« на головну 18.06.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1249)
18
Квітень
 
Інтерв’ю
 
СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Профпанорама

«РЯТУВАЛЬНИКИ ТА БУДІВЕЛЬНИКИ НЕ МАЮТЬ ВТРАЧАТИ ЗДОРОВ`Я І ЖИТТЯ НА ДЕМОНТАЖІ БУДИНКІВ»

«РЯТУВАЛЬНИКИ ТА БУДІВЕЛЬНИКИ НЕ МАЮТЬ ВТРАЧАТИ ЗДОРОВ`Я І ЖИТТЯ НА ДЕМОНТАЖІ БУДИНКІВ»

Профспілка будівельників України ра­зом із іноземними профспілками, європейськими робото­давцями, ЄБРР та іншими міжнародними фінансовими інституціями захистять українських будівельників та рятувальників, які розби­рають будинки після їх знищення російськими ра­кетами та снарядами. Пи­тання азбесту в залишках шиферу зруйнованих будівель - у статті «ЄВРОНЬЮЗ».

Чи може переробка залишків будівель, забруднених азбестом, бути небезпечною для україн­ців?

За оцінками, 70% будівель в Україні містять азбест

«Коли бомба перетворює цілу будівлю на руїни, бетон розбива­ється на шматки. Все, від шма­точків азбесту до старих диван­них подушок, у підсумку змішу­ється разом», – розповідає Euronews Green професор Матті Куіттінен, експерт з архітекту­ри з Університету Аалто.

Російські обстріли спричини­ли вивільнення мільйонів тонн азбесту, утворивши купи за­брудненого сміття – це є причи­ною для занепокоєння, врахову­ючи, що, за оцінками, 70% укра­їнських будівель містять азбест.

Хоча ризики забруднення аз­бестом знижуються, коли він за­печатаний у клеї або цементі, після вивільнення ці ризики значно зростають.

За даними Всесвітньої органі­зації охорони здоров'я, азбест є серйозним канцерогеном, який також може викликати хронічні захворювання легенів.

Оскільки все більше компа­ній починають переробляти уламки в Україні, азбест стає все більшою загрозою для здоров'я цивільного населення і головним болем для влади. Це також не єдиний матеріал, який забруднює уламки – хімічні ре­човини, що вивільняються з бо­єприпасів і ракет, також потра­пляють у повітря, ґрунт і воду по всій Україні.

Україна: десятирічне «звалище» азбесту

«Україна десятиліттями ви­користовувалася як звалище аз­бесту. Іноді майже в буквально­му сенсі – європейські країни експортували надлишки азбес­ту, коли його заборонили», – по­яснює Девід Ходжкін, експерт з питань укриття та врегулюван­ня наслідків аварії на Чорно­бильській АЕС у Miyamoto International .

Азбест широко використову­вався в покрівельних матеріа­лах, цементі та клеях. Хоча зу­силля з поступової відмови від використання азбесту розпоча­лися у 2011 році, тоді проти цьо­го був потужний супротив. Про­те, врешті-решт цей матеріал був офіційно заборонений у 2022 році.

Високий рівень імпорту аз­бесту в Україні тісно пов'язаний з російським впливом, тоді як в ЄС ця речовина була заборонена ще в 2005 році.

«Росія і Казахстан експорту­вали величезні обсяги (азбесту) до колишніх радянських націо­нальних держав, таких як Укра­їна, разом з масштабними і про­думаними дезінформаційними кампаніями», – додав Ходжкін.

Чи дійсно можна вилучити азбест, щоб переробити будівельне сміття?

В Європі існує довгий список шкідливих і токсичних матеріа­лів, які заборонено переробляти – і азбест є одним з них. Але аз­бест можна видобувати – з різ­ним рівнем успіху – і переробля­ти матеріали, які його оточу­ють.

«Виробництво цементу ство­рює дуже високий рівень вики­дів CO 2 , тому повторне викорис­тання такого цементу з цінними компонентами без азбесту було б дуже доцільним», – каже Івонн Уотерман, засновниця і прези­дент Фонду Європейського аз­бестового форуму.

Для деяких переробка сміття вписується в плани «зеленої ре­конструкції» – гарячої теми, яка обговорювалася на переговорах, організованих Європейською ко­місією у Вільнюсі минулого мі­сяця.

Стандарти безпеки: «Ми не маємо доступу до даних»

Але деякі експерти занепоко­єні тим, чи можуть стандарти безпеки бути адекватно впрова­джені, щоб захистити працівни­ків.

«Більшість будівельних май­данчиків не оснащені необхід­ним обладнанням, а багато стра­тегій утилізації сміття не врахо­вують небезпеку азбестового пилу, який з'являється після по­дрібнення сміття», – попереджає Василь Андреєв, голова Проф­спілки будівельників України.

Точні цифри захворювань і смертей, пов'язаних з азбестом, в Україні дуже обмежені – част­ково через те, що заборона на цей матеріал була введена зо­всім недавно.

«Ми не маємо доступу до да­них. Заборона була прийнята у 2022 році, але офіційно набула чинності в жовтні 2023 року, і Міністерство охорони здоров'я не збирає цю інформацію», – по­яснює Василь Андрєєв.

Але відсутність даних не означає відсутність випадків – лише у 2019 році в ЄС азбест за­брав майже 72 000 життів.

«Хоча Україна заборонила аз­бест, вона ще не розробила низ­ку законів і нормативних актів, необхідних для безпечного ви­далення, транспортування та утилізації азбесту. Вона також не має медичної інфраструкту­ри для проведення широко­масштабного тестування на не­визначений рівень захворювань, які спричиняє азбест», – розпо­вів Euronews Green Девід Ходж­кін, експерт Miyamoto International з питань розселення в притулках, в інтерв'ю Euronews Green .

Збирання азбесту: чи може це стати новим джерелом робочих місць?

Для деяких підприємств пере­робка сміття є ключем до «зеле­ної» реконструкції, а також спо­собом створення нових робочих місць. Одним із способів є сорту­вання азбесту.

Нео-Еко Україна – промисло­ва інжинірингова компанія – має досвід у цьому питанні. Спе­ціалізуючись на переробці від­ходів, «Нео-Еко» очолила пілот­ний проєкт з переробки в Госто­мелі (Київська область).

«До 99% нашої команди – українці, це спосіб створити ро­бочі місця та стимулювати міс­цеву економіку», – говорить Барт Грюйерт, директор проєкту в «Нео-Еко Україна».

Створивши 20 робочих місць для місцевих жителів, тримісяч­ний проєкт у Гостомелі забезпе­чив відсутність відходів на зва­лищах – це означає, що 7 150 м 3 неконтрольованих відходів не потрапили в навколишню при­роду.

«Нео-Еко Україна» працює над тим, щоб видалити азбест з «джерела», до того, як будівля буде знесена: «Це може означа­ти зняття даху краном, щоб до­слідити його вміст перед знесен­ням, що обходиться трохи до­рожче, ніж звичайне розчищен­ня будівельного сміття», – каже Грюйерт.

Потім настає черга «збиран­ня», що передбачає видалення дрібних елементів азбесту.

«Будь-які дрібні частинки аз­бесту, що залишилися в загаль­ному обсязі залишків сміття, є мінімальними і набагато ниж­чими за норми Європейського Союзу щодо вмісту твердого аз­бесту в твердих матеріалах», – каже Грюйерт.

Наразі команда працює над іншим проєктом у Миколаєві, на півдні України, і залишаєть­ся оптимістичною щодо того, що «країна все ще має шанс ста­ти лідером у великомасштабно­му поводженні з азбестом та ке­руванні ним», – каже Грюйерт.

Для інших компаній перероб­ка сміття та відходів також може бути способом викорис­тання занедбаної інфраструкту­ри. Це стосується компанії «Ко­пач», яка до війни займалася пе­реробкою відходів на одному з найбільших металургійних за­водів України.

ПРОФСПІЛКА БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ

 

ПРОФСПІЛКА ДЕРЖУСТАНОВ: ГОТУЄМО ДО ДРУГОГО ЧИТАННЯ ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ»

Відбулось шосте, яке є за­вершальним, засідання робочої групи з підготовки до другого читання проєкту Закону України про внесен­ня змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад (реєстр. №8222) в режимі відеоконференції на платформі ZOOM .

Як ми вже інформували, робоча група (керівник робочої групи – народний депутат України, го­лова підкомітету з питань державної служби Д.Чорний) сформована під егідою Комітету Верховної Ради України з пи­тань організації державної вла­ди, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У роботі засідання взяла участь заступниця голови профспілки Наталія Шарапа.

На засіданні завершено розгляд 125 поправок, внесених народни­ми депутатами до законопроєкту, які розглядати­муться профільним підкомітетом.

Вчергове Наталія Шарапа на засіданні підкреслила важливість реформування опла­ти праці державних службовців, підвищення гарантованої части­ни в структурі заробітної плати за принципом «70 на 30». Водно­час вона озвучила позицію про необхідність донесення позиції профспілкового середовища до членів парламентського підкомітету з питань державної служби щодо необхідності пере­гляду підходів до розміру поса­дового окладу на найнижчій посаді до рівня двох мінімальних заробітних плат та дотримання принципу справедливості в оплаті праці у питанні міжпосадових співідношень, конкурентоспроможності заробітної плати окремих категорій державних службовців на ринку праці.

12.01.2024



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

08.05.2024 21:25

08.05.2024 21:01

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання