ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

СТРЕСОВЕ ЛІТО 2016-ГО: ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ

Стартує чергова вступна кампанія до вищих навчальних закладів країни.

Цьогорічні правила змагання за звання студента багато в чому позначені словом «уперше». Реформатори небезпідставно доводять прогресивну суть новинок та бачать у них шлях до модернізації всієї освітньої галузі країни. Випускники і батьки прагнуть розібратися у но­ваціях, запропонованих профільним міністерством. Часу на роздуми обмаль, бо порівняно з минулорічною нинішню кампанію скоротили майже удвічі.

Чого очікувати абітурієнтам, з’ясовують «Профспілкові вісті».

ВИЗНАЧАЮЧИ ПРІОРИТЕТИ

Цьогоріч при вступі до вишу має реально запрацювати система пріоритетності. Це зроблено для того, аби абітурієнт вчасно зорієн­тувався і обрав найкраще місце з-поміж тих, на які він може по­трапити на бюджетну форму на­вчання. Перший заступник міні­стра освіти Інна Совсун радить «ставити на перше місце ту спеці­альність і навчальний заклад, куди абітурієнт прагне вступити найбільше. Якщо абітурієнт не проходить за конкурсом, йому за­пропонують наступний за пріори­тетністю варіант. Їх може бути не більше 15-ти».

Поспіх при визначенні пріори­тетності теж може зіграти із вступниками злий жарт. Експер­ти попереджають: абітурієнти можуть подати всі 15 заяв у пер­ший же день початку вступної кампанії. Та якщо згодом вия­виться, що вони не знали про якийсь виш, то сльози лити мар­но, бо шанс втрачено.

Заступник голови приймальної комісії НТУ КПІ Валерій Можа­ровський бідкається, що багато хто не знає, що в Єдину державну електронну базу з питань освіти (заяви від абітурієнтів потрапля­ють саме туди) можна спочатку вносити другорядні пріоритети, з якими абітурієнт визначився точ­но, а пізніше – першорядні.

Абітурієнт, подаючи заяву, по­винен зазначити, в якій черговос­ті він хотів би бути зарахованим за обраними спеціальностями. Тобто пріоритет № 1 – це заява на певну спеціальність у певний ви­щий навчальний заклад, де вступ­ник хоче навчатися найбільше. Якщо у вступника пристойні бали, приміром, з хімії, то йому слід вибирати ту спеціальність і той університет, де цей предмет має високий коефіцієнт у загаль­ному конкурсі. Тоді і вступити туди шанс вищий, пояснюють у Міністерстві освіти та молоді.

Система подачі заяв змінила­ся. Якщо минулого року їх можна було подавати на 15 різних спеці­альностей, то цьогоріч ситуація інша.

«Наразі дозволено подавати ті самі 15 заяв, але тільки за п’ятьма спеціальностями, тому вибір ускладнюється, – пояснює пер­ший проректор Київського націо­нального університету будівни­цтва і архітектури Денис Черни­шов. – Держзамовлення надходи­тиме за рейтингом, а кількість заяв – залежно від спеціальнос­тей. Багато спеціальностей узага­лі будуть відсіяні».

Варто зауважити, що пріори­тетність стосується лише навчан­ня за державні кошти. Її варто розставляти згідно зі своїми по­бажаннями. Наприклад, абітурі­єнт бажає подати документи до вишів А, В і С. Уявімо, що це їхні назви. Університет А йому подо­бається найбільше, далі у списку улюблених вишів В, а на остан­ньому місці – С. Це означає, що вступник ставить пріоритетність № 1 вишу А, пріоритетність № 2 вишу В тощо. А от передумати після визначення пріоритету вже не можна. Такі нові правила ни­нішньої вступної кампанії.

ВІДПОВІДНО ДО КОНСТИТУЦІЇ

Цього року повністю прибрали норму про вступ поза конкурсом, котра суперечила Конституції України, а також цільовий при­йом. Відтак усі учасники вступ­ної кампанії проходитимуть кон­курсний відбір. «Громадяни ма­ють право безоплатно здобути вищу освіту в державних і кому­нальних навчальних закладах на конкурсній основі», – йдеться в Основному Законі.

Разом із тим є категорії грома­дян, котрі з об’єктивних причин потребують підтримки держави. Ці абітурієнти вступатимуть за конкурсом, але на основі інших ви­дів вступних випробувань. Пільги залишили для хворих, сиріт, демо­білізованих та учасників бойових дій. Верховна Рада дозволила всту­пати не за ЗНО, а за вступними іс­питами дітям-сиротам та особам, у яких є захворювання, що можуть бути перешкодою для проходжен­ня ЗНО. Але саме ця норма викли­кала бурхливі дискусії в суспіль­стві. Зважаючи на чинну систему охорони здоров’я, в якій кожна ме­дична довідка має свою ціну, таке нововведення закладає високі ко­рупційні ризики під час прийому до вишу, наголошують експерти. Крім того, закон «Про вищу осві­ту» було доповнено нормою з уже чинного законодавства про при­йом до вишів учасників АТО за вступними іспитами.

Інваліди внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушко­джень здоров’я, одержаних під час участі в Революції Гідності, та ви­знані інвалідами війни, можуть бути зараховані до вишів за ре­зультатами співбесіди.

Якщо іще років три тому абіту­рієнти, котрі не надто вдало скла­ли тестування, могли знайти нішу у формі цільового прийому або по­законкурсного вступу, аби таки вступити на державне замовлен­ня, то цьогоріч так не вийде.

Тим часом переселенці з окупо­ваних територій матимуть право здобути вищу освіту на конкурс­ній засаді за бюджетні кошти у по­рядку та в межах квот, визначе­них МОН. Міністерство розробило повноцінну стратегію підтримки вступників із Криму та Донбасу. Особливі умови для вступу, на­приклад для абітурієнтів з Донба­су, дозволять їм вступати за іспи­тами в університети, що були ева­куйовані з території проведення антитерористичної операції.

Іще одна освітня новація набу­ває реальних обрисів і змусить по­хвилюватися студентів – здобува­чів диплома бакалавра. Уряд хоче змінити правила вступу на магі­стратуру – запровадити й там обов’язкове, тільки вже фахове тес­тування ЗНО. Цього року як експе­римент новацію випробують на вступниках до магістратури на спеціальність «Право». Окремі виші, що приєдналися до проекту, розроблять конфіденційний тест, проведення якого забезпечить Український центр оцінювання якості освіти. Як ідеться в повідо­мленні Кабміну, сьогодні умови вступу до магістратури визнача­ють самі вищі навчальні заклади, що унеможливлює чесний та про­зорий конкурс.

ЕКСПЕРИМЕНТИ, ЕКСПЕРИМЕНТИ…

Не секрет, що вже традиційно зі зміною керівництва у МОН змі­нюються правила прийому до українських вишів. Нинішня вступна кампанія ознаменувала­ся кількома новаціями. Абітурієн­ти та їхні батьки сподіваються, що більше не буде якихось неспо­діваних змін. Хоча у самому ві­домстві зауважують, що змін на­справді не так багато порівняно з минулим роком. Система вступу потроху змінюється, але не карди­нально, стверджують чиновники.

Найпомітніша новація – пода­вати документи можна буде тіль­ки в електронному вигляді. Абі­турієнти оцінили нововведення як позитивне, бо в такий спосіб вони зекономлять гроші на про­їзд в інше місто, а також час, який вони марнували у чергах, аби подати документи до вишу.

Зміни торкнулися системи розподілу місць держзамовлен­ня. Коригування кількості його місць базуватиметься на показ­никах минулого року з ураху­ванням популярності спеціаль­ностей в університетах серед абітурієнтів. Кількість місць для певної спеціальності зали­шається обмеженою державою. У міністерстві таку новацію на­зивають «адресністю держза­мовлення», коли місце йде за вступником. Подібну модель випробували минулого року. Цьогоріч ця модель реалізову­ватиметься тільки на денній формі навчання за всіма освіт­німи рівнями, крім набору на молодшого спеціаліста.

Ще один експеримент має умовну назву «вільна траєкто­рія». Це коли студент управляє своєю освітою. Третій предмет для вступу за результатами ЗНО абітурієнт вибиратиме з «лінійки» предметів, запропо­нованих вищим навчальним за­кладом. Тобто два предмети фіксовано визначає виш, а тре­тій, серед запропонованих варі­антів, – вступник. «Лінійку» на власний розсуд визначатимуть вищі навчальні заклади.

«Це нововведення доповнить новації попередніх років, коли запроваджувався «перехресний вступ», за якого абітурієнт має можливість вступати до магі­стратури або на молодшого спеціаліста за спеціальністю, відмінною від отриманої під час навчання на бакалавраті. Загалом, усі ці зміни покликані зробити навчання студента більш вільним у виборі напря­мів свого подальшого розви­тку», – пояснила заступник мі­ністра Інна Совсун.

Однак термін «лінійка» на­сторожує абітурієнтів ниніш­нього року. Відповідно до прак­тики попередніх років «ліній­ку» виші мали б сформувати ще на початку січня, розмісти­ти на сайтах і вже не змінюва­ти, бо відповідно до обраного «третього» сертифікату абітурі­єнти проходили ЗНО. На це у міністерстві є відповідь: кожен виш має право на самостій­ність, відтак відповідь краще шукати у приймальній комісії конкретного вищого навчаль­ного закладу, куди абітурієнт надсилатиме документи.

Експерти переконують: мож­ливість проводити внутрішні маніпуляції у рейтингових списках цього року фактично зведена до нуля за рахунок за­провадження обов’язкової електронної подачі документів та проведення вступу в одну хвилю. І все ж вони застеріга­ють, що абітурієнтам варто бути пильними й стежити за змістом рейтингу та наказу про зарахування.

• Хто запізнився, той пролетів

Якщо говорити про терміни ни­нішньої вступної кампанії, то слід зауважити, що вони зна­чно коротші. Прийом докумен­тів від випускників стартує 11 липня і триватиме до 27 липня. Для тих абіту­рієнтів, котрі мають проходити творчі конкурси і співбесіди, термін скорочено до 20 липня. Уже в перший день серпня університети оприлюднять список ре­комендованих до зарахування на дер­жавну форму навчання спеціальностей. І тут майбутнім студентам треба бути надто пильними й уважними. Бо до 5 серпня вступники мають подати ори­гінали документів. Не в електронній формі, а «із рук у руки».

Ця дата є кінцевою. Жодних хвиль за­рахування – ні третьої, ні четвертої – не передбачено. Це у попередні роки практикувалася так звана четверта хвиля зарахування, коли навчальні за­клади добирали абітурієнтів за рей­тингом оригіналів, тому що залиша­лися вакантні місця на державне за­мовлення.

Торік 12 серпня всі виші мали змогу на вільні місця держзамовлення добрати тих, хто подавав оригінали. Цьогоріч цю норму скасовано. Юнак чи дівчина, які не подали оригінали до 5 серпня, хоч і мали рекомендації на зарахуван­ня, на державну форму навчання вже не зможуть вступити. В усякому разі, нинішнього навчального року.

Навчальний заклад має список реко­мендованих осіб, які подали оригінали, – цих осіб він і зараховує, решта місць, умовно кажучи, розчиняється в повітрі. Експерти кажуть, що це за рік чи два допоможе визначити рейтинг навчаль­них закладів та їх конкурентоспромож­ність набагато краще, аніж будь-які модні рейтинги чи соцопитування. Тоді й побачимо реальну конкуренцію.

Розподіл вступників по вишах з ураху­ванням їхніх пріоритетів здійснювати­ме Єдина державна електронна база з питань освіти. Конкурс буде автома­тичним, підтверджують аналітики. Навряд чи можна це віднести до нова­цій. Швидше, це продовження прак­тики вступної кампанії 2015 року. На систему ніхто не може вплинути, а про ручний режим розподілу взагалі не йдеться. Абітурієнти мають чітко усвідомити, що до автоматичного конкурсу ніхто не може бути причет­ний, хіба що якісь надприродні фан­тастичні сили.

Володимир БАХРУШИН, головний експерт групи «Освіта» громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ»:

«Раніше 15 заяв треба було подати максимум до п’яти навчаль­них закладів, а тепер можна по одній хоч в усі 15. Попереднє об­меження призводило до того, що коли хтось бажав використати всі 15 заяв, він повинен був збільшувати кількість спеціальнос­тей, на які подає документи. А ідея цьогорічних змін полягає у тому, що вступників мотивують обирати не університет, а спеці­альність – щоб здобути фах, найближчий до душі».

Інна СОВСУН, перший заступник міністра МОН:

«Ставити на перше місце треба ту спеціальність і навчальний заклад, куди абітурієнт хоче всту­пити найбільше. Система пріоритетності розра­хована на те, щоб абітурієнт зміг отримати кра­ще бюджетне місце з тих, на які може розрахо­вувати. Якщо абітурієнт не проходить за конкур­сом на це місце, йому запропонують наступний за пріоритетністю варіант».

Володимир БУГРОВ, проректор з науково- педагогічної роботи КНУ ім. Т. Шевченка:

«Сьогодні типових стандартів немає, а нові базуватимуться на компетенції і комплексному підході. Тому раджу абітурієнтам та їхнім батькам докладно ознайомитися з бажаними факуль­тетами на сайтах вишів. Так, ми, наприклад, цього року вперше проводимо набір на ідиш та гагаузьку мову. Ті, хто вивчатиме їх, другою мовою опановуватимуть турецьку, а третьою – ан­глійську. Так рубежі студента стануть ширшими, адже він ро­зумітиме кримськотатарську, азербайджанську, узбецьку».

Ярослав ШТАНЬКО, відповідальний секретар приймальної комісії Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу:

«Система електронного вступу – це, безперечно, позитив, оскільки знімає навантаження з приймальних комісій. Перехід на електронну систему змушує самих абітурієнтів бути більш відповідальними. Образно кажучи, основне «поле битви» пере­ходить в Інтернет. Вступник має зайти на сайт, переглянути пе­релік спеціальностей, зрозуміти, що собою являє навчальний заклад, який у нього кадровий ресурс та можливості».

09.07.2016

Раїса Чирва оглядач «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини