« на головну 29.04.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1248)
04
Квітень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура
Культура
  Вогнегривий лев, золотий орел небесний...
Вогнегривий лев, золотий орел небесний... Усім відомий крилатий ви­слів Теренція: «Я людина, й ніщо людське мені не чуже». Звісно, можна вклас­ти який завгодно сенс у дру­гу частину цієї фрази, та все ж ві­риться, що більшість цивілізованих людей погодяться, що окрім усіля­ких людських вад йдеться переду­сім про гуманізм. Адже homo й має бути гуманним. Гадаю, не в останню чергу це стосується ставлення люди­ни до тварин, надто тих, чиє життя й здоров’я повністю від неї залежать. У принципі, це окрема, серйозна й дуже сумна тема, з огляду на дикун­ські вчинки деяких наших недороз­винених земляків, змальовані в ЗМІ.
 
Культура
  «Стандарт континентальної краси»
«Стандарт континентальної краси» Щодо українки Анни Стен, жінки чарівної й дещо загадкової, актриси, яку порівнювали з Марлен Дітріх, Гретою Гарбо, Вірою Холодною, чи­таємо: «В Україні, де вона народила­ся й жила в юності, її ім’я забуте, зате його можна знайти в багатьох зарубіжних кінематографічних до­відниках» (www.ex.ua).
 
Культура
  Янгол у натуральну величину, або в житті завжди є місце... монстрам
Янгол у натуральну величину, або в житті завжди є місце... монстрам Класика на те й класика, що в усі часи актуальна. Зрозуміло, це трю­їзм. А набагато цікавіше, що один і той самий твір щораз виявляє ніби нову, досі приховану, актуальність для нового часу, нової епохи. Тому немає нічого дивного, що театральні й кінорежисери через одне-друге де­сятиліття вдаються до нових поста­новок класичних творів, котрі, здава­лося б, неперевершено потрактували їхні колеги-попередники. Щодо при­вабливої для митців містичної, за­гадкової, таємничої повісті Миколи Гоголя «Вій», то починаючи з 1909 року налічується мінімум шість її екранізацій.
 
Культура
  Заручена із сценою
Заручена із сценою Витончена жінка з виразними очима, які вміють змінюватися так, ніби щоразу бачиш перед собою різ­них людей: то вони глибоко суму­ють, а то випромінюють щастя, по­гляд – то задумливо-споглядальний, а то звернений усередину, наче веде діалог з власною душею... В цих очах розум, у рухах – підкорююча жіноч­ність, і все це робило Марію Занько­вецьку красунею, хоча, відверто ка­жучи, вона такою не була.
 
Культура
  Нема в фантасмагорії кінця...
Нема в фантасмагорії кінця... Вважається, що сюрреалізм (тер­мін вигадав Гійом Аполінер) як на­прям у мистецтві виник на початку ХХ століття. В образотворчості най­яскравішим його представником, як відомо, є Сальвадор Далі. Та ще за­довго до нього митці, котрі мислили нестандартно, розпочали у своїх тво­рах своєрідне, сказати б, дослідження людського нутра. Того, що є в ньому темного й світлого; того, що там, усе­редині душі, копошиться й літає, жере чи рятує, молиться й грішить. «Сюром» у мистецтві й назвали див­не, не завжди зрозуміле, часто шоку­юче поєднання реальності й сну, ден­ного й сутінкового, прекрасного й по­творного, фантазії й побуту, пам’яті й забуття.
 
Культура
  Роман із... пагорбом
Роман із... пагорбом «Ну, звісно ж, до Парижа!» – так ви­рішує своє ближче майбутнє герой по­вісті Леоніда Філатова «Свобода або смерть», інтелігент-дисидент Толік Парамонов, коли йому надають мож­ливість обрати будь-яке місце для ви­їзду за кордон. Здивував! Рішення ціл­ком стандартне, бо майже кожен мріє хоча б раз у житті відвідати це місто романтиків і закоханих, що неухиль­но вабить, кличе, нагадує й натякає, хвилює й обіцяє безліч незабутніх вра­жень!
 
Культура
  Митця надихає кобзар
Митця надихає кобзар У Луганському художньому музеї та профспілковій бібліотеці Сє­веродонецького об’єднання «Азот» відкрито виставки робіт заводського художника Бориса Романова, присвячені 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка.
 
Культура
  «Я обираю мелодію...»
«Я обираю мелодію...» Коли думаєш про Київ, неодмін­но пригадуєш, як багато напи­сано про нашу столицю чудо­вої прози, розкішних віршів і пісень. А коли згадуєш пісні, на думку передусім спадає незабут­ній київський вальс «Києве мій» ком­позитора Ігоря Шамо й поета Дмитра Луценка. Цей, на перший погляд, ніби скромний твір має якийсь ма­гічний код: здається, музика ввібра­ла в себе всі тони й відтінки почуттів залюбленої у рідне місто людини. Легкість і витончена простота – ха­рактеристики істинного таланту! Саме цю мелодію відбивають куран­ти на нашому Будинку спілок.
 
Культура
  Рукотворні дива у «Костюринському провулку»
Рукотворні дива у «Костюринському провулку» Об’єднання профспілок Хар­ківщини постійно дбає про задоволення культурно-духовних потреб працівни­ків. Зокрема, ще торік було започатковано дворічний фестиваль «Профспілки Харківщини мають та­ланти!». Цьогоріч захід продовжила неординарна виставка-конкурс май­стрів образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва, що відбула­ся в приміщенні галереї сучасного образотворчого мистецтва «Костю­ринський провулок».
 
Культура
  У холодному морі життя
У холодному морі життя У контексті українських подій останніх двох місяців промо­вистою здалася назва нової книги в прозі відомої поете­си, заслуженого діяча мис­тецтв України, лауреата низки літе­ратурних премій Ганни Чубач – «Хо­лодне море життя». Довідалася про це з цікавого інтерв’ю з письменни­цею на сайті УНН. На запитання журналістки «Чому ж ваше море «холодне»? Адже ми радіємо морю теплому... лагідному» Ганна Чубач відповіла так: «Для творчої вразли­вої людини, яка гостро відчуває не лише свій біль, а й біль інших лю­дей, суспільства, море життя за­вжди холодне. Воно хвилюється й штормить, а людина в ньому може загинути, якщо надто витрачатиме себе. Після того як я перенесла ін­сульт і буквально «повернулася з того світу», мої відчуття стали ще гостріші. Особливо – спогади. Нині на багато речей дивлюся по-іншому, тому що немає нічого ціннішого за саме життя».
 

Сторінки: « 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 »

УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання