« на головну 04.08.2020
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1063)
16
Липень
 
Інтерв’ю
 
Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців

Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців


РУБРИКИ


Передплата





Статті Суспільство

Ринок праці України в умовах глобалізації

Ринок праці України в умовах глобалізації

Нещодавно в Будинку спілок кандидат еко­номічних наук, стар­ший викладач ка­федри економічної теорії Національного педагогічного універ­ситету ім. М. П. Дра­гоманова Валентина Сандугей презенту­вала власне дослі­дження «Ринок праці в умовах глобаліза­ції». Про сучасну ситу­ацію на ринку праці в Україні, основні шля­хи її покращення та співпрацю науковців з профспілками йдеть­ся в розмові з автор­кою дослідження.

– Яка ситуація склалася нині на ринку праці в Україні?

– Формування сучасного ринку праці відбувається в умовах зростання пропозиції робочої сили і скорочення по­питу на неї при деякому збіль­шенні попиту на висококвалі­фіковану працю.

Слід зазначити, що в 2009–2012 роках для вітчизняного ринку праці були притаманні наступні тенденції. Відбулося збільшення фактичного рівня зайнятості населення із значним відставанням її продуктив­ності порівняно з іншими євро­пейськими країнами. Наразі очевидний приріст зайнятості й доходів спостерігається щодо нових видів економічної діяль­ності: ІТ-сфери, туристичного, фармацевтичного й агробізне­су. Порівняно з 2010-м, у 2012 році питома вага працюючих у державному секторі в середньо­обліковій чисельності робітни­ків і службовців у економіці зменшилася з 80,4 до 70,2% – від­булося так зване «роздержав­лення» сфери зайнятості.

Унаслідок стрімкого розви­тку нестандартних форм за­йнятості (надомної, віртуаль­ної, дистанційної, тимчасової) відбулося скорочення в сегмен­ті стандартної зайнятості, що підтверджується неухильним зменшенням чисельності штатних працівників.

Розвиток недержавного сек­тору відбувається не стільки шляхом створення системи ма­лого та середнього бізнесу, приватизації підприємств, скільки за рахунок перерозпо­ділу населення у неформальну зайнятість. За оцінками фахів­ців, населення України одер­жує близько 35% доходів без ре­єстрації, особливо в будівни­цтві, торгівлі, готельному і рес­торанному бізнесі, аграрному секторі.

Слід наголосити, що за 2009–2011 роки рівень безробіття ско­ротився, почалися позитивні зрушення. Збільшують штати і відкривають нові виробництва з набором персоналу підприєм­ства харчової промисловості, побутової хімії, покращується ситуація у виробництві буді­вельних матеріалів. Водночас залишається досить складною ситуація на ринку праці в галу­зях, орієнтованих на експорт: металургійній, машинобудів­ній, хімічній та нафтоперероб­ній, яким із кризи не дозволяє вийти заборгованість експорте­рам із ПДВ, що досягла вже 20 млрд грн.

Позитивною тенденцією можна вважати поступове зни­ження питомої ваги кваліфіко­ваних фахівців серед зареє­строваних безробітних. Однак загрозливими тенденціями за­лишаються збільшення трива­лого безробіття, молодіжного (серед тих, хто завершив на­вчання, але не знайшов робо­ту), осіб старше 50 років, а та­кож інших соціально вразли­вих категорій ринку праці.

– Які зміни, на Вашу думку, очікуються на ринку праці?

– Вважаю, що зміни відбува­тимуться в контексті входжен­ня України до ЄС, адже парт­нерство з європейськими краї­нами є чітко визначеним кур­сом її подальшого розвитку. Завдяки євроінтеграційним процесам перейдемо на прин­ципово інший рівень правового забезпечення діяльності всіх суб’єктів господарювання.

Можна передбачити, що об­сяги неформальної зайнятості зменшуватимуться на фоні ле­галізації трудових відносин. Це відбуватиметься внаслідок упровадження європейських стандартів регулювання трудо­вих відносин, які, з одного боку, сприятимуть поліпшен­ню захисту прав найманих пра­цівників, а з іншого – зростан­ню вартості робочої сили на ринку праці.

Українська економіка є не­достатньо конкурентною, тому політика в сфері конкуренції набуває все більшого значення у її відносинах з ЄС. У перспек­тиві вітчизняна економіка ін­тегруватиметься як потужний сировинний експортер. Голо­вними її партнерами як в екс­порті, так і імпорті товарів за­лишаться Німеччина, Польща, Італія та Угорщина.

Завдяки інвестиціям, запро­вадженню нових технологій та новому рівню підготовки робо­чої сили в Україні розвивати­муться високотехнологічні сектори з виробництва іннова­ційних товарів та послуг, що збільшить зайнятість у третин­ному секторі. Лібералізація торгівлі та митний союз із ЄС зумовлять зростання зайнятос­ті в металургійній, харчовій, легкій промисловості, сфері фі­нансового посередництва, по­слуг, ІТ-індустрії. Приєднання України до Енергетичного співтовариства та подальше налагодження партнерських відносин з ЄС сприятиме розбу­дові енергетичної галузі з від­повідним зростанням зайня­тості.

Хочеться сподіватися, що за­провадження поглибленої зони вільної торгівлі позитивно по­значиться на таких секторах, як сільське, рибне та лісове гос­подарство, текстильна та шкі­ряна промисловість, сектор по­слуг. Слід підкреслити, що вже сьогодні левова частка продук­ції швейної індустрії надхо­дить на європейський ринок.

Інвестиційна політика ЄС сприятиме покращенню інвес­тиційного клімату та бізнес-середовища, що є найважливі­шою умовою пожвавлення під­приємницької активності в Україні, і, звісно ж, впливати­ме на зайнятість.

Крім кількісних змін на українському ринку праці від­будуться якісні, що пов’язане з уже сформованою тенденцією до його корпоратизації.

– Які основні шляхи покращен­ня ситуації на ринку праці?

– Стимулювaння рoзвитку підприємництвa, зoкремa в реaльнoму сектoрі екoнoміки, щo сприятиме ствoренню рoбoчих місць. Зaбезпечення мoжливoстей прoдуктивнoї зaйнятoсті, прийнятних пoбутoвих умoв життя, мoжливoсті oренди житлa, рівнoгo дoступу дo oсвіти, інфoрмaції, якіснoгo медичнoгo oбслугoвувaння мешкaнцям усіх теритoрій Укрaїни. Фoрмувaння місткoгo і привaбливoгo внутрішньoгo ринку прaці, пoсилення мoтивaції дo легaльнoї зaйнятoсті. Ствoрення умoв для пoдoлaння тенденцій виїзду висoкoквaліфікoвaних фaхівців зa кoрдoн нa низькoквaліфікoвaні рoбoти шляхoм рoзрoбки нaукoвo oбґрунтoвaнoгo мехaнізму визнaчення oплaти прaці, який би передбaчaв винaгoрoду в зaлежнoсті від пoсaди, здібнoстей, результaтів прaці, квaліфікaції, зaбезпечувaв пoтреби фaхівців тa скoрoчувaв рoзрив у oплaті прaці пoрівняно з рoзвинутими крaїнaми. Фoрмувaння пoпиту нa рoбoчу силу в трудoнaдлишкoвих регіoнaх крaїни шляхoм ствoрення вирoбництв, діяльність яких не пoв’язaнa з нaявністю прирoдних ресурсів. Здійснення зaхoдів щoдo рoзвитку сoціaльнoї, трaнспoртнoї тa ринкoвoї інфрaструктури в регіoнaх.

Крім того, необхідно запро­вадити практику укладання угод між підприємствами та регіональними центрами за­йнятості щодо можливостей пріоритетного працевлашту­вання працівників, вивільне­них унаслідок запровадження підприємствами технологій, які підвищують продуктив­ність праці та вимагають змен­шення чисельності зайнятих.

– У чому Ви вбачаєте кон­структивну співпрацю між на­укою та профспілками?

– Наука є теоретичною ба­зою для проведення економіч­ної політики. Однак, попри численні здобутки вітчизня­них науковців проблеми ринку праці досі лишаються невирі­шеними. Зважаючи на наяв­ність багатьох негараздів у соціально-трудовій сфері, співпраця між науковцями і профспілками є необхідною та повинна бути спрямована на вирішення проблем у сфері оплати праці (зокрема підви­щення її рівня, адже саме низь­кий рівень зарплати призво­дить до масової трудової мігра­ції за кордон, що, в свою чергу, викликає низку проблем демо­графічного характеру, дефіцит кваліфікованої робочої сили), дотримання трудового законо­давства тощо.

02.06.2013


Олена ОВЕРЧУК редактор відділу «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

20.07.2020 00:39

20.07.2020 00:37

20.07.2020 00:36

06.07.2020 00:14

06.07.2020 00:06

28.06.2020 01:18

28.06.2020 01:17

28.06.2020 01:08

28.06.2020 01:07

15.06.2020 00:14

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання