ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ЄС: РЕФОРМИ В УКРАЇНІ ПОВИННІ ВІДПОВІДАТИ МІЖНАРОДНИМ ТРУДОВИМ СТАНДАРТАМ І ПРИНЦИПАМ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

ЄС регулярно висловлює занепокоєння щодо ради­кальних трудових реформ, які Україна намагається впровадити з 2020 року.

Суперечливі реформи спрямовані на дерегуляцію того, що український уряд вважає надмірною роллю профспілок на робочому місці та надмірною бюро­кратією при наймі, звіль­ненні та управлінні. Але брифінги, проведені до і піс­ля російського вторгнення, показують, що ЄС закликав уряд проводити реформи відповідно до міжнародних трудових стандартів і в кон­сультаціях з профспілками.

Документи Європейської комісії (ЄК), отримані за­вдяки законам про свободу інформації, викривають очевидну розбіжність між реформами в Україні та мо­деллю «соціальної ринкової економіки» ЄС, де держава прагне знайти компроміс між ринковими силами та громадянами. Ці висновки були зроблені в той час, коли Україна намагається адаптувати своє законодав­ство до норм ЄС в рамках своєї кандидатури на вступ до ЄС та чинної Угоди про асоціацію – угоди про полі­тичні, торговельні та еконо­мічні реформи, покликані наблизити країну до стан­дартів ЄС.

Але українські реформи, які проводять окремо від процесу гармонізації з ЄС, були розкритиковані євро­пейськими та українськими профспілками за порушен­ня правових конвенцій Між­народної організації праці (МОП), а також трудових норм ЄС. «Українська влада постійно атакує права проф­спілок і намагається ви­креслити їх і працівників з процесу реформ», – заявив в інтерв’ю о penDemocracy Ян Віллем Гаудріаан, Гене­ральний секретар Європей­ської федерації профспілок громадського обслуговуван­ня (ЄФПГО).

Експерти кажуть, що уряд користується війною, щоб ухвалити складне в ін­ших випадках законодав­ство, яке мало бути ухвале­не у 2020 та 2021 роках. Нара­зі в країні діє воєнний стан, а це означає, що протести заборонені.

Скасування захисту на робочому місці

Один новий трудовий за­кон, який вперше обговорю­вався у 2021 році, був ухвале­ний парламентом у липні 2022 року і підписаний у на­ступні місяці, зазнав особли­вої критики. Він передбачає «паралельний режим» для малих і середніх підпри­ємств (МСП) України, на яких працює до 70% робочої сили країни, до національ­ного трудового кодексу, до­зволяючи їм використовува­ти мінімальні трудові дого­вори, які розглядають пра­цівників і роботодавців як «рівні сторони» під час пере­говорів. Закон також дозво­ляє «розірвання трудового договору на розсуд робото­давця» та «односторонню зміну роботодавцем істот­них умов» – обидва ці поло­ження порушують конвенції МОП та директиви ЄС, згід­но зі спільним проектом ЄС та МОП.

Зміни, внесені в останню хвилину під тиском націо­нальних та міжнародних профспілок, означають, що законодавство, яке було роз­роблене без участі профспі­лок, може застосовуватися лише у воєнний час.

Деякі українські політи­ки часом зневажливо став­ляться до того, що вони вва­жають надмірним регулю­ванням робочих місць в кра­їні – навіть якщо регулю­вання є частиною міжна­родних зобов’язань країни, як у випадку з конвенціями МОП та директивами ЄС про робочі місця.

Прихильність ЄС до міжнародних трудових стандартів

Лідери українських профспілок заявили ЄС, що вони розуміють необхід­ність обмеження прав на робочому місці під час ві­йни, але стурбовані довго­строковими наслідками де­регуляції. Згідно з грудне­вою «оцінкою потреб» Ради Європи, реформи поки що «здебільшого призвели до погіршення умов праці».

Дипломатичний орган ЄС, Європейська служба зо­внішніх справ, відреагував у червні, повідомивши ЄФПГО, що ЄС «залишати­меться непохитним у своїх зобов’язаннях щодо євро­пейських стандартів та стандартів МОП» щодо ре­форм в Україні. Наразі ЄС фінансує проект МОП щодо безпечної та здорової праці в Україні.

Того ж місяця комісар ЄС з питань зайнятості та соціальних прав Ніколас Шміт зустрівся з лідерами українських профспілок у Брюсселі, де він «підкрес­лив важливість соціально­го захисту, діалогу та прав працівників як наріжного каменю європейської соці­альної ринкової економі­ки», згідно з протоколом, отриманим о penDemocracy .

Шміт сказав, що підніме занепокоєння профспілко­вих лідерів щодо реформ воєнного часу та відсутнос­ті ролі профспілок у віднов­ленні України перед прези­дентом ЄК фон дер Ляєн. Він також закликав україн­ські профспілки звернути­ся до Фон дер Ляєн безпосе­редньо.

Принципи соціального діалогу

Раніше у звіті ЄС щодо узгодження законодавства України та ЄС зазначалося, що слід звернути «увагу» на «вплив запровадження нового трудового законо­давства на соціальний діа­лог», який, як зазначалося, має бути посилений.

Речниця ЄС з економіч­них і фінансових питань, робочих місць і соціальних прав Веерле Нуйтс повідо­мила о penDemocracy , що ЄС «приділяє пильну увагу трудовим реформам в Україні» і «використовує будь-яку наявну можли­вість для обговорення цих важливих питань». ЄС «під­креслив» необхідність до­тримання стандартів ЄС та МОП відповідно до Угоди про асоціацію та кандида­тури України на членство в ЄС, сказала Нуйтс.

Але європейський ди­пломат, який працював в Україні, повідомив о penDemocracy на умовах ано­німності, що вони не дума­ють, що Європейська комі­сія «має намір дати україн­ським реформаторам зеле­не світло» щодо трудової реформи – але вона також не планує їх зупиняти. Ге­неральний секретар ЄФП­ГО Гаудріаан сказав о penDemo cracy , що протоколи та доповідні записки ЄС «свідчать про те, що увага [ЄС] у кращому випадку є поверхневою... і це дозво­ляє Україні легко відмовля­тися від своїх міжнародних зобов’язань щодо прав на робочому місці».

Анонімний висновок єв­ропейського дипломата був суворим: «Ми є свідками розпаду соціальної держа­ви в Україні.

ЗА МАТЕРІАЛАМИ WWW.OPENDEMOCRACY.NET

ПРОФСПІЛКИ ВИСТУПАЮТЬ ЗА СПРАВЕДЛИВЕ РІШЕННЯ

Відбулося засідання робочої групи, сформованої Президією ФПУ для проведення комунікацій з органа­ми держаної влади, парламентською Тим­часовою слідчою комісією з питань розслідування фактів можливих порушень законодавства України у сфері отримання, розпоряджання, транспортування, зберігання, викори­стання за цільовим призначенням гуманітарної та іншої допомоги, а також не­ефективного викори­стання державного майна, яке може бути використано для тим­часового розміщення ВПО та забезпечення інших потреб держави.

Федерація профспілок України та утворені нею у 1992 році акціонерні товари­ства «Укрпрофоздоровниця» і «Укрпрофтур» набули майно в законний спосіб, що засвідче­но державними актами та відповідними свідоцтвами про власність. Тим не менше, влада ініціювала кримінальні справи про начебто незакон­не набуття профспілками цієї власності. Рада ФПУ 22 груд­ня 2022 року визначила свою правову позицію з цього пи­тання, оприлюднила її і на­правила відповідні звернен­ня до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Президенту України. Отрима­но формальні відповіді, що не передбачають будь-якого ді­алогу з власником майна – ФПУ, ПрАТ «Укрпрофоздров­ниця» та «Укрпрофтур».

Президія ФПУ 15 лютого 2023 року в черговий раз за­свідчила підтримку задекла­рованій Радою майновій по­зиції, створивши робочу гру­пу, яка готує відповідні мате­ріали та працює над доказо­вою базою.

На жаль, користуючись во­єнним станом в Україні, пра­воохоронці з метою вилучен­ня профспілкової власності вдаються до порушення основних профспілкових прав та громадських свобод. Пору­шують кримінальні справи, проводять обшуки, як в проф­спілкових офісах, так і за міс­цем проживання працівників, без відповідної ухвали, вилу­чають особисті мобільні теле­фони та комп’ютерну техніку, що є свідченням тиску на профспілки.

Як наголошує Комітет МОП зі свободи об’єднання, «будь- який обшук профспілкових приміщень або приміщень, в яких проживають члени профспілки, без розпоря­дження суду, є надзвичайно серйозним порушенням сво­боди об'єднання»; «обшуки в профспілкових приміщеннях повинні проводитися тільки після видання припису зви­чайним судовим органом, коли цей орган вважає, що є розумні підстави припускати, що в зазначених приміщеннях є речові докази, пов'язані з переслідуванням за скоєння кримінально караного діян­ня, і за умови, що обшук буде обмежений тією метою, для якої виданий ордер».

Комітет МОП роз’яснює, що затримання профспілкового лідера має обмежуватися максимально коротким термі­ном. Натомість заступник го­лови ФПУ з майнових питань Володимир Саєнко вже майже 3 місяці перебуває під вартою, а призначена судом застава у сумі 124 млн грн. є неспівмір­ною, адже у перерахунку до середньомісячної української зарплати в 10 тис. грн. є зарп­латою за період понад 1000 років. А його судову справу в апеляції так і не розглядають.

Серед основних питань на засіданні Робоча група роз­глянула хід опрацювання за­питу ТСК від 25.01.2023 щодо надання ФПУ інформації за переліком питань та виконан­ня постанови Президії ФПУ «Про загострення ситуації з наступом влади на майнові права профспілок та дії ФПУ на їх захист».

Поінформовано членів Ро­бочої групи про результати опрацювання судових рішень у справах за позовами проку­ратури в інтересах держави в особі ФДМУ про визнання пра­ва власності за державою на майно профспілок, практику Вищого господарського суду та Верховного Суду, ЄСПЛ у справі «Фонд «Батьківська турбота» проти України».

Робоча група також роз­глянула проєкти листів до КМУ як сторони соціального діалогу та до Президента України.

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

ВИЩІ ЗАРПЛАТИ ВИРІШАТЬ КРИЗУ ВАРТОСТІ ЖИТТЯ

МКП вимагає від урядів докладати більше зусиль для підвищення заробітної плати у відповідь на остан­ню доповідь МОП «Пер­спективи розвитку світової економіки і соціальної сфери» (WESO).

Відсутність зростання трудових доходів призвела до кризи вар­тості життя, яка загрожує життє­діяльності домогосподарств.

Про це заявив заступник Гене­рального секретаря МКП Оуен Тюдор: «Очевидно, що урядам не­обхідно вжити термінових заходів для підвищення рівня життя, створення робочих місць і запобі­гання зростанню дитячої праці».

09.03.2023

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини