ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ЗМІНИ ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ: ВСУПЕРЕЧ ОЧІКУВАННЯМ ПРОРИВУ

ТОЧКОВІ ЗМІНИ

Президент України Петро По­рошенко покладає великі надії на Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційно­го клімату в Україні». Він заяв­ляє, що відтепер ми будемо мати якісні зміни в інвестицій­ному і податковому кліматі. «У зв’язку з ухваленням цього За­кону податкові інспекції на рів­ні районів перетворяться з контрольних та перевіряючих органів на консультативні. Це дуже важливо. Саме такою ми повинні бачити податкову ін­спекцію, коли підприємець туди звертається та отримує консультації. Більше немає нія­ких «маски-шоу», жодних ко­рупційних схем», – наголосив Порошенко.

Експерти практично одно­стайно підтримують таку нова­цію. На їх переконання, Закон реалізує намір максимально пе­ревести відносини з фіскальни­ми органами у цифровий фор­мат. Попри зусилля минулих ро­ків, значна частина комунікації з податковою інспекцією базу­валась на «радянських» засадах. Треба було особисто їхати до ін­спекції, подавати відповідну за­яву до канцелярії, реєструвати книгу обліку, замовляти звірку взаєморозрахунків чи потрібну довідку. При цьому втрачалися і час, і гроші на проїзд, і нерви, бо їздити можна було не раз і не двічі. Надто примхливі подат­кові інспектори, стверджують підприємці.

Відтепер новація сприятиме мінімізації часових витрат для обох сторін, та найважливіше, ка­жуть експерти, спростить доступ до інформації. На офіційному сайті кожен може отримати інди­відуальні податкові консульта­ції. Згідно Закону, створюється Єдиний державний реєстр таких податкових консультацій.

Схвально відгукуються під­приємці і про ліквідацію подат­кової міліції та створення за­мість неї фінансової поліції за прикладом реформування в МВС. Хоча тут у бізнесу чимало запитань, оскільки функції, кіль­кісний склад, відповідальність співробітників нового фіскально­го підрозділу передбачені окре­мим законом, якого ніхто ще не бачив. Це питання у різних варіа­ціях обговорюється кілька років. Були навіть низка законодавчих ініціатив. Фінансові фахівці вва­жають, що однозначно на часі створення окремої структури. І щоб це був не фіскальний орган, а сервісний. Однак поки не завер­шені судова та правоохоронна ре­форми такий орган може вияви­тись напівмертвим. Адже є пре­цеденти, коли в країні ліквідову­ють якийсь орган, а взамін не створюється повноцінний, або він створюється дуже довго. Від такого зволікання потерпають усі, адже не забезпечуються нор­мально ні державні функції, ні з точки зору бізнесу та громадян.

Ухвалення електронного об­міну інформацією з податкови­ми органами можна було б від­нести до беззаперечних переваг Закону. Однак експерти попе­реджають, що при введенні тільки електронного докумен­тообігу складно буде захистити конфіденційну інформацію. Не виключений і ризик несанкціо­нованого проникнення в елек­тронні системи.

Загалом потрібні не точкові зміни, а комплексний підхід до податкової реформи. Це визна­ють і в Комітеті з питань подат­кової та митної політики, і в діло­вому експертному середовищі.

ХТО ОСТАННІЙ У ЧЕРЗІ НА ЛІКВІДАЦІЮ?

Законопроект визначає нову систему сплати єдиного соці­ального внеску та розрахунки щодо оплати податку. Якщо ра­ніше ставка єдиного податку для платників першої та другої груп встановлювалась у відсо­тках до розміру мінімальної за­робітної плати, то тепер показ­ники змінились. Для платників першої групи, фізичних осіб – підприємців (ФОП) – у відсотках до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено­го законом на 1 січня. Для плат­ників другої групи, в яких кіль­кість найманих працівників не перевищує 10 осіб, – у відсотках до розміру мінімальної заробіт­ної плати, встановленої зако­ном на 1 січня. І для платників третьої групи – відсоток від доходу.

Для платників єдиного по­датку першої групи фіскальне навантаження практично не змінилось. А ось платники по­датків другої групи будуть сплачувати вдвічі більше – про­порційно зростанню мінімаль­ної заробітної плати. Якщо ми­нулого року 20% «мінімалки» складали 320 грн на місяць, то нині – 640.

А от єдиний соціальний вне­сок доведеться сплачувати на­віть фізичним особам – підприєм­цям з нульовим доходом, які пе­ребувають на загальній системі оподаткування. Згідно із Зако­ном, підприємців зобов’яжуть сплачувати єдиний соціальний внесок не нижче мінімального страхового внеску. Останній, своєю чергою, у зв’язку із збіль­шенням мінімальної зарплати, зросте до 704 грн. Тож фізич­ним особам – підприємцям на загальній системі оподатку­вання варто очікувати додатко­вих щомісячних витрат у роз­мірі 704 грн, навіть якщо вони в цей період не отримували дохо­дів. Раніше фізична особа – під­приємець, яка перебувала на загальній системі оподатку­вання, не зобов’язана була сплачувати ЄСВ, якщо не отри­мувала доходу.

Багато людей, будучи зареє­строваними ФОП, зазвичай і ді­яльність не здійснювали, і зві­ти не подавали, і ЄСВ не спла­чували. ФОП, якщо можна так сказати, перебував у «підвіше­ному стані». Він начебто існу­вав, але якщо доходу немає, то й ЄСВ не сплачувався.

Раніше платник, який не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці, мав право самостійно визначити базу нарахування у межах максимальної вели­чини бази нарахування єдино­го внеску, але не менше розмі­ру мінімального страхового внеску. Тобто міг визначати, а міг і не визначати. Це вже кому як зручніше. А тепер він зобов’язаний це робити, ак­центують аналітики. Відтак тим, хто діяльність не здій­снює, краще припинити існу­вання ФОП, інакше за резуль­татами року їх очікує несподі­ваний рахунок від держави. Майже 8,5 тис. грн. Бо якщо помножити 704 грн на 12 ка­лендарних місяців, набіжить кругленька сума у 8 448 грн.

Експерти ставлять логічне запитання: кому заважав «під­вішений» нульовий ФОП? Чи можна здирати гроші з тих, кому не вдалося нічого заро­бити? Аналітики прогнозують масове закриття тих ФОП, які не мають стабільного заробіт­ку. І передрікають, що їхня ді­яльність і заробітки будуть за­гнані державою в тінь.

Натомість економічний експерт Андрій Вігірінський вважає, що такий підхід по­трібен. Ті, хто насправді вико­ристовував форму підприєм­ця, подавав порожні звіти про дохід, будуть змушені, наре­шті, виконувати свій консти­туційний обов’язок. «Податко­ва культура – теж потрібна річ у нашому суспільстві, її інакше, як примусом, не вдасться виховати», – вважає аналітик.

Втім, тільки час покаже, чи дійсно Україна втратила зна­чну частину якісних пред­ставників малого та середньо­го бізнесу, чи податкові нова­ції таки підуть на користь українцям і державі.

УРА, КАНІКУЛИ?!

У головній темі номера ми не могли врахувати всі зміни до Податкового кодексу. Однак не розповісти про ще один бо­нус для малого бізнесу не мо­жемо. Мова піде про податкові канікули для малого бізнесу терміном на 5 років. Себто до 2021 року. Завдяки їм існуючі та створені з нуля підприєм­ства з річним доходом не вище 3 млн грн та не більше ніж 20 штатними працівниками, яким нарахована зарплата не нижче двох мінімальних зарплат, отримають можливість засто­сування нульової ставки подат­ку на прибуток. Експерти в ці­лому схвалюють таку ініціати­ву, але не відкидають, що ефект від неї може бути двоїс­тим. Податкові канікули, стверджують аналітики, ма­ють на меті підвищення під­приємницької активності. Від­так з початку року можна очі­кувати істотного збільшення кількості новостворених під­приємств та фірм. Проте тут іс­нує й побічний ефект: вони мо­жуть функціонувати в умовах податкових канікул, а букваль­но перед закінченням терміну припинити свою діяльність.

На практиці лише деякі компанії зможуть ними ско­ристатися через занадто жор­сткі критерії. Навіть для тих платників податку, хто потен­ційно міг би отримати пільгу зі сплати податку на прибу­ток, економічний виграш від застосування цієї пільги може виявитися меншим за додат­кові витрати, пов’язані з вико­нанням критеріїв відповід­ності. До того ж, подібні кані­кули вже запроваджувалися в 2011 році, однак це не справи­ло жодного позитивного впли­ву на стан малого бізнесу, а тим більше – на інвестицій­ний клімат.

Згідно Закону, новостворе­ні підприємства отримують вибір, на якій системі краще працювати: на загальній в умовах канікул чи на спроще­ній із сплатою єдиного подат­ку. В експертів, природно, ви­никають запитання: а що, власне, Мінфін хоче стимулю­вати? Створення нових під­приємств чи нових юридич­них осіб? Яким саме «певним критеріям» мають ці підпри­ємства відповідати? На думку провідних експертів, подібні «інструменти стимулювання» насправді призводять до ви­никнення податкових лазівок для вже існуючого бізнесу або нечесної конкуренції між ста­рими й новими компаніями.

Голова Комітету економіс­тів України Андрій Новак за­стерігає: запроваджувати по­даткові канікули на 5 років для всіх підприємств малого бізнесу нерозсудливо. «Подат­кові канікули можуть бути ви­ключно для нових суб’єктів господарювання. І навіть тут треба все дуже ретельно пере­віряти, аби підприємство не перереєструвалося під іншою назвою. У такому разі пробле­ма недоотримання надхо­джень до бюджету знімаєть­ся», – наголошує економіст.

Чи зможе бізнес у такий ко­роткий термін підготуватися до змін і встигнути адаптува­тися до нових умов, покаже час.

ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ НА КОРИСТЬ БЮДЖЕТУ

Із 1 січня істотно зросли ціни на горілчані та тютюнові вироби. Ставка акцизу на алкоголь підви­щується на 20%, а на тютюнові ви­роби – на 40%.

За приблизними оцінками аналітиків, ціна пляшки горілки зросте на 10–12 грн, коньяку – майже на 25 грн, а пива – на 2 грн. За пачку цигарок доведеться заплатити на 4–5 грн більше. Фінансо­вий аналітик Олексій Якубін зауважує: «У багатьох країнах світу ціни на алко­голь і тютюн набагато вище, ніж в Україні. Там це робиться з метою, з од­ного боку, наповнення бюджету за ра­хунок шкідливих звичок, а з іншого – сприяння здоровому способу життя».

Подібним шляхом пішла й Україна. Та­кий підхід відповідає зобов’язанням щодо підвищення мінімальної ставки акцизу до європейських показників – 90 євро на 1000 штук цигарок. Нині в Україні цей показник становить 16 євро. За підрахунками тютюнової інду­стрії, для гармонізації акцизних ставок з ЄС у разі підвищення ставки міні­мального акцизу на 20% Україні знадо­биться не менше 10 років.

Щодо здорового способу життя не бу­демо гадати, бо це, як кажуть, особис­та справа кожного. А от ті, хто буде торгувати сигаретами чи алкогольни­ми напоями, підуть або шляхом зде­шевлення своєї продукції, знижуючи якість, або перейдуть у тіньовий сек­тор, щоб не працювати в збиток і спла­чувати до бюджету якомога менше.

Глава асоціації «Укргорілка» Володимир Остапюк прогнозує, що тіньовий ринок горілчаних виробів може зрости до 65% у поточному році проти 50% у ми­нулому. «Ринок котиться в тінь, зростає кількість жертв отруєнь сурогатом», – зауважує очільник асоціації.

Профільний Комітет Верховної Ради начебто обґрунтовував іншу ставку ак­цизу – 12%, що напевне б принесло до­даткові кошти до бюджету.

От що цікаво: з 2014 року ставка акци­зу на міцний алкоголь зросла на 115%, при цьому надходження до бюджету лишилися на колишньому рівні – 5,9 млрд грн. Дивна арифметика, чи не так?

Будемо відвертими: рівнем здоров’я населення в нашій країні стурбована лише невелика купка активістів, але влада вперто хоче використовувати ак­цизи як компенсатор втрат бюджету.

Олександра ТОМАШЕВСЬКА, податковий консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу:

«Підприємці звикли, що довгостроковий план розви­тку з урахуванням податкового навантаження їм не збудувати. За словами «ліберальна реформа» і «поліп­шення інвестиційного клімату» відчувається посилен­ня процедур моніторингу та контролю підприємниць­кої діяльності. І ведення бізнесу в Україні об’єктивно все більше нагадує війну за право заробляти гроші».

Андрій ЖУРЖІЙ, народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики:

«Напрацьований проект містить багато позитивних змін, які можна назвати реформами в конкретних напрямках (наприклад, ПДВ). Також необхідними кроками в реформуванні податкової системи мають стати ліквідація податкової міліції та створення аналітичного органу фінансових розслідувань, сплата всіх податків на єдиний рахунок».

Наталя УЛЬЯНОВА, директор департаменту міжнародного податкового планування ЮФ «ICF Legal Service»:

«Так, в Уряді, Мінфіні і профільному Комітеті ВРУ робили ак­цент на тому, що запропоновані зміни до Податкового кодексу торкнуться, в основному, адміністрування і будуть спрямовані на виправлення помилок, з ним пов’язаних. Але при цьому вла­да чомусь лише побіжно згадала про те, що має намір істотно підвищити акцизи, і промовчала про свої плани «порадувати» платників ПДВ, у черговий раз ускладнивши їм життя».

Михайло СОКОЛОВ, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради:

«Ключовим досягненням аграрних об’єднань стала заміна спеціального режиму стягнення податку на додану вартість з агропідприємств на автоматичну систему дотацій. На це в бю­джеті 2017 року передбачено 4 млрд грн, які будуть виділятися аграрним підприємствам щомісяця пропорційно сплаченому ними ПДВ до бюджету».

15.01.2017

Раїса ЧИРВА

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини