Як уже повідомлялося у попередніх випусках
«ПВ», Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту
прав ветеранів на засіданні рекомендував парламентарям прийняти у другому читанні
та в цілому два законопроєкти щодо регулювання трудових відносин. 
  
  
 
 
  
  Законопроєкт про внесення змін
до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері
малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження
на підприємницьку діяльність (реєст. № 5371) проголосований у першому читанні.
За нього проголосували депутати від фракцій «Слуга народу», «Голос» та депутатських
груп «Платформа за життя та мир» і «Довіра». 
 
 
  
  Крім Федерації профспілок України,
законопроєкт розкритикувала й частина владних структур. Так, Комітет Верховної
Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу заявив у своєму висновку,
що ці зміни до законодавства послаблять рівень охорони праці, звузять обсяг трудових
прав та соціальних гарантій працівників порівняно з чинним національним законодавством.
А отже, такий закон суперечитиме зобов’язанням України за Угодою про асоціацію
та не відповідатиме праву ЄС. 
 
 
  
  Парламентський комітет із соцполітики, в цілому
підтримавши законопроєкт, визнав: Міністерство економічного розвитку вважає, що
прийняття таких змін до національного законодавства може призвести до правової
колізії через неможливість їхнього практичного застосування.
 
 
  
  Законопроєкт № 5371 пропонує: запровадити спрощений
режим регулювання трудових відносин для окремих категорій працівників та суб’єктів
малого і середнього підприємництва, принцип свободи праці та свободи трудового
договору; зменшити бюрократичне навантаження на суб’єктів господарювання – роботодавців;
зберегти основні загальновизнані трудові права і гарантії найманих працівників.
 
 
  
  Також Комітет з питань соціальної політики
та захисту прав ветеранів рекомендує Верховній Раді прийняти в другому читанні
законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових
відносин (реєстр. № 7251). Цей документ пропонує: 
 
 
  
  • встановити, що на час оголошення воєнного
або надзвичайного стану усі повідомлення та документи з питань трудових відносин,
накази (розпорядження) можуть здійснюватися та вестися в електронній формі; 
 
 
  
  • передбачити порядок припинення трудового договору
з працівником або фізичною особою, яка використовує найману працю, у разі їх смерті,
визнання судом безвісно відсутніми або оголошення померлими; 
 
 
  
  • ввести додаткову підставу для розірвання
трудового договору – відсутність працівника на роботі та інформації про причини
такої відсутності понад 4 місяці; 
 
 
  
  • запровадити додаткову підставу для звільнення
працівника – неможливість забезпечувати працівнику умови праці внаслідок того,
що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні,
технічні потужності, засоби виробництва або майно роботодавця знищені в ході
бойових дій, а також ввести особливу процедуру вивільнення таких працівників;
 
 
  
  • залишити за учасниками бойових дій щорічну
додаткову відпустку тривалістю 14 днів; 
 
 
  
  • відшкодувати працівникам та роботодавцям
пов’язані з трудовими відносинами грошові суми, утрачені внаслідок збройної агресії,
за окремим механізмом; 
 
 
  
  • дозволити позапланові перевірки дотримання
законодавства про працю в період воєнного стану; 
 
 
  
  • встановити строк, коли має бути виплачена
зарплата за час відпустки, а саме не пізніше останнього дня, що передує дню початку
відпустки;
 
 
  
  • конкретизувати порядок регламентації робочого
часу та часу відпочинку в період дії воєнного стану, зокрема щодо категорій працівників,
яким може бути збільшено тривалість роботи впродовж тижня, уточнити порядок надання
щорічної основної відпустки; 
 
 
  
  • визначити поняття сумісництва; 
 
 
  
  • визначити особливості проходження служби
державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування у період
дії воєнного стану; 
 
 
  
  • уточнити порядок вивільнення працівників,
у тому числі масового; 
 
 
  
  • збільшити оплату праці у розмірі, збільшеному
пропорційно збільшенню норми праці, на період дії воєнного стану; 
 
 
  
  • уточнити норму щодо повідомлення працівника
про зміну істотних умов праці та умов оплати праці у період дії воєнного стану;
 
 
  
  • надавати протягом періоду дії воєнного стану
в обов’язковому порядку працівнику, який виїхав за межі території України або набув
статусу внутрішньо переміщеної особи, відпустку без збереження зарплати тривалістю
не більше 90 календарних днів. 
 
 
  
  ПРЕС-СЛУЖБА
АТОМПРОФСПІЛКИ
 
 
  
   
 
 
  
  З ТУРБОТОЮ ПРО СЕБЕ ТА
ПРО ІНШИХ