60 – НЕ МЕЖА

Нещодавно радник Пре­зидента України Іван Мі­клош заявив, що Міжна­родний валютний фонд таки вимагає підвищення пенсійного віку як однієї з умов надання довгоочіку­ваного траншу. На його переконання, наша країна не змогла виконати всі умови МВФ для виділення 1,7 млрд доларів. Тож уря­довці знову заговорили про підвищення пенсійно­го віку для українців. При­чина очевидна – дефіцит Пенсійного фонду, який наразі складає 145 млрд грн. Однак ще навесні і Павло Розенко, і Андрій Рева запевняли суспіль­ство, що проблему підви­щення пенсійного віку знято з порядку денного.

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко й нині висловлю­ється проти підвищення пенсійного віку. І наполя­гає, що Уряд не буде вносити до Верховної Ради жодних ініціа­тив щодо цього. Натомість, стверджує пан Розенко, в Уряді працюють над системними змі­нами в пенсійній реформі.

Міністр соціальної політики Андрій Рева наголошує: «Рано чи пізно в Україні доведеться підви­щувати пенсійний вік. Уряд цього не планує на даному етапі, однак у майбутньому це необхідно зро­бити», – заявив соціальний мі­ністр. В інтерв’ю одному з провід­них українських каналів Андрій Рева припустив, що пенсійний вік 67 років для чоловіків був би оптимальним для України.

Експерти ж мають власну думку. Ліквідувати дефіцит Пен­сійного фонду, стверджують ана­літики, підвищенням пенсійного віку не вдасться. Потрібно руха­тись у зворотному напрямку – змусити економічно активне на­селення сплачувати внески до ПФ. Пенсійний вік в Україні вже підвищували. Йдеться про поетапне підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років, чо­ловікам – державним службов­цям підняли пенсійну планку до 62 років. Однак ця «реформа» не вирішила проблеми дефіциту Пенсійного фонду.

До якого прийнятного рівня можна підвищувати пенсійний вік? Деякі експерти наводять приклад Греції, де громадяни ви­ходять на пенсію у 67 років. Та чи можна українцям рівнятись на такі показники, враховуючи три­валість життя в нашій країні? Звісно, ні. На тлі стрімкого зрос­тання тарифів і низьких пенсій далеко не всі громадяни досяг­нуть віку навіть у 65 років. Тож про показник 67 говорити зарано, такого різкого стрибка очікувати не варто. Однак підвищення пен­сійного віку на 2–3 роки вже восе­ни залишається цілком імовір­ним. Скоріш за все, Уряд посила­тиметься на вимоги МВФ. Усе за­ради омріяного траншу. В умо­вах сильної залежності країни від зовнішніх запозичень і падін­ня економіки Кабмін змушений буде прямувати у фарватері умов Міжнародного валютного фонду. Попри заяви, що з МВФ погодже­но не підвищувати пенсійний вік.

НА СХІДНОМУ ФРОНТІ – ЗМІНИ

У Польщі завершив ро­боту дводенний саміт НАТО. Експерти уже охрестили його найваж­ливішим від часу закін­чення холодної війни.

Увага українського сус­пільства чи не най­більше була прикута до дводенної зустрічі у Варшаві на рівні керівників держав. Нам дуже важливо знати, на яку позицію з боку НАТО може розраховувати країна в умовах гібридної ві­йни з Росією. Північноатлан­тичний альянс підтвердив підтримку суверенітету і те­риторіальної цілісності України.

Зокрема, було ухвалене рі­шення про розміщення у Польщі та країнах Балтії чо­тирьох посилених батальйо­нів. Керівництво альянсу не приховує, що ці дії проводи­тимуться як відповідь на агресію Росії проти України.

Загалом нашій державі на са­міті приділялася безпреце­дентна увага. Було ухвалено комплексний пакет докумен­тів. Як зазначив міністр закор­донних справ України Павло Клімкін, він включає 13 магі­стральних та 40 піднапрямів співпраці. Приміром, страте­гічна дорадча допомога з ре­формування сектору безпеки та оборони держави, протидія гібридним війнам, військово- технічне співробітництво, спільні навчання, стратегічні комунікації, реабілітація по­ранених українських військо­вослужбовців тощо.

Як і слід було очікувати, пи­тання членства України в НАТО на порядку денному варшавського саміту не стояло.

«Ми надаватимемо політич­ну практичну підтримку Україні, сприяючи її подаль­шому руху. А до питання членства маємо повернутися пізніше», – зазначив гене­ральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг.

Однак питання членства в НАТО набуває все більшої ак­туальності для українців. Число наших громадян, котрі активно підтримують вступ країни до альянсу, за останні 4 роки збільшилось майже втричі. За словами директора фонду «Демократичні ініціа­тиви» Ірини Бекешкіної, 48% українців виступають за членство в НАТО. А якби це питання було винесене на ре­ферендум, позитивно б прого­лосували 78% від тих, хто взяв би в ньому участь.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ