровадити електронну ідентифікацію гро­мадян, і ми це зробили. Сьогодні у нас уже є впровадження ID- ідентифікації, і це означає, що будуть абсолютно нові дистан­ційні послуги. Ми маємо, як пре­красна з точки зору можливос­тей країна, крокувати в ногу з часом. Загалом за останні 2 роки ми запустили більше 50 онлайн-послуг. Тут можна пода­ти заяву на отримання субсидії, пенсії, зареєструвати фізособу- підприємця, записатися в онлайн чергу для оформлення документів та багато іншого».

Олексій Зелів’янський, координатор компоненту «Е-Послуги» Програми EGAP, Фонд Східна Європа:

«Впровадження електро­нних державних послуг є вкрай важливим як для громадян, так і для держави. Для громадян головне, що це зручно. Можна отримати послугу з будь-якого місця, де є комп’ютер з до­ступом до мережі інтернет, навіть пере­буваючи за кордоном. А для держави впровадження е-послуг знижує коруп­ційні ризики, покращує інвестиційний клімат, підносить нашу країну в міжна­родних рейтингах, дає можливість опти­мізувати та прискорити процес надання послуги».

Данило Молчанов, керівник напрямку розвитку електронних сервісів у проекті «Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах»:

«Державні електронні послу­ги є невід’ємною частиною національної системи електронного уряду­вання будь-якої країни. Тож і в Україні діджита­лізація державних сервісів здійснюється з кожним роком все активніше. За останні де­кілька років в електронну форму було переве­дено близько 50 адміністративних процедур у різних сферах. Безумовно, перетворення існу­ючих бізнес-процесів на більш досконалі елек­тронні дозволяє економити час громадян та бізнесу, обмежує людський фактор в процесі прийняття рішень, підвищує прозорість і, як наслідок, мінімізує корупційні ризики».

НОВИНИ

21.05.2018 00:38

21.05.2018 00:37

14.05.2018 02:40

14.05.2018 02:40

14.05.2018 02:39

14.05.2018 02:20

27.04.2018 21:28

27.04.2018 21:27

06.04.2018 12:52

06.04.2018 12:51

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів


Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2018©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання