РЕГУЛЯТОР У ЗАКОНІ

Верховна Рада ухвалила законопро­ект, покликаний регулювати діяль­ність НКРЕКП. За відповідне рішен­ня віддали свої голоси 252 народних депутати.

Відповідно до закону, Національна комі­сія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних по­слуг, іншими словами – регулятор, є по­стійно діючим незалежним державним коле­гіальним органом. Її мета – державне регулю­вання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та кому­нальних послуг. Презентую­чи законопроект, автори пе­реконували, що він містить прогресивні норми щодо прозорого призначення чле­нів НКРЕКП на відкритих конкурсних засадах. Наго­лошували на незалежності регулятора при ухваленні компетентних та справедливих рішень, прозорості та гласності процесу державного регулювання.

Експерти вже назвали документ одним з найважливіших законів, що стосується регу­лятора енергоринку України. Позитив аналі­тики побачили в тому, що після кількох прова­лів він таки знайшов підтримку у народних депутатів. Законопроект в першому читанні ухвалили ще в квітні. Однак 14 липня Верхо­вна Рада не прийняла його в другому читанні і в цілому, відправивши 258 голосами на по­вторне друге читання. Народні обранці не могли порозумітися в питаннях організації та проведення конкурсу щодо складу комісії.

Нарешті, порозумілися. Зійшлися на тому, що до складу комісії входитиме голова та сім членів. Конкурсна комісія подає на розгляд Президента кандидатури, які отримали найви­щий рейтинг та пройшли перевірку, загаль­ним списком у кількості з розрахунку двоє на одну посаду члена регулятора. При цьому гла­ва НКРЕКП обиратиметься членами комісії на закритому голосуванні, переобрання голови відбуватиметься кожні два роки після затвер­дження першого складу комісії. Затверджена парламентом редакція законопроекту перед­бачає, що заміна членів ко­місії відбуватиметься в три етапи: перших трьох членів мають змінити не пізніше 6 місяців з моменту вступу в силу закону, ще двох – не пізніше 12 місяців, решту – не пізніше, ніж через 18 ісяців.

Посадові особи регулято­ра нестимуть персональну відповідальність за зловживання владою або неналежне виконан­ня своїх обов’язків. Будь-які усні або письмові вказівки членам регулятора обернуться кри­мінальною відповідальністю. Термін повнова­жень членів регулятора становитиме 6 років, одна людина не зможе перебувати на цій поса­ді більш ніж два терміни.

Зауважимо, що законопроект став десятим, зареєстрованим в Раді за останні 16 років, до­кументом, який має встановлювати правила діяльності національного регулятора природ­них монополій.

БЕЗВІЗОВІ СТРАЖДАННЯ

Комісар Європейського Со­юзу з питань європейської політики сусідства Йоханес Хан заявив, що візи для українців скасують у жовтні поточного року. На переко­нання європейського чи­новника, питання безвізо­вого режиму для українців вийшло на фінішну пряму.

Голова Верховної Ради Ан­дрій Парубій теж сподіваєть­ся, що візи скасують у пер­шій половині жовтня. Сповнені оптимізму й Президент Пе­тро Порошенко, і Прем’єр Володи­мир Гройсман.

Діалог, що розпочався в далеко­му жовтні 2008 року, під кінець 2016-го має нарешті досягнути своєї остаточної мети. Європар­ламент може проголосувати за відповідне рішення на своїй сесії з 3 по 6 жовтня.

За цього оптимістичного сцена­рію Рада міністрів юстиції і вну­трішніх справ ЄС, яка збереться на наступне засідання 13–14 жов­тня 2016 року, отримає підстави затвердити остаточне рішення про український «безвіз».

Себто, перенести Україну до спис­ку держав, громадяни яких не по­требують віз на в’їзд до Шенген­ської зони терміном до 90 днів за наявності біометричного паспор­та. Далі регуляцію, підтриману Європарламентом та Радою ЄС, підпишуть, відповідно, голови Єв­ропарламенту і Ради ЄС, опубліку­ють в «Офіційному віснику ЄС» і, зрештою, вона набере чинності на 21-й день після публікації. Такою є стандартна процедура, через яку проходили всі країни.

За такого оптимістичного сцена­рію безвізовий режим запрацює ще до 1 грудня 2016 року. Про пе­симістичний сценарій українці воліють не думати. Тема безвізо­вого режиму достатньо набила оскому в останні 2 роки.

Однак експерти не виключають, що надання безвізового режиму для громадян України знову від­кладуть на потім. Це може трапи­тись, якщо українська влада не дотримається своїх зобов’язань. У цьому контексті робота антико­рупційних органів, законодавча діяльність Верховної Ради, повно­цінне функціонування системи електронного декларування стат­ків чиновників перебуватимуть у центрі пильної уваги з боку інсти­туцій Європейського Союзу.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ