СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Х ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ: НЕ ДОЗВОЛИТИ ЄВРОПІ ВТРАТИТИ УКРАЇНУ

27–28 січня у польському місті Жешув відбувся Х Економіч­ний форум «Україна – Євро­па». Гасло заходу – «Можли­вості, яких не можна втрати­ти». Як зазначили організато­ри, головною темою форуму стала модернізація і розвиток потенціалу України і роль єв­ропейської спільноти. На фо­румі побувала і кореспондент «Профспілкових вістей».

Ювілейна дискусія щодо українських реалій

Ювілейний економічний форум відвідали майже 800 учасників з різних країн. Як і нещо­давній захід у Криниці, про який також писа­ли «Профспілкові вісті», форум був організо­ваний Інститутом східних досліджень. Співорганізатором виступило і Підкарпатське во­єводство, до якого входить місто Жешув.

Серед учасників – члени урядів і парла­ментів України, Польщі та європейських країн, експерти, представники громадян­ського суспільства, медіа. Очевидно, що тема України – її економічного розвитку, безпеки, місцевого самоврядування та між­народної політики, як і раніше, цікавить єв­ропейську спільноту. Принаймні, і поль­ські, і європейські урядовці та депутати вко­тре висловили підтримку Україні.

Дискусія відбувалася за чотирма напря­мами: «Міжнародна політика», «Європей­ська інтеграція і реформи», «Суспільство», «Бізнес і економіка». В кожному із цих тема­тичних блоків протягом 2 днів відбулось по 15–20 панельних дискусій (загалом близько 40), де виступили провідні експерти з Укра­їни, Європи та США.

Українська делегація була представлена досить широко. Від Кабінету Міністрів Укра­їни в роботі форуму взяли участь заступник міністра економічного розвитку і торгівлі На­талія Микольська та заступник міністра аграрної політики і продовольства Ольга Тро­фімцева, від Адміністрації Президента – за­ступник голови Дмитро Шимків. Також були присутніми депутати Верховної Ради України Юрій Бублик, Дмитро Добродомов, Юрій Дерев’янко, Ганна Гопко, Оксана Юринець, Борис Тарасюк та Андрій Тетерук. Завітали на форум і обидва посли – України в Польщі Ан­дрій Дещиця та Польщі в Україні Ян Пєкло.

Агов, Європо!

Розпочався форум розлогою дискусією на тему «Як міжнародна спільнота може до­помогти Україні». Питання обговорювали маршалек Підкарпатського воєводства Вла­дислав Ортиль, депутат Єврокомісії Ребек­ка Хармс, провідний експерт Центру Разум­кова Віктор Замятін, а також народний де­путат України Борис Тарасюк.

Віктор Замятін представив звіт Центру Ра­зумкова щодо України. За його словами, в кра­їні відчуваються позитивні зміни, політика держави стала більш цивілізованою, ніж рані­ше, почали працювати органи боротьби з ко­рупцією, а інтеграція до Європи більше не ви­кликає дискусій. Крім того, попри розхитуван­ня ситуації з боку різних партій, ніщо не вка­зує на можливість проведення дострокових парламентських або президентських виборів.

Інші учасники дискусії більше говорили про стосунки України та Європи. Маршалек В. Ортиль нагадав, що Майдан розпочався саме через те, що українці не змирилися з тим, що колишній президент Янукович звернув з проєвропейського курсу. І хоча за європейські ідеали загинули та постражда­ли чимало українців, нині Європейський Союз дещо відвернувся від України.

На думку Ребекки Хармс, через таке став­лення й самі українці певною мірою зневі­рилися в Євросоюзі та його спроможності допомогти країні. Представник Єврокомісії підкреслила, що в цьому немає нічого див­ного, адже скасування віз ЄС обіцяє з 2004 року. І знову це питання відкладається на невизначений термін. За словами пані Хармс, введення безвізового режиму – це пи­тання не Єврокомісії, а окремих європей­ських країн. Вона вкотре підтвердила, що візи для України будуть скасовані найближ­чим часом, але не назвала конкретної дати.

Своєю чергою, Борис Тарасюк не прихову­вав негативних емоцій. На його думку, Євро­па заборгувала Україні. «ЄС позитивно впли­ває на внутрішні зміни в країні. Саме ЄС до­магається того, щоб Україна виконувала свої домашні завдання, і це позитивно. Разом з тим, ЄС сьогодні не виступає в ролі «старшого брата» або вчителя, а став тим, хто заборгував Україні. Досі не набрала чинності Угода про асоціацію, тому що Брюссель самоусунувся і переклав це на плечі Нідерландів. Україна ви­конала близько 140 зобов’язань щодо набли­ження до євростандартів, натомість ЄС затя­гує процес надання українцям безвізового ре­жиму», – зазначив парламентар.

Разом з тим, під час інших панельних дискусій європейським колегам теж було чим дорікнути Україні. Наприклад, Дмитру Шимківу нагадали про те, що в Україні, як і раніше, процвітає корупція, недовіра до влади, звуження демократії, і це може при­звести до чергової революції.

Майбутнє – в економічній співпраці

На форумі йшла мова про заморожені конфлікти в Східній Європі, ставлення до українців, які перебувають у Польщі, безпе­ку, в тому числі енергетичну, протидію брехні в медіа. Але найбільш предметні дис­кусії стосувалися саме економічної співпра­ці. Наприклад, під час панелі «Бізнес в Україні. Можливості для європейських під­приємців» учасники нарікали, що досі не вирішено проблеми з відкритістю україн­ського ринку, непрозорими правилами гри, свавіллям контролюючих органів, падінням купівельної спроможності населення, від­лякуванням інвесторів.

Щоправда, як повідомила кореспонденту «ПВ» заступник міністра економіки Наталя Микольська, український Уряд робить все для максимальної дерегуляції бізнесу. За її словами, щомісяця проходить так званий «дерегуляційний Кабмін», на якому акти щодо зменшення тиску на бізнес ухвалю­ються за спрощеною процедурою. Та й Прем’єр Володимир Гройсман особисто втручається в справу, якщо контролюючі органи забагато собі дозволяють по відно­шенню до українських виробників.

Майже кожна панельна дискусія, в тому числі стосовно бізнесу, закінчувалася твер­дженням, що Україна має наполегливо пра­цювати над проведенням реформ і розви­тком економіки. І саме це прагнення, а не гарні слова, здатне переконати найбільших скептиків у Європі.

Натомість польські партнери вкотре на­голошували, що готові надавати Україні до­помогу, в тому числі фінансову. За словами члена правління Національного банку Укра­їни Павла Самецького, польський уряд уже виділив Україні пільговий кредит у 100 млн дол. на модернізацію митної служби. Також він нагадав, що Україна отримала 7,5 млрд дол. від Міжнародного валютного фонду з обіцяних 17 млрд, і висловив переконання, що невдовзі буде надано черговий транш.

На думку Зигмунда Бердиховського, од­ного з організаторів форуму, політична скла­дова у відносинах між двома країнами, а та­кож загалом з Європою, хоч і є важливою, але її не порівняти з економічною. Паралельно з проведенням дискусій у виставковій залі проходила виставка товарів польських ком­паній, які прагнуть співпрацювати з україн­ськими партнерами. Як зазначив пан Берди­ховський, саме через пожвавлення торгових, економічних відносин між двома країнами можливо досягти й політичного компромісу.

Загальне враження від економічного фо­руму: Україна потроху випадає з порядку денного ЄС, і цей факт потрібно враховува­ти в подальшій стратегії. У Європейського Союзу є свої, більш нагальні, проблеми, й наша держава відсувається на задній план. Проте це не означає, що нам більше немає на кого розраховувати. Польща, попри на­магання окремих політиків з обох сторін ак­центувати увагу на історичних конфліктах, залишається нашим великим другом і парт­нером. Та й інші симпатики України в Євро­пі демонструють готовність простягти руку. Тож Україна має дослухатися до гасла Х Економічного форуму. У нас є можливості, і ми не маємо права їх втратити.

Вікторія Чирва

Київ – Жешув – Київ

ФПУ НЕ ДОПУСТИТЬ ВІДМІНИ СВЯТКУВАННЯ 1 ТРАВНЯ

Останнім часом на провідних телекана­лах і в інтернет-виданнях поширюється інформація про те, що Український інсти­тут національної пам’яті підготував про­ект закону про державні свята в Україні.

Презентуючи зазначений законопроект, дирек­тор УІНП Володимир В’ятрович у своїх висту­пах у ЗМІ зробив заяви про необхідність про­ведення ревізії календаря національних свят, відносячи до спадщини радянських часів Міжнарод­ний день солідарності трудящих – 1 Травня, Міжна­родний день прав жінок і миру – 8 Березня, що звужує конституційні, трудові права громадян.

Федерація профспілок категорично заперечує такий упереджений підхід до визначення Міжнародного дня солідарності трудящих. Це день, коли суспіль­ство висловлює свою повагу до трудової людини, яка власною працею створює національне багат­ство. Його відзначають у 143 країнах світу понад пів­мільярда членів профспілок, а в 90 країнах цей день є вихідним. В Україні День солідарності трудящих – справжнє всенародне свято, яке відзначають майже 20 млн працівників та членів їх сімей.

Наступним кроком за скасуванням цих днів як ви­хідних може стати збільшення тривалості робочого тижня. Адже саме 1 травня 1886 року в Чикаго трудя­щі виступили за скорочення робочого дня до 8 годин і були жорстоко розігнані поліцією. В Україні День робітничої солідарності вперше відзначили у Льво­ві в 1890 році, на схід від Збруча це вперше сталося в 1900-му. А цього року Федерація профспілок України буде відзначати 200-річчя з дня створення першої профспілкової організації на українських землях.

Першотравень – це свято з багатовіковою міжнарод­ною історією і аж ніяк не спадщина радянської доби. Це вихідні дні, коли працівники можуть у вільний спосіб скористатися гарантованими їм Конституці­єю правами і свободами людини та громадянина, можливістю вийти на демонстрації, масові акції, пі­кети з метою захисту своїх трудових і соціально-еко­номічних прав та інтересів.

Потрібно зазначити, що різноманітні законопроек­ти щодо скасування статусу державних і вихідних для травневих свят неодноразово вносилися до укра­їнського парламенту, і кожного разу не знаходили підтримки в парламентарів. Верховна Рада України завжди виявляла мужність і зрілість, відхиляючи непродумані ініціативи, які ще й викликали катего­ричний спротив і заперечення в суспільстві, що свід­чить про виважений підхід до прийняття державних рішень.

Що ж до маніпуляцій з відзначенням Міжнародного дня прав жінок і миру – 8 Березня авторам законо­проекту, насамперед, слід було б з’ясувати думку українських жінок із цього приводу.

Федерація профспілок України, як найчисельніша громадська організація, що об’єднує 6,5 млн спіл­чан, засуджує спроби принизити значення трудових свят, зробивши їх другорядними, а також примен­шити роль національного профспілкового руху в суспільному житті країни та проведенні економіч­них реформ, започаткованих Президентом України.

ФПУ заявляє, що й надалі послідовно відстою­ватиме права працівників на солідарні дії.

Докладніше – на сайті ФПУ http://www.fpsu.org.ua

04.02.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини