« на головну 15.12.2017
Архів номерів  •  Актуальний номер » (927)
07
Грудень
 
Інтерв’ю
 
ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЛАТФОРМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНА – ЄС БУДУТЬ СПРИЯТИ УСПІШНОМУ ВИКОНАННЮ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ»

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЛАТФОРМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНА – ЄС БУДУТЬ СПРИЯТИ УСПІШНОМУ ВИКОНАННЮ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Актуально

СПЛАЧУЄМО ЗА ПРОЇЗД!

СПЛАЧУЄМО ЗА ПРОЇЗД!

П роект платних доріг в Україні наближається до реальності. Його зби­раються втілити в жит­тя в рамках нової Національної транспортної стратегії до 2030 року. Її от-от мають ухвалити. Днями міністр інфраструктури Володимир Омелян повідомив, що перші концесійні дороги мо­жуть почати будувати вже на­ступного року. Для запуску про­екту потрібно, аби Верховна Рада найближчим часом ухва­лила відповідне законодавство. Закон потрібен як самій Украї­ні, так і потенційним концесіо­нерам, які хочуть мати право­вий захист на період реалізації проекту. Якщо закон ухвалять, Україна стане в один рядок з провідними країнами Європи і світу, для яких концесійні доро­ги – звична буденність.

Проблема платних доріг – го­ловний біль для країни. В Укра­їні розмови про їх будівництво й експлуатацію мають майже 20-річну історію. Однак щоразу питання впиралося в те, чи вар­то платити за проїзд дорогами, вкритими суцільними ритвина­ми? Сьогодні в профільному мі­ністерстві запевняють: ухва­лення законопроекту не зро­бить автоматично всі автошля­хи в Україні платними. Більше того, на жодній з існуючих до­ріг не буде плати за проїзд. Кон­цесійні дороги – це абсолютно нові, тобто побудовані з нуля за кращими європейськими зраз­ками паралельно з існуючими дорогами. Тобто це дороги висо­кої якості, що відповідають ви­соким стандартам. Для корис­тувачів таких доріг головними будуть два фактори: якість і швидкість руху.

Народний депутат України Юрій Чижмарь наголошує: «Для України будівництво кон­цесійних доріг дуже важливе, дозволить збільшити пасажи­ропотік, а це і туристи, і ванта­жі, і транзит. Усе даватиме прибуток державі. Крім того, це інвестиційний проект, який може залучити значні кошти. Будівництво доріг запустить інші галузі, які теж поповнять валовий внутрішній продукт, сприятиме створенню робочих місць».

Експерти стверджують, що проблем з інвестиціями не буде. Проблема в тому, куди конкретно вкладати кошти. А для цього потрібно, аби галузь була надійно захищеною від рейдерства та змін у законо­давстві. Жоден інвестор не за­йде в Україну, якщо у нас змі­ни податкового законодавства відбуваються щороку, а то й частіше. Він не знатиме, як працювати далі, і просто розгу­биться. Мають бути державні гарантії цих довгострокових інвестицій, адже вони, окрім усього, створюють ринок, робо­чі місця, тож потребують га­рантій стабільності.

«Потрібно внести зміни до Закону про концесію. Спільно з транспортним комітетом пар­ламенту ми підготували ці змі­ни і подали на розгляд депута­тів. Сподіваюсь, до кінця року проект розглянуть, інакше за­лучити інвесторів буде дуже складно», – зазначає виконувач обов’язків глави «Укравтодо­ру» Славомир Новак.

Тож чи цікаві подібні проек­ти інвесторам, покаже час. Нині профільне міністерство переймається ще одним питан­ням: наскільки популярними будуть платні дороги серед українців, і якою буде система оплати? Приміром, в Угорщині плату за користування конце­сійними дорогами вносять за 7 днів. Коштує це приблизно 10 євро. Якщо для угорців це ціл­ком прийнятна плата, то для українців майже захмарна, зва­жаючи на рівень доходів.

Аналітики вважають, що на­віть з абонплатою концесійні дороги будуть вигідними на­самперед для тих, хто часто по­дорожує. Скажімо, із Закарпат­тя до столиці «звичайною» до­рогою можна їхати 13–14 годин, а швидкісною – вдвічі менше. Слід на практиці переконати водіїв, чому варто платити за якісну дорогу. Якщо це буде ав­тобан з якісним покриттям, не гірше від європейського, від­мінним швидкісним режимом, нікого не потрібно буде агіту­вати за концесійні дороги.

Наразі нереально підрахува­ти, скільки приблизно може ко­штувати проїзд сучасними до­рогами. Експерти зазначають, що для приватних осіб це може становити 11 євроцентів. Зазви­чай автобани будують для ван­тажівок, тож основний прибу­ток формуватиметься завдяки комерційному транспорту.

 

«МІНІМАЛЦІ» ПРОГНОЗУЮТЬ ПІДВИЩЕННЯ

У проекті бюджету на наступ­ний рік передбачено підви­щення мінімальної заробіт­ної плати на рівні 3723 грн. Профільний міністр Андрій Рева на­звав такі перспективи цілком реаль­ними. Хоча й не заперечує, що оста­точну цифру назвати не береться. Адже багато що залежить від настроїв депутатського корпусу. Одразу де­кілька фракцій в Українському парла­менті обговорюють вищі показники. У БПП пропонують встановити міні­мальну зарплату не нижче 4 тис. грн.

В Уряді своє бачення і свої розра­хунки. Зарплата в 4 тис. грн буде лише у 2019 році, а із січня 2020-го збільшиться до 4425 грн. Водночас Кабінет Міністрів України розро­бляє механізми, спрямовані на за­безпечення прозорості виплати таких зарплат.

Перший віце-прем’єр-міністр Украї­ни Степан Кубів вважає, що Уряд взяв правильний курс на детініза­цію заробітних плат. І оприлюднив перші результати: «Загальний рі­вень тіньової економіки України, за попередніми розрахунками в І квар­талі 2017 року, склав 37% від офіцій­ного ВВП, що на 6 відсоткових пунк­тів менше за показник І кварталу 2016-го. Завданням Уряду є продо­вження цієї позитивної тенденції. Це стало можливим у тому числі за­вдяки радикальному підвищенню мінімальної заробітної плати. З по­чатку 2017 року мінімальну заробіт­ну плату встановлено на рівні 3200 грн проти 1600 грн у 2016-му».

Проте, прямої взаємозалежності між підвищенням ставок та вида­чею «білої» зарплати не існує, пе­реконують аналітики фінансово­го ринку. І наводять приклад по­передніх років: при збільшенні податкового тиску середньоста­тистичний український підприє­мець радше прискорить свій від­хід у тінь, аніж легалізує виплати найманим працівникам.

Та наразі йдеться про інше. Якщо підвищувати мінімальну зарплату планують один раз, то для прожит­кового мінімуму в бюджеті заклали три «поправки»: з 1 січня 2018 року – 1700 грн, з 1 липня – 1777 грн, з 1 грудня – 1853 грн. Це означає, що мі­німальна зарплата і прожитковий мінімум – дві різні речі. Але про­житковий мінімум визначається Урядом і на практиці часто відріз­няється від реального місячного бюджету українця. Однак він з року в рік формується і в деяких випад­ках дозволяє оцінити, наскільки в Україні великі зарплати і пенсії. Прожитковий мінімум лежить в основі загальної оцінки рівня жит­тя в Україні. В Уряді кажуть, що саме прожитковий мінімум є осно­вою для реалізації соціальної полі­тики та розроблення окремих дер­жавних соціальних програм. Як за­явив міністр соціальної політики Андрій Рева, «прожитковий міні­мум існує як для працюючих, так і непрацюючих людей, а зарплата – це те, що ви отримуєте, коли працю­єте. Зарплата не може бути нижче фізіологічного рівня».

ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

Андрій РЕВА, міністр соціальної політики:

«Я як міністр зацікав­лений в тому, щоб мі­німальна зарплата була якомога вищою. Я не можу назвати популізмом цифру 5 тисяч. Я б дуже хотів, щоб таку зарплату отримували наші люди. Але потрібно враховувати всі мож­ливі позитивні і нега­тивні моменти від та­кого підвищення. Більш реальна, як мені здається, цифра, яку пропонує БПП: близько 4 тис. грн. Це приблизно той показ­ник, що корелюється з індексом інфляції».

Олександр ОХРІМЕНКО, прези­дент Українського аналітичного центру:

«Мінімальну зарплату нам потрібно підви­щувати в будь-якому випадку. Мало того, вона повинна на сьо­годні становити близько 6 тис. грн. Але слід врахувати один дуже важливий фактор: не можна зарплату підвищувати автоматичним мето­дом. Навіть ці 500 грн потрібно було розби­ти й підвищувати хоча б по 100 грн на місяць. Тоді ціни зростати­муть не так швидко».

Андрій БЛІНОВ, еконо­мічний та фінансовий експерт:

«Підвищення з 3200 до 3700 грн, тобто на 500 грн, буде компромісним варіан­том між забаганками депу­татів і можливостями бю­джету. Уряд очікує 12% ін­фляції в бюджеті, це біль­ше, ніж прогнозував НБУ (8%). Уряд намагається по­казати, що готовий підви­щувати зарплату на 500 грн. Це приблизно 15%. Тобто зарплата зростатиме дещо прискореними тем­пами. Загалом, це відпові­дає економічному факто­ру: якщо врахувати інфля­цію та додати 2% еконо­мічного зростання, можна отримати такий показник».

02.12.2017



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
НОВИНИ

10.12.2017 05:38

10.12.2017 05:37

02.12.2017 13:26

02.12.2017 13:25

23.10.2017 22:16

23.10.2017 22:15

16.10.2017 13:48

16.10.2017 13:47

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:42

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів
УВАГА!

В №9 за 3 березня 2011 року було надруковано статтю "Доплати дітям війни: підтримка чи знущання?", у якій йшлося про ігнорування Пенсійним фондом ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", згідно з яким ця категорія пенсіонер в має право на надбавку у розмірі 30% мінімальної пенсії . Усіляки ділки від адвокатури пропонують пенсіонерам допомогу у складанні позовної заяви за розцінками від 150 до 370 гривень. Прагнучи заощадити пенсійні гроші, ми пропонуємо використати ШАБЛОН, за яким кожен з дітей війни може самостійно скласти позовну заяву.





Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2015©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання