ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВУСТАМИ Б ПРЕМ’ЄРА ТА Й МЕД ПИТИ

Глава Уряду Володимир Гройсман запевнив, що се­редня заробітна плата в Україні може складати 1 тис. євро. Для порівняння навів приклад сусідніх країн – Польщі та Словаччини, де трудящі отримують таку зарплату. Переконував, що країна має для цього всі можливості. І природні ре­сурси також. «За умови гра­мотного, якісного управлін­ня Україна може досягти цих показників, і це буде означа­ти, що ми можемо стати кон­курентними, а люди почнуть отримувати можливості для підвищення якості життя», – зазначив Прем’єр-міністр.

Крім того, очільник Кабміну по­відомив, що до кінця року Уряд розробить нову методику розрахунку мінімальної заро­бітної плати. Передбачається, що її рівень буде встановлюватися з ура­хуванням всіх складових зарплати, а не тільки її тарифної частини, й пе­ревищуватиме прожитковий міні­мум для працездатних осіб. Поки що в Україні середній заробіток колива­ється у межах 150 євро.

Озвучив Володимир Гройсман і го­ловний пріоритет Уряду – забезпе­чення високого рівня життя людей. На його переконання, впродовж 25 років у цьому напрямку не було жодних позитивних зрушень. Нині настав час усе змінити. Певно, Уряд пишається підвищенням соціаль­них стандартів, в тому числі і серед­ньої зарплати на 2 долари, однак на­селення країни цього підвищення просто не помітить через галопуючу інфляцію.

Позицію нового Уряду можна було б назвати революційною і такою, що заслуговує на підтримку громад­ськості. Та пригадується епізод з не­далекого минулого. Колишній мі­ністр соціальної політики Наталія Королевська обіцяла підвищити мі­німальну (не середню!) зарплату до 1 тис. євро, а пенсії – до 500 євро. І теж запевняла, що Уряд робить «усе для покращення, для підвищення пенсій і зарплат». Чомусь не склалося…

Тож українці слова нового очіль­ника Кабміну сприймають без осо­бливої довіри, й більше вірять про­гнозам економічних аналітиків. Екс­перти Міністерства економічного розвитку і торгівлі України оновили консенсус-прогноз на майбутнє. Се­редня зарплата штатного працівни­ка за підсумками поточного року складе 4993 грн. У 2017 і 2018 роках по­казник зарплат зросте до 5699 і 6360 грн на місяць. Проте це середні зна­чення, що можуть змінюватися за­лежно від економічного розвитку країни.

• КОМЕНТАР

ДМИТРО ПОЛАГНІН, ЕКОНОМІСТ:

«Прогнозувати можна будь що. Але такі про­гнози залежать від показників, закладених у бюджеті, макроекономіч­них тощо. І без розуміння того, яка в нас економіка і куди ми рухаємося, це неможливо. Мають бути стратегічні та тактичні цілі. Загалом такі про­гнози – невдячна справа, потрібні якісь короткострокові орієнтири, мак­симум на рік».

НА ВИМОГУ ПРОФСПІЛОК

До Конституційного Суду України на­дійшло звернення з проханням визна­ти неконституційним збільшення пен­сійного віку, яке дає право на призна­чення пенсії працівникам льотного та льотно-виробничого складу, праців­никам освіти, охорони здоров’я та со­ціального забезпечення, артистам те­атрально-концертних та інших видо­вищних закладів, підприємств і ко­лективів. Більшість з них не можуть повноцінно виконувати свої обов’язки після тяжкої праці протягом багатьох років. Таке подання сформулювали близько 50 народних депутатів та представники Спільного представ­ницького органу всеукраїнських об’єднань професійних спілок. І профспілкові лідери, і народні об­ранці сподіваються, що Конституцій­ний Суд призначить засідання з цього питання найближчим часом, а також ухвалить рішення на користь людей.

Однак упевненості в тому, що КСУ розглядатиме подання, дуже мало. В Адміністрації Президента це подан­ня вже уважно вивчили і заявили, що Глава держави не вважає закон антикон­ституційним. Тож домогтися скасування за­кону, що ускладнив вихід на пенсію льотчи­кам, артистам, лікарям і вчителям буде складніше. Тим більше, що чиновники поси­лаються на закон п’ятирічної давності, за яким держава має дотримуватися принципу «пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями».

Профспілковий актив наполягає на тому, що нині не можна допускати незаконного зву­ження прав працівників. До того ж, новації, затверджені законом, можуть становити ри­зик для життя і здоров’я інших людей. Підви­щення пенсійного віку за вислугою років низ­ці категорій – це нонсенс, який треба якнай­швидше виправити, стверджують у ФПУ. Тим більше, що категорії працівників, котрі по­трапили під дію Закону, не з власної волі ви­ходять на пенсію раніше. Такі рекомендації чітко виписані медиками. Прикро, кажуть у профспілках, що зміни до законодавства ухвалювалися без докладних висновків екс­пертів з медичного середовища.

До слова, економічний зиск від підвищення пенсійного віку льотчикам, артистам цирку, лікарям досить незначний.

• КОМЕНТАР

Олександр ШУБІН, виконуючий обов’язки заступника Голови ФПУ:

«Рішення звернутись до Конституційного Суду визріло після звернення профспілки працівників льотного складу про пору­шення гарантованого законодавством права виходу на пенсію через 25 років роботи. Їм підвищили граничний вік і збільшили пенсій­ний стаж. Керувались складним економічним станови­щем в економіці держави, дефіцитом Пенсійного фонду, прикривалися гаслом «затягнути паски». І проігнорували той факт, що людина, яка постійно перебуває в стані під­вищеної концентрації уваги, втрачає звичні фізичні якос­ті раніше, ніж інші працівники. А це може призвести до того, що безпека наших громадян опиниться під загро­зою. Уявіть собі льотчика чи штурмана, який в окулярах заходить до кабіни пілота, аби керувати лайнером… Або хірурга, якому під час операції знадобиться стілець, бо ноги не тримають. Я вже не кажу, яким сумним посміхо­виськом виглядатиме артист цирку в 55 років».

28.05.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини