У БОРГАХ ЯК У ШОВКАХ

У нинішньому році Україна має сплатити перші плате­жі Міжнародному валютно­му фонду за траншами, отриманими в 2014 році. Окрім цьо­го, країну очікують платежі за від­сотками за зобов’язаннями, реструк­турованими 2015 року. А це неабия­ке фінансове навантаження. Експер­ти стверджують, що цьогоріч дове­деться погасити близько 3 млрд до­ларів. Водночас надходження валю­ти в Україну, яку можна було б спря­мувати на зменшення боргу, буде недостатнім. Цьому є пояснення. У нинішньому році від’ємне сальдо торгового балансу сягне серйозних масштабів. А це означає, що валют­ні надходження до країни будуть значно нижчими, аніж відплив ва­люти з України. Відтак накопичити її в резервах НБУ буде вкрай пробле­матично, але виплати треба буде здійснювати за будь-яку ціну.

Обслуговувати державний борг стає все важче. Фінансові аналітики вважають, що в умовах зростаючого від’ємного торговельного балансу здійснювати виплати за зовнішніми зобов’язаннями навряд чи вдасться без нових кредитів МВФ. Але тут є досить значна проблема. Вона поля­гає в тому, що Міжнародний валют­ний фонд може відмовити в такій підтримці. По-перше, в країні аж ніяк не знизився рівень корупції, на чому наполягав фонд. Останні ко­рупційні скандали зачепили і вище керівництво країни. У таких умовах довіра до України продовжує ката­строфічно знижуватися. Витрачати гроші на підтримку країни, яка тільки на словах сповідує європей­ські цінності, ні західні країни, ні тим паче МВФ навряд чи ризикнуть. Тож чи зможе Україна впоратись зі своїми боргами без нових запози­чень та підтримки інших країн? Усі експерти одноголосно стверджують, що прогнози тут досить невтішні.

А тим часом багато політиків та чиновників задекларували величезні суми готівки й іншого цінного майна, яке навряд чи було зароблено чесною працею. Виникає парадокс: з одного боку, чиновники і політики трима­ють в мішках величезні суми грошей – приблизно 12 млрд грн, а з іншого – Уряд повинен брати нові кредити МВФ, урізати окремі сфери бюджету. При цьому він демонстративно бо­реться з різними проявами корупції.

Аналітики припускають, що Каб­мін міг би випустити облігації держ­позики під певні відсотки й обміняти їх на живі гроші багатих людей, чи­новників з неймовірними статками, за даними їхніх е-декларацій. Такий крок був би потужною внутрішньою інвестицією коштів в економіку України. Але ж ні! Краще ходити з простягнутою рукою перед іншими країнами і просити нові кредити, бо «Україна цього варта».

Якщо поглянути на проект бюдже­ту 2017 року, то в ньому десь 4–5-те місце за розміром витрат займають різні боргові зобов’язання, відсотки по кредитах державного зовнішнього боргу. Якщо ці відсотки не будуть по­гашатися, вони можуть зрости. Про державні борги в 2018-му та наступні роки й мова не йде, переконані екс­перти. Вони просто непідйомні. Осо­бливо якщо зросте курс долара, адже зростуть і проблеми, пов’язані з цим.

Високопосадовці ж радять не ро­бити з цього трагедії. Мовляв, усі держави роблять борги. Приміром, державний борг США уже переви­щив 100% ВВП. Але Україна – не Америка. Бо українська економіка з 2014 року закріпилась у статусі сиро­винної держави, різко скоротивши високотехнологічне виробництво. І якщо у вирішенні боргової пробле­ми Сполучених Штатів зацікавле­ний увесь світ, то проблеми України – виключно проблеми України. У майбутньому ці проблеми тільки за­гостряться. У період 2018–2020 років на погашення і зовнішнього, і вну­трішнього боргів доведеться витра­чати сьому частину державного бюджету.

У РУМУНІЇ ПІДВИЩЕНО МІНІМАЛЬНУ ЗАРПЛАТУ

Новий уряд Румунії під керівництвом Соріна Гріндяну прийняв постанову про збіль­шення мінімальної заробітної плати з 275 до 320 євро.

«Збільшення міні­мальної заробітної плати на 16% пози­тивно позначиться на зростанні економіки і суттє­во скоротить обсяги так званих «зарплат у конвертах», – зазна­чено у рішенні румунського уряду.

Відповідно до документа, якщо при укладанні трудового догово­ру роботодавець визначає своє­му найманому працівнику роз­мір мінімальної зарплати нижче затвердженого урядом, керівник підприємства може бути оштра­фований. Максимальний розмір штрафу може сягати 500 євро.

Нагадуємо, що з 1 січня 2017 року розмір мінімальної заро­бітної плати в Україні збіль­шено до 3200 грн (112 євро) на місяць.

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

(за повідомленнями інтернет-видань)

КОНСЕРВУЄМО РІВЕНЬ БІДНОСТІ

Україна разом з Білоруссю – єдині країни в Європі, які увійшли до низки найбільш злиденних у сві­ті. На тлі скорочення крайнього зубожіння країн Африки, Східної Азії й Індії, «стратегічна» бороть­ба з бідністю в Україні виглядає цілковитим фарсом. На це вказу­ють спеціальні дослідження Між­народного банку реконструкції та розвитку. Впродовж останніх 22 років у країнах Східної Азії й Ти­хого океану рівень екстремальної бідності знизився із 61 до 7%, у Південній Азії – з 51 до 19%.

В Україні ж не спрацювала жод­на стратегічна програма не те що подолання бідності, а хоча б від­чутного зниження рівня зубожін­ня. На словах це один з пріори­тетних напрямків розвитку, на ділі – стабільна тенденція якщо не до зростання, то «консервуван­ня» рівня бідності за всіма мож­ливими критеріями. Відносним, абсолютним, екстремальним чи прихованим.

У новому економічному огляді та макроекономічному прогнозі для України від Світового банку зазначається, що рівень бідності в країні залишиться високим до 2018 року.

Державою реалізовувалася не одна стратегія подолання бід­ності та комплексна програма забезпечення реалізації цієї стратегії, із щорічним планом конкретних заходів, спрямова­них на боротьбу з бідністю, регі­ональними програмами з її по­долання. Але зрушень як не було, так і немає. Чи не тому, що страшну бідність українців породила феодально-олігархіч­на модель економіки? Через це Українська держава така слабка, адже не здатна змусити великий капітал коритися закону і бути соціально відповідальним.

•  ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ