« на головну 04.07.2022
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1163)
24
Червень
 
Інтерв’ю
 
БЕЗПЕКА ПРАЦІ СТАЛА ЗАСАДНИЧИМ ПРИНЦИПОМ МІЖНАРОДНИХ ТРУДОВИХ СТАНДАРТІВ

БЕЗПЕКА ПРАЦІ СТАЛА ЗАСАДНИЧИМ ПРИНЦИПОМ МІЖНАРОДНИХ ТРУДОВИХ СТАНДАРТІВ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Суспільство

«МИ ВОЮЄМО ЗА ОСВІЧЕНУ НАЦІЮ». ПРОФЕСОР ФЕДІР ШАНДОР ПРОВОДИТЬ ПАРИ ПРЯМО З ОКОПУ

«МИ ВОЮЄМО ЗА ОСВІЧЕНУ НАЦІЮ». ПРОФЕСОР ФЕДІР ШАНДОР ПРОВОДИТЬ ПАРИ ПРЯМО З ОКОПУ

Нині ця світлина Федора Шандора з допису його товариша по зброї Віктора Щадея облетіла весь Фейсбук: «У перерві між бойовими чергуван­нями професор Ужго­родського національного університету Федір Шан­дор читає лекцію з ту­ризмознавства своїм студентам».

Як і в мирному житті, Федір Шандор постійно в русі, на зв’язку з активними закарпат­цями, які допомагають нашим військовим. Ну а лекції студен­там – це святе, їх пропускати не можна. У перший же день війни Федір Федорович прийшов у військкомат і несе службу в ба­тальйоні тероборони. Нині він на сході України…

Тож як професору, який пере­буває з іншими закарпатськи­ми бійцями на Ізюмському на­прямку бойових дій, ще й уда­ється проводити пари на двох факультетах, розпитав у нього Медіацентр УжНУ.

«Уже 70 днів я в армії. Пішов до військкомату одразу після пар 24 лютого. Але занять зі студентами не кидав, – розпові­дає Федір Шандор. – Щопоне­ділка й щовівторка у мене пари о 8-й ранку, і жодної я не про­пустив. Завжди надаю перевагу ранковим заняттям: вичитав, а потім маєш час на іншу роботу. Ось тепер проводжу теоретичні заняття для туризмознавців і студентів, а на семінарах пра­цюють аспіранти».

Федір Федорович каже, що з командуванням і товаришами по службі вдалося дійти згоди, щоб мати змогу поєднувати службу і пари. «Всі хлопці зна­ють, що я читаю пари. Тому мій графік бойових чергувань у дні занять підлаштовують відпо­відно. Бойове чергування три­ває добу, і кожні чотири години потрібно бути на позиції. Тобто чотири години чергуєш, а після стільки ж відпочиваєш. Тож коли в мене пари, я чергую вно­чі, а одразу після чергування вранці проводжу пару. Крім того, в інші дні займаюся обла­штуванням побуту, рию тран­шеї тощо».

На запитання, чи перериває пари під час обстрілів, Федір Шандор відповів: «Якщо стріль­ба десь на відстані, то на пару це особливо не впливає. Звук та­кий, ніби трактор ходить. Пари я проводжу завжди біля блінда­жа. От щойно був обстріл, а ми вичитували помилки в модулях. Перейшов у бліндаж і продо­вжив читати лекцію».

Наприкінці розмови профе­сор зауважив: «Ми воюємо за освічену націю. Якби я не читав лекції, то був би гріх. Я ж наві­що на війну пішов?».

ПРЕС-СЛУЖБА ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ КСЕНІЇ ШОКІНОЇ, МЕДІАЦЕНТР УЖГОРОДСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ)

 

НА ВОЛОНТЕРСЬКОМУ ФРОНТІ


Катерина Пилипівна На­заренко, ветеран рудника «Суха Балка», член вете­ранської організації під­приємства та член Проф­спілки металургів і гірни­ків України, майже одра­зу після початку повно­масштабної війни в Укра­їні – на волонтерському фронті.

Не сама, разом зі своєю родиною. Робо­ти вистачає, оскільки випікання пиро­гів, пиріжків та печива для бійців тери­торіальної оборони Кривого Рогу – справа кропітка й відповідальна.

Удосвіта, коли ще тільки починає розви­днюватися, Катерина Пилипівна ста­вить тісто. За випробуваними рецепта­ми змішує компоненти, аби вироби були запашними, пухкими та смачними. Го­тує начинки з картоплі, капусти, гарбу­за, яблук, вишні, ягід. Тут не завадить онукова допомога: все почистити та по­дрібнити. Формувати випічку береться донька Тетяна. Вона – шахтарочка, пра­цює на «Сухій Балці», на шахті ім. Фрун­зе. Змінний графік дозволяє їй поєдну­вати основну роботу з волонтерською.

Родина Назаренків не рахує кількість готових смаколиків, лишень дивиться, скільки борошна залишилося. Щодня його йде не менше 10 кілограмів. Кате­рина Пилипівна дякує всім сусідам, знайомим за допомогу. Бо приносять для начинки домашні варення та дже­ми. Свої заготівлі вже скінчилися, те­пер, як кажуть у народі, з миру по нитці – та й є з чого пекти.

Щирі слова вдячності від захисників передають майстрині волонтери, які до­ставляють пиріжки. Духмяна випічка воїнам територіальної оборони нагадує їм про родинний затишок. «Ви знаєте, – ділиться Катерина Пилипівна, – я до війни курку не могла зарізати. Працю­вала весь час на освітянській ниві, ви­ховувала дітей. Але зараз у мене, незва­жаючи на мирну професію, з’явилося велике бажання голими руками поскру­чувати голови всім ворогам. Нехай мої пиріжки наповнюють силою наших хлопців, щоб їм щастило в бою, щоб усі могли повернутися до мирного життя. Нехай у скрутну хвилину бійцям буде хоч трошки легше. А з усім іншим ми впораємося».

ПРЕС-ЦЕНТР ПРОФСПІЛКИ МЕТАЛУРГІВ І ГІРНИКІВ УКРАЇНИ

 

МИРНОЮ ПРАЦЕЮ ЗВЕЛИЧУЄМО НАЦІЮ

Михайло Гук

голова ППО Хмельницької АЕС

 

Зазвичай першотравневі свята починаються з гас­ла: «Мир, праця, травень». На жаль, цьогоріч про мир говорити не доводиться – рашистська навала вже 2 місяці тероризує Україну, намагаючись зламати нашу волю і віру. Це їм не вдасться.

Працю, як необхідність і властивість циві­лізованої людини, ніхто не відміняв. Колек­тив Хмельницької АЕС докладає значних зу­силь, щоб найбільше підприємство краю ви­давало необхідну продукцію українцям. Це частка нашого внеску в загальну Перемогу. Виконання планових завдань є честю і базо­вою вимогою кожного свідомого українця. Проте, в позаробочий час працівники станції не лишаються осторонь загальнонародного руху опору російським окупантам. Значна частина працівників вступили до лав теробо­рони і шліфують навички боротьби з підступ­ним ворогом.

Колектив атомників для потреб Збройних Сил України зібрав понад 60 млн грн благо­дійної допомоги. І цей процес не припиняєть­ся! Шириться й волонтерський рух. Молодіж­на ланка профспілкової організації ХАЕС спільно з представниками адміністрації, во­лонтерськими організаціями міста збирає продукти харчування, засоби гігієни і певні обладунки для воїнів ЗСУ. Активно ведеться робота з надання гуманітарної допомоги на­шим колегам в окупованому Енергодарі, звільненому від рашистів Славутичі та Іван­кові, інших місцях, де російська навала спри­чинила гуманітарну кризу.

У скрутному становищі опинилися сьо­годні наші колеги із Жовтих Вод, де зупинено виробництво, практично не надходять гро­шові кошти для працівників СхідГЗК та їхніх сімей. До того ж, у місто приїхали багато бі­женців із зруйнованих міст сходу України, яким також потрібна допомога. Колектив Хмельницької АЕС ще раз продемонстрував своє милосердя, зібрав та направив гумані­тарну допомогу колегам-гірникам. Ми радіє­мо кожній успішно проведеній акції з надан­ня допомоги нашим колегам і воїнам ЗСУ, чу­дово розуміючи, що кожна наша маленька перемога неминуче наближає нас до спільної Великої Перемоги над ворогом. У найближ­чих планах – організація гуманітарної допо­моги нашим колегам з підприємств Чорно­бильської зони відчуження, де під час окупа­ції орки поводили себе як дикуни, варвари й ординці. Хотів би висловити велику подяку кожному атомнику за розуміння, постійну підтримку профспілкових ініціатив.

10.06.2022



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

25.06.2022 00:49

25.06.2022 00:48

25.06.2022 00:47

25.06.2022 00:02

10.06.2022 23:35

10.06.2022 23:34

10.06.2022 22:38

30.04.2022 14:11

30.04.2022 13:27

30.04.2022 13:15

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання