ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Тарифи ЖКГ: друга хвиля підвищення

Останнім часом життя мало не кожного україн­ця кардинально змінилося. Зростання курсу до­лара, стрімке подорожчання продуктів, ліків, бензину – це неповний перелік «сюрпризів», з якими щодня стикаються українці. Чимало з них ламають голови, як вижити в нинішніх умовах. Тим часом із 1 липня до щоденних випробувань пересічного громадянина додасться ще одна проблема: як заплатити за комунальні послуги? Що робити тим, кому нові тарифи не по кишені? Про це – на шпальтах нашої газети.

До економічно обґрунтованого рівня?

Основна причина підвищення тари­фів для населення – виконання умов МВФ. Саме ця організація в обмін на кре­дит для України вимагала від Кабінету Міністрів привести тарифи для населен­ня до економічно обґрунтованого рівня. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк визнав: «Ми змушені піти на непопулярні рішен­ня, інакше країну чекає дефолт». Довго­очікуваний транш кредиту в розмірі 3,2 млрд гривень Україна отримала на початку травня. Тоді ж зросла і ціна на газ. Спершу – на 50%. Відтепер якщо власник квартири чи заміського будин­ку сплачував за газову конфорку 20 гри­вень, буде платити 30. Та це підвищення, за словами експерта Інституту енерге­тичних досліджень Юрія Корольчука, не остаточне. Це тільки перший етап. За ним неодмінно будуть наступні. Зміни торкнуться практично всіх сфер.

У свою чергу, підвищення ціни на газ уже призвело до зростання тарифів на теплову енергію та гарячу воду. Перша зросте на 40%, гаряче водопостачання – на 70%.

Паралельно зі зростанням ціни на блакитне паливо з червня підвищили вартість на електроенергію для населен­ня на 10–40%, залежно від регіону. Наці­ональна комісія регулювання енергети­ки роз’яснює: «Запропоноване підвищен­ня тарифів на електроенергію для насе­лення призведе до збільшення місячних витрат на оплату електроенергії кожним споживачем у таких розмірах: за умови споживання на місяць 50 кВтгод – на 1 гривню, 100 – на 3 гривні, 150 – на 4 грив­ні, 300 – на 12 гривень, 500 – на 23 гривні, 800 – на 40 гривень, 1000 кВтгод – на 116 гривень».

Економісти всіх рівнів одностайні у тому, що тарифи необхідно приводити до економічно обґрунтованого рівня. Інша річ, як визначити цей «економічно об­ґрунтований рівень»? Бо складається вра­ження, що всі служби, причетні до «мате­матичних розрахунків», у платіжних до­кументах за послуги ЖКГ намагаються під шумок внести свої корективи. Примі­ром, у столиці вже з 1 липня загальний тариф на холодну воду становитиме 6,22 гривні за 1 кубічний метр, тоді як раніше ми платили 3,18 гривні. Гаряча вода у Ки­єві подорожчає одразу на 70%. Чиновни­ки натякають, що підвищення може від­бутися у два етапи, аби не шокувати на­селення. Однак те, що зростання тарифів по кожному рядку платіжних документів неминуче, не приховують.

Директор Центру Разумкова Василь Юрчишин наполягає на проведенні масштабної роз’яснювальної роботи з на­селенням. «Важливо розуміти, що під­няття тарифів – це не самоціль, це один з інструментів збалансування бюджету», – зізнається він.

Субсидії від держави

Аби пом’якшити шок від неминучого зростання цін на комунальні послуги, Міністерство соціальної політики спра­цювало на випередження. Міністр про­фільного міністерства Людмила Денісо­ва заявила: «Незважаючи на підвищення тарифів, із 1 липня 4,5 млн сімей не пла­титимуть ані копійки більше. Вони отри­мають державну підтримку й розмір їх­ніх платежів за комунальні послуги не зміниться».

Це означає, що підвищення тарифів ЖКГ компенсуватиметься за рахунок адресної допомоги малозабезпеченим. Представник казначейства США Джек Лью радить Україні «вжити всіх заходів, аби допомогти найбільш уразливим до­могосподарствам витримати удар через вимушені економічні зміни».

Кого слід вважати «найбільш уразли­вими»? Експерти пояснюють: право на отримання житлових субсидій мають до­могосподарства, у яких витрати на опла­ту житлово-комунальних послуг у межах встановлених норм перевищують 10% середньомісячного сукупного дохо­ду (для сімей, у яких проживають непра­цездатні особи, і родин, у складі яких є неповнолітні діти або інваліди І або ІІ груп і доходи яких на одну особу не пере­вищують прожиткового мінімуму), або 15% (для сімей, у складі яких є працездатні особи).

Уже затверджено Програму житлових субсидій, головне завдання якої – забез­печити стабільність витрат незаможних українських родин від зростання вартос­ті житлово-комунальних послуг. З пи­тань призначення житлової субсидії слід uaзвертатися до управління праці та соці­ального захисту населення за місцем ре­єстрації. У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призна­чення субсидій приймають уповноваже­ні особи, яких визначають виконавчі ор­гани сільських і селищних рад.

Для того, аби розраховувати на субси­дію, треба подати до відповідних органів заяву за встановленим зразком, деклара­цію про доходи і майновий стан осіб, за­реєстрованих у житловому приміщенні, довідки про доходи кожної особи, зареє­строваної у житловому приміщенні. Всі документи складаються за встановле­ною формою.

Право на призначення компенсації мають сім’ї, середньомісячний сукупний дохід яких (за попередні шість місяців) не перевищував величини прожиткового мінімуму для сім’ї. Прожитковий міні­мум сім’ї дорівнює сумі прожиткових мінімумів для кожного члена родини – близько 1190 гривень.

Приміром, сім’я з чотирьох осіб: чоло­вік, дружина, двоє дітей віком від 6 до 18 років. Заробітна плата чоловіка та його дружини становить 4500 гривень на мі­сяць. Дохід родини у цьому випадку мен­ший за встановлений прожитковий міні­мум, тож сім’я має законне право на ком­пенсацію. Скажімо, до підвищення цін і тарифів на природний газ і теплову енер­гію сім’я сплачувала 300 гривень на мі­сяць, а після підвищення – 400 гривень. Розмір щомісячної компенсації станови­тиме 100 гривень.

Тож якщо ви ретельно підрахували всі витрати на комуналку і дійшли ви­сновку, що цей тягар не підйомний, не зволікайте і звертайтеся до органів соці­ального захисту. Вашу заяву мають роз­глянути впродовж 10 днів після подання і надіслати повідомлення щодо ухвале­ного рішення про призначення компен­сації та її розмір.

Компенсація надається на безповорот­ній основі, її отримання не пов’язане із зміною форми власності житла і не тягне за собою таку зміну. Однак для її отри­мання сім’я має сплачувати свою частину платежу за комунальні послуги, інакше надавати компенсацію припинять.

Як зекономити на комуналці?

Економіка нашої держави, порівняно з тією ж Польщею, надзвичайно енерго­затратна. Якщо європейці в усьому нама­гаються економити, то нам доводиться тільки звикати до режиму заощадження. Економити – це не означає у всьому собі відмовляти, це означає ощадливо вико­ристовувати газ, електроенергію, воду, що допоможе непогано зекономити. Ана­літики дійшли висновку: поки комуналь­ні послуги залишалися дешевими, люди не замислювалися над економією.

Однак для того, аби в людей з’явилися стимули до заощадження електроенергії, газу, води та тепла, держава має прозоро розраховувати та регулювати тарифи. Компанії, які займаються постачанням комунальних послуг, не мають отримува­ти надприбутків і в жодному разі не за­кладати в тарифи наслідки своєї безгос­подарності. Народ мусить чітко знати, що саме закладається у собівартість послуг. Тільки тоді можна говорити про реформу житлово-комунального господарства, коли відповідальність буде обопільною – і з боку житлово-експлуатаційних під­приємств, і з боку пересічних громадян.

Якщо торкнутися теми економії глиб­ше, постане доволі неприваблива картина щодо лічильників на воду. Без лічильни­ків кожна родина платить за воду – холод­ну та гарячу – утричі більше, аніж власни­ки квартир, які мають лічильники. Питан­ня, чому комунальники зволікають із встановленням лічильників у кожному помешканні, радше риторичне.

Для тих, у кого в квартирі є лічиль­ник, не зайвою виявиться така інформа­ція: якщо з крана капає вода, то за добу ви втрачаєте 24 літри. Начебто дрібниця. Однак за місяць набігає 720 літрів. А якщо з крана тече струмінь води об’ємом приблизно із сірник, то за місяць цифра «виллється» у 4320 літрів. Тут уже все за­лежить від дбайливості господаря: або полагодити кран, або викидати на вітер гроші.

Нам поки що незнайоме поняття – мити тарілки, як в Європі. Там очищені від залишків їжі тарілки й столові пред­мети складають у раковину, злив затика­ють пробкою, додають миючий засіб і миють посуд. Потім споліскують в окре­мій посудині з чистою водою. У такий спосіб суттєво заощаджують воду.

Порад і рекомендацій з приводу еко­номії на комунальних послугах досить багато. І щодо економного витрачання електроенергії, газу і тепла. Це, на пер­ший погляд, прості та відомі всім істи­ни, однак часто ними нехтують або не ві­рять, що вони дієві та ефективні. Варто спробувати, аби потім щиро здивувати­ся, скільки грошей залишиться в сімей­ному бюджеті.

І ще про одне. Відтепер, коли плата за комуналку зросла, кожен українець має право вимагати справді якісних послуг. На суму, яку він добровільно віддає державі.

• Зворотний бік медалі

Ініціатива наповнити державний бюджет за рахунок подорожчан­ня комунальних послуг загрожує зростанням неплатежів. До тако­го висновку схиляється більшість експертів житлово-комунального ринку. Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко зауважує: «Таке вже було, коли економічна скрута в Україні не давала змогу громадя­нам оплачувати комунальні послу­ги вчасно і в повному обсязі. В останні роки ситуація змінилася на краще, аж до стовідсоткової опла­ти по окремих регіонах. Якщо за­раз це буде порушено, ми повер­немося на багато років назад, до великих комунальних боргів, від­так матимемо зворотний ефект».

І додав, що сьогодні держава на­дає субсидії тим громадянам, чиї витрати на ЖКГ перевищують 15% доходу сім’ї для тих, хто працює, і 10% для пенсіонерів. «Очевидно, що після недавніх подій таких лю­дей стане набагато більше, і в дер­жавному бюджеті треба передба­чити гроші на субсидії – тільки у такому разі можна підвищувати тарифи. Однак немає впевненості, що це буде зроблено», – зазначив аналітик.

Крім того, за його словами, ймо­вірно, витрати Держбюджету ско­рочуватимуться за рахунок замо­рожування пенсій і зарплат бю­джетників, тоді як у чинному бю­джеті передбачено зростання со­ціальних стандартів приблизно на 8% у грошовому вираженні. «За рахунок одного тільки непід­вищення зарплат і пенсій розра­ховують у 2014 році заощадити близько 15 млрд грн. Більше того, не можна виключати зни­ження базових соціальних ви­плат», – пояснив економіст.

29.06.2014

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини