ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ДЕФІЦИТНИЙ ЗАШМОРГ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ

Новина, яку вся Україна активно обговорює останніми днями, – катастрофічний дефіцит Пенсійного фонду. Ситуація з виплатами пенсій – критична. Цьогоріч дефіцит Пенсійного фонду перевищив де­фіцит усього державного бюджету. Профільний міністр Андрій Рева оголосив про банкрутство фон­ду, однак його попередник Павло Розенко твердо пообіцяв, що пенсіонери без затримки і проблем отримають свої пенсії. Експерти кажуть, що «страшилки» про дефіцит ПФ влада вигадала зумисне, аби знову підвищити пенсійний вік.

Що ж відбувається насправді, намагаються з’ясувати «Профспілкові вісті».

ВСЕВИДЮЧЕ ОКО МВФ

Дефіцит Пенсійного фонду був завжди. За винятком одного мо­менту в історії країни наприкінці 1999-х – на початку 2000-х років. Але тоді навіть провідні аналіти­ки не встигли збагнути, за раху­нок чого фонд став профіцитним. Однак такої суми, як маємо зараз – у майже півтори сотні мільяр­дів гривень, дефіцит Пенсійного фонду не налічував. Глава уряду Володимир Гройсман прогнозує подальше щорічне зростання де­фіциту. «Настане час, – ствер­джує очільник Кабміну, – коли дефіцит Пенсійного фонду буде неосяжний». На його переконан­ня, головна причина такого стану справ – недосконалість пенсійної системи в Україні. Країна так і не зважилась на радикальні рефор­ми у царині пенсійного забезпе­чення, а сам Пенсійний фонд за­гнала у глухий кут.

Реакція головного кредитора держави – МВФ – цілком законо­мірна. Організація очікує від уряду чіткого плану щодо лікві­дації дефіциту ПФ. Місія Міжна­родного валютного фонду, яка працювала в Україні у травні, се­ред проблемних моментів роз­глядала великий дефіцит Пен­сійного фонду. Міністр соціаль­ної політики Андрій Рева заува­жив, що представники МВФ «ні­чого нам не нав’язують, спершу вони хочуть побачити наш план ліквідації дефіциту ПФ».

«Ми маємо підготувати заходи й пояснити нашим партнерам, якими засобами збираємося ко­ристуватися для вирішення цієї проблеми. Бо те, що відбувалося раніше, – це приклад безвідпові­дальної політики й популізм», – заявив профільний міністр.

Лаяти попередників уже стало традицією чиновників. Хотілося б дізнатися, як нинішній склад уря­ду планує впорядкувати пенсійне питання. Міністр наголосив, що запуск пенсійної реформи плану­ється на 1 січня 2017 року, тоді як преса рясніє повідомленнями про запровадження в Україні накопи­чувальної пенсійної системи з 1 липня 2017 року. Та про це трохи згодом. Зараз про позицію Міжна­родного валютного фонду. Його експерти загалом схвалюють ідею накопичувальної пенсії, однак нині їхні головні претензії стосу­ються чинної солідарної системи.

Програма співробітництва із МВФ передбачає внесення до Вер­ховної Ради проекту пенсійної ре­форми, оскільки лише реформу­вання системи дасть змогу істот­но знизити дефіцит ПФ. Виділен­ня наступних траншів фінансової допомоги залежатиме від долі цього законопроекту.

У міністерствах соціальної по­літики і фінансів намагаються відтермінувати запровадження накопичувального рівня систе­ми пенсійного страхування че­рез величезний дефіцит фонду. Нині відсутні гарантії такої до­хідності фонду, котра б захища­ла від інфляції, переконують чи­новники відомств. Натомість віце-прем’єр-міністр Павло Роз­енко відверто здивований інфор­мацією міністра соцполітики Андрія Реви про домовленість із МВФ відкликати з Верховної Ради відповідний законопроект про пенсійну реформу.

Це, до слова, не єдина розбіж­ність у поглядах на проблеми Пенсійного фонду соціальних міністрів – нинішнього і колиш­нього.

КАТАСТРОФА ВІДКЛАДАЄТЬСЯ

В Україні назріває катастрофа з пенсійними виплатами, заяв­ляє нинішній глава Мінсоцполі­тики. У Пенсійному фонді Укра­їни не буде ніякої катастрофи, заперечує його попередник Пав­ло Розенко. Хоча й погоджуєть­ся, що «фінансова ситуація з ПФ непроста». Більше того, віце- прем’єр переконує громад­ськість, що з виплатою пенсій особливих проблем не буде. «Не­обхідні кошти для цього у дер­жавному бюджеті є, маємо ко­шти і на підвищення мінімаль­ної пенсії із травня, і на підви­щення мінімальної пенсії з 1 грудня цього року», – заявляє пан Розенко.

Чинний міністр, схоже, опти­мізму свого попередника не по­діляє, бо заявляє майже проти­лежне: «Відповідальна політика полягає в тому, щоб пенсії ви­плачувалися, а у нас ситуація така, що через кілька років пен­сії не буде чим платити».

У такому, здавалося б, неузго­дженому підході урядовців екс­перти вбачають дуже просту річ. Чиновники готують громадян або до підвищення пенсійного віку, або до збільшення відраху­вань до Пенсійного фонду. А швидше за все – до того й до ін­шого. Тож до чого нам готувати­ся? І чому нас так уперто ляка­ють банкрутством ПФ? Очевид­но, що влада замислила надто непопулярні кроки з пенсійної реформи. Або не визначилась, хто буде оперувати коштами, коли накопичувальна система нарешті запрацює.

Уряд запропонував ввести обов’язкову накопичувальну систему. Кожен працівник мати­ме окремий пенсійний рахунок, куди зможе відкладати гроші. На першому етапі – 2% від зарплати, а потім щорічно на відсо­ток більше і так аж до 5%. Ці суми, переконують в уряді, не дуже вдарять по сімейному бю­джету, проте зможуть забезпечи­ти пенсію.

Хоча доля відповідного зако­нопроекту ще під знаком питан­ня, експерти сперечаються, як доцільніше розпорядитися влас­ністю громадян. Де будуть аку­мулюватися кошти: у державно­му накопичувальному чи у при­ватних недержавних пенсійних фондах? «Сьогодні не передбаче­на участь приватних інституцій в системі пенсійного забезпечен­ня. І за великим рахунком, ризи­ків націоналізації засобів за до­помогою державного накопичу­вального фонду набагато біль­ше», – каже експерт з питань пенсійної системи ГО «Реаніма­ційний пакет реформ» Галина Третьякова.

Та це, як мовиться, завдання на майбутнє. Нині головне – пе­реконати МВФ у реальності пла­нів уряду. «Якщо у нас реальних планів немає, отже, нас не фі­нансують. А якщо нас не фінан­сують, тоді про яку серйозну програму уряду може йти мова?

Про жодну», – зізнається мі­ністр соціальної політики Андрій Рева.

Натякнув міністр і на підви­щення пенсійного віку. «Це крайній захід, до якого варто вдаватися тоді, коли ситуація вже справді аварійна», – заявив очільник профільного мініс­терства. Тоді чому питання про підвищення пенсійного віку не­має ані в програмі уряду, ані в програмі Президента, ані в про­грамах політичних партій? Чи, може, пан Рева зумисне вига­дав «пенсійну катастрофу»? Із цього приводу влучно висло­вився експерт Олександр Охрі­менко: «В Кабміні вважають, що проблема пенсій розсмок­четься сама по собі».

ДО БІЗНЕСУ НЕ ДОСТУКАЛИСЯ

Зниження ставки єдиного со­ціального внеску практично удвічі очікуваного результату не дало. Чиновники сподівали­ся, що бізнес оцінить новацію і розсекретить реальні зарплати своїх працівників, відтак буде збільшено базу для оподатку­вання та відрахування до Пен­сійного фонду. Не так сталося, як гадалося. Зниження ЄСВ до 22% міністр соцполітики вва­жає вкрай непродуманим кро­ком. «Скорочувати ставку єди­ного соціального внеску вдвічі в умовах дефіциту Пенсійного фонду в 80 млрд грн – невиправ­даний оптимізм», – стверджує Андрій Рева. Тільки як тепер виправляти становище? Повер­тати колишні 38% в нинішніх умовах нереально. Депутати на це ніколи не підуть. А бізнес ще глибше зануриться у тінь. Тим часом у Міністерстві соціальної політики опрацьовують зміни до пенсійного законодавства. Кажуть, що проект буде спершу передано на обговорення гро­мадськості.

Не виключено, що буде вне­сено зміни і до закону «Про оплату праці»: аби під оплатою праці значилася не просто міні­мальна тарифна ставка, яка до­рівнює прожитковому мініму­му, а весь заробіток. Це переду­сім стосується недержавного сектору. У міністерстві провели розрахунки і стверджують, що внесення змін до згаданого за­кону дозволить легалізувати 2,5 мільйона додаткових платни­ків ЄСВ. Іншими словами, армія платників зросте без непопу­лярних радикальних дій.

Уряд змушений шукати інші шляхи, аби вивести бізнес із тіні. Експерти дійшли ви­сновку, що в країні третина за­робітних плат – на рівні міні­мальної. На папері, звісно що. Бо навряд чи директор солід­ної фірми отримує менше 2 ти­сяч гривень. Однак у звітах проти його прізвища, як і про­ти прізвища головного бухгал­тера, значиться сума, що до­рівнює мінімальній зарплаті. Наразі мінімальна ставка ЄСВ – 22%. В уряді пропонують встановити мінімальний вне­сок. Якщо зараз із мінімальної зарплати сплачується ЄСВ у 319 гривень, чиновники пропо­нують стягувати 640 гривень. Відтак сенсу платити заробіт­ну плату нижче двох прожит­кових мінімумів не буде. А на підприємстві з’явиться мож­ливість удвічі підняти заробі­ток працюючим.

Експерти доволі критично ставляться до такої ідеї і не ві­рять, що посиленням адміні­стративного тиску можна ви­білити зарплати. Більшість фі­нансових аналітиків перекона­на, що це посилить бюрокра­тію та адміністративний тиск на бізнес. Це фактори, проти яких бізнес завжди виступав. Ідея стягувати ЄСВ із вірту­альних зарплат до боротьби з «конвертами» жодного стосун­ку не має, переконують експер­ти. Бо у разі, якщо цей проект «вигорить», основне наванта­ження ляже на соціально від­повідальний бізнес, але точно не на «тіньовиків».

• КОМЕНТАР

Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації профспілок України:

Реформи, вкрай необхідні для економічного зростання, ство­рення нових високотехнологіч­них робочих місць, справедли­вого розподілу суспільних результатів праці не просто гальмуються. Вони бло­куються. Тому що, на моє переконання, вони продиктовані ззовні. Практично все ухвалюється на вимогу та під дик­товку МВФ. Виконання його вимог щодо підвищення цін і тарифів та девальвація гривні утричі призвели до різкого падін­ня рівня доходів працівників та купівель­ної спроможності населення, занепаду вітчизняного виробництва та масштаб­ного зростання рівня безробіття.

От і зараз місія Міжнародного валют­ного фонду раптом розкрила очі нашим можновладцям та вказала на катастро­фічно великий дефіцит бюджету Пен­сійного фонду. А що ж наші домороще­ні експерти мовчали? Не помічали, що Пенсійний фонд міліє не те що з кож­ним роком, а з кожним днем? Дуже сумніваюсь.

Ось і тепер начебто МВФ дав пораду (чи наказ?) підвищити пенсійний вік, щоб у такий спосіб скоротити армію пенсіоне­рів. Вона й так скорочується щороку че­рез недоїдання, хвороби, соціальні стреси.

Але ж думка МВФ для уряду важливі­ша, бо той обіцяє фінансування. Чому наші економісти бояться вголос сказа­ти, що економія від підвищення пенсій­ного віку становитиме усього 2,5% від усього дефіциту Пенсійного фонду. Чи варто заради цих мізерних відсотків принижувати народ ухваленням таких непопулярних кроків. Може, слід шука­ти ці відсотки в іншому місці?

Владі слід зважити на те, що пік соці­альної напруги не за горами. Тож зараз, коли вона підняла до захмарних висот тарифи практично на всі енергоносії і при цьому натякає на заморожування пенсій, це буде соціальна катастрофа. Не для Пенсійного фонду, про яку го­ворив профільний міністр Андрій Рева. Це буде катастрофа загальнонаціо­нального масштабу. Профспілки вва­жають за потрібне попередити про це. А заодно порадити державі припинити «кришування» тіньової економіки. Уся робота і зарплата мають бути легаль­ними. Самі зарплати слід підвищити не на 6 чи 10 відсотків, а утричі. Тоді про­блема дефіциту Пенсійного фонду від­паде сама по собі.

Віктор КАСПРУК, політолог:

«В Україні справді велика кількість пенсіонерів. Але єдиний прийнятний варіант – не підвищувати одразу пенсійний вік, а створити для пенсіонерів такі умови, щоб вони могли працювати на доступних для їхнього здоров’я ділянках, залежно від кваліфікації та спеціаль­ності. Таким чином, можна буде кардинально змінити співвідношення кількості працюючих і пенсіонерів».

Віталій КУЛИК, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства:

«Таке враження, що експерти ПФ живуть в ілюзорному світі і не мають уявлення про реальні механізми здій­снення господарської діяльності. А у мене запитання: пенсії також будуть виплачуватися з прицілом на інди­кативні зарплати чи реальні? Яка калькуляція? Навіщо ця гра в теоретичну економіку, коли держава балансує на межі технічного дефолту?»

Олександра БЕТЛІЙ, експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:

«Зараз у нас 13,5 млн пенсіонерів і 14,4 млн платників до Пенсійного фонду. Отже, в Україні має вистачити коштів для виплати пенсій, але за однієї умови – ліквідувати корупцію і скасувати спеціальні пенсії для чиновників. Адже кожне під­приємство, кожен роботодавець відраховує в Пенсійний фонд і на соціальне страхування майже 42% з фонду заро­бітної плати».

Володимир ЩЕРБИНА, експерт ГО «Реанімаційний пакет реформ» із питань пенсійного забезпечення:

«Підвищення зараз пенсій і те, що пропонує Розенко, зводиться до того, що уряд має намір вдо­сконалити нинішню солідарну пенсійну систему. Але солідарна пенсійна система вже не підлягає виправленню. Солідарна система вимагає, щоб якась частина праці людей була відособлена та спрямована на виплату пенсій».

04.06.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини