СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Влада розпочала боротьбу з корупцією

Голова люстраційного комітету Єгор Соболєв переконаний: «Порядних суддів багато. За судової системи Ківалова-Портнова, яка була в нас, ці люди допо­магали нам, ризикували своєю кар’єрою. Тепер вони можуть судити іменем Укра­їни, а не іменем долара та влади».

То що ж пропонує новий документ? Найбільшим досягненням закону екс­перти називають зміну виборів голів су­дів. Відтепер голови судів призначати­муться не Верховною Радою, а обирати­муться самими суддями відповідного суду, причому таємним голосуванням і терміном на рік. Це відкриває можливос­ті суддівської незалежності, яка подеку­ди існувала лише на папері. Однак про­блема настільки глибока, що відновити довіру людей до суддів одним законом просто неможливо.

Закон передбачає, що люструвати слу­жителів Феміди буде Тимчасова спеці­альна комісія з перевірки суддів судів за­гальної юрисдикції, що складається з 15 членів. Частину комісії представляти­муть колишні судді у відставці, які про­тягом останніх 5 років не займалися судо­чинством, та представники громадськос­ті, що мають вищу юридичну освіту.

За словами відомого юриста Дмитра Гудими, застереження викликає сама процедура створення тимчасової спеці­альної комісії, що має перевіряти суддів. «Це крок радикальний, якого ще не зна­ла наша правова система. Можливо, він доцільний, а може, ні. Усе залежить від того, яку мету переслідували автори цьо­го закону», – зазначив він.

В очікуванні волі

Суддівські помилки має виправити ще один закон, ухвалений парламентом, – «Про амністію». Голова Комітету Вер­ховної Ради з питань законодавчого за­безпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін переконаний, що ухвалення цього закону в 2014 році дозво­лить відновити справедливість щодо осіб, засуджених за надуманими обста­винами, за велінням замовників поруше­них проти громадян справ. Значна част­ка тих, хто перебуває за ґратами, – пред­ставники малого та середнього бізнесу, які свого часу не поступилися своїми принципами й не віддали добровільно налагодженої справи. Точного числа по­терпілих від рейдерських атак не знають навіть правоохоронні органи.

Відновити справедливість і має на меті закон «Про амністію». Зрозуміло, його дія не поширюється на громадян, засуджених за насильство, вбивство, ка­тування, а також осіб, що скоїли повтор­ні злочини чи злочини проти безпеки держави.

Експерти вважають, що в такий спо­сіб удасться подолати негативні наслід­ки вибіркового правосуддя. І повернути до активної підприємницької діяльності кілька тисяч ув’язнених. Ті, хто потра­пить під амністію, мають відчути на собі дію ще кількох нововведень, ухвалених парламентом.

Два закони, затверджені депутатами ВР, спрямовані на спрощення відкриття і ведення бізнесу в Україні. Як запевня­ють експерти, в країні нарешті розпоча­то процес дерегуляції, який полегшить життя підприємців, з одного боку, а з ін­шого – поліпшить позиції України в між­народних рейтингах інвестиційної при­вабливості. Останнє є особливо важли­вим у нинішній період політичного не­спокою та економічної нестабільності.

У пояснювальній записці до законо­проекту йдеться про те, що «прийняття закону дозволить забезпечити перехід України до більш простої, швидкої і менш витратної процедури створення нових суб’єктів господарювання, підви­щення надійності обороту в сфері під­приємництва, зменшення грошових і ча­сових витрат підприємців та можливос­тей для здійснення рейдерства».

Олександра Кужель, коментуючи цей законопроект, зазначила, що скорочення дозвільних документів і спрощення від­криття бізнесу дадуть змогу одному тільки агробізнесу заощадити до 380 млн дол. на хабарах. За її словами, закон лік­відує 113 «вотчин для підгодовування» корупціонерів-чиновників, але при цьо­му залишає дієву систему контролю там, де це необхідно.

•  Й досі на порядку денному

  Українське суспільство чекає на ухвалення ще одного за­кону, що надав би безпосе­реднє та реальне право громадянам боротися з корупці­єю. Однак парламентарі вперто відмовляються розглядати такий законопроект. Створення антико­рупційного бюро, на якому напо­лягає ініціативна група, знову провалили. На народних обран­ців жодним чином не подіяло звернення Прем’єр-міністра Ар­сенія Яценюка невідкладно роз­глянути даний законопроект і «дати можливість створити неза­лежний орган, який не тільки розпочне боротьбу з корупцією, а й викорінюватиме корупціонерів з усіх органів виконавчої влади». Причину ігнорування законопро­екту чимало експертів убачають в тому, що серед депутатського корпусу нинішнього скликання бракує прихильників боротьби з корупцією.

Не діють на депутатів і аргументи, що в сусідній Польщі такий закон спрацював практично миттєво, піс­ля того як кілька разів громадяни зафіксували й оприлюднили ко­рупційні діяння. Чому Україна, ба­гато в чому наслідуючи приклад Польщі, за сценарієм західних су­сідів діяти відмовляється? Та над­то категорично висловлюється проти того, аби громадяни прово­дили відкриту чи приховану зйом­ку чиновників, яких підозрюють у корупції? Що протизаконного в тому, коли у випадку встановлен­ня фактів корупції громадяни бу­дуть звертатись до суду, оминаю­чи кабінети правоохоронних орга­нів? Конкретної відповіді суспіль­ство так і не отримало. Посилання на те, що наразі ухвалення таких законів є передчасним, не витри­мує жодної критики. Експерт Вале­рій Носкін вважає, що така ініціа­тива ніколи не втрачала своєї акту­альності. А надто нині, коли влада націлена на очищення, вона була б найбільш доречною. А якщо гро­мадському антикорупційному бюро надати широкі права з контролю та боротьби з корупці­єю, зросте довіра і до суду, і до влади загалом.

На думку фахівців, велика кількість народних депутатів та інших пред­ставників влади не зацікавлені в створенні спеціального антикоруп­ційного органу, оскільки його існу­вання суперечитиме їхнім власним корупційним інтересам.

27.04.2014

Раїса Чирва оглядач «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини