СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Особливості вступної кампанії–2015

Незабаром в Україні стартує вступна кампанія у вищі навчальні заклади країни. І буде вона, на відміну від минулих років, зовсім не легкою. Най­важче доведеться тим, у кого немає шансів на пільгове зарахування та грошей на оплату контрактів навіть у порівняно дешевих вишах. Достеменно невідома і позиція Кабміну: обмежиться зниженням держзамовлення лише на 20% або ж побажає урізати істотніше? Тим часом, незважаючи на складнощі, охочих вступити на навчання до вишів не бракує. Які новації чекають на абітурієнтів нинішньої гонки за знаннями? Це намагалися з’ясувати «Профспілкові вісті».

Переступаючи поріг

Коли зовнішнє тестування тільки запро­ваджувалося, педагоги вишів зіткнулися з проблемою – як відсіяти абітурієнтів, котрі реально є слабкими? Вкрай екстремаль­ні умови запровадження ЗНО, відсутність досвіду, бажання максимально спрости­ти процедуру – ці фактори і створили так званий штучний поріг у 124 бали. Ті, хто не дотягнув до цієї позначки, не могли стати студентами. Чому саме 124, а не 120 чи 125? Навіть зараз, коли минуло стільки років від часу запровадження ЗНО, ні від кого не діждешся з цього приводу якогось логічно­го пояснення. До того ж 124 бали з матема­тики і 124 з історії України чи української мови – це різні речі, стверджують і педаго­ги, і самі абітурієнти.

Відтак вирішено, бодай із запізненням, звернутися до практики інших країн, де проводяться зовнішні іспити. Спинилися на методі Ангоффа, який полягає у тому, що група експертів, аналізуючи кожне за­вдання тесту, визначає вірогідність пра­вильної відповіді від мінімально підго­товленого абітурієнта. Експертні оцінки приводяться до усередненого показника і ці значення використовують для визна­чення так званого критеріального поро­га «склав/не склав». Його ще називають «пороговим балом». Для одного предмета він може становити 25 балів, для іншого – 41. Це й буде той «поріг», яким визначати­меться, склав абітурієнт тест чи не склав. Якщо він набрав більшу за порогову кіль­кість тестових балів – склав тест, меншу – не склав. Визначення «склав/не склав» розмежовує абітурієнтів на тих, хто має достатній мінімальний обсяг знань, і на тих, кому його здобути не вдалося.

Кількість експертів для кожного з тес­тів становить 100 осіб, до числа яких не входять члени Українського та регіо­нальних центрів оцінювання якості осві­ти. Як запевнили в Міністерстві освіти, склад експертних груп визначатиметься на конкурсній основі.

У день тестування, через 3 години піс­ля його початку, експертна група отри­має тест та визначить ймовірність пра­вильного виконання завдань абітурієн­том з мінімальним багажем знань, а та­кож відсоток учасників тестування, які мають подолати поріг. Ці результати на­дійдуть до Українського центру оціню­вання якості освіти, де за допомогою про­грамного забезпечення буде визначено середній показник порога.

Однак, як свідчать попередні розра­хунки та досвід інших країн, кількість абітурієнтів, які цей поріг не подолають, може буде доволі високою (до 40%). Це дозволить університетам провести якіс­ний відбір студентів, але суттєво впли­не на зменшення кількості абітурієнтів. Словом, експерименти у царині освіти тільки розпочинаються.

Шанси на бюджет

Згадаймо не такі вже й давні перипетії довкола ухвалення державного бюдже­ту. Тоді з’явилась інформація, що дер­жавне замовлення у вишах або скасують, або значно скоротять. Студенти ж узага­лі вчитимуться без стипендій. Про ска­сування стипендій усе виявилося чутка­ми, які уряд спростував. Щоправда, досі незрозуміло, кому із студентів їх випла­чуватимуть та в якому обсязі. Заступник міністра освіти Інна Совсун вже опри­люднила у ЗМІ позицію міністерства, що «совкову» систему нарахування стипен­дії варто змінювати кардинально. Та про всі зміни в Міносвіти обіцяють розпові­сти ближче до початку нового навчаль­ного року. Не виключено, що студентів чекають нові сюрпризи.

Прогнози щодо державного замовлен­ня можна робити зараз. «Обсяг держав­ного замовлення у 2015 році порівняно з 2014-м орієнтовно буде встановлено з ура­хуванням зменшення випускників із ба­зовою та повною середньою освітою. Орі­єнтовно скорочення державного замов­лення на освітньо-кваліфікаційні рівні молодшого спеціаліста та бакалавра в 2015 році може становити 15–20%», – пові­домив заступник міністра Андрій Гевко.

Тобто якщо під час попередньої вступ­ної кампанії для першокурсників бака­лаврату було 119,3 тисячі безкоштовних місць у вишах, то цього року їх може бути тільки 95,44 тисячі. Водночас у Міносвіти повідомляють про значне скоро­чення очікуваної кількості випускників, а отже, і потенційних абітурієнтів. Якщо уряд вирішить затвердити скорочення держзамовлення лише на максимально­му рівні у 20%, то шанси вступити «на бюджет» навіть для учнів із середніми оцінками виглядають доволі високими. Та чи буде в комплекті з бюджетним міс­цем і стипендія, зараз сказати практично неможливо.

Два місяці тому Верховна Рада ухва­лила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо розміщення державного замов­лення. Депутати начебто зробили добру справу й узгодили механізми розподілу державного замовлення. Однак система розподілу не була узгоджена з новими правилами вступної кампанії, а також не відповідала головній меті: більшу кількість місць державного замовлення мають отримати вищі навчальні закла­ди, котрі користуються найвищим попи­том серед абітурієнтів.

Раніше основним критерієм розподі­лу державного замовлення був середній конкурсний бал вступників. Однак прове­дене математичне моделювання розподі­лу місць державного замовлення засвід­чило: механізм потребує удосконалення. Адже абітурієнти, маючи можливість по­дати заяви на вступ до декількох вищих навчальних закладів, роблять свій вибір на користь провідних вищих навчаль­них закладів на престижні спеціальнос­ті, а також подають документи до інших навчальних закладів, менш конкуренто­спроможних. Відповідно, аналіз серед­нього конкурсного бала абітурієнтів не дає повного уявлення про популярність вищих навчальних закладів, а отже, його треба змінювати.

Що дають ухвалені зміни до закону? Вирішують основну проблему, кажуть фахівці. Нові правила вступної кампа­нії вимагають, щоб державне замовлен­ня було розподілене до початку вступ­ної кампанії і не змінювалося, допоки вона триватиме. Відповідно, необхідно було відмовитися від розподілу 80% дер­жавного замовлення до початку вступ­ної кампанії і 20% – після. Запропоно­вані зміни також дозволяють абітурієн­ту зробити свій вибір більш продумано та аргументовано, оскільки точна кіль­кість місць державного замовлення буде відома абітурієнтові до початку вступ­ної кампанії.

«Відповідно прийняті зміни до Закону сприятимуть відкритості, доступності та передбачуваності державної політики у сфері освіти, які закладені в основу Зако­ну України «Про вишу освіту», – наголо­шують у Міністерстві освіти і науки.

Новий, іще новіший

Цього року дипломи про вищу осві­ту різнитимуться дизайном і друкувати­муться на папері, адже їх централізова­не виготовлення скасовано. Йдеться про те, що відтепер дипломи молодших спе­ціалістів, бакалаврів, магістрів вищі на­вчальні заклади друкуватимуть само­стійно.

Дизайн диплому – теж справа кожного вищого навчального закладу. Єдина умо­ва для всіх – обов’язковий перелік інфор­мації, що міститься у Єдиній державній електронній базі даних з питань освіти.

Кожен диплом має номер і серію, що визначає Міністерство освіти і науки.

«Питання, пов’язані із визначенням технічного опису бланків документів про вищу освіту (наукові ступені), їх ди­зайну, способу та місця виготовлення, визначаються вищими навчальними за­кладами самостійно», – наголошують у МОН. При цьому у відомстві зазначають, що у міністерства відсутні повноважен­ня на розроблення та затвердження спе­ціального порядку щодо централізова­ного виготовлення та видачі документів про вищу освіту.

Якої якості та за яку вартість виго­товлятимуть дипломи вже цього року – така дилема постала перед керівниками вишу. Постановою Кабміну встановлено граничну вартість виготовлення доку­мента про вищу освіту державного зраз­ка у розмірі двох неоподаткованих міні­мумів доходів громадян – 34 гривні. До слова, минулого року ця сума становила 79 гривень.

Крім того, у Міністерстві освіти і на­уки рекомендують університетам відмо­витися від пластикових дипломів. «Плас­тикові дипломи непотрібні. І коли вам кажуть, що він краще захищений, це по­вний абсурд. Бо є серія і номер, які під­тверджують диплом», – зазначив міністр освіти і науки Сергій Квіт. Звертаючись до керівників українських вишів, міністр порадив виготовляти дипломи у паперо­вому вигляді.

Тож віднині дизайн документа про вищу освіту залежатиме від уподобань того чи іншого університету. Але це буде диплом про освіту за новим зразком, пе­реконують у міністерстві. От тільки чи будуть його визнавати у Європі, а то й у цілому світі. Незважаючи на дизайн, а виключно через його вагу.

• Другорічників не беруть

Дещо несподіваною новацією для вступників виявилася но­вина, що відтепер приймати­муть сертифікат ЗНОвиключно 2015 року. Сертифікати минулих років вважаються недійсними. Згадаймо рік 2010-й. Тодішнє керівництво МОН вне­сло пункт про врахування сертифікатів минулих років в Умови прийому. На думку експертів, це був один із тих ба­гатьох абсолютно непрофесійних кро­ків, які завдали великої шкоди системі освіти і які ми відчуватимемо впро­довж багатьох років.

На думку самих освітян, це був деше­вий популізм і ще одна лазівка для не­доброчесних працівників багатьох приймальних комісій. Саме вони й сьо­годні чинять певний тиск із метою уне­можливлення прийняття цієї норми. Аналіз даних ЄДЕБОсвідчить, що в ці­лому по країні щороку до приймаль­них комісій приходить понад 20–23 тис. тих, хто складав ЗНОв попередні роки. Тобто це абітурієнти, які чомусь не стали студентами раніше. Здебіль­шого – далеко не найкращі абітурієн­ти. То чи варто приймати середняків, відвертих другорічників, які своєчасно не вступили або їх не пустили до вишу. Так чи інакше, але вони створюють конкуренцію кращим. Конкуренція в цьому разі відбувається далеко не за рівних умов. Це викривлення принци­пу рівного доступу до вищої освіти, стверджують аналітики.

Є ще одна причина, через яку недоціль­но враховувати сертифікати, видані в попередні роки. Програми ЗНОз дея­ких предметів за 8 років проведення змінювалися кілька разів. Жодного року Український центр оцінювання якості освіти не продукував тестів, які можна порівнювати між собою. Тобто склалася ситуація, яку навряд чи можна назвати рівним доступом до вищої освіти. Але ж ЗНОзапроваджували саме з цією ме­тою. Адже коли не було ЗНО, абітурієнт не міг принести до університету резуль­тати вступних іспитів, які він складав 3–4 роки тому, і просити зарахувати ці результати під час конкурсу.

Однак іще все може повернутися на кола Дмитра Табачника. Громада має знати, що нині кожен дев’ятий зареє­стрований абітурієнт уже має сертифі­кат з минулих років. Після нескладних підрахунків стає очевидно, що при­близно кожен сьомий цьогорічний ви­пускник, успішно пройшовши ЗНО, може або не вступити, або вступити не туди, куди хотів, якщо буде знову до­зволено користуватися «винаходом» Табачника.

05.07.2015

Раїса Чирва оглядач «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини