ГОЛЛАНДСЬКИЙ РЕФЕРЕНДУМ: НАСЛІДКИ І ПЕРСПЕКТИВИ
Поразка України у референдумі стосовно Угоди про асоціацію з
ЄС була прогно-
зована, хоча до останнього зберігалась інтрига щодо явки,
котра могла знівелю-
вати результат. Однак голландці необхідну кількість голосів,
попри дощову пого-
ду, забезпечили. Майже дві третини учасників референдуму
висловилися проти
угоди. Його результати, на переконання експертів, засвідчили
не тільки ставлен-
ня мешканців Нідерландів до Києва. Підсумки волевиявлення
стали ударом по
Євросоюзу загалом. Так чи інакше, але референдум кинув низку
викликів безпо-
середньо Україні. Про це – на шпальтах нашого видання.
УКРАЇНА ПРОГРАЛА
Найгірший сценарій для
України реалізувався. Катастро-
фічний розрив між «так» і «ні»
надто великий, аби прибічники
асоціації у нідерландському по-
літикумі могли його якимось
чином нейтралізувати, не ризи-
куючи власною репутацією.
Жодне соцопитування, проведе-
не у Нідерландах щодо ймовір-
ного розподілу голосів «за» і
«проти», не показувало розриву
між двома таборами більше ніж
десять відсотків. А маємо роз-
рив у майже 30%.
Перша реакція Києва – справа
рук Москви. Однак аналогічні
угоди Нідерланди ратифікували
і з Молдовою, і з Грузією. Росій-
ська пропаганда цьому не зава-
дила. Тільки через те, що у цих
країн була власна «історія про-
риву». Може, не така значуща у
світовому масштабі, але вона є.
Жодна з країн Європи не звину-
вачувала Молдову та Грузію у
процвітанні корупції, а їхню вла-
ду – у зволіканні з реформами.
Зарубіжні аналітики впевне-
ні, що Україну дискредитує пе-
ред усією Європою і мешканця-
ми Голландії зокрема тотальна
корумпованість країни. Відтак
Європа не чекає нашу країну з
великим нетерпінням такою,
якою вона є нині. Можна ствер-
джувати, що Київ «підіграв» на
поразку результатів референду-
му. Додала негативу й політич-
на криза в українському парла-
менті.
Доволі невтішна реклама для
країни, яка очікувала позитив-
них результатів опитування.
Власне, в самій Голландії узага-
лі мало хто знає про таку краї-
ну, як Україна. На мапі Європи
далеко не кожен мешканець Ні-
дерландів міг точно вказати
місце розташування держави,
політичну долю якої вирішував
його голос.
Більше того, голландцям у
принципі не до кінця було зрозу-
міло, за що вони голосують. Адже
переважна більшість вважала,
що триває голосування за при-
йняття України до Євросоюзу.
На думку українських полі-
тологів, питання не стільки в
Нідерландах, які нібито по-
особливому дивляться на Укра-
їну, а в нас самих. «Ми самі дає-
мо їм привід сумніватися, – за-
явив директор Інституту страте-
гічних досліджень «Нова Украї-
на» Андрій Єрмолаєв. – Тож у
Європи є всі підстави – як мо-
ральні, так і політичні – не дові-
ряти Україні».
Справді, якщо поглянути чу-
жими очима на те, що відбува-
ється у країні останнім часом,
то знайдеться чимало підстав
сумніватися в нашій чесності та
цілеспрямованості. Що не мі-
сяць, то звинувачення в коруп-
ції, крадіжках, переділі чужої
власності. Усе, як у відомій бай-
ці: нічого люстерко гнівити!
12 квітня уряд Нідерландів
оголосив офіційні результати
голосування, але остаточна
оцінка кабінету міністрів і від-
повідь уряду на результат рефе-
рендуму будуть направлені до
парламенту через кілька міся-
ців, але не пізніше вересня ц. р.
А далі – слово за парламента-
рями. Голосуванню передувати-
муть відповідні дебати. Надто
висока ймовірність, хоча й не
стовідсоткова, що голланд-
ський парламент підтвердить
результати референдуму. Якщо
депутати теж скажуть «ні»,
справа вийде за межі нідерланд-
сько-українського діалогу і пе-
рейде у площину Брюсселя.
ВЕЛОПРОБІГОМ ПО РЕФЕРЕНДУМУ
Кампанія, під час якої
її учасники роз’яснювали
суть референдуму, агіту-
вали за підтримку Украї-
ни, здійснювалася вкрай
бездарно. Про це говорить
більшість українських і зару-
біжних політологів. Такої дум-
ки дотримуються і голландські
експерти. Приміром, керівник
громадської організації Covоr
Ольга Штереншіс так прокомен-
тувала «провал української про-
паганди»: «Коли я чую, що пред-
ставники української сторони
стверджують, що зробили усе
можливе для позитивного ре-
зультату, то гадаю, що товкти
воду в ступі теж треба вміючи».
Справді, лише в останні міся-
ці в Нідерландах запрацювали
кілька проукраїнських ініціа-
тив. Нідерландські волонтери
розповсюджували листівки з
розповідями про нашу країну,
збирали допомогу для україн-
ських воїнів, одночасно агітую-
чи за Україну, поширювали ама-
торські кліпи та ролики нідер-
ландською мовою на підтримку
нашої держави. Однак тут є одне
«але»: усе, що робилося поспіш-
но, було розраховано на україн-
ський менталітет. Без урахуван-
ня, що голландці надто скептич-
но ставляться до Євро-
союзу.
Напередодні ре-
ферендуму в Ні-
дерландах виса-
дився строкатий
український «де-
сант» – від Філа-
рета до малень-
ких артистів, які
благали подарува-
ти їм шанс на «євро-
пейське завтра». На-
відались сюди й пред-
ставники української елі-
ти – міністри, парламентарі.
Начебто для дискусії про те, на-
скільки «європейське завтра»
залежить від результатів воле-
виявлення мешканців іншої
країни. Але знов-таки не позба-
вилися відчуття віт чизняного
менталітету, бо до дискусії намагалися залучити тих, хто
однозначно був «за». Голланд-
ці такого ентузіазму не сприй-
няли, для них сенс дебатів по-
лягав у тому, щоби перекона-
ти опонентів.
Приїхали до Нідерландів і
брати Клички – в надії, що їхня
світова популярність подужає
спротив мешканців цієї країни.
В ефірі одного з телеканалів
мер Києва Віталій Кличко роз-
повідав, як він особисто бореть-
ся за «сучасну, демократичну,
європейську» країну і що Угода
про асоціацію є кроком в цьому
напрямі. Його Брат Володимир,
своєю чергою, запевнив, що
Україна здатна зробити Європу
стабільнішою та безпечнішою.
Щоправда, не вказав, якими ре-
альними кроками в цьому на-
прямі Україна здивує Європу.
Віталій Кличко проїхався
столицею Нідерландів на вело-
сипеді. Міністр закордонних
справ Павло Клімкін узагалі
очолив велопробіг на підтрим-
ку України. Очевидно, цим са-
мим хотів підтвердити, що
менталітети наших народів не
дуже різняться. Однак, на пере-
конання багатьох експертів, по-
тужна інформаційна робота
дещо запізнилася. Пропагува-
ти й агітувати треба було за-
довго до проведення референ-
думу. Як тут не погодитися з
оцінкою спікера українського
парламенту Володимира Грой-
смана: «Переконливим аргу-
ментом можуть бути тільки ре-
зультати, а не слова». Голова
Верховної Ради закликав пред-
ставників політичної еліти до
«роботи над помилками».
ПЛАН Б
Європейська спільнота
збентежена результатами ні-
дерландського референдуму.
Відтак зайнята пошуками ви-
ходу із непростої ситуації.
Знехтувати результатами ні-
бито не можна. З іншого боку,
якими мусять бути нові пра-
вила, адже це скидається на
середньовіччя: 2 мільйони лю-
дей можуть скасувати чи за-
блокувати рішення 500 міль-
йонів європейців. Так фор-
мально виглядає ситуація з
точки зору процедур ЄС.
Експерти вважають, що,
швидше за все, проблема пе-
рейде у політичну площину.
Тривати цей процес може дов-
го, зазначають аналітики. Для
нас це не так важливо, адже
Угода про асоціацію діє, ска-
совувати ратифікацію ніхто
не ризикне.
За словами канцлера Ні-
меччини Ангели Меркель,
уряд Нідерландів спільно з ін-
ституціями Європейського
Союзу віднайде спосіб вирі-
шення цієї проблеми. «Деякі
складності, що виникли за
підсумками нідерландського
референдуму, будуть подола-
ні», – заявила пані Меркель.
Європейські чиновники од-
нозначно переконані, що
долю Угоди про асоціацію не
мають вирішувати 20% грома-
дян однієї із країн ЄС. Відтак
Голландія мусить спішно го-
тувати план Б. І тут уряд і пар-
ламент країни зіткнуться з не-
простою дилемою. З одного
боку, проігнорувати голосу-
вання вони не можуть, адже
виборці їм цього не проба-
чать. До того ж це може спри-
чинити ще більший сплеск
скептицизму до існування ЄС.
У будь-якому разі, ситуація
спонукає голландських полі-
тиків шукати політичний ба-
ланс: щоб і врахувати думку
виборців і разом з тим зали-
шитися у межах контексту
внутрішньої та європейської
політики.
Допоки важко спрогнозува-
ти результати обговорень у
тамтешньому парламенті.
Експерти очікують на певного
роду компроміс. Приміром,
буде визнано, що окремі час-
тини Угоди не застосовуються
в Нідерландах. У будь-якому
випадку, просувати свою не-
гативну позицію щодо Угоди
про асоціацію з Україною
буде вкрай складно. Тим біль-
ше, що решта країн навряд чи
забажає переглянути умови
Угоди. Нідерландський рефе-
рендум є інструментом для
виявлення волі своїх грома-
дян, але він жодним чином не
змусить інші держави – члени
ЄС мислити аналогічно.
В Європейському Союзі сер-
йозно занепокоєні: у разі якщо
нідерландці сприймуть по-
дальший сценарій як спробу
обвести їх навколо пальця, то
це посилить скептичні настрої
щодо європейської спільноти
в інших країнах. Насправді в
ЄС своїх проблем не бракує.
Наші співгромадяни зада-
ються питанням: невже ре-
зультати референдуму «похо-
вають» асоціацію, до якої
вони так прагнули? Експерти
заспокоюють: цього точно не
станеться. Тотальний зрив
Угоди через референдум в од-
ній країні несе для держав ЄС
більше небезпек, аніж позити-
ву. Бо в цьому разі під знаком
питання опиниться спромож-
ність Євросоюзу ухвалювати
будь-які рішення на міжна-
родній арені. Тож Брюссель
змушений вдатися до плану Б,
щоб зупинити цей сценарій
іще в зародку. Для наших
співвітчизників це означає,
що українську угоду не скасу-
ють. Вона має право на життя.
Відтак діятиме надалі.
15.04.2016
Раїса Чирва оглядач «ПВ»
|
