СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Бюджет з поправкою на війну

  Із другої спроби парламент ухвалив закони про внесення змін до Податкового кодексу і Державного бюджету на 2014 рік. Документи без зволікання підписав Президент України, і вже наступного дня вони набули чинності. Тож від 3 серп­ня нас чекає збалансування бюджету, помірковані витрати, боротьба з тіньовими схемами, і в результаті – обіцяне уря­дом стимулювання української економіки. А головне – від­носний спокій у державі. Тоді чому експерти поставилися до нових законів неоднозначно? Про це – на шпальтах на­шого видання.

  ПОШУК РЕЗЕРВІВ

Як збільшити надходження до бюдже­ту й одночасно скоротити видатки? Над цим ламали голову в уряді не один мі­сяць. Воєнні дії на сході країни відчутно позначилися на видатковій частині бю­джету. Ніхто не прогнозував витрат на проведення АТО, та й не очікували, що сама антитерористична операція так за­тягнеться. Сьогодні ніхто з політиків та військових експертів не наважується окреслити перспективи припинення кон­флікту. Десятки мільйонів гривень що­денно спрямовуються на потреби армії. Відтак пропорційно державна скарбни­ця «міліє», а загроза дефолту досі повніс­тю не знята, попри оптимістичні заяви Арсенія Яценюка.

Кабінет Міністрів змушений вносити зміни до Державного бюджету на 2014 рік, адже треба знайти 9,1 млрд гривень на додаткове фінансування армії. Бо це, як заявив Президент України Петро По­рошенко, питання номер один. «Закони, на яких наполягає уряд, – непопулярні, важкі, але вкрай необхідні. Сьогодні рі­шення парламенту потрібні не тільки для фінансування армії. Ці рішення по­трібні для того, щоб працювала економі­ка держави в цілому, щоб люди почува­лися впевнено й захищено», – наголосив глава держави.

Поповнювати державну скарбницю додатковими надходженнями депутати почали із себе. В усякому разі, майже од­ностайно погодилися на скорочення ви­датків на оплату праці парламентарів. Підрахували, що можна заощадити май­же 31 млн гривень. Відтак заходилися коригувати показники по низці цен­тральних органів виконавчої влади і ді­йшли висновку, що можна скоротити ви­датки на 70%. Загальне скорочення ви­трат сягнуло 582,2 млн гривень.

Додаткові надходження мають надій­ти і від збільшення акцизних податків на тютюнові та алкогольні вироби. Тож акциз на цигарки і напої, які раніше кла­сифікувалися як продукти дієтичного харчування і містять етиловий спирт 8,5%, збільшиться на 5%.

Із 1 листопада 2014 року зросте «поріг» обов’язкової реєстрації суб’єкта господа­рювання платником ПДВ – з 300 тис. грн до 1 млн грн. Скасовується режим звіль­нення від податків деяких секторів гос­подарювання. Нульової ставки податку послуг із перевезення пасажирів швид­кісними потягами Інтерсіті+ віднині не буде.

На 70% знизяться державні витрати на діяльність контрольних служб і всіля­ких інспекцій. Уряд має намір призупи­нити всі інспекції та перевірки, за винят ком тих, які здійснює Державна фіскаль­на служба чи призначених спеціальни­ми рішеннями Кабміну.

Законом на 11 038,1 млн грн збільшено фінансування заходів із проведення ан­титерористичної операції, ліквідації на­слідків можливих надзвичайних ситуа­цій, розміщення громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антите­рористичної операції. Чималі кошти зна­добляться і на відновлення об’єктів соці­альної сфери, зруйновних під час воєн­них дій.

Зважаючи на події, які відбуваються у країні, потребу фінансування армії, Нацгвардії, уряд зважився на кроки вкрай непопулярні, але необхідні.

Народний депутат фракції УДАР Рос­тислав Павленко в ефірі Радіо Свобода запевнив, що парламент своїм продук­тивним голосуванням поклав край полі­тичній кризі та підтвердив, що в країні є працездатні уряд, прем’єр і парламент.

ХТО ПОДІЛИТЬСЯ З ДЕРЖАВОЮ?

До честі уряду Арсенія Яценюка, по­повнюватимуть бюджет не лише дер­жавні службовці та пересічні громадя­ни, а й українські багатії. Кабмін має на­мір оподатковувати надприбутки олігар­хів, запровадивши ренту на газ та нафту. Вперше в історії України уряд нарешті проаналізував високі прибутки в енерге­тичному секторі. На переконання очіль­ника уряду, вітчизняним олігархам тре­ба ділитися з державою, яка перебуває у

 надскладному фінансовому стані. Тож рента стосовно природного газу для них зросте втричі. Урядовці сподіваються, що всі власники енергетичного бізнесу, свердловин, які видобувають газ із деше­вою собівартістю видобутку і з надвисо­кими прибутками за підсумками реалі­зації, також будуть сплачувати до бю­джету те, що вони зобов’язані платити.

Запроваджено ренту і за корисні копа­лини. Раніше її вже було підвищено з 1,5 до 5%. Із 3 серпня цей показник збільше­но до 8%. До 1 січня 2015 року підвищено ренту на видобуток залізної руди з 5 до 8%, нафти – з 39 до 45%, газу з покладів до 5 км – з 28 до 55%, газу з покладів по­над 5 км – з 15 до 28%.

Певні сподівання покладає Прем’єр- міністр і на нову систему електронного адміністрування податку на додану вар­тість. Парламент уже підтримав запро­поновану урядом ініціативу. «Найбільш корупційний податок у країні – це пода­ток на додану вартість, – наголосив Арсе­ній Яценюк. – Сьогодні поставлено крап­ку в тому, що ПДВ будуть відмивати, що на ПДВ наживатимуться в середньому до 20 мільярдів гривень протягом року».

Система, щоправда, набуває чинності тільки з 1 січня наступного року. Чесні платники податків не постраждають. Ті, хто звик наживатися на ПДВ, навіть не дійдуть до банківської установи, щоб вкрасти ПДВ із державного бюджету.

Те, що левова частка державних ко­штів йде на потреби військових, непоко­їть багатьох. Проблемами армії пере­ймається більшість народних депутатів. Олег Тягнибок, приміром, пропонує за­провадити воєнний податок для олігар­хів. Або щось на зразок такого податку. Його пропозиція така: ті, хто задеклару­вав свої доходи за минулий рік у розмірі від 500 тисяч до 1 мільйона гривень, ма­ють сплачувати 10% до державного бю­джету, від 1 до 10 мільйонів гривень – 15%, від 10 до 100 мільйонів гривень – 20%, а понад 100 мільйонів – 25%. Та це тільки його побажання. Реакції з боку олігархів на таку пропозицію не надхо­дило. Допоки тільки пересічні громадя­ни віддають останні копійки, аби підсо­бити армії харчами, бронежилетами, касками, медичними препаратами. Від початку серпня кожен працюючий укра­їнець буде підтримувати військових іще й фінансово.

ПІВТОРА ВІДСОТКА – НА ПОТРЕБИ ВІЙСЬКА

Ще одне нововведення від Уряду – так званий військовий податок, який запро­ваджується для забезпечення фінансу­вання заходів щодо підвищення оборо­ноздатності держави та діятиме до 1 січ­ня 2015 року.

Зазначений збір Кабмін запропонував стягувати за ставкою 1,5% із доходів фі­зичних осіб у формі заробітної плати, ін­ших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно- правовими договорами; виграшу у дер­жавну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), що його отримано від організатора азартної гри.

Усе, переконують урядовці, піде за ці­льовим призначенням на потреби укра­їнської армії. Запровадженя такого збо­ру дасть змогу до кінця року акумулюва­ти майже 3 млрд гривень на оборонні ви­трати і, крім того, змусить усіх однаково долучатися до підтримки армії. Втім, ця норма, на думку багатьох експертів, до­волі спірна, насамперед тому, що немає реальних механізмів для контролю за тим, чи дійде ця «копієчка» до україн­ських військових.

Думки щодо військового податку да­леко не однозначні. Проти такого збору недоречно протестувати, оскільки йдеться про обороноздатність держави, а отже, – спокій і стабільність її співгро­мадян. Однак це не перший податок, який запровадили нинішнього року. По­даток на депозити, податок на валютні операції, обмеження надбавок освітянам – це не повний перелік обмежень.

На переконання експертів, фінансові можливості звичайних громадян не без­межні. Урядовці, котрі агітують за вве­дення військового податку, кажуть, що 15 гривень із кожної заробленої тисячі – це мізерна сума. Але ж не можна нехту­вати і зворотним боком медалі. Примі­ром, фізична особа-підприємець, яка працює на загальній системі оподатку­вання і сама забезпечує себе роботою, сплачує обов’язкові 15% податку на при­буток і 34,7% – до Пенсійного фонду. Тоб­то з кожної заробленої тисячі відраху­вання становлять 497 гривень, практич­но половину. Навантаження надто вели­ке, тож нові види податків витримають не всі. Хоча наші співвітчизники розумі­ють, що армії треба допомагати, аби не стати придатком Росії.

На переконання бізнесменів середньо­го класу, для забезпечення обороноздат­ності країни потрібно раціональніше розпоряджатися бюджетними коштами. Зробити контроль за їх використанням публічним і прозорим. Народ ремствує: чому в нас стає звичною практикою зао­щаджувати за рахунок людей і водночас урядовці не надто зважають на коруп­ційні схеми, які продовжують діяти і приносити їхнім учасникам мільярди? Може, ця проблема не на часі?

•   КОМУ ДІСТАНЕТЬСЯ УКРАЇНСЬКА ТРУБА?

У законодавчому пакеті від Арсенія Яценюка було ще одне питання, за яким уряду і парламенту так і не вдало­ся домовитися. Йдеться про оренду газотранспортної системи України без права її відчуження. Депутати корек­тно відправили цей законо­проект на повторне друге читання.

У документі зазначається, що передача ГТС в оренду може здійснюватися ви­ключно з метою виконання взятих Україною на себе зобов’язань відповідно до закону «Про ратифікацію протоколу про приєднання України до договору про за­снування Енергетичної Спільноти з урахуванням принципів дотримання економічної безпеки дер­жави».

Практично кожен попере­дній склад українського уря­ду так чи інакше працював над ідеєю створення тристороннього консорціуму для управління українською ГТС, до складу якого уві­йшли б Росія як постачаль­ник, Європа – як споживач та Україна – як транзитер газу. Років десять тому то­дішній посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеман влучно назвав історію з га­зовим консорціумом «дуже довгою казкою». І мав ра­цію. Бо згодом ця ідея зву­зилася до можливості ство­рення двостороннього кон­сорціуму, у якому Росія ка­тегорично наполягала на рівноправному контролі за українською газотранспорт­ною системою, яка, однак, теж не була реалізована.

Нинішній склад уряду вирі­шив реформувати систему управління ГТС без зволі­кань і перелічив низку про­блем і ризиків, які Україні доводиться терміново вирі­шувати. Це і припинення по­стачання газу із Росії, і масш­табні компенсації втрат «На­фтогазу» із бюджету, і посту­пова втрата ринку транзиту газу до Європи.

Арсеній Яценюк має надію, що законопроект стосовно реформування ГТС буде ухвалений найближчим ча­сом. «Росія не отримає у власність українську ГТС. Ми з американськими та євро­пейськими партнерами по­новимо, відбудуємо енерге­тичну карту Європи і світу. Закон, який не влаштовує тільки одну країну – Росію, має бути схвалений іще цим складом ВРУ, – переконаний Прем’єр-міністр України Ар­сеній Яценюк.

Загалом реформа ставить за мету подолати кризу, ство­рити європейський меха­нізм подолання проблемних чи дискусійних питань із ВАТ «Газпром». Наразі перед на­шою державою завдання номер один – інтеграція української ГТС у європей­ську не тільки технічно, а й економічно. Що ближче до Європи, то далі від Росії. ­

08.08.2014

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини