СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

УСІМ МИРОМ НА ПОРЯТУНОК ПЛАНЕТИ

Нарешті людство збагнуло, яку загрозу становить на­шому спільному дому глобальне потепління. Делегації майже двохсот країн під час Конференції ООН із про­блем глобальних змін клімату спрямовують свої зусилля на розв’язання цієї невідкладної проблеми. На порядку денному саміту – питання про ухвалення нового до­кумента, який прийде на зміну Кіотському протоколу. З урахуванням політичних аспектів перемовини про­суваються повільно, однак усі чекають бодай якогось компромісу. З-поміж усіх результатів саміту «Профспіл­кові вісті» цікавить позиція України в цьому питанні.

АБО ПАН, АБО ПРОПАВ

Учені давно занепокоєні під­вищенням середньої температу­ри на Землі, виникненням по­годних аномалій, таненням льо­довиків, зникненням коралових рифів та ключових видів рослин і тварин. На думку дослідників, усе це свідчить про глобальні зміни клімату. Багато хто вва­жає, що температура зростає че­рез великі викиди вуглекислого газу в атмосферу. До цього при­зводить спалювання вугілля, нафтопродуктів чи природного газу – викопного палива, яке ви­користовують в автомобілях та промисловості.

Деякі фахівці переконані, що ці викиди створюють так зва­ний парниковий ефект, сповіль­нюючи віддачу тепла із Землі в космос. Через це зростають тем­пературні показники. Зміні клі­мату може також сприяти масштабне вирубування лісів, адже дерева поглинають вугле­кислий газ.

Якщо на процес глобального потепління не впливати хоча б скороченням викидів вуглекис­лого газу, то середня температу­ра Землі зростатиме. Це одно­значно призведе до непередба­чуваних змін клімату й підви­щення рівня Світового океану. Значній частині людства, яка мешкає на узбережжях та в низинах, загрожує ве­лика небезпека, аж до повного зникнення.

Паризька конфе­ренція, на переконан­ня експертів, – остан­ній шанс досягти про­гресу в питанні, яких саме заходів слід вжи­ти, аби врятувати люд­ство. Бо ця проблема із розряду локальних пере­йшла до царини глобаль­них. Наразі це найбільший ви­клик усьому людству.

Чи вдасться учасникам кон­ференції узгодити довгостроко­вий план дій, аби призупинити кліматичні зміни? До цього пла­ну, кажуть аналітики, треба внести зобов’язання усіх без ви­нятку країн скорочувати вики­ди парникових газів і адаптува­тися до кліматичних змін. На реалізацію такого плану знадо­бляться чималі кошти. Тож дуже важливо, аби бідніші кра­їни заручилися фінансовою під­тримкою більш заможних.

Однак складається вражен­ня, що кожен з учасників саміту чекає, аби інші розкрили свої карти. Практично кожен має причи­ни відтер­мінувати на по­тім ухвалення рішень, які треба ухвалювати негайно. Бідні кра­їни кивають на багатих, а в бага­тих – свої аргументи: якщо неза­можні країни не боротимуться за скорочення викидів вугле­кислого газу, то їхні зусилля бу­дуть попросту змарновані.

Логіка, за якої кожен спершу очікує на зусилля інших, надто небезпечна, наголошують між­народні експерти. Вона може призвести до краху. Перемови­ни щодо клімату не зовсім тра­диційні. У них не буде ані пере­можців, ані переможених. На­слідки кліматичних змін зачеплять усі держави світу. Засухи, паводки, підвищення рівня моря загрожує усім континен­там, а отже, – усім народам на планеті. Тож плекаємо надію, що домовленості саміту в Пари­жі стануть єдиним можливим способом домовитись усім циві­лізованим світом про збережен­ня контролю над кліматом, а за великим рахунком – над нашим майбутнім. Бо вже зараз ми від­чуваємо на собі наслідки кліма­тичних змін. І це, переконують учені, – лише початок.

КРИТИЧНА «ДВІЙКА»

Якщо середня температура атмосфери Землі підвищиться приблизно на два градуси порів­няно з епохою до розвитку про­мисловості, то це може призвес­ти до небезпечних і непередба­чуваних кліматичних змін. Експерти стверджують, що ми вже на півшляху до цієї критич­ної точки.

Відповідно метою паризької конференції став цілеспрямова­ний пошук способів, як скороти­ти викиди парникових газів і при цьому не ставити під загро­зу подальше економічне зрос­тання кожної із країн. Якщо на конференції буде підписано таку угоду, то вона стане найам­бітнішою в історії людства.

Разом з тим усі розуміють, що гарних намірів недостатньо, аби досягти мети – обмежити гло­бальне потепління до двох градусів. Мета людства – не до­пустити підвищення середньої температури на планеті більш ніж на два градуси Цельсія. Але вже тільки цього року, за даними Всесвітньої метеоро­логічної служби, яка є агент­ством ООН, підвищення серед­ньосвітової температури сягне одного градуса Цельсія, тобто половину ліміту, який пропо­нує запровадити ООН.

Дослідниця лондонського Інституту вивчення міжна­родного розвитку Сміта Нагу­да закликає вчених усього сві­ту викласти свої міркування, як зупинити критичну цифру у два градуси.

«Без досягнення цієї мети ми станемо свідками надзви­чайних змін клімату, як то екстремальні погодні випад­ки, посухи, повені та інші при­родні катаклізми, що руйну­ють сталий спосіб життя лю­дини», – попереджає пані На­гуда. На її переконання, єди­ний шлях зупинити кліматич­ні негаразди – перейти всім миром на екологічно чисті технології.

Утримати підвищення се­редньої температури на пла­неті у межах двох градусів – цілком реально. Така принци­пова позиція багатьох учених світу. Більшість країн мають таку можливість і з техноло­гічної, і з економічної точок зору. Треба лишень інтенсив­ніше скорочувати шкідливі викиди в атмосферу й актив­ніше інвестувати у відновлю­вальні джерела енергії. Іншо­го шляху немає, бо «з атмосфе­рою не домовишся: два граду­си – це два градуси». У цьому переконана Дженіфер Мор­ган, котра очолює програму з клімату в міжнародній до­слідній організації World Research Institute.

Ще ніколи викиди парнико­вих газів не були такими масштабними, попереджають учені. Якщо тенденцію не вдасться змінити, мета зали­шитися нижче середнього по­рога потепління у два градуси стане ілюзорною. Відтак у 2100 році середній рівень гло­бального потепління може сягнути 3,5–4,7 градуса. Це, своєю чергою, призведе до повного танення арктичного полярного щита, а рівень моря підніметься не на один чи два метри, а на шість, а то й сім. На думку Франсуа Же­мена, фахівця з міграції у на­вколишньому середовищі, «в Європі Голландія і Данія мо­жуть майже повністю зникну­ти, а в країнах Південної та Південно-Східної Азії ситуа­ція набуде катастрофічних на­слідків. Бангладеш повністю зникне зі світової мапи. І тоді постане питання про переселення її 160 мільйонів мешканців».

КОНТРОЛЬНА РОБОТА ДЛЯ УКРАЇНИ

Глобальне потепління зму­сить Україну переглянути під­ходи в аграрному секторі та в інших галузях економіки. Якщо не вдасться зупинити кліматичні зміни, українці можуть зіткнутися з небезпеч­ними, непрогнозованими по­годними явищами, поперед­жають аналітики. Їм треба адаптуватися до нових умов. Протидіяти стихіям, присто­совуватися до аномальної по­годи, модернізувати АПК. І це має бути завданням не окре­мих фахівців, а влади. Коли весь світ занепокоєний про­блемами глобальних кліма­тичних змін, наша влада за­ймає позицію стороннього спостерігача.

Нинішнього року україн­ський гідрометеоцентр зафік­сував кілька температурних рекордів. Так, початок осені 2015 року виявився найтеплі­шим за останні сто років. 18 вересня градусники показа­ли рекордну температуру – +29,2 градуса за Цельсієм.

Зміну клімату вже відчули вітчизняні аграрії. За рахунок сухого початку осені посів озимих культур загальмував­ся. Відтак на п’ятій частині посівів іще немає сходів. А це вже аномалія. Тож сільсько­господарські виробники вже зараз переймаються, як це по­значиться на майбутньому врожаї. Швидше всього – нега­тивно. Якщо озимі доведеться пересівати, це вплине на вар­тість зерна, і на цей аспект од­разу ж відреагує світовий ри­нок. Виходить замкнене коло.

Зрозуміло одне: аграрії змушені будуть змінювати свої вподобання, переходити на теплолюбні культури, аби не зазнавати збитків. Та поки що Україна навіть не бралася до відпрацювання сценаріїв адаптації до змін клімату. І не лише в агропромисловому комплексі. Глобальне потепління вплине і на житлово-ко­мунальний сектор, і на тепло­енергетику, і на інші сфери.

Якщо Євросоюз працює у кліматичній сфері за двома напрямами – протидії гло­бальному потеплінню та адаптації до майбутніх кліма­тичних змін, в Україні на дер­жавному рівні питання адап­тації навіть не порушувалося. Країна поки що ані обґрунто­ваних прогнозів, ані об’єктивного плану дій не має. В уряді зауважують, що адапта­ція до нових погодних умов – це додаткові витрати. А в кра­їні, яка відбиває атаки агресо­ра, є справи нагальніші.

Однак глобальні зміни клі­мату створюють нові ризики і для окремих секторів економі­ки, і для пересічних україн­ців, тобто для усього населен­ня. Та через постійні і вкрай безсистемні реформи, що від­буваються у Міністерстві еко­логії, там практично не лиши­лося фахівців із питань кліма­тичних змін. В Україні вони завжди були в дефіциті. Після ліквідації Державної агенції екологічних інвестицій пи­таннями адаптації до нових кліматичних викликів прак­тично ніхто не переймається.

ЗАМІСТЬ ПОТЕПЛІННЯ – ЛЬОДОВИКОВИЙ ПЕРІОД?

Сенсаційну доповідь про май­бутнє похолодання зробили вчені на конференції Коро­лівського астрономічного товариства в Уельсі. Нові дані викли­кали нечуваний резонанс і неприйнят­тя такої гіпотези. Адже більшість уче­них переконана у зворотному – плане­ту чекає потепління через парниковий ефект. Хоча і тут думки вчених поділи­лись: дехто вважає, що нинішнє поте­пління – частина природного циклу, тож провини людей у цьому немає.

Потепління і майбутнє похолодання вчені пов’язують із циклічною актив­ністю Сонця. Японські та російські вче­ні стверджують, що вже в 2055-му на на­шій планеті може наступити новий льодовиковий період, який, цілком можливо, триватиме кілька століть. Схожі сценарії озвучують учені й ін­ших країн, які займаються спостере­женнями за Сонцем. Сонячна актив­ність, за результатами їхніх дослі­джень, буде значно знижуватись, що у поєднанні з іншими факторами може призвести до падіння температури сві­тового океану. Зваживши деякі факто­ри, побачимо, що такі процеси вже роз­почались – небувалий сніг в Африці чи нечувані морози в Європі. Найбільші європейські міста три роки тому заси­пало снігом. Замерзли Дунай, Сена, ка­нали Венеції та Нідерландів. В окремих країнах припинилися заняття у шко­лах. На смерть замерзли сотні людей. Це і стало причиною припущень уче­них про «малий» льодовиковий період.

Учені стверджують, що холодніша­ти почне вже з 2015 року. І через 40 років температура може знизитися до ката­строфічних позначок. Площа крижано­го покриву збільшуватиметься, а це, у свою чергу, призведе до ще більшого охолодження. Суцільна крига краще відбиватиме сонячні промені, які не грітимуть, а охолоджуватимуть. За 15 років, кажуть астрономи, розпочнеться 26-й сонячний цикл. Дві хвилі променів дзеркально відіб’ють одна одну та зве­дуть нанівець активність Сонця. На людство чекає 10 років лютих морозів. Температура повітря знизиться на 60%.

Утім, це лише одна з теорій того, яким може бути наше майбутнє в най­ближчі десятиліття. Але той факт, що клімат, так чи інакше, зміниться, при­чому кардинально, сьогодні не запере­чує більшість учених. Тож не виклю­чено, що нам доведеться жити в геть іншому світі.

Святослав ПАВЛЮК,

керівник київського офісу Асоціації «Енергоефективні міста України»:

«Я не бачив обґрунтованих прогнозів, що саме чекатиме Україну щодо клімату впро­довж кількох років. Україна таких прогнозів і планів дій не має. Маємо тільки припущення. І в разі продовження глобального потепління Україна швидше втратить, ніж здобуде».

Олександра КОВАЛЬЧУК,

експерт Асоціації «Український клуб аграрного біз­несу» з питань сільськогосподарських ринків:

«Наразі аграрії змінюють уподобання. Україна за останні кілька років має стабільно гарні показники врожайності, бо розташована в помірному кліматі. Але подальші зміни клімату змусять аграріїв пере­орієнтовуватися. Якщо український клімат стане більш посушливим, це призведе до збитків».

Янош ПАСТОР,

помічник Генерального секретаря ООН із проблем зміни клімату:

«Клімат уже змінюється. Цей процес не зупинити. Відтак у нашому розвитку ми повинні переорієнтуватися з огляду на ситуацію, переглянути економічні підходи і навчитися пристосовуватися до клімату, який істотно змінився».

Тетяна ТАРУТА,

радник міністра екології і природних ресурсів:

«На жаль, проблемі кліматичних змін не знайшлося місця в українській політиці. Справді, наша країна переживає складний період, але ж війна колись скінчиться. Тож Україні аж ніяк не можна лишатися осто­ронь планетарних проблем».

12.12.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини