ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

«МИ МОБІЛІЗУЄМО ВСІ СИЛИ, АБИ НЕ ДОПУСТИТИ НАХАБНОГО ЗНИЩЕННЯ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ТА МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗЕЙ УКРАЇНИ»

« Д нями з’явилась інформація про те, що україн­ська делегація була на зустрі­чі в Казахстані й обговорювала закупівлю локомотивів, рейок та іншої продукції для модерні­зації одного з найбільших під­приємств України «Укрзалізни­ця». Така ситуація обурює. Фе­дерація роботодавців України звернулась до Прем’єр-міністра з вимогою не допустити заку­півлі продукції машинобудів­ної та металургійної галузей для модернізації українських підприємств за кордоном.

Федерація профспілок Укра­їни повністю солідарна у цьому питанні з роботодавцями. Ми будемо боротися разом проти чергової спроби знищити еко­номіку, українського виробни­ка та українського працівника. Питання локалізації та ство­рення передумов для розвитку й підтримки саме вітчизняного виробника на сьогодні є страте­гічним. Хто б не хотів нам про­тистояти та які б сили не стоя­ли за черговою аферою, підда­тися їм – це крах для нас усіх.

Ми вже розпочали розсліду­вання і не залишимо це питання без вирішення. Враховуючи, що за рік пандемії виготовлення вантажних вагонів в Україні скоротилося на 72%, це вже не просто цифри, це доля галузі, доля країни і її людей. Руйнація галузі – це масові звільнення, знищення тисяч робочих місць, це масова міграція. Тож давайте купимо вагони для Укрзалізни­ці в Казахстані, й тоді обов’язково в цей бюджет необхідно вписати закупівлю торб, з яки­ми українці підуть попід хата­ми. Тканину, до речі, можна за­купити в Туреччині чи Польщі. Така інформація не вкладається в рамки здорового глузду.

Проте Казахстан, на відміну від України, свого виробника захистив, і закордонні компанії не мають змоги брати участь у тендерних закупівлях. Ми в цей час граємося в «зелених соро­сят», яким тепер захотілось по­гратися в залізну дорогу. Давайте закупимо діткам за­кордонних паровозиків і напо­внимо бюджети чужих країн, а свій вичистимо під нуль таки­ми забавами.

До речі, цікавий факт. Є ін­формація, що Крістіан Кун, один з членів Наглядової ради «Укрзалізниці», входить до Ради директорів Казахстанських за­лізничних доріг. І ще цікавіший факт, що із семи членів Нагля­дової ради українського сателі­та «Укрзалізниця» п’ятеро є представниками інших країн. За офіційними даними, Андерс Ослунд, Андреас Матьє і Крісті­ан Кун за півтора року з момен­ту призначення отримали понад 11,7 млн грн кожен, а голова На­глядової ради Шевкі Аджунер – майже 14 млн грн.

Шляху назад в даному випад­ку немає, і питання не зали­шиться без вирішення. Якщо буде потрібно, ми мобілізуємо всі сили, аби не допустити на­хабного знищення металургій­ної та машинобудівної галузей України. Нам потрібна страте­гія розбудови української про­мисловості, й Уряд повинен це розуміти та відповідно розстав­ляти пріоритети».

Володимир Саєнко,

заступник Голови Федерації профспілок України:

МИХАЙЛО ЗАПОЛЬСЬКИЙ: «Я ЗАВЖДИ СЛУЖИВ ЛЮДЯМ»

21 листопада своє 90-річчя відзна­чає прекрасна та непересічна людина – проф­спілковий діяч з багаторіч­ним стажем, колишній се­кретар Укрпрофради Михай­ло Антонович Запольський.

Його небайдужість до про­блем людини праці, організа­торський талант, впевненість у тому, що справедливість завжди переможе, допомогли йому до­сить швидко здолати шлях від слюсаря на Київському комбіна­ті хімволокна до начальника зміни, цеху та керівника вироб­ництва на цьому підприємстві.

Принциповість та рішучість в обстоюванні законних прав лю­дей праці, членів профспілок була одразу помічена в трудово­му колективі, і Михайло Антоно­вич обійняв керівні виборні поса­ди спочатку на рідному заводі, а згодом, у 1970 році, очолив Укра­їнський республіканський комі­тет Профспілки робітників хі­мічної, нафтової і газової про­мисловості. У 1980-му його обира­ють секретарем республікан­ської ради профспілок – Ук­рпрофради. Ця посада в ті роки була на рівні заступника Голови.

Саме Михайла Антоновича спілчани називали «народним секретарем». Знали, що якщо ді­знається про проблему, вже не відступиться, дійде до найви­щих інстанцій та знайде рішен­ня в інтересах людини праці. Мабуть, через це його було обра­но першим президентом Товари­ства захисту прав споживачів, а також членом Комітету народ­ного контролю, Держплану, Ко­місії з цін, Комітету з держав­них премій України.

Цінували і можновладці, при­слуховувались до думки поваж­ного представника профспілко­вого загону, в складі якого Ми­хайло Запольський брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тривалий час працював у республіканському Фонді соці­ального страхування з тимчасо­вої втрати працездатності.

За самовіддану працю отри­мав урядові, галузеві та проф­спілкові нагороди і звання, се­ред яких «Заслужений праців­ник промисловості України», «Почесний хімік», лауреат пре­мії ВЦРПС та багато інших.

Михайло Антонович і сьогод­ні жваво цікавиться усіма поді­ями, що відбуваються в Україні, вітчизняному профспілковому русі. Мешкає разом з дружиною, має сина й онуку. До життя, за його словами, ставиться філо­софськи: попри хвороби та неве­лику пенсію каже, що потрібно бути вдячним долі за те, що було, та не втрачати те, що маєш. «Я за­вжди служив людям», – говорить він, а лідерам ФПУ, усім профак­тивістам бажає наполегливості та непохитності в обстоюванні інтересів спілчан, а також приді­ляти якомога більше уваги вете­ранам профспілок.

Щиро вітаємо шановного Ми­хайла Антоновича з його слав­ним ювілеєм! Бажаємо йому міцного здоров’я, родинного за­тишку, оптимізму і впевненості у завтрашньому дні!

ПРОФКОМ ППО ФПУ

ДП «АРТЕМСІЛЬ» ВИЛУЧЕНО З ПЕРЕЛІКУ ОБ’ЄКТІВ ВЕЛИКОЇ ПРИВАТИЗАЦІЇ

З авдяки спільним зу­силлям первинної профспілкової органі­зації, трудового ко­лективу та народних депутатів, за розпоряджен­ням Кабінету Міністрів Укра­їни № 1329-р внесено зміни в додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 36 «Про затвердження переліку об’єктів великої приватизації державної власності» із змі­нами, внесеними розпоря­дженням Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 року № 204-р, та вилучено з переліку об’єктів великої приватизації ДП «Артем­сіль».

ДП «Артемсіль» – унікальне та найпотужніше державне під­приємство, яке вижило та про­довжує свою роботу, незважаю­чи на кризу, близькість до бойо­вих дій, відсутність державної підтримки та постійні спроби рейдерських захоплень.

Продукцію цього підприєм­ства знають не лише в Україні. ДП «Артемсіль» забезпечує без­перебійне постачання солі своїм споживачам залізницею або че­рез порти річки Дунай, Азов­ського і Чорного морів. Експорт солі охоплює 16 країн світу, в тому числі Молдову, Білорусь, Польщу, Угорщину, Румунію, Австрію, Грузію, Вірменію, Азербайджан, країни Балтії та ін. Географія поставок щороку розширюється.

ПРОФСПІЛКА ПРАЦІВНИКІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

27.11.2020

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини