СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Житлові субсидії по-новому

З 1 квітня відчутно зросли тарифи на комунальні послу­ги для українців. Аби населення у розпачі не припинило платити за послуги ЖКГ, уряд розробив новий порядок нарахування субсидій. Передбачається, що діятиме він з 1 травня, і не виключено, що вже у червні громадяни, яким виділять поміч, отримають платіжні документи з меншими сумами. Така допомога стає актуальною для більшості родин. Однак у людей виникає чимало запи­тань, надто у тих, хто раніше по таку допомогу з боку держави ніколи не звертався. На жаль, нові правила да­леко неоднозначні. Уряд, усунувши старі перешкоди та обмеження, запровадив низку нових, «революційних» норм. Чи відбудеться революція у забезпеченні населен­ня субсидіями, з’ясовують «Профспілкові вісті».

«Листи щастя»

Революційною нову систему субсидій охрестив міністр соціальної політики Павло Розенко. І пообіцяв, що запустять її негайно – вже з 1 травня. Свої обіцян­ки міністр підтвердив цифрами: Верхо­вна Рада виділила на субсидії додатко­ві 13 млрд гривень, що дасть змогу допо­могти 4–5 мільйонам домогосподарств. Це означає, що підвищення тарифів від­повідно до вимог МВФ не тільки вдарить по населенню, а й виявиться істотним на­вантаженням на державний бюджет. До слова, чиновники оперують іншими, ниж­чими цифрами: на субсидію можуть роз­раховувати 3,5–4 мільйони сімей. Експер­ти вважають, що ця цифра може зрости у кілька разів, адже при таких мізерних зарплатах та пенсіях мало кому вдасть­ся вчасно розраховуватися за комуналь­ні послуги.

У Міністерстві соціальної політики стверджують, що процедуру отримання субсидій максимально спрощено. В уся­кому разі, порівняно з порядком, який на­був чинності з 1 жовтня 2014 року. Відте­пер оформити державну допомогу буде нескладно, запевняють відповідальні осо­би. Бланк на субсидію надійде поштою. Це аркуш, з одного боку якого міститься заява на отримання субсидії, а з другого – податкова декларація спрощеної форми. Адресат має заповнити і заяву, і деклара­цію. Чиновники обіцяють, що «лист щас­тя» міститиме докладну інструкцію, як це правильно зробити. Тим, хто впораєть­ся з оформленням «документа», слід від­нести його до місцевого управління пра­ці та соціального захисту, тобто до соц­забезу. Можна скористатися послугами пошти: адресу відділення соцзабезу наді­шлють разом із бланком. Тим часом пра­цівники соцзабезу не мають права вима­гати від фізичної особи додаткові доку­менти чи довідки, окрім зазначених зая­ви та декларації.

Соціальні працівники надішлють за­пит у всі комунальні служби, а також до ЖЕКів. Рішення про те, нараховувати субсидію чи ні, має бути ухвалено протя­гом 10 днів після отримання даних від ко­мунальних служб. Про своє рішення со­ціальні органи мають вчасно повідоми­ти заявника. Про те, як це відбуватиметь­ся на практиці, у міністерстві допоки не знають. Наразі нова схема ще не має юри­дичної сили, однак у Мінсоцполітики про неї говорять як про доконаний факт і обіцяють уже до середини квітня всім платникам комунальних послуг розісла­ти бланки заяв. От тоді почнеться гаряча пора для працівників соціальних служб.

Якщо комусь «лист щастя» не прийде або загубиться, можна звернутися за но­вим бланком до органів соціального за­хисту. Не виключено, що форма для запо­внення буде розміщена на сайті Мінсоц­політики, тож її можна буде самостійно роздрукувати.

Очевидно, що це одна з переваг нова­ції – істотне скорочення бюрократичних процедур. Звісно, економити на кому­нальних послугах зможуть не всі, однак ті, кому це насправді потрібно, витратять на оформлення допомоги значно менше часу і сил.

Доходи – реальні, норми – соціальні

Житлова субсидія, стверджують ав­тори новації, нараховуватиметься інди­відуально, відповідно до потреб сім’ї. У зв’язку із прийняттям рішення про скасу­вання низки обмежень для її оформлен­ня, претендувати на державну допомогу зможе більшість українців. Хто потра­пить до категорії «щасливчиків»?

Ті сім’ї, у яких сукупна сума щомі­сячних витрат на комуналку переви­щує встановлений державою відсоток від щомісячного доходу. Такий відсоток є обов’язковим платежем за комунальні послуги.

Приміром, у квартирі прописано двоє людей. В одного місячний дохід стано­вить 1800 грн, в іншого – 2200. Вважаємо дохід сім’ї в розрахунку на одну особу: (1800 + 2200): 2 = 2000. Це означає, що сума обов’язкового платежу на одного члена сім’ї становить 255,1 грн. На двох – 510,2 грн. Це та сума, яку ви заплатите за ко­муналку самі, решту відшкодує держава, але тільки тоді, якщо ваші витрати не пе­ревищують соціальних норм. Що це озна­чає насправді, у Мінсоцполітики обіцяли розтлумачити згодом, коли схеми запра­цюють.

Скасовуються всі обмеження щодо майнового стану осіб, які звертаються за призначенням субсидій, окрім здій­снення одноразової покупки на суму по­над 50 тис. гривень. На житлову субсидію зможуть розраховувати навіть ті люди, які мають, до прикладу, кілька квар­тир, або машину чи дві, або працездатні люди, які не працюють. Але всі вони ма­ють обов’язково задекларувати своє май­но. Важливий не майновий, а фінансовий стан людей. Соціальні органи цікавлять виключно доходи громадян. Тож наяв­ність іще однієї квартири чи авто не мо­жуть бути підставою для відмови у на­данні субсидії.

Ще один нюанс. Звернутися за субсиді­єю може не обов’язково людина, яка має право власності на житло. Скажімо, влас­ником помешкання є мама, а донька має відкриті рахунки на оплату цих послуг. В такому разі за субсидією може зверну­тись і мама, як власник житла, і донька, на яку відкриті особові рахунки.

Претендувати на субсидію можуть і люди працездатного віку, які наразі без роботи. Але в такому випадку сподівати­ся на позитивне рішення можуть лише ті, хто стоїть на обліку у центрі зайня­тості. Тим, хто офіційно не перебуває у статусі безробітного, субсидія не перед­бачена.

Право на оформлення субсидій від­нині матимуть також особи, які не заре­єстровані у житловому помешканні, але орендують його і сплачують вартість житлово-комунальних послуг на підста­ві письмової угоди найму чи оренди жит­ла. Щоправда, остаточно процедуру на­дання пільг цій категорії населення ще узгоджують у міністерстві.

В усякому разі, чиновники обіцяють, що ретельно розрахують потреби люди­ни та можливості сплачувати за послу­ги. А це означає, що відбудеться перехід на адресне надання державної допомо­ги. Для цього соціальний працівник має прийти у кожну родину, обстежити умо­ви її проживання і визначити фактичні, реальні можливості користування тією чи іншою послугою. Обов’язковий розмір платежу розраховуватиметься в кожно­му випадку індивідуально і залежатиме тільки від доходів сім’ї. При цьому вра­ховуватимуться реальні доходи, а не на­раховані.

Підводні камені новації

Експерти доволі прискіпливо вивча­ють «революційний» підхід до отриман­ня субсидій і вже угледіли підводні ка­мені «спрощеного» порядку. Насамперед – зниження нормативів споживання по­слуг ЖКГ зменшує базу нарахування суб­сидії. Суттєво зменшено норми спожи­вання природного газу чи води. Напри­клад, у столиці норми споживання води істотно занижені. На 56% для холодної та на 54% для гарячої води. Такі ж коректи­ви відбуваються і в регіонах.

Аналітики застерігають, що управлін­ням соціального захисту забракне сил опрацювати документи та оформити суб­сидії у визначені урядом терміни. На­віть якщо припустити, що автоматично збільшать штат соціальних службовців, додаткові витрати на їхнє утримання бю­джетом не передбачені. Отже, затримки в обробці документів та оформленні суб­сидій – неминучі.

Субсидія не може нараховуватись ав­томатично, тільки з «анкетних» даних власників помешкань. Треба чекати офі­ційного підтвердження від податківців, Пенсійного фонду, ЖЕКів, виконкомів даних про склад сім’ї та вартість послуг. Соціальні служби ризикують захлинути­ся у паперах і термінах.

Схоже, що держава вкотре створила для населення справжню дилему. Якщо громадянин не надасть правовстановлю­ючий документ, наприклад, на квартиру, то не отримає субсидію; якщо надасть, то буде в перших лавах тих, з кого візьмуть податок на нерухомість. Тож у спробі за­ощадити можна піти в мінус, отримавши в обмін на субсидію чергові податки.

А от ті, кого викриють у неправди­вих даних, покарають самі себе. Їх зобов’яжуть повернути державі гроші в по­двійному розмірі. Про це йдеться у пові­домленні уряду. Хоча самі чиновники за­певняють, що кожен такий епізод розгля­датиметься індивідуально і за випадкові помилки карати не будуть.

Те, що помилок не уникнути, експерти не сумніваються. Половина країни досте­менно не знає, хто підпадає під новий, ре­волюційний та спрощений порядок отри­мання субсидії. Роз’яснювальна робота ведеться мляво, тоді як паніка від запро­вадження нових тарифів поширюється зі швидкістю світла.

Експерти переконані, що не варто вза­галі підсилювати чи спрощувати старий та неефективний механізм субсидіюван­ня. Треба змінювати концепцію, якщо уряд вважає себе реформаторським. Та й завдання уряду, за великим рахунком, не субсидії розписувати – кому та скільки, а створювати нові робочі місця. Тоді люди зможуть отримувати гідну зарплату та достойну пенсію і не поглядатимуть у бік управлінь соціальної допомоги. Та для цього потрібні справді революційні, а не косметичні зміни.

• Коментує Сергій Кондрюк, заступник Голови Федерації профспілок України

Слід зазначити три принци­пові позиції профспілок щодо запроваджен­ня нової системи житлових субсидій.

Перше. Безперечно, держава зобов’язана допомагати бідним громадянам (щоправда, їх сором’язливо назива­ють малозабезпеченими) сплачувати за житлово-комунальні послуги, вар­тість яких зросла у рази.

Друге. По суті, державна допомога є самообманом. Бо ті самі бідні напо­внюють державний бюджет своїми податками, що платять у державну скарбницю з кожної гривні своєї зарплати, з кожного оплаченого товару і послуги. Ів цьому маємо велику не­справедливість, адже часто податків, які надходять до бюджету від багатіїв, в десятки разів менше, ніж сплачують пересічні українці.

Третє. Теперішні урядові керманичі, визнавши, що за державною допомо­гою звернуться 4 мільйони родин, фактично легалізували результат своєї антисоціальної політики. Йдеться про те, що бідняки та злидні – це норма не тільки для пенсіонерів, а й для значної кількості працюючих українців.

Недолуга економічно шкідлива та соці­ально вибухова позиція урядовців (бо­рімося з кризою шляхом застосування політики використання дешевої зли­денної робочої сили), ще більше зага­няє країну в економічний колапс. Тіль­ки підвищення зарплат і пенсій має бути цивілізованим методом, за яким здійснюватиметься своєчасна та повна оплата житлово-комунальних послуг.

Громадяни, які чесно щоденно вико­нують свою роботу, а також ветерани, які сумлінною легальною працею за­робили трудову пенсію, в жодному разі не мають потрапляти до категорії бідних. Їх не можна принижувати не­обхідністю йти з протягнутою рукою за допомогою до держави. Час реалі­зувати вимоги Революції Гідності щодо гідного ставлення до легальних працівників та ветеранів праці. Пер­шим кроком для цього має стати до­даткове підвищення мінімальної за­робітної плати з 1 липня цього року на рівень не менший, ніж інфляційне знецінення, яке відбулося останнім часом.

11.04.2015

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини