« на головну 05.05.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1248)
04
Квітень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Тема номера

ПОЛІТИЧНА КРИЗА: ІСТОРІЯ ПОВТОРЮЄТЬСЯ

ПОЛІТИЧНА КРИЗА: ІСТОРІЯ ПОВТОРЮЄТЬСЯ

Українська держава, отримавши після Революції Гідності шанс на динамічний розвиток, здається, сьогодні його втра­чає. Лише швидкі зміни, спрямовані на відновлення довіри та прискорення базових реформ, можуть урятувати країну. Однак українські реформи опинилися на роздоріжжі, а по­літична криза набрала таких обертів, що повернути кредит довіри до влади з боку суспільства практично неможливо. Чим обернеться затяжне політичне піке українських можно­владців, з’ясовували «Профспілкові вісті». Традиційно – за підтримки провідних експертів

ВІД УГОДИ ДО НЕЗГОДИ

Після Майдану суспільство очікувало негайних радикаль­них змін. Оновлена Верховна Рада та оголошений новою вла­дою комплекс реформ постави­ли таку високу планку, що люди повірили: проєвропейський пар­ламент зробить максимум для повного і – головне – негайного реформування країни. Проте після року роботи суспільство побачило, що і парламентарі, й урядовці працювати обіцяні 24 години на добу не готові. Кулу­арні протистояння забирають більшу частину ресурсів як нар­депів, так і міністрів. Чвари, по­літичні інтриги, корупційні скандали стали своєрідною ві­зитівкою оновленої влади.

Роботу учасників Коаліцій­ної угоди експерти оцінюють на двійку з мінусом.

І от тепер лунають гучні за­клики, що текст угоди треба пе­реписати. З урахуванням поми­лок. І для того, щоб зберегти чи то рівновагу, чи ситуацію у ни­нішньому складі парламенту.

Міський голова Львова Ан­дрій Садовий пояснює: «Уряд не має довіри українського народу. На моє глибоке переконання, якщо ми хочемо зберегти нор­мальною, робочою ситуацію в парламенті, нам треба, щоб коаліція підписала нову Коаліційну угоду».

Однак провідні ана­літики стверджують, що оновлення Коалі­ційної угоди не мати­ме серйозного впливу на ситуацію в парла­менті. Частина депута­тів вважає так само. На­родні обранці кажуть, що скільки не переписуй уго­ду, а позитиву в роботі ни­нішнього складу парламенту не додасться. Будь-які коаліцій­ні домовленості руйнує вище керівництво Верховної Ради.

Аналізуючи ситуацію в пар­ламенті, нардепи зазначають, що він недієздатний саме через проблеми в коаліції.

Аналітики стверджують: перш ніж вдаватися до перепи­сування угоди, не зайве притяг­нути до відповідальності тих, хто винен за невиконання чин­ної угоди. Наприкінці січня від­булося засідання робочої групи щодо внесення змін до Коалі­ційної угоди, яку планують до­повнити пунктами про терміни виконання домовленостей і від­повідальності за їх зрив. Екс­перти оцінили такі заяви як спроби «реанімувати» діючу ко­аліцію. Та ефективними вони можуть стати лише за умови до­сягнення консенсусу між усіма її учасниками. Згода будує, а не­згода руйнує – цю народну му­дрість депутати ніяк не бажа­ють приймати як керівництво до дії. До погроз «вийти з коалі­ції, якщо буде не по-нашому», українці уже звикли.

Наразі з коаліції, грюкнувши дверима, вийшли «Самопоміч» і Радикальна партія Олега Ляш­ка. Головний радикал країни за­явив: «Ми не повертаємося до правлячої коаліції – немає куди повертатися. Вся країна бачить, що ця коаліція недієздатна, по­літика, яку проводять її учасники, категорично не­правильна і веде до зубожін­ня людей, колапсу економіки, колапсу країни».

Чи не запізно прозріли?

ПЕРІОД РОЗПАДУ

Конфлікт, що розгортається між президентською та прем’єрською командами, часто порів­нюють із кризою української влади у вересні 2005 року, яка врешті-решт створила підвали­ни для реваншу Віктора Януко­вича. Нинішній владі дедалі важче приховати наявне проти­стояння. Протиріччя не зника­ють. Навпаки, поглиблюються, попри заклики міжнародної спільноти «навести лад у влас­ному домі». Спільна заява Пре­зидента, Прем’єр-міністра та го­лови ВР про міцну єдність вла­ди ще більше загострила ситуа­цію. Адже словесний поєдинок між Міхаїлом Саакашвілі та Ар­сеном Аваковим стався бук­вально через кілька днів після оприлюднення заяви. Це дуже нагадує ситуацію з Олексан­дром Зінченком, який у вересні 2005 року ініціював скандальну прес-конференцію, на якій зви­нуватив високопосадовців у корупції.

Та головний месидж, який по­вертає суспільство до аналогій із подіями десятирічної давни­ни, – перспектива повного роз­риву коаліційного союзу і загро­за нового «згарища», яке мо­жуть використати залишки роз­валеної Партії регіонів.

Чи можливе примирення «любих друзів»? Якщо ні, то політична криза змете їх з олімпу. А те, що ми маємо сто­відсоткову політичну кризу, вже ні для кого не секрет. Го­лова фракції БПП Юрій Лу­ценко нещодавно підтвердив: маємо оформлену політичну кризу коаліції та коаліційно­го уряду.

За його словами, у ниніш­нього очільника уряду нема достатньої підтримки у пар­ламенті «для проведення за­конів». «Це означає повно­масштабну політичну кризу. І те, що Прем’єр, Кабінет міні­стрів, парламент мусять зна­йти вихід з цієї ситуації”, – за­значив лідер фракції БПП.

Тим часом Президент Укра­їни анонсував найближчим часом «ефективні дії», покли­кані вивести країну з політич­ної кризи. «Коли йдеться про долю країни, то немає місця іграм, необхідні ефективні дії. Найближчим часом кіль­ка з них ви побачите», – сказав Петро Порошенко, коментую­чи екстрене урядове засідання 4 лютого, коли кілька міні­стрів відкликали свої заяви про відставку. Що це за дії, до­поки залишається загадкою і для політичних оглядачів, і для пересічних виборців.

Перший віце-спікер Верхо­вної Ради Андрій Парубій за­уважив, що парламент подо­лав усі випробування, що ви­пали на його долю, завдяки чому коаліція не розпалась. Він зазначив, що «...україн­ські парламентарі не дали по­вторитися подіям 2005 року, коли протиріччя між Прези­дентом і Прем’єром призвели до провалу». От тільки підтри­мати оптимізм віце-спікера, з огляду на ситуацію в парла­менті, важкувато.

Тим часом думку пана Па­рубія поділяє і сам глава уря­ду. «Якщо хтось хоче, щоб ко­аліція розпалась, він може зробити відповідну політичну заяву. І наслідком її розпаду є або формування нової коалі­ції, − я хочу подивитися на її склад − або дострокові парла­ментські вибори. Це назива­ється демократія. Або є третій варіант – не займатися політи­канством і далі виконувати угоду, голосувати за закони, необхідні для країни», – зазна­чив Арсеній Яценюк.

ВОРОЖІННЯ НА ЕКСПЕРТНІЙ ГУЩІ

Що чекає на українське сус­пільство? Чи зможе влада ви­йти із кризи, у яку сама себе й загнала? Через амбіції, неба­жання поступитися. Чим обер­неться неприйняття здорово­го компромісу? Експерти ка­жуть про кілька варіантів по­дальшого розвитку подій.

Перший, який, на думку аналітиків, лежить на поверх­ні – замінити нинішній уряд на інший. Проте опоненти вважають, що інший теж буде політичний, отже, зрушень на краще годі й чекати. Другий варіант – позачергові парла­ментські вибори. Та чи можна за теперішнього законодав­ства отримати якісніший склад Верховної Ради – питан­ня риторичне. Після чергових виборів залишаться ті самі проблеми. Просто варіантів їх усунення стане менше.

Третій варіант, який розгля­дають експерти, − уряд техно­кратів. Себто міністерські по­сади мають посісти не рафіно­вані політики, не ті, хто праг­нуть використати посаду міні­стра як трамплін для політич­ної кар’єри, а має прийти ко­манда кризових менеджерів. Люди, які фахово, грамотно і об’єктивно підкажуть, куди на­справді має рухатись країна.

Для спрацювання такого варіанта треба, аби міністри заходили до уряду не за квота­ми, а від усіх сил одночасно. Відтак жоден суб’єкт не зміг би отримувати політичні ви­годи через посаду в уряді на­передодні виборів. Реформи, над якими працювали б «тех­нократи», не дозволяли б їм працювати «на політику».

Наразі в кулуарах парла­менту обговорюють три вище­перелічені шляхи подальшого розвитку подій. Вони дещо різняться від бачення аналі­тиків. Два сценарії розгляда­ють самі народні депутати. Перший, хоча й малоймовір­ний: увесь Кабінет Міністрів іде у відставку і призначають новий. А це означає розвал ко­аліції, розпуск Верховної Ради і дострокові парламент­ські вибори. Відтак на кону − доля коаліції та Верховної Ради загалом. Бо якби сталася відставка Арсенія Яценюка, то фракція «Народного фрон­ту» полишила б коаліцію і по­дальше її існування виявило­ся би просто неможливим. І до виборів – півкроку. Але ж саме «Народний фронт» абсо­лютно не готовий до виборів. Насамперед – через катастро­фічне падіння рейтингів.

Є ще одна причина, за якої відставка Арсенія Яценюка – під знаком питання. Вона кри­ється у невдоволенні Заходу чварами в українській владі.

Україна продовжить рефор­ми, незважаючи на кризу у відносинах між урядом та парламентською коаліцією, запевнив Крістін Лаґард під час телефонної розмови із Президентом Петром Поро­шенком. Він наголосив на не­обхідності перезавантаження Кабінету Міністрів без до­строкових парламентських виборів, адже вони лише по­глиблять політичну кризу та погіршать умови для прове­дення реформ.

Проте не можна виключати і другий сценарій, який ближ­чий до реалістичного: Арсе­ній Яценюк лишається на по­саді, але склад уряду оновлю­ється, а сама структура Кабмі­ну змінюється.

Та найімовірніший варіант подальшого розвитку подій – нетривале замороження кон­флікту, який може вибухнути з новою силою десь ближче до літа. Наразі політики намага­тимуться зберігати пристой­ну міну при поганій грі. Та­кий стан може тривати впро­довж двох-трьох місяців аж до нової хвилі звинувачень один одного – Парламенту, Уряду і Президента.

СУДНИЙ ДЕНЬ

Вівторок 16 лютого обіцяв бути напруженим. Уряд лаяли на всі лади: і в коаліції, і в опозиції, не кажучи про пересічних громадян. Напередодні в парламенті почався збір го­лосів за недовіру нинішньому складу уря­ду. Їх назбирали з надлишком – 159 за­мість необхідних 150.

Звіт уряду відтягували до останнього. Спершу анонсували виступ Арсенія Яце­нюка о 12.30, потім – о 16.00. За двадцять хвилин до «часу Ч» президент Петро По­рошенко звернувся до українського наро­ду. Він закликав Прем’єра і Генерального прокурора Віктора Шокіна добровільно піти у відставку. Експерти наперебій поча­ли прогнозувати майбутній сценарій. Про­звучала думка, що ніякого звіту уряду не буде, а Арсеній Яценюк спрацює на випе­редження: з трибуни Верховної Ради зая­вить про бажання піти у відставку. Однак глава уряду завітав до зали парламенту в доброму гуморі й відзвітував про здобутки і свої особисто, і уряду в цілому. Говорив як по писаному: сипав цифрами і статистич­ними даними, здебільшого про успіхи і про плани на рік нинішній. Навіть припустив, що це, можливо, його останній виступ у Раді. На таке зауваження Володимир Гройсман відреагував блискавично: ну для чого так песимістично?

У своїй аж занадто бадьорій промові – жодного слова про людей, для яких, влас­не, і мав би працювати уряд і які надвечір прийшли до будівлі Верховної Ради вима­гати відставки антинародного уряду.

Обговорення звіту було прогнозованим. Народні депутати із провладної коаліції не шкодували епітетів. Щоправда, не забували нагадувати, що начебто мають спільно не­сти відповідальність за провал реформ. У результаті парламент визнав діяльність уряду за рік незадовільною. Наступним ло­гічним кроком мала бути б відставка усього складу уряду. Але за висловлення недовіри Кабінету Міністрів забракло голосів: 194 при необхідних 226. Певно, депутати надто поспішали додому, тож перспектива пра­цювати до 20:00 багатьох просто злякала. Або цей сценарій був написаний задовго до вівторка 16 лютого. Те, що рівень довіри до влади практично нульовий, самих можно­владців не бентежить.

 

Дмитро ШИМКІВ, заступник Глави Адміністрації Президента:

«Для мене важлива думка міжнародних партнерів про Україну. Всі вони хочуть бачити єдність влади. Від нашої єдності залежать санкції проти Росії. Якщо ми не об’єднані і не працюємо на розвиток країни, то Захід запитає: слухайте, а чому ми маємо ставити під загрозу наші економіки, якщо Україна зайнята внутрішніми конфліктами».

Петро ОЛЕЩУК, політолог:

«Ситуація, яка сьогодні склалася у владі, незаба­ром призведе до позачергових виборів парла­менту. Поки що – переформатування уряду. Але в стратегічній перспективі криза триватиме. По­при переформатування та заміну членів уряду, відставка самого Прем’єра Арсенія Яценюка – під питанням».

27.02.2016


Раїса Чирва оглядач «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання