ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

РИНОК ПРАЦІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

У загальних трендах 2016-го навряд чи відбудуться карди­нальні зміни, особливо якщо конфліктна ситуація на сході залишатиметься на «точці замерзання». Якщо вдасться при­пинити всі бойові дії і протистояння, є надія, що прийдуть ін­вестиції і, відповідно, буде зростання ринку праці, зокрема, спостерігатиметься попит на професії, необхідні для віднов­лення економіки східних областей. Експерти прогнозують, що ринок праці цьогоріч однозначно буде жвавішим порів­няно з минулим. Це означає, що потроху зростатиме попит на створення нових робочих місць. Чи зможе держава забез­печити ними всіх охочих, з’ясовували «Профспілкові вісті».

ЛІДЕРИ ТА АУТСАЙДЕРИ

Ринок праці нагадує лакму­совий папірець. Він найперше і найоб’єктивніше реагує на за­гальний кризовий стан економі­ки. Щойно відбуваються бодай найменші позитивні зрушення на макроекономічному рівні, і ринок теж починає ворушитися. Як прогнозують фахівці із пра­цевлаштування, українцям у 2016-му буде легше знайти робо­ту, якщо справдиться прогноз щодо зростання української еко­номіки. Позитивну динаміку на ринку праці вони побачили ще торік. Тим часом представники Мінекономіки – менш оптиміс­тичні і заявляють про скорочен­ня кількості вакансій в Україні впродовж 2015 року. Однак уже в 2016-му прогнозують зменшен­ня безробіття та зростання зарплат, а також анонсують урядо­ві й міжнародні програми із працевлаштування українців.

Що ж до позиції роботодав­ців, то більшість аналітиків ринку переконана, що саме за­раз час відмовитися від актив­них антикризових стратегій управління персоналом 2014– 2015 років – оптимізації витрат завдяки скороченню штату, за­провадженню неповного ро­бочого часу та неоплачу­ваних відпусток. Ка­жуть, що час поверта­тися до позитивних тенденцій в оплаті праці, комплексно­го стимулювання працівників. Водно­час поки не очіку­ється масового по­вернення премій, бо­нусів, доплат та над­бавок у бізнесі та про­мисловості.

Проаналізуємо, кого ринок праці нинішнього року готовий зустріти з розпро­стертими обіймами. Експерти прогнозують подальше стійке зростання вакансій для IT-фахівців. Однак в якісному складі пропонованої роботи пе­реважатимуть не молоді фахів­ці, які тільки починають свій шлях в ІТ, а досвідчені професі­онали, які мають успішний до­свід роботи у вирішенні нестан­дартних, складних, але креатив­них завдань.

Вагомим трендом нинішньо­го року буде підвищений попит на «продажні» професії, хоча жодної новизни в цьому немає. Менеджер із продажу, прода­вець-консультант, торговельний представник – трійця затребува­них професій на поточний рік.

Популярними стануть фахів­ці з Інтернет-маркетингу та Ін­тернет-продажу. Цей вид бізне­су в Україні набирає обертів.

До вакансій із найвищою зарплатою увійшли водії-між­народники, зварювальники, бухгалтери, директори з прода­жу, а також програмісти. Цим фахівцям роботодавець пропо­нує від 23 до 26 тисяч гривень.

Збережеться позитивний тренд і для молодих фахівців. Роботодавці готові використо­вувати креативність і ентузіазм молодих співробітників, вкла­дати в їхню лояльність і вихову­вати власних менеджерів.

Падіння попиту на деяких фахівців буде пов’язане як з їх надмірною кількістю, так і з тим, що деякі вакансії витісняє ринок або технічний прогрес. Яскравий приклад – юристи, яких виші випустили більше, ніж потребує ринок. Або фахів­ці великих промислових під­приємств, чия продукція нині не затребувана, а можливості на перекваліфікацію немає.

ПОДАЛІ ВІД НАЧАЛЬСТВА

Упродовж останніх років чи­мало вітчизняних компаній ви­пробували можливість дистан­ційної роботи для співробітни­ків. Цьогоріч цей принцип обі­цяє бути домінуючим, оскільки компанії вже від самого засну­вання залучатимуть співробіт­ників, яким не потрібен офіс і які можуть виконувати свої обов’язки будь-де.

Віднедавна акцент на необ­хідності перерозподілу часу між роботою і приватним жит­тям змістився не на користь ро­боти. Тож робота «на відстані» швидко набирає популярності. Адже гнучкий графік допомагає ефективно розподіляти час між роботою і приватним життям. Звісно, такий режим вимагає від співробітників найвищої са­моорганізації. Єдиний мінус, на думку експертів, – потреба завжди бути на зв’язку з офі­сом, що призводить до перена­пруження. Як свідчить досвід, багато хто не витримує такого перенавантаження. Та одна­ково схильних до шаленого ритму дистанційної роботи щодня більшає, а компанії й надалі прагнуть залучати до виконання роботи активних і амбітних працівників, які хо­чуть виконувати завдання на відстані.

Кількість охочих працюва­ти подалі від начальства цьо­горіч, швидше за все, зросте на чверть. І співробітникам, і роботодавцям вигідно працю­вати в дистанційному режимі. Знижуються затрати на орга­нізацію робочого місця, з’являється можливість за­йматися своїми справами в будь-якій локації. До того ж співробітникові не треба ви­трачати гроші на проїзд до офіса. Вільний графік надто популярний серед маркетин­гу, реклами, журналістів, пе­рекладачів, представників креативних спеціальностей. Хоча не всі роботодавці при­стають на пропозицію дистан­ційного співробітництва. 40% із них переконані, що продук­тивність праці у віддаленому доступі знижується, а майже 30% вважають, що за будь-яких умов необхідний контроль за діями співробітників. І все ж 50% роботодавців, які планують наймати нових пра­цівників, зовсім не проти, щоб працювати віддалено.

Ще одним трендом року стане чотириденний робочий тиждень. Експерти називають такий крок вимушеним, але необхідним. Замість звільнен­ня персоналу роботодавці мо­жуть скоротити робочий час і в такий спосіб залишити лю­дей на роботі. Це певною мі­рою розв’язує проблему зайня­тості населення.

Та будь-яка робота – пре­стижна чи не зовсім – вимагає достойної оплати. Чи очіку­ється зарплатна динаміка у бік підвищення? Аналітики переконані, що цьогоріч має відбутися хоч і незначне, але помітне прискорення зростан­ня заробітків.

Що ж стосується системи мотивації, то роботодавці го­тові заохочувати залучених співробітників, розвивати і на­вчати їх. У компаніях активно впроваджують системи дис­танційного навчання, а також вигадують нові способи нема­теріальної мотивації для залу­чення фахівців і підвищення їхньої лояльності. Така тен­денція збережеться і цьогоріч.

ОРІЄНТИР НА МАЙБУТНЄ

Представники Мінекономі­ки стверджують, що фактично відбулась економічна стабілі­зація. Відтак у 2016 році кіль­кість працюючих українців зросте до 17,9 мільйона, а част­ка безробітних впаде до 10,4%. Проте тільки за умови зрос­тання ВВП на 1% – запевня­ють чиновники.

Із позитивних моментів можна відзначити, що на від­критий ринок праці стали ак­тивніше виходити державні організації та підприємства для пошуку керівників, орієн­тованих на результат. Важли­во й те, що кількість вакансій зростає, попри складнощі на ринку праці. Ринок показує приріст, хоча й не такий вели­кий, як хотілося б. Бачимо більше пропозицій для сту­дентів та випускників. Пере­важно це позиції, де набагато простіше й дешевше взяти но­вачка і за кілька місяців він опанує необхідні навички.

Експерти опитали топ-менеджерів понад 400 компа­ній, що працюють у найбіль­ших світових економіках, аби з’ясувати, яких саме ква­ліфікованих фахівців потре­буватиме ринок праці в най­ближчому майбутньому. Картину, яку вони предста­вили, можна вважати орієн­тиром на найближчі 5–6 ро­ків. Так, найбільш затребува­ними професіями в майбут­ньому, за результатами ана­лізу, будуть такі: аналітик даних, комп’ютерні та мате­матичні фахівці, архітекто­ри й інженери, фахівці у га­лузі торгівлі, продукт-дизай­нери, кадровики, фахівці ро­боти з клієнтами, юристи, експерти з нормативно-пра­вового регулювання. Таких професіоналів, стверджують роботодавці, більше не стає, тож за них спостерігається потужна конкуренція між компаніями.

За прогнозами різних фа­хівців, до 2020 року близько 60% усього світового ринку праці займатиме фріланс. Нині такій формі співробітни­цтва належить усього 3–5% вітчизняного ринку праці. Із його розвитком якість відно­син між замовниками та від­даленими виконавцями має поліпшитись.

Починаючи з 2016 року тен­денція щодо скорочення пер­соналу й зниження зарплат зі­йде нанівець, переконані екс­перти. Бізнес завершив пере­завантаження і починає збіль­шувати темпи розвитку, під­вищуючи свої конкурентні пе­реваги. Відповідно, це також позначиться на зростанні рин­ку і збільшенні фінансової складової вакансій, аби в май­бутньому вийти на європей­ські мірки.

А поки що на нас чекає ве­лика й копітка робота щодо відродження національного ринку праці. Бо рівень безро­біття надто великий. За дани­ми Державної служби зайня­тості, на 1 січня 2016 року на одне вільне робоче місце пре­тендували в середньому 19 безробітних.

Чи є вихід із цієї ситуації? Профспілкові лідери ствер­джують, що виходом із ситуа­ції має стати розроблення но­вої комплексної стратегії. До неї мають долучитися Мінекономрозвитку, Мінсоцполі­тики, роботодавці та проф­спілки. Бо донині реформи уряд зазвичай готував у за­критому форматі. Таке управ­ління ринком праці – не тіль­ки не на користь, а шкодить країні.

ПРАЦЮЮЧИ У СУСІДІВ

Польські експерти проаналізували перспективи для українців, які працюватимуть на їхньому рин­ку. У Спілці підприємців і робо­тодавців Польщі сформувалося досить по­зитивне ставлення до емігрантів з України. Головний «козир» наших співвітчизників су­сіди бачать у тому, що їх не треба активу­вати, бо вони дуже працьовиті й відпові­дальні. Не виключено, що кількість наших заробітчан у Польщі нинішнього року зрос­татиме. Якщо впродовж останніх п’яти ро­ків сусідня країна приймала півмільйона за­робітчан з України, то цьогоріч ця цифра може сягнути 700 тисяч осіб.

Нині Польща в багатьох галузях економі­ки реально відчуває брак професійних спеціалістів, особливо у сфері ІТ-технологій. Чимало фірм розвиваються так швидко, що постійно потребують висо­кокваліфікованих фахівців, а саме такими є програмісти з України.

12% польських підприємців декларують свою готовність працевлаштувати інозем­ців у 2016 році.

Українці активізувалися, бо на польському ринку праці доволі сприятлива кон’юнктура та спрощена процедура реєстрації на­йманих іноземців. Польські роботодавці охоче подають заявки про намір взяти на роботу саме українців. Не факт, стверджу­ють представники рекрутингових компа­ній, що всі українці оформилися на роботу саме до того роботодавця, який про це клопотав, бо подекуди серед роботодав­ців трапляються шахраї. Та все одно попит на українську робочу силу є, і він постійно зростає, що, власне, і спонукає українців вирушати до Польщі.

Приплив робочої сили з України спричини­ла не лише поточна геополітична ситуація в Україні, а й кращий стан польської еконо­міки. Особливе зростання спостерігається в галузях, що характеризуються високою трудомісткістю, особливо під час сезонних робіт. Секторами, що працевлаштовують найбільшу кількість іноземців, незмінно за­лишаються сільське господарство і буді­вельна галузь. Динаміку до зростання за­йнятості українців демонструють і підпри­ємства переробної галузі. Виробничі ком­панії, здебільшого у харчовій промисловос­ті, дедалі частіше готові скористатися по­слугами працівників з України.

Олексій ЗВОЛИНСЬКИЙ, директор Центру моніторингу ринку праці:

«Базовий для ринку Закон про зайнятість, який має стати державним і ринковим за­вданням у регулюванні ринку праці, діяль­ності приватних операторів, взаємовідносин між співробітниками й роботодавцями, так і не ухвалений. Це чомусь відбувається за за­чиненими дверима».

Сергій МАРЧЕНКО, директор із розвитку порталу Work.ua:

«Три чверті роботодавців планують наймати нових спів­робітників у 2016 році і лише 3,9% – скорочувати. Тут теж є позитивна динаміка щодо минулого року. Кіль­кість тих, хто має намір істотно розширювати штат, збільшилася на 7%. Тепер залишилося почекати, коли попит на працівників підштовхне роботодавців підвищи­ти зарплати».

Василь ЮРЧИШИН, керівник економічних програм Центру Разумкова:

«Дешева праця – це вже стримуючий елемент, за­крадаються підозри щодо рівня кваліфікації. Тому важливо, щоб люди заробляли, а вартість робочої сили зростала. Тоді відносна вартість активів і ква­ліфікована праця разом можуть стати привабливи­ми для потенційних інвесторів».

Тарас КРЕМІНЬ, народний депутат України:

«Майбутнє – за оновленням і реформуванням системи працевлаштування, за високою ефектив­ністю державно-приватного партнерства, за ди­версифікацією знань, можливостей та ресурсів. Окрім працевлаштування громадян, треба поду­мати, як повернути до України мігрантів, як пере­творити наші знання на прикладний досвід».

28.02.2016

Раїса Чирва оглядач «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини