ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІД ЗАРПЛАТИ ДО ЗАРПЛАТИ

З початком нового, 2018, року найгостріше з питань, які хвилюють переважну більшість громадян, стосується зміни соціальних стандар­тів. Чи зміниться на краще добробут українського суспільства? Під­вищення мінімальної зарплати, анонсоване Урядом заздалегідь, уже відбулося в реальності. Відтепер населення очікує підвищення серед­ньої зарплати, пенсій і прожиткового мінімуму. Що це означатиме для держави в цілому, для кожного українця зокрема і для роботодавців загалом, з’ясовують «Профспілкові вісті» у головній темі номера. Тра­диційно, за підтримки провідних вітчизняних експертів.

НОМІНАЛЬНА ЧИ РЕАЛЬНА?

З 1 січня в Україні підвищили мінімальну заробітну плату, й нині вона становить 3723 грн на місяць. Саме таку суму визначи­ли законодавці в Держбюджеті на 2018 рік. Відтепер вона на 523 грн більше, ніж у 2017 році. У по­годинному розмірі мінімальна зарплата складає 22,41 грн. Під­вищення відбулось. Будемо спо­діватись, що це не останнє в ни­нішньому році. На подальшому підвищенні мінімальної зарпла­ти наполягають профспілки.

Забезпечення зростання соці­альних стандартів вищими тем­пами, ніж інфляція, – одне із пріоритетних завдань Держав­ного бюджету на 2018 рік. Про це заявляє і віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко. Це озна­чає, що ніхто у владі не проти поліпшувати соціальні стандар­ти. Якщо ж економіка буде де­монструвати зростання, то ціл­ком можливо, що уже за резуль­татами ІІ кварталу з’явиться можливість «накинути» ще. Не­дарма Глава держави наприкін­ці минулого року наполягав на тому, аби вартість робочої сили, нарешті, почала зростати. Тоді буде менше охочих виїжджати за кордони країни в пошуках гідного заробітку. «Головне для нас – забезпечити, щоб рівень соціальних стандартів (насам­перед зарплат і пенсій) зростав вищими темпами, ніж інфляція. Це наша принципова позиція, це один з пріоритетів, у тому числі бюджету 2018 року», – на­голосив Петро Порошенко.

Не шкодують обіцянок і в Уряді. «Є прогнозовані параме­три держбюджету, є прогнозова­не підвищення соцстандартів, але щойно ми побачимо, що еко­номіка зростає енергійніше, що у нас з’являється додатковий ре­сурс у Пенсійному фонді і дер­жавному бюджеті, ми, безумов­но, ці додаткові кошти одразу спрямуємо на підвищення зарплат і пенсій», – стверджує Пав­ло Розенко.

Згадаймо, скільки галасу на­робило підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн. Воно напо­лохало і вітчизняних роботодав­ців, і чиновників міжнародних фінансових організацій. Тільки тепер зрозуміло, що Уряд недар­ма дослухався до позиції проф­спілок. Прем’єр-міністр Володи­мир Гройсман констатує: «Уже рік пройшов, і потрібно сьогодні покаятися тим, хто був проти, і визнати, що крок щодо підви­щення мінімальної зарплати до 3200 грн був абсолютно правиль­ним і безпрецедентним для України. Я мав рацію, що це тре­ба було робити».

І все було б добре, якби не ін­фляція. Експерти кажуть, що нова мінімальна зарплата тіль­ки номінально становитиме 3723 грн, а за фактом втратить 506 грн, бо інфляцію стримати не вдається, тож кожна підви­щена зарплата буде й надалі втрачати вагу. Іншими словами, залишиться на тому ж рівні, що й була. Фінансисти стверджу­ють, що в реаліях сьогодення ін­фляція з’їсть зарплату українця раніше, ніж вона зросте.

Однак переваг від підвищен­ня мінімальної зарплати біль­ше, аніж негативних факторів. По-перше, вже зараз можна го­ворити про те, що бізнес, хоч і поволі, але виходить з тіні. Впродовж минулого року мі­сяць за місяцем «тіньовики» втрачали відсотки, а рівень ті­ньової економіки знижувався. З великою ймовірністю можна стверджувати, що обіцяна міні­мальна зарплата у 4100 грн теж матиме «детінізуючий» ефект. В усякому разі, про це заявляють фінансові аналітики.

Попри інфляцію у 13%, зрос­тання цін загальний рівень до­ходів громадян підвищився ми­нулого року, тож можна очіку­вати, що «зайві» 500 грн до міні­мальної зарплати його тільки зміцнять. До слова, за оцінками Міністерства соціальної політи­ки, реальне зростання доходів населення склало 35%.

РИЗИКИ І ВИКЛИКИ

Експерти радять не дуже ті­шитись нинішнім підвищенням мінімальної зарплати. Кажуть, що в ситуацію неминуче втру­титься курс долара. Та й у бю­джет заклали відчутне подо­рожчання зеленого – до 30 грн за 1 дол. США. Це означає, що ціни автоматично поповзуть догори. При такому курсі мало кому по­щастить розбагатіти.

Ще одна проблема, якої не уникнути при підвищенні «міні­малки», – зростання безробіття. Роботодавці намагаються про­порційно скорочувати витрати за рахунок зменшення числа працюючих. При цьому не ви­ключено, що набере популяр­ності так звана неповна зайня­тість, коли працюватимуть не­повний день.

Фахівці з американського На­ціонального бюро економічних досліджень детально вивчили досвід 14 країн і дійшли висно­вку, що підвищення мінімаль­ної зарплати лише на 4–5 дол. призводить до скорочення робо­чих місць на підприємстві на 2%. Однак цей ризик можна «нейтралізувати» загальними економічними темпами. Примі­ром, масових звільнень на фоні «3200» в Україні минулого року не відбулося. Державна служба статистики зафіксувала навіть незначне зниження безробіття, буквально на 0,5%. І все тому, що економіка також додала у вазі загалом близько 2%. Тож усі сподівання лише на те, що економіка буде зростати. Але в цьому сенсі експерти єдиної думки не мають. Хоча більшість з них схвалюють позицію Уря­ду, який анонсував підвищення зарплати до 4100 грн уже в дру­гій половині поточного року за умови, що темпи зростання еко­номіки не сповільняться.

Серед ризиків від підви­щення мінімальної зарплати – інфляція. Є ще один момент, який вказує, що інфляцію не вдасться втримати у межах 9%. Провідний експерт Олег Пендзин нагадує: «Ми не отримали останнього траншу МВФ, який мав надійти в жов­тні, бо Уряд не погодився під­вищувати ціну на газ для на­селення цього року. Його пе­ренесли до закінчення опалю­вального сезону. У травні Каб­мін планує збільшити ціну на газ для побутових споживачів на 18%. Це буде додатковим поштовхом до інфляції, бо по­дібне підвищення цін на бла­китне паливо призведе до зростання цін на більшість комунальних послуг».

Минулого року, коли міні­мальну зарплату підвищили вдвічі, Міжнародний валют­ний фонд був шокований. Відтак експерти попереджа­ють, що підвищення майже на 30% одного з уже затвер­джених ключових параме­трів може відчутно усклад­нити й без того не безхмарні стосунки з МВФ. Фінансові аналітики кажуть, що у Фон­ді досі не пробачили стовід­соткового підвищення міні­мальної платні у січні 2017 року.

І ще на одну обставину екс­перти радять звернути увагу. Збільшення «мінімалки» ав­томатично підштовхує до зростання середньої заробіт­ної плати в Україні. Але в цьо­му і криється парадокс: серед­нє зростання відбуватиметься за рахунок державного секто­ру. На практиці це означає, що підвищення середньої зарплати відбудеться за раху­нок платників податків.

Одним з ризиків інфляції 2018 року підвищення міні­мальної зарплати називає і Національний банк. Експерт Олександр Паращій прогно­зує, що «Нацбанк продо­вжить жорстку монетарну політику і, найімовірніше, буде надалі підвищувати об­лікову ставку».

НЕ ШТРАФОМ ЄДИНИМ

Підвищення мінімальної, та й середньої, зарплати свід­чить про те, що в Україні, на­решті, розпочинається реаль­на конкуренція за робочу силу. У відповідних міністер­ствах не можуть чітко вказа­ти число українців, які виїха­ли за кордон. Не через полі­тичну нестабільність, не че­рез військові дії на сході. У пошуках кращої долі і вищої зарплати. Погоджуються на будь-яку роботу, яку європей­ці не можуть або не хочуть виконувати самі.

Підвищення мінімальної зарплати має розкрити се­крет, скільки вітчизняний бізнес готовий платити за ро­бочий ресурс.

Голова парламентської фракції «Самопоміч» Олег Березюк переконаний, що підвищення мінімальної зарплати має бути продикто­ване виключно економічни­ми умовами, а не в ручному режимі презентуватися вла­дою. «Мінімальна заробітна плата – це розрахункова річ, але насправді її повинна представити економіка Укра­їни, роботодавець у своїх від­носинах з працівником пови­нні домовлятися про міні­мальну заробітну плату. Тому що від економіки, дохо­дів від цих людей залежить ця мінімальна заробітна пла­та, а не подарунок Президен­та України», – переконаний нардеп.

І тут виникає закономірне запитання: де межа терпіння роботодавців, тобто представ­ників бізнесу, неважливо, се­реднього чи великого? Так, економіка України зростає, але не настільки, щоб щороку вони могли «накидати» до мі­німальної зарплати по тисячі гривень. Це збільшує наван­таження на бізнес, стверджу­ють експерти. І прогнозують, що на якомусь етапі ми може­мо зіткнутися із серйозніши­ми наслідками, ніж просто прискорення інфляційних процесів і зростання безробіт­тя. Адже чимало підприємств не здатні в безперервному ре­жимі підвищувати зарплати. Аналітики не виключають, що бізнес може відповісти відходом у глибоке підпілля або ж масовим закриттям під­приємств. Це, безперечно, сумний прогноз, але низка експертів дотримується саме такої думки.

В Уряді передбачили до­сить жорсткі штрафи для ро­ботодавців за порушення тру­дового законодавства. Тепер фінансову відповідальність за звільнення мобілізованого працівника, зарплату в кон­вертах або її затримку на мі­сяць будуть нести як юридич­ні, так і фізичні особи-під­приємці. Найбільший штраф (30 мінімальних зарплат або 111690 грн за кожного праців­ника) накладається на робо­тодавців, які допустили до роботи працівників без оформлення трудового дого­вору. Таку суму доведеться заплатити за оформлення працівника на неповну став­ку, якщо він фактично пра­цює повний робочий день, і в разі виплати зарплати без на­рахування ЄСВ та податку. А за 10 працівників, оформле­них на роботу з порушенням законодавства, штраф скла­датиме понад 1 млн грн.

Народний депутат Вадим Денисенко стверджує, що Урядом проводились «досить широкі консультації, в тому числі з бізнесом, й очевидно, що цифра 3723 грн на сьогод­ні є найбільш оптимальною».

Чому не 4100, як анонсував Президент і як того домага­ються профспілки? За слова­ми Павла Розенка, бізнес по­винен встигнути підготувати­ся до нових виплат податків, які розраховуються залежно від мінімальної зарплати.

А поки що влада зверта­ється до роботодавців «з про­ханням дотримуватись тру­дового та податкового зако­нодавства, здійснювати нара­хування заробітної плати в розмірі не менше 3723 грн із збереженням повної зайня­тості працівників».

СПРАВЕДЛИВІСТЬ ВІДНОВЛЮЄТЬСЯ

П ідвищення соціальних стандартів уже від початку нинішнього року реально відчують українські пе­дагоги. За пропозицією Прем’єра, відповідне рішення ухвалив Кабінет Мі­ністрів на першому цьогорічному засі­данні.

«Із січня ми підвищимо заробітну плату українському вчителю, – сказав Володи­мир Гройсман. – Це вже друга хвиля збільшення зарплат, і в абсолютних циф­рах цей показник відтепер становитиме 6,5–8,5 тис. грн на місяць залежно від ка­тегорії».

Ішлося на засіданні Кабміну й про необ­хідність роботи з місцевою владою щодо підвищення зарплат викладачам, які фі­нансуються по лінії місцевих бюджетів. Ситуація на місцях має бути врегульова­ною найближчим часом, наполягають в Уряді.

У Федерації профспілок нап

31.01.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини