СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Оцінювання квартир стане «золотим»

В Україні запроваджують нові правила купівлі – прода­жу нерухомості. Так, із 1 листопада нерухомість мають оцінювати за новими правилами. Відтепер фахівці корис­туватимуться спеціальною й надзвичайно вартісною комп’ютерною програмою. Передбачається, що документ про вартість майна, необхідний для його продажу, придбання чи дарування, можна буде отримати лише у сертифікованих спеціалістів, які пройшли відповідне навчання в установах, що співпрацюють із Фондом державного майна. Міністерство юстиції запевняє, що нові правила оцінювання запроваджено виключно для зручності громадян. Тоді чому ж громадяни приголомшені нововведенням?

Хотіли як краще

Спершу з’ясуємо, які завдання мав на­мір вирішити уряд, запроваджуючи нові правила оцінювання. Представники Мін’юсту наголошують на підвищенні якості оцінювальних послуг, посиленні контролю держави у цій сфері, демоно­полізації ринку, зниженні вартості по­слуг з оцінювання. І ще – розв’язання проблеми доступу до професії «оціню­вач», що сприятиме підвищенню рівня конкуренції на цьому сегменті ринку. Однак експерти ринку нерухомості не всі пункти нової програми оцінюють по­зитивно.

Віце-президент Асоціації професій­них управляючих нерухомістю Анатолій Топал намагається з’ясувати всі «за» і «проти» нових правил гри: «Що хотіли? Спростити процедуру до мінімуму, ство­рити програму, скоротити час виготов­лення звіту, автоматизувати базу, зроби­ти процедуру оцінювання більш прозо­рою. Дістали: програма запатентована однією компанією і вартуватиме надзви­чайно дорого. Можна говорити про пря­му монополізацію під групу осіб ринку оцінювання... Незрозумілі страхові вне­ски досягають 80% заробітку, зі слів са­мих оцінювачів».

Конкретні цифри у новаціях поки що не може назвати ніхто – ані Міністерство юстиції, ані Фонд державного майна, ані представники офісів суб’єктів оціню вальної діяльності (СОД). І все через те, що разом із процедурою обов’язкового оцінювання лише ліцензованим оціню­вачем запроваджено нові податкові нор­ми. «Податки, себто обов’язкові платежі, доведеться платити не із суми, яку сто­рони погодять і зазначать у договорі. А з реальної вартості – із суми, яку зазна­чить у своєму висновку оцінювач. Різни­ця між ними може сягати 30%, а може й більше», – пояснює ріелтор Валентина Призинчук.

Що входить до обов’язкових плате­жів? Відсоток державного мита, відсоток до Пенсійного фонду від покупця. Якщо у вас це вже другий продаж цього року або ви продаєте те, чим володієте менш як три роки, то додатково доведеться сплатити ще 5%. Віднині, крім цих пла­тежів, покупець іще доплачуватиме за експертну оцінку. Ось тут і можуть ви­никнути складнощі. Керівник департа­менту консалтингової компанії з нерухо­мості Віктор Оборський вважає, що вар­тість оцінювання може злетіти до небес. В усякому разі, на перших порах, бо якийсь час ринок монополізує обмежене коло оцінювачів. «Відтак, – пояснює пан Оборський, – якщо до 1 листопада можна було зробити оцінку квартири за 400 чи 500 гривень, то з 1 листопада вартість та­кої операції сягатиме 5000 гривень».

Тільки без рук!

З 1 листопада вартість майна визна­чатиме комп’ютер. Із суми, яку встано­вить розумна машина, нам і доведеться сплачувати податки.

«Людина заповнює анкету. Оцінювач переносить ці дані в комп’ютер, який за два тижні визначить вартість майна», – пояснює голова Фонду держмайна Олек­сандр Рябченко. За його словами, з часом машина все вираховуватиме за тиждень, а згодом – і взагалі за три дні. «Ми хоче­мо, аби людина, яка замовляє оцінюван­ня, і фахівець, який його виконуватиме, не контактували. Інакше виникає мож­ливість корупційних домовленостей», – заявив високопосадовець.

Програму, що оцінюватиме майно, роз­робив Український інститут управління якістю в оціночній діяльності. Проте його представники не поспішають пояснити, за яким саме принципом техніка визна­чатиме вартість послуги. Кажуть, що це комерційна таємниця. Але програму за­патентували й винагорода становитиме 80% заробітку оцінювача. За новими пра­вилами, це називається оренда комп’ютерної програми. І саме «оренда» спричи­нить таку дорожнечу, переконані експер­ти ринку нерухомості.

Нині ріелторські компанії озвучують приблизну ціну – 3000 гривень за оціню­вання однокімнатної квартири замість звичних 300–500 гривень. Тобто вартість оцінки зросте вдесятеро. Керівник однієї зі столичних компаній Владислав Рудь розводить руками: «У нас немає вибору. Нам треба якось заробляти собі на жит­тя. Це наш хліб. Та ми сподіваємося, що чиновники відповідних відомств зму­сять Інститут знизити вартість «оренди» своєї програми».

На яке відомство покладають надії рі­елтори, пан Владислав не уточнив. Об’єктивно, цим питанням мав би опіку­ватися Фонд державного майна.

Проте очільник цієї урядової устано­ви Олександр Рябченко категорично за­перечив будь-яке втручання: «Фонд не контролюватиме тарифи. Якщо держава отримає право контролювати й переві­ряти вартість оцінювальних послуг, це вважатиметься корупцією. Зараз стартова вартість таких послуг – від 200 гри­вень».

80% від задекларованих 200 гривень – це 160 гривень, які ріелтор віддасть за оренду програми. Чи погодиться він пра­цювати за прибуток 40 гривень, що зали­шаться? Питання, швидше, риторичне.

На сайті вже міститься перелік тих, хто виборов право оцінювати майно за новими правилами. Тим часом претен­ денти жодним чином не коментують сво­їх подальших кроків. Мовчать і про вар­тість послуг, які вони надаватимуть на­селенню. І це ще більше інтригує. Бо в одному з телевізійних інтерв’ю оціню­вач припустив, що вартість послуг може злетіти мало не вдесятеро. Однак, запев­нив фахівець із нерухомості, людей це нітрохи не лякає, і вони шикуються в черги, щоб якомога швидше дізнатися, чого варте їхнє помешкання. Для цього треба знайти на сайті ФДМ перелік сер­тифікованих оцінювачів, обрати одного й надіслати йому заявку, вказавши свої дані та інформацію про об’єкт нерухо­мості. Оцінювач перевірить їх, повідо­мить вартість послуг і термін проведен­ня оцінювання. Оплативши квитанцію, подавайте копії документів на об’єкт. Після того здійснюється власне процеду­ра оцінювання, складають звіт, який вно­сять до єдиної бази даних.

Голова асоціації оцінювачів Людмила Симонова до новації ставиться уперед­жено: «Насправді у всьому світі оцінюва­чі не мають права здійснювати оцінку без огляду об’єкта. Уявіть собі: бабуся в селі диктуватиме по телефону, який у неї фундамент – стрічковий чи точений. Ця процедура вкрай хибна».

За лаштунками програми

Комп’ютерна програма для пересіч­них громадян практично засекречена. Чи виявляться нововведення справді зручними для українців, експерти з не­рухомості поки що не впевнені. До на­брання чинності постанови № 231 пред­ставництва СОД діяли у більшості насе­лених пунктів. Це забезпечувало вико­нання процедури оцінювання майна без особливого клопоту. Вимога про обов’язковий огляд об’єкта компетентни­ми фахівцями сприяла більш точній ідентифікації об’єкта. При цьому оцінку можна було замовити по телефону.

Такий вид послуг був надзвичайно зручний особам з обмеженими фізични­ми можливостями: адже вони могли отри­мати послугу з оцінювання своїх квадрат­них метрів без додаткової оплати.

Новий порядок скасовує обов’язковий виїзд оцінювача для огляду об’єкта. Це призведе до необхідності доплачувати за виклик фахівця, адже купувати кота у мішку ніхто не захоче, зважаючи на ви­соку вартість майна.

Експерти вважають, що від такого но­вовведення насамперед постраждають літні люди. Їм важко самим приходити в оцінювальні компанії. Крім того, зазви­чай вони не вміють користуватися комп’ютером і їм надзвичайно складно робити замовлення через Інтернет. Люди похилого віку не можуть збагнути: чому колишня система виявилася незручною для громадян? Що в ній змінили на кра­ще? Відповідей на ці запитання від авто­рів новації годі й чекати.

Директор агенції нерухомості Realty Uzhgorod Роман Труш має власну точку зору на те, для чого ухвалено постанову № 231: «Основне завдання такої реформи – збільшити надходження до бюджету шляхом відрахування з кожної угоди. Внески до Пенсійного фонду, держмито, податок із доходів фізичних осіб вирахо­вуються суто з експертної оцінки, а не з реальної вартості угоди. Така оцінка майна може призводити до того, що ста­ренький будинок у глухому селі, який от-от завалиться, але при цьому має ве­лику квадратуру, буде оцінений у доволі велику суму. Його реальна ринкова вар­тість аж ніяк не збігатиметься з нарахо­ваною сумою. На мою думку, основна мета таких нововведень – загнати оціню­вача в «коридор». Хто матиме доступ до адміністрування, той і зможе впливати на процедуру оцінювання. Вартість са­мого оцінювання майна залежатиме від уніфікованого тарифу. Новації однознач­но потягнуть за собою додаткові витра­ти. І чималі».

Але ж у постанові йдеться про демо­нополізацію ринку і зниження вартості послуг. Досі послуги з оцінювання май­на в Україні надавали 3500 суб’єктів. Згідно з новими правилами вистачить і 400 СОД. Тобто, поки відповідні органи не вдалися до «демонополізації», у сек­торі нерухомості працювали й створюва­ли конкурентні умови вдесятеро більше суб’єктів, ніж, на думку ініціаторів змін, достатньо для країни.

Результат виявився трохи інший. Екс­перти вважають, що замість демонопо­лізації монопольне становище отримала сотня компаній. Вартість послуг зросла, термін виконання збільшився із двох днів до двох тижнів.

Президент Асоціації фахівців з неру­хомості Сергій Злидень вважає, що нові правила призведуть до збагачення кон­кретних комерційних структур, бюджет від цього нічого не отримає, отже, держа­ва тільки програє.

Тим часом деякі експерти тішать себе надією, що всі запропоновані нововве­дення виявляться недовговічними і дер­жава сама від них відмовиться.

• УКРАЇНЦІ ПЛАТИТИМУТЬ ІЗ 2014 РОКУ ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ

При купівлі нової квартири українцям слід пам’ятати, що наближається дата, коли доведеться сплачува­ти податок на нерухомість. Спершу Верховна Рада ухвалила відповідні зміни до Податкового кодексу, згідно з якими українці мали б сплачувати цей податок з 1 січня 2013 року. Але у липні цього року депутати ухвалили ще один закон про внесення змін до Податкового кодексу, відтермінувавши початок «житлового податку» на рік.

Тим же законом трохи пом’якшено норми оподаткування. Так, пред­ставники Міндоходів і зборів пояс­нюють, що є категорія людей, на яких обов’язок платити податок не поширюватиметься. Так, його не платитимуть люди, загальна площа квартир яких не перевищує 120 кв. м. Що стосується власників будинків, то вони мають право не платити, якщо площа їхніх помешкань не пе­ревищує 250 кв. м. Причому неза­лежно від кількості будинків та квартир, якими володіє особа.

Щасливчики, що мають і квартиру, і будинок, але їх загальна площа ста­новить не більш як 370 кв. м, теж звільняються від сплати податку на нерухомість. У тому разі, якщо пло­ща житла перевищує «пільгову», оплачувати доведеться лише ме­три, які виходять за її межі.

Щоправда, це не стосується тих, хто використовує квартиру або дім для отримання доходів: здає в оренду, лізинг або використовує у підпри­ємницькій діяльності. В такому разі вони не підпадають під пільгу.

Скільки ж платитимуть ті, хто не вписується у пільгову площу?

Власники квартир – не більше 1% мінімальної заробітної плати (м.з.п), житлова площа яких не пе­ревищує 240 кв. м; у разі переви­щення ставка становитиме 2,7%. Власники будинків – не більше 1% м.з.п., житлова площа яких не пе­ревищує 500 кв. м, у разі переви­щення – 2,7%. Власники квартир і будинків – 1% м.з.п., житлова пло­ща яких не перевищує 740 кв. м, а у разі перевищення – 2,7%.

Громадяни, які вже встигли сплати­ти податок у 2013 році, можуть по­вернути гроші, звернувшись до міс­цевих органів податкової служби.

10.11.2013

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини