СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

До сонця, до моря: особливості літнього відпочинку–2014

Пора відпусток, на яку українці покладали великі надії, практично під загрозою. Спершу Майдан, по­тім масштабна антитерористична операція та різке зростання курсу долара внесли свої корективи у плани українців щодо літнього відпочинку. Аналіти­ки туристичного бізнесу змушені констатувати, що попит на раннє бронювання місць на курорти як усередині країни, так і за її межами знизився до кри­тичних позначок. Чи означає це, що мешканці Украї­ни не ризикнуть вирушати у далекі мандри й не шу­катимуть вільних та спокійних зон на теренах краї­ни? Над цим розмірковують «Профспілкові вісті».

ПОДАЛІ ВІД ДОМУ

Через нестабільну політичну ситуацію в нашій державі більшість українців вва­жає за безпечніше провести свої відпуст­ки та літні канікули за кордоном. Однак ажіотажним попитом чи напливом жоден вітчизняний туристичний оператор чи ту­ристичний напрямок похвалитися не може. Все розмаїття туристичних принад зруйнувалося через істотне «але» – падін­ня курсу гривні. Як результат – відчутне зниження рівня життя, за якого переваж­ній більшості українців геть не до екзо­тичних подорожей. Жорсткі сучасні реа­лії змусили наших співвітчизників скори­гувати свої плани.

В Асоціації лідерів туристичного бізне­су стверджують, що вартість путівок за кордон для українських туристів зросла пропорційно девальвації гривні. Тож за путівки доведеться сплачувати більше. Самі туроператори купують тури за кор­дон або в євро, або в доларах. Скажімо, якщо раніше за путівку в одну з європей­ських країн за 1000 євро українські відпо­чивальники викладали 10–11 тисяч гри­вень, то нині відповідно 14 тисяч. Анало­гічна ситуація і в «доларовій» зоні. Зовсім недавно за путівку в 1000 доларів відпочи­вальники сплачували 8,3 тисячі гривень, натомість тепер за нинішнім курсом їм треба викласти понад 11 тисяч. Для біль­шості українців різниця дуже й дуже від­чутна.

Унаслідок зростання курсу долара від­починок за кордоном для нас подорожчав на 20–30%. Туроператори визнають: високі ціни на путівки злякали багатьох наших співгромадян, а кількість туристів за кор­дон зменшилася на 70%.

Тим часом повністю відмовлятися від європейського сервісу наші співвітчизни­ки не мають наміру. Про це свідчать опи­тування, що їх провели аналітики турис­тичного ринку. Традиційно на першому місці Туреччина – торік її відвідали близько 600 тисяч українців, далі Болга­рія, Греція, Хорватія, Чорногорія, Іспанія. Також користуються попитом автобусні тури Європою.

Сенсацією нинішнього сезону стала Грузія. Експерти пророкують їй нечувану популярність і розповідають про переваги відпочинку на тамтешніх курортах. По-перше, для поїздки в цю країну не потріб­ні візи, по-друге, вартість проживання в Грузії нижча, аніж у Криму, по-третє, Гру­зія доволі лояльна у ставленні до наших співгромадян. Туди вже почали літати лоу-кости з України.

Поява у туристичному бізнесі такого сильного гравця, як Грузія, стверджують аналітики, неодмінно внесе зміни у струк­туру переваг туристів. До того ж там дуже швидко збагнули, що на першому місці має бути «ціна плюс якість».

Туристичні фірми теж пристосовують­ся до роботи в нових реаліях. Зважаючи на гаранту матеріальну скруту співвітчизників, про­понують придбавати тури у кредит. Рані­ше такої послуги на ринку не було. Скажі­мо, можна сплатити лише 20% вартості туру, а решту сплачувати впродовж п’яти місяців під кредит 0%. Чи приживеться но­вація – покаже нинішній сезон. Українці до такої ініціативи поставилися схвально.

НЕ КРИМОМ ЄДИНИМ

Ще минулого року Крим був беззаперечним лідером серед напрямків відпо­чинку українців. Так, протягом літнього сезону 2013 року на півострові відпочило 5 млн 850 тис. туристів, з-поміж яких 60– 70% становили наші співвітчизники. Тоб­то це близько 4 млн людей. Росіяни скла­ли приблизно 25%, решта – білоруси, по­ляки, турки. Нинішнього літа тільки від­чайдухи поїдуть до Криму або ж ті, у кого там залишилися близькі родичі.

Цього року все по-іншому. Як ствер­джують аналітики, анексія Криму призве­ла до того, що туристи, які раніше залюб­ки бронювали відпочинок у Криму, тепер масово відмовляються від цієї ідеї. Така тенденція спостерігається не тільки в Україні, а й у Росії. Експерти повідомля­ють, що нині наповнюваність готелів і здравниць у Криму мізерна. Тож заява віце-прем’єра окупованого півострова Рустама Теміргалієва про те, що влада сподівається на стовідсоткове заповнення курортних зон півострова завдяки росій­ським громадянам, м’яко кажучи, блеф. Не спрацювали й знижки, обіцяні крим­ськими готелями, аби привабити турис­тів. Втрачають і приватні особи, котрі за­звичай заробляли собі на життя приїж­джими туристами.

На початку квітня Державне агентство України з туризму та курортів настійно рекомендувало громадянам утриматися від відпочинку в Криму, позаяк гаранту­ вати їхню безпеку на цій території прак­тично неможливо. Як засвідчило опиту­вання, що його провела одна із провідних туристичних агенцій, безпека й тран­спортне сполучення для українців мають неабияке значення.

За даними аналітичних центрів вели­ких туристичних агенцій, значна кіль­кість українців планує вирушити в екс­курсійні тури Україною. Якщо ж говорити про відпочинок біля моря, то перспектив­ними називають два регіони. Це Одеська та Херсонська області, де є два моря. Сер­віс там, звісно, не найвищого ґатунку, але це, стверджують фахівці, гарна альтерна­тива Криму. Тамтешні бази відпочинку можуть прийняти доволі велику кількість людей, бо минулого року вони не були за­вантажені повністю. Ціни у згаданих ре­гіонах залишилися на рівні минулого року без урахування підвищення курсу валют.

Залучати відпочивальників до Одесь­кої та Херсонської областей планують окремою сплатою за проживання та хар­чування. Так, мінімальна ціна вартості проживання у приватних готелях стано­витиме 80–100 гривень за добу, а триразове харчування обійдеться у 150 гривень. Хто ж мріє про комфортніші умови, то ціни стартують від 400 гривень на добу.

Через події в Криму зросте кількість українців, які поїдуть на захід країни – у Прикарпаття та Закарпаття. Традиційно очікують велику кількість поляків та угорців. Хоча, за прогнозами експертів, цього літа їх буде менше, бо люди побою­ються їхати до країни, у якій фактично тривають військові дії. Відтак в’їзний ту­ризм переживає не найкращі часи.

НА ЗМІНУ СОНЯЧНОМУ МІФУ

Україна може запропонувати багато варіантів для чудового відпочинку. І це буде реальною підтримкою національно­го туризму. А ще – можливістю заощади­ти на закордонному відпочинку. Тож сто­совно відпочинку всередині країни, ана­літики помітили певні зміни і називають курорти, які очікують масового напливу туристів.

У рейтингу лідирує Бердянськ. Щороку туди приїздить 350–400 тисяч відпочи­вальників. Проте були часи, коли Азов приймав понад 600 тисяч курортників. Та­кий наплив туристів місцеві мешканці пам’ятають у середині 80-х років минуло­го століття. У Бердянську є лікувальні грязьові лимани, солоні озера, мінеральні джерела. А синоптики за результатами багаторічних спостережень переконують, що сонячних днів на узбережжі Азовсько­го моря навіть більше, ніж у Сочі. На жаль, на Азові немає гір, як у Криму чи Сочі, зате вода у мілкому морі тепліша, тут немає різких перепадів температур.

Виконувач обов’язків міністра інфра­структури Максим Бурбак під час візиту до Запорізької області заявив: «Цього року через ситуацію на Кримському пів­острові у сезон літнього відпочинку очі­кується перенаправлення значного турис­тичного потоку до Приазов’я. Нашим гро­мадянам є де відпочити влітку в Україні».

У переліку курортних зон – Затока, Одеса, Кирилівка, Скадовськ, Коблево, Яремче, Трускавець, Генічеськ. Інша справа, чи встигнуть тамтешні туристич­ні фірми переорієнтуватися до масштаб­ного напливу охочих відпочити. Чи збаг­нуть, що дістали неабиякий шанс для роз­витку. Якщо таким шансом не скориста­ються, провини відпочивальників у цьо­му не буде жодної.

Не можна не сказати про ще одну про­блему. Зазвичай незаможні українці їдуть до моря на доволі короткий час – тиждень чи два. Впродовж цього терміну намагаються «прихопити сонця» щонай­більше. Діти, зазвичай, у перші два-три дні замість корисної засмаги отримують опіки шкіри, тож про купання можна за­бути. З огляду на це, в останні роки стере­отипи почали змінюватися. Більшої попу­лярності набуває гірський відпочинок, надто на Західній Україні, де для цього створено всі умови. Стає модним здоро­вий і активний спосіб життя, до того ж він не такий затратний, як відпочинок на пля­жі. Експерти прогнозують, що люди, які досі визнавали лише пляжі на узбережжі південних морів, замисляться над можли­вістю провести тиждень-два в горах, де можна поєднати піший, кінний і водний туризм, здійснити незабутню прогулянку по горах.

В Україні надзвичайно багато місць, де можна з користю відпочити. Інша річ, що такі місця, подекуди реально екзотичні, відомі лише одиницям. Приміром, у трид­цяти кілометрах від Херсона є найбіль­ший піщаний масив у Європі – Олешків­ські піски. Його діаметр – близько 15 кіло­метрів. Там є справжні бархани – близько п’яти метрів заввишки, рідкісна пустель­на рослинність і навіть оазиси. Мало хто знає, але в українську пустелю організо­вують триденні тури з переходом через піщані вали, піснями біля багаття і ночів­лею в наметах. Чомусь такий «брендовий» шматок України досі не зуміли «розкру­тити». Фахівці туристичної сфери тільки зараз збагнули, що важливий не стільки матеріальний, а саме іміджевий бік спра­ви. У довгостроковій перспективі виграє не той, хто зробить ставку на поєднання розумної ціни або якості, хоча цим нехту­вати не слід, а той, хто за короткий час створить свій міф. На противагу тому ж таки кримському.

• У КРАЇНАХ ЄС ЗАРОБЛЯЮТЬ ЗЕЛЕНИМ ТУРИЗМОМ

Його ще називають сільським туризмом. Він зародився на пів­дні Франції у середині минулого століття. Чима­ло сільських господарств на той час були збитковими. Аби запобігти масовій мігра­ції фермерів у міста, уряд Франції запропонував ство­рювати на фермах комфорт­ні умови для прийому турис­тів. В успіху такої ідеї не всі були переконані. Але треба було виграти час, перечека­ти аграрну кризу. А от у 70-х роках сільськогосподар­ський туризм став окремим видом туризму.

За статистикою, зараз 35% мешканців Євросоюзу від­дають перевагу такому виду туризму. Основними пере­вагами цього відпочинку є можливість залишити на ко­роткий час гамірне місто з його напруженим графіком і поєднатися з матінкою при­родою. Чимало європейців поєднують свій відпочинок з активними подорожами.

В Австрії, Англії, Німеччині, Іспанії та Італії також над­звичайно популярний сіль­ський туризм. Зараз цей вид відпочинку приносить до державної скарбниці Фран­ції близько 4 млрд доларів прибутку на рік.

В ЄС визнали, що працевла­штування селянина в сіль­ській місцевості у 20 разів дешевше, ніж його облашту­вання у місті. І тому 1992 року було проведено низку реформ, спрямованих на розвиток сільського туриз­му. Уряд почав виділяти ко­шти на будівництво доріг і розвиток інфраструктури. Також було підраховано, що одне ліжко-місце на рік при­носить стільки доходу, скіль­ки фермеру одна корова.

Розрізняють три види сіль­ського туризму – «зелений», екологічний та агротуризм. «Зелений» туризм – це від­починок від одного до двох днів, збирання ягід, трав, грибів або відпочинок на пляжі тощо. Є туристи, що бажають просто спостеріга­ти за природою. Цей вид відпочинку називається еко­логічним туризмом. Якщо ж людина хоче долучитися до життя сільського мешканця, то для неї підійде агроту­ризм, що передбачає зби­рання ягід, фруктів, овочів, догляд за свійськими твари­нами.

В Україні сільський туризм набуває великої популяр­ності. Такі послуги надають турагентства, а також селя­ни, що здають частково або повністю свої будинки горо­дянам. Гостей забезпечують не лише смачними й корис­ними сільськими продукта­ми, а й знайомлять із місце­вими пам’ятками. Основною перевагою такого відпочин­ку є його вартість. Це значно дешевше, ніж поїздка на море чи за кордон. Сіль­ський туризм приваблює міських жителів, які не мо­жуть дозволити собі більш дорогий відпочинок, а та­кож іноземців, які полюбля­ють екзотичний відпочинок і прагнуть глибше пізнати життя пересічного українця. ­

15.06.2014

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини