ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Тихе полювання: задоволення та небезпека

Осінь – період збирання грибів. Ліси наповнюються білими й польськими грибами, опеньками, тож для людей, які полюбляють їх збирати, це – справжній рай. Але слід знати кілька правил, аби приємне «полювання» не закінчилося на лікарняному ліжку.

Обережно, отруєння лісів!

Наприкінці серпня меш­канці деяких сіл і дачних селищ Київщини та Черні­гівщини, які цьогоріч мали намір назбирати грибів на «своїх» місцях, були приго­ломшені табличками з по­передженнями, які трапля­лися їм на кожному в’їзді до лісу. Напис повідомляв: «Збирання грибів та ягід заборонено: ліс оброблено отруйними речовинами».

Спершу люди подума­ли, що це жарт. Мовляв, хтось у такий спосіб по­збавляється «конкуренції». Але від місцевих лісників удалося дізнатися, що справи серйозні. Трохи піз­ніше інформацію таки під­твердили в Держлісгоспі.

Виявляється, що на ти­сячах гектарів лісу з літака була розпилена отрута: по­чинаючи з півночі Київ­ської області, від села Но­восілки, і закінчуючи Чер­нігівщиною. Річ у тім, що в цих лісах останнім часом почали жовкнути й гинути сосни. Виявилося, що при­чина у гусені, яку назива­ють трачем. Як зауважу­ють лісники, лише одна така гусінь за день може з’їсти близько сорока со­снових гілок. За останні 25 років це перша масова на­вала трача на київські ліси. Отже, лісничим не за­лишалося нічого іншого, як труїти комаху спеціаль­ними препаратами. Один із них – вірин – порівняно безпечний. Речовина зни­щує лише певні види ко­мах і майже не шкідлива для людей і тварин. А от фастак – дуже токсичний інсектицид. Препарат є по­тужним алергеном і може спричинити подразнення очей та шкіри. Щоправда, він не залишається у ґрун­ті надовго. За свідченнями лісників, уже через три тижні після оброблення людям можна заходити до лісу й безпечно збирати гриби. Щоправда, біль­шість грибників усе ж сум­нівається: беручи до уваги те, що гриб – один із най­кращих сорбентів, він всмоктує все, що потра­пляє у повітря. Отже, для більшості мешканців пів­нічної Київщини, які мали намір запастися боровика­ми чи «поляками», грибний сезон цього року закінчив­ся. Адже не так багато лю­дей наважиться після хі­мічного оброблення лісу податися на грибне полю­вання.

Хоча, якщо є велике ба­жання, у пошуках грибів можна поїздити країною. Фахівці відзначають, що найбільше грибів о цій порі – в Карпатах. Грибним вва­жають також кордон Пол­тавської та Дніпропетров­ської областей, Полісся. Схід країни хоча й вважа­ється «негрибним», але й там є свої місця. Зокрема, на кордоні Харківської, До­нецької та Луганської об­ластей, де збереглися при­родні ліси та посадки. На­віть у горах Криму можна знайти гриби. Але це задо­волення лише для тих, хто не полінується піднятися на кілька тисяч метрів угору.

ПРАВИЛА ЗБИРАННЯ

Перше правило збиран­ня грибів мусить знати ко­жен, хто йде до лісу. Якщо сумніваєшся – не бери! Адже кожен їстівний гриб має свого отруйного двій­ника, а часто й не одного. Отже, якщо ви натрапили на гриб, схожий на їстів­ний, але не впевнені, що це він, не піддавайтеся споку­сі. Краще пропустити боро­вика, ніж покласти у свій кошик поганку.

Добре також володіти навичками орієнтування на місцевості. Якщо ви страждаєте, як кажуть, «то­пографічним кретиніз­мом», краще без компаса чи інших навігаційних при­ладів до лісу навіть не по­тикатися. Особливо, якщо день несонячний. А от якщо сонячно, слід, заглиблюю­чись у ліс, запам’ятати, з якого боку сонце. Адже так легше буде зорієнтуватися та не заблукати.

З іншого боку, досвідчені грибники стверджують, що сонце тільки шкодить під час грибного полювання. Мовляв, краще йти по гриби рано-вранці, коли сонячні промені ще не заважають побачити шапинку гриба.

У грибників і мікологів немає єдиної думки, як пра­вильно зрізати гриба. Одні стверджують, що потрібно зрізати його, залишаючи корінь у землі. На цьому місці нібито виросте новий гриб. Фахівці ж перекону­ють: потрібно «викручува­ти» гриб із землі, інакше частина зрізаної ніжки за­лишиться у землі і просто знищить грибницю.

Не слід забувати, що гри­би часто ростуть сім’ями. Знайшов один – шукай інші. Але варто також не за­бувати, що якщо поряд із їс­тівними є мухомор або блі­да поганка, то навіть «хоро­ший» гриб вважається неїс­тівним. Те ж саме стосуєть­ся випадків, коли отруйний гриб ненароком потрапив до вашого кошика. У цьому разі всі їстівні гриби треба викинути без жалю.

І вже точно не можна ку­штувати просто в лісі сирі гриби. Навіть якщо вони приємні на вигляд і запах. Адже однієї чверті шапин­ки блідої поганки достат­ньо, аби отруїтися на­смерть.

І ще одне важливе пра­вило: не купуйте у незнайо­мих людей мариновані гри­би. Як розповіли «Проф­спілковим вістям» в одній із лікарень Луганська, одна бабуся, набравши в лісі гри­бів, замаринувала їх, а по­тім, скуштувавши, отруїла­ся ними – так, що лікарі її ледве відкачали. Перше, що промовила стара пані, прийшовши до тями: «Ой, лишенько! А у мене ж іще вісім банок залишилося. Треба продати…»

Скидається на анекдот, але це справді реальна іс­торія. Отже, треба бути пильними.

КОМУ МОЖНА, КОМУ – ЗАСЬ

Гриби – це справжня зна­хідка для вегетаріанців. Адже за вмістом білка (30%) вони навіть перевершують м’ясні продукти. Крім того, ці володарі лісу містять ба­гато вуглеводів, кліткови­ни, амінокислот, ефірних олій тощо. Але головна цін­ність гриба – це лецитин. Він запобігає відкладанню холестерину в судинах.

Та й за кількістю вітамі­нів (зокрема, А, В та D) гри­би не поступаються зерно­вим, печінці та маслу. Ли­сички, приміром, найбіль­ше накопичують шкідли­вих (у тому числі радіоак­тивних) речовин. Отже, ви­водять з організму токси­ни. А в маслюках містить­ся спеціальна смолиста ре­човина, яка допомагає у разі головного болю та зні­має неприємні наслідки подагри.

Щоправда, після терміч­ного оброблення гриби втрачають частину своїх чудодійних властивостей. Недарма наші пращури не хворіли на онкологічні та інші захворювання. Вони не варили або маринували гриби, а засолювали їх у дубових діжках. І цілу зиму мали смачну та ще й корисну страву.

А от дітям до семи-восьми років педіатри дава­ти гриби не радять. Навіть якщо їх небагато або вони просто є начинкою в пиріж­ках, варениках тощо. Адже через свої слабкі детоксика­ційні механізми діти вель­ми вразливі до дії грибних токсинів. Отже, токсиколо­ги попереджують: для дітей навіть їстівні гриби можуть становити смертельну не­безпеку. І хоча, за даними Українського центру токси­кології, отруєння рослин­ними отрутами (у тому чис­лі, грибами) серед дітей ста­новить усього 4,6%, дуже часто малюки, які вживали гриби, або залишаються ін­валідами, або просто не ви­живають.

Крім того, вживання грибів протипоказане лю­дям, які мають проблеми зі шлунково-кишковим трак­том, підшлунковою зало­зою. А всім іншим – можна їсти. І треба. Варто лише бути пильними, дотриму­ватися простих правил, і тоді можна цілий рік насо­лоджуватися мариновани­ми опеньками або супами з заморожених із літа білих грибів…

ЖАРТ У ТЕМУ

Дівчина з компанією друзів уперше пішла по гриби. Коли під кінець «полювання» кожен почав хизувати­ся здобиччю, панянка теж відкрила свого кошика:

– Погляньте, скільки я назбирала, – похвалилася вона.

– Такого, як ці, достатньо й одного, – промовив до­свідчений грибник.

23.10.2011

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини