СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Гривня потребує негайної реанімації

Драматичні події останніх тижнів в Україні позначили­ся і на національній валюті. За місяць курс гривні до долара перетнув небезпечну позначку «десять» і лише завдяки неймовірним зусиллям фінансистів трохи призупинив подальше зростання. Коливання курсу одразу ж позначилися на вартості бензину, послуг, продуктів харчування тощо. Населення, як завжди у таких ситуаціях, занепокоєне. І хоча у Національному банку запевняють, що приводу для паніки немає і НБУ має достатньо ресурсів, аби залагодити ситуацію, пристрасті довкола національної валюти не вщухають. Що буде далі? «Профспілкові вісті» поцікавились у банкірів, експертів і пересічних громадян, як, на їхню думку, розвиватимуться події далі.

Головною причиною коливання курсу національної валюти експерти назива­ють складну політичну ситуацію в Укра­їні. Вони переконані, що економічних передумов для девальвації гривні не було. 2013 рік закрили з гарними показ­никами: гривня навіть зміцнила позиції прогнозного курсу, що їх було закладено в Держбюджеті 2013 року. І з думкою екс­пертів можна було б погодитись, якби у цей же час не відбулася шалена деваль­вація національних валют у Росії та Ка­захстані. Та це – окреме питання, яке ма­ють з’ясовувати виключно фінансисти.

Нам важливіше проаналізувати, чому це сталося в Україні? Безперечно, що по­літична нестабільність спрацювала не на користь зміцнення гривні. Населення у паніці вдалося до масового зняття гро­шей із депозитів, аби конвертувати заощадження у «тверду валюту». Це абсо­лютно адекватна реакція громадян на ситуацію. Інша річ, що жодних роз’яснень щодо подальшої долі гривні так і не з’явилося. Валютний ринок від такої не­визначеності почало лихоманити з но­вою силою. Зачинялися обмінні пункти, банки спішно виставляли таблички «Іно­земної валюти немає», «Гривня закінчи­лась» тощо.

Василь Горбаль висловив занепокоєння, що такі обмеження можуть спровокува­ти загострення ситуації в окремих регі­онах країни.

«Дуже важливо, – заявив пан Горбаль в інтерв’ю радіо «Свобода», – аби ці об­меження не зіграли злого жарту, особли­во у тих регіонах, де нині спостерігають­ся масові безлади. Головне, щоб морато­рій не спровокував подальший, іще жор­сткіший розвиток ситуації».

Приводу для паніки немає, а сама паніка є

Такого ажіотажу довкола іноземної валюти Україна не переживала давно. Хіба що у 2004 році, коли курс долара не­сподівано підвищився до 8 гривень, а потім урешті-решт стабілізувався на по­значці 5. Усі, хто піддався настроям і придбав на свої вклади готівкову валю­ту, не тільки не отримали бажаного при­бутку, а й суттєво втратили на зниженні курсу. Нині відбувається те саме. На всі заяви й прохання фінансистів не паніку­вати народ не зважає. Продовжує штур­мувати обмінні пункти, щоб у будь-який спосіб купити «зелені». Народ перестав довіряти банкірам, надто у такий неста­більний час. Новий глава Національно­го банку України Степан Кубів запев­нив, що «інтенсивні стрибки курсу від­буваються внаслідок паніки, що охопи­ла населення». Однак навіть заява очільника головного банку країни не спрацьовує.

Що з цього приводу кажуть незалежні експерти? Аналітик Анна Кокорева за­значає, що на гривню тисне ажіотажний попит, який формується штучно. «Спеку­лянти, користуючись нестабільною по­літичною ситуацією в країні, створюють паніку серед населення, аби домогтися uaще більшого ослаблення гривні», – ска­зала вона в одному зі своїх коментарів. Але як приборкати апетити спекулянтів, не пояснює.

Президент Українського аналітично­го центру Олександр Охріменко прови­ну за паніку покладає на банки. На його думку, «це була цілеспрямована прово­кація з боку кількох банків, які виріши­ли скористатися «допомогою» опозиції та розгойдати валютний ринок, аби за­робити на валютній паніці. Вони на­вмисне за рахунок дрібних угод завищу­вали курс долара, купували валюту за фіктивними контрактами зі своїми оф­шорами, вносили хаос і паніку. А їхні представники, надто окремі політики від опозиції, закликали українців уза­галі забирати гроші з банків, щоб погір­шити ситуацію».

Чимало аналітиків не приховують, що з урегулюванням ситуації на валют­ному ринку запізнився і сам Нацбанк. Він мав пом’якшити пікові коливання курсу. Відомий фінансист Ігор Уман­ський сподівається, що вже в недалеко­му майбутньому НБУ візьме ситуацію під контроль. Для цього, переконаний він, «треба терміново запропонувати кра­їні і світу загалом програму дій, програ­му реформ. Щоб у всіх було розуміння, що влада починає функціонувати у пра­вильному напрямку. Це поверне довіру ринку, кредиторів та інвесторів».

Аналізуючи перспективи національ­ної валюти, більшість фінансових екс­пертів стверджують, що паніка йде на спад. А деякі взагалі не вбачають в ажі­отажі чогось надзвичайного. Директор інвестиційного департаменту ІК Concorde Capital Андрій Герус заявив: «Це нормальний процес для ринкових країн, тим більше – для перехідних еко­номік».

Від долара до прилавка

На що впливає долар? Якщо вірити спекулянтам і ділкам – на все без винят­ку. Кілька років тому під час чергового стрибка курсу бабці на базарах, що сти­хійно торгують городиною та молочни­ми продуктами, відсотків на 20 підвищи­ли свої ціни. На питання – чому їхня про­дукція подорожчала, відповідали: так долар зріс… До чого тут іноземна валюта до їхнього національного продукту, по­яснити, ясна річ, не могли.

Якщо ж говорити об’єктивно, то зрос­тання курсу долара насамперед познача­ється на вартості зарубіжних товарів, пального, путівок для відпочинку за кор­доном.

На переконання аналітиків, неста­більність курсу позначиться на цінах продукції, яка традиційно імпортується в Україну. Це автомобілі, побутова тех­ніка, продукти харчування. Остання по­зиція зачіпає інтереси більшості грома­дян України. Вже цього тижня ціни на імпортні овочі та фрукти, морожену рибу, чай, каву зросли на 10–15 відсо­тків. І це ще не межа. Бо не всі торго­вельні заклади розпродали запаси про­дукції, завезеної раніше. Щойно вони скінчаться, цінники неодмінно перепи­шуть. Так чи інакше, здорожчання паль­ного призведе до підвищення цін прак­тично на всі товари й послуги, незалеж­но від походження.

Та основною групою товарів, яка точ­но потрапляє у зону ризику, наголошу­ють аналітики, є побутова техніка. Од­нак, якщо вірити директору департамен­ту стратегічного планування розвитку економіки Мінекономрозвитку Євгенові Олійнику, це не ті товари, придбання яких є питанням життя і смерті. Фінан­совий аналітик має рацію, але коли гово­рити про товари на межі життя і смерті, не зайве згадати про ліки. Поки що гро­мада почула про певні послаблення у цьому напрямі, та й то від представників колишньої влади.

Експерти, оцінюючи нинішнє стано­вище на ринку, застерігають намагання експортерів зіграти на пряме й необґрун­товане підвищення цін. Бо це, за їхніми розрахунками, неминуче призведе до втрат обсягів продажу. На імпортні това­ри і послуги попит може катастрофічно знизитися. Тож не зайве продумати ро­зумні й адекватні ціни завчасно.

Мають експерти і житейські поради для тих, хто в очікуванні підвищення цін іще не визначився, куди вкласти за­ощадження. Адже значна група товарів, зокрема меблі, будівельні матеріали, ще не піддалася переоцінці. Вони про­даються за курсом 8,2–8,3 гривні за до­лар. Тільки так можна зекономити. А загалом продавці намагатимуться орга­нізувати поставки так, аби цифри на цінниках не відлякували покупців. Так вважає президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило. Хоча й не відкидає, що уже за підсумками лютого інфляція зросте мінімум удвічі. Здаєть­ся, українці з цим уже змирились. От тільки як змиритися з тим, що деваль­вація національної валюти зробила усіх нас іще біднішими?

• Як не втратити свої кровні: поради експертів

Навіть під час доларової ли­хоманки експерти радять підходити до ситуації якщо не спокійно, то зважено. Як сказав очільник одного з банків – «не смикатися!». Експерт Київської школи економіки Наталія Шаповал нагадує громадянам основний принцип заощаджування, переві­рений багаторічною практикою: «Зазвичай потрібно диверсифіку­вати свій «портфель» і мати одні заощадження у гривні, інші – в до­ларах, у ще якійсь валюті. Але важ­ливо бути спокійним зараз, не об­мінювати всі свої гроші на тіньово­му ринку, тому що це ще більше нагнітатиме ситуацію».

Фінансисти теж закликають не під­даватись ажіотажу і за можливості тримати гроші у гривні і в доларах у співвідношенні 50 на 50. Не на­магатись на цьому заробити, а лише вберегти. Бо заробити на карколомних стрибках курсу вда­ється далеко не кожному. А тільки тим, хто володіє інформацією, себ­то банкірам і досвідченим фінан­совим аналітикам.

Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Сергій Ма­медов закликає робити вигідні розміщення гривневих депозитів. Тому навіть тим, хто має валюту, радить продати її, і розмістити гривню під ставки 20 відсотків, що довше, то ліпше.

Переважна більшість експертів єдиною альтернативою зберігання коштів вважає інвестиції в нерухо­мість. Громадяни підтримують такі рекомендації. Адже ці вкладення у майбутньому дадуть змогу окупи­ти витрати на придбання житла.

Президент Союзу фахівців з неру­хомості України Олександр Руба­нов також радить вкладати кошти у нерухомість. На його думку, це єдиний варіант зберігання коштів, бо житло можна, наприклад, зда­вати в оренду.

Водночас експерти радять бути обачними, вибираючи нерухо­мість, перевіряти надійність забу­довника та кількість насправді вве­дених ним в експлуатацію об’єктів.

Загалом кожен має сам вирішити, як розпорядитися своїми заоща­дженнями. Головне, щоб вони у нього були.

09.03.2014

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини