СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Ринок праці 2014 року: проблеми, перспективи, сподівання

Що рік прийдешній нам готує? Зокрема, що очікує на тих, хто працює, але планує змінити роботу, і тих, хто має намір нарешті знайти місце праці? Тим часом на ринку зайнятості помітні перші ознаки потепління. Це означає, що криза, нехай і повільно, аніж хотілося б, але відступає. Мінімальна заробітна і середня зарплати поступово зростають. Не виключено, що укра­їнські роботодавці готові до перезавантаження ринку праці: кожен у своїй сфері і в національних масштабах загалом. Відтак втратити нагоду розпочати омріяну кар’єру – просто невигідно. Як до неї підступитися, втриматися та ще й піднятися по її щаблях, як досяг­ти успіху в 2014 році разом із фахівцями розміркову­ють «Профспілкові вісті».

Пустіть лимони на лимонад

Втрата роботи і пошуки нової – неаби­який шок. Людину охоплює тотальна апатія, зневіра у власні сили. Як разом із роботою не втратити не тільки здоровий глузд, а й себе як особистість? І чи мож­ливо це взагалі? Ще й як можливо, пере­конують ті, хто з цієї ситуації зуміли ви­братися, нічого не втративши, а навпаки, збагатившись цінним досвідом. Варто навчитися, як радив Дейл Карнегі, вчас­но пустити лимони на лимонад, допоки вони остаточно не зіпсувалися. Тобто зу­міти з неприємної життєвої ситуації діс­тати корисні й змістовні уроки.

Якщо вас звільнили з роботи, не сприймайте це як кінець кар’єри, життя чи світу. Погляньте на ситуацію під ін­шим, радикальним кутом зору. Втрат а старого місця роботи насправді може означати, що вам випав рідкісний шанс усе змінити, розпочати кар’єру з чистого аркуша.

Найперше, радять психологи, не по­ривайте остаточно з роботою, яка вас ба­гато чого навчила. Оберніть здобуті зна­ння собі на користь, будьте готові засто­сувати їх на практиці.

Не починайте чавити лимони вже на­ступного дня, прокинувшися безробіт­ним. Поміркуйте як слід, аби від цитру­сових не стало гірко. Пригадайте та від­новіть усі старі зв’язки, навіть ті, якими ви не скористалися жодного разу. Думай­те про справу, котра не тільки забезпечу­ватиме грошима, а й буде приносити мо­ральне задоволення. Складіть свій бізнес-план, у якому максимально вира­хуйте всі плюси й мінуси майбутньої ро­боти. Співвідношення має виявитися не нижчим, аніж 10 до 3.

Вільного часу в «безробітного» більш ніж достатньо, тож його треба викорис­тати на сто відсотків. Профорієнтаційні заняття, курси з організації власної спра­ви – не таке вже й марнування часу, як видається. За статистикою, у середньому в регіоні щороку беруться до організації власної справи як суб’єкти підприєм­ницької діяльності не менш як 600 осіб. Це саме ті, хто втратили роботу півроку або рік тому.

Експерти ринку також радять доско­нало вивчити ЗУ «Про зайнятість» і під­ступитися до пошуку роботи з іншого боку, можливо, навіть із несподіваного: аби не ви шукали роботу, а робота шука­ла вас. Нині чинне законодавство перед­бачає чимало стимулів для роботодав­ців, які зацікавлені у створенні нових робочих місць. Так, щомісяця впродовж року їм компенсують соціальний внесок. Відтак знайти підприємство, яке не від­мовилося б мати такі пільги взамін на пристойного фахівця – справа техніки.

Експерти ринку зайнятості перекона­ні: ця норма законодавства не лише по­жвавлює працевлаштування безробіт­них, а й позитивно позначається на ін­вестиційному кліматі не тільки окремо­го регіону, а й в цілому по країні. До того ж редакція ЗУ «Про зайнятість» не оста­точна, не виключено, що саме нинішньо­го року для роботодавців запровадять іще прогресивніші стимули.

За гроші чи за інтерес?

Ми потроху звикаємо до нових ринко­вих умов, іноді жорстких і непередбачу­ваних. Тож часто той, хто «продає» або «продається», прагне високо оцінити свої здібності, знання і досвід. Той, хто має намір «купити» робочу силу, знаходить чимало важелів, аби збити ціну. Іншого не дано: всі ми хочемо працювати за на­лежні, пристойні гроші. Щоб було на що жити, утримувати родину, словом, задо­вольняти свої потреби. Якщо ж робота за фахом іще й до вподоби і виконувати її надзвичайно цікаво, то інтерес може пе­реростати у звичку, певний азарт і на­віть залежність. Саме цим часто не гре­бують роботодавці. Тож якщо ви не пер­ший рік працюєте в компанії, набули до­свіду, звикли до колективу, власне, ви­росли разом з ним, але грошова винаго­рода залишається на колишньому рівні, є нагода замислитись: працюєте за гроші чи за інтерес? Невже ця компанія – одна-єдина у світі, заради процвітання якої слід продовжувати скніти за зарплату, набагато нижчу від ринкової, не кажучи вже про достойну. Якщо ви звільнитесь і почнете шукати іншу компанію, де вас цінуватимуть більше, ви не багато втра­тите. З вашим досвідом і ставленням до роботи нарешті з’явиться реальний шанс потрапити в солідну компанію або до гарного керівника.

Чому в Україні сила-силенна компа­ній, де працівникам роками не підвищу­ють зарплати? По-перше, наймані пра­цівники зазвичай не знають реальної ринкової ціни своїм здібностям, оскіль­ки це вважається комерційною таємни­цею. А по-друге, роботодавці ретельно приховують цю інформацію, використо­вуючи її для власного зиску.

Натомість питання про те, на яку зарплату розраховує претендент, у нас чомусь вважається не зовсім етичним. Майже на всіх співбесідах претендент на роботу боїться озвученою сумою наляка­ти роботодавця і втратити реальний шанс працевлаштуватись. У такій ситу­ації експерти радять узагалі нічого не просити, а запропонувати потенційному «хазяїну» самому озвучити суму майбут­ніх заробітків. Може статися, що цифри вас вразять, бо виявиться, що ви вартує­те набагато більше порівняно з попере­днім місцем.

Визначтесь для себе, заради чого ви маєте намір працювати: заради грошей чи інтересу? Або ж зверніться за пора­дою до компетентних органів: згідно із законодавством, консультації надають представники органів місцевого само­врядування, об’єднань роботодавців, профспілок, асоціацій підприємців, бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, фон­дів підтримки малого підприємництва. А можна звернутися до всіх одразу, аби мати якнайповнішу картину і вже тоді вирішити, на яких умовах продати свою силу, знання і досвід.

Товар лицем

Аби знайти гідну роботу з гарними за­робітками, треба докласти чимало зу­силь. Передусім розумових. Доведеться попрацювати… експертом. Спершу слід визначитись, які фахівці виявляться за­требуваними у найближчі кілька років і не замикатися на вузькому колі спеціа­лізації. Більше шансів влаштуватися на престижне місце мають ті, хто володіє не однією, а бодай двома-трьома професія­ми, бажано за різними напрямами. Тоді коло пошуку збільшується у рази.

Також слід знати кілька простих речей, аби не погодитися на першу-ліпшу пропо­зицію, а згодом усе починати знову.

Найперша умова – визначитися з іде­єю, яка допоможе збагнути й обрати основний напрям дій. Чому ви надаєте перевагу: спілкуванню з людьми чи ро­боті з технікою, поїздкам, тобто відря­дженням, чи роботі в офісі. Ретельно про­аналізувавши свої вподобання, ви зрозу­мієте, яка сфера вам цікавіша та більш прийнятна, де знання, здібності чи та­лант розкриються найповніше. Тільки після того можна переходити до наступ­ного етапу – оцінювання власних можли­востей. Тож у резюме, а потім на співбесіді ви маєте чітко викласти свої пере­ваги над іншими претендентами. Аби знайти роботу, треба використати мак­симум ресурсів. Стукати буквально в усі двері – актуальна порада в усі часи. Мож­ливо, не слід сприймати її буквально, але спершу добре поміркуйте, які ресур­си ви можете задіяти. Інтернет, виставки-ярмарки вакансій, кадрові агенції, осо­бисті знайомства. І звісно – резюме. Екс­перти стверджують, що навіть люди з двома освітами не можуть скласти резю­ме, яке б одразу зацікавило роботодавця. Резюме – це ціла наука, нехтувати якою не слід, адже гарне резюме – вже третина справи.

Тож сто разів подумайте, що написа­ти у ньому, які навички та здібності вка­зати; про що написати в графі «досвід ро­боти», як правильно й лаконічно охарак­теризувати сферу діяльності. Словом, слід об’єктивно охарактеризувати себе і при цьому скласти про себе гарне вра­ження у роботодавця. Акцентувати слід на якостях і навичках, що їх зазначено у вакансії.

І ще на одну деталь звертають увагу експерти. Щойно резюме буде готове, не зайве підкріпити його супровідним лис­том, у якому чітко й переконливо вказа­ти, чому саме ця вакансія вас зацікави­ла. Вміло складене резюме – це обов’язкове запрошення на співбесіду. А тут уже все залежить від вас, бо ви вже маєте роботу, яка полягає у спілкуванні: по­стійному, інтенсивному та головне – сис­темному. Спілкування з якомога біль­шою кількістю потенційних роботодав­ців неодмінно зробить свою справу. Ве­лика кількість співбесід – аж ніяк не змарнований час, бо в такий спосіб ви відпрацьовуєте навички інтерв’ю. Рано чи пізно кількість перетвориться на якість. Перевірте цю аксіому на собі.

• Аби не потрапити у тенета шахраїв

Щоб пошуки роботи не обернулися ще більшим відчаєм, ніж її відсутність, треба запам’ятати кілька простих правил. По-перше, стверджують фахівці центрів зайнятості, ніколи не слід те­лефонувати за номерами, що починаються із комбіна­цій 070, 090, 0 800 (окрім офіційних телефонів зареє­строваних торгових марок) тощо. Зазвичай на такі но­мери встановлено щосе­кундну тарифікацію. Одна секунда розмови може ко­штувати 10 гривень, а то й більше. Бувають випадки, коли кадрові шахраї затягу­ють розмову, надто деталь­но окреслюють перспективи вакансії, переключають із номера на номер, де все по­чинається спочатку. Відтак претенденти у відповідь отримують звичне: чекайте запрошення на співбесіду. А трохи згодом – і рахунки за телефонні розмови на тися­чу чи півтори тисячі гривень.

Трапляється, що роботода­вець просить сплатити вар­тість бланків чи анкет, на­чебто необхідних для при­скореного працевлаштуван­ня. Скоріше за все, ви маєте справу з нечесними праців­никами компаній.

За жодної умови не слід на­давати про себе конфіден­ційної інформації. Для чого збирають дані – невідомо, але таких анкет, де просять вказати контактні телефони родичів, треба уникати.

І ще: якщо вам призначили співбесіду, але не вказали місця розташування офісу компанії, маєте бути пильни­ми, аби не втрапити в хале­пу. Зберіть щонайбільше ін­формації про потенційного роботодавця. І не погоджуй­теся на пропозиції безоплат­ного випробувального термі­ну. Неодмінно вимагайте оформляти таку угоду доку­ментально, відповідно до Кодексу законів про працю.

Це стосується і так званого стажування. Аби уникнути неприємностей, на стажу­вання краще влаштовува­тись офіційно – через служ­бу зайнятості.

А загалом – не слід пасувати перед роботодавцем, яким би солідним він не видавав­ся. Найкращий варіант – по­водитись амбіційно й достой­но. Не робити вигляд, що ви погоджуєтесь на будь-яку ро­боту за будь-які гроші. Май­бутній керівник одразу поба­чить, наскільки ви зацікавле­ні у його компанії. Тож «трем­тіти» від бажання отримати саме цю роботу не варто, вас можуть легко ошукати.

12.01.2014

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини