ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Глобалізації капіталу – глобалізацію профспілок!

Із приходом кілька років тому в Україну великої транснаціональ­ної корпорації «ЄвразХолдинг» (володіє майже 30 підприємства­ми в Росії та усьому світі) для багатьох працівників гірничо-ме­талургійного комплексу Дніпро­петровщини поняття «глобалі­зація виробництва» із суто тео­ретичного і начебто дуже далекого перетворилося на жорс­тку реальність. Однак спроби ТНК диктувати українцям свої умови наштовхнулися на не менш жорсткий опір профспілки металургів і гірників. Солідар­ність із ними виявили й колеги-профспілковці «євразівських» під­приємств у Росії та Казахстані, змусивши власника компанії пана Абрамовича рахуватися з їхньою думкою.

 Із часом співробітництво профспілок вийшло на новий, ширший рівень і було відображено в уго­ді між Дніпропетров­ським обкомом ПМГУ, Свердловським обкомом ГМПР і Костанайською облрадою профспілки, яка є од­ним із перших подібних до­кументів на пострадянсько­му просторі. Угода сприяє координації та підвищенню ефективності дій профспі­лок трьох країн в умовах посилення глобалізації ви­робництва, наростання сві­тової фінансової кризи й наступу капіталу на права трудящих.

На прес-конференції, що відбулася напередодні звіт­ної конференції Дніпропе­тровського обкому проф­спілки металургів і гірни­ків за участю колег із Росії та Казахстану, було заува­жено, що галузеві проф­спілки країн вирішують практично одні й ті самі пи­тання.

Одне з головних питань – це недопущення в умовах нинішнього згортання ви­робництва скорочення робо­чих місць. За словами голо­ви профкому Уральського алюмінієвого заводу (філія ВАТ «СУАЛ» корпорації «РУСАЛ» – десятки підпри­ємств у 13 країнах світу на п’яти континентах, у т. ч. в Україні Миколаївський гли­ноземний завод В. Грачова), нині ситуація загострилася. Мотивуючи намір закрити кілька підприємств через збитковість виробництва, високі тарифи на електроенергію та зниження світо­вих цін на алюміній, керів­ництво не бере до уваги, що майже всі вони розташовані в містах, де немає іншого виробництва, тож мешкан­ці приречені на безробіття. Зрозуміло, що галузева профспілка робить усе мож­ливе, аби не допустити цьо­го. Так, надіслано звернен­ня до власника корпорації пана Дерипаски, уряду та органів місцевої влади. У багатьох містах відбулися акції протесту. Під тиском профспілки уряд і керівни­цтво Свердловської області пообіцяли розібратися у си­туації, зокрема на Бого­словському алюмінієвому заводі.

У нинішній ситуації за­грози повного колапсу фе­росплавної галузі країни, як зазначив голова Дніпро­петровського обкому В. Шевченко, українська профспілка всіма доступни­ми методами намагається достукатися до власника та органів влади. Адже у нас перед тисячами трудящих гірничо-металургійних міст Нікополя, Орджонікі­дзе, Марганця, а також су­сідньої Запорізької області також виникла загроза за­лишитися без роботи.

Цілком реальною була загроза (через екологічні проблеми та технічне ста­ріння обладнання) і згор­тання виробництва корпо­рації «ЄвразХолдинг» на Дніпропетровському мета­лургійному заводі ім. Пе­тровського. Але завдяки жорсткій позиції профспіл­ки плани компанії не здій­снилися.

Є чого повчитися коле­гам один в одного і в питан­нях боротьби за підвищення зарплати завдяки колдого­вірному регулюванню.

Торкнулася наших країн і ще одна, пов’язана із транснаціональними кор­пораціями проблема – пози­кова праця. На сайтах і в рекламних роликах по теле­баченню власники компа­ній красномовно перекону­ють усіх у соціальній спря­мованості свого бізнесу, а на практиці яких тільки «новацій» (аутсорсинг, аут­стафінг та ін.) не винахо­дять, аби зменшити витра­ти на персонал і перетвори­ти трудящих на дешеву й безправну робочу силу.

Попереду, як правило, російський капітал, і його «здобутки» у сфері соціально-трудових відно­син з’являються і на україн­ських заводах. Тож взаємо­дія, міжнародна солідар­ність профспілок украй не­обхідні. Українцям нині, приміром, знадобиться до­свід російських профспілок щодо законодавчого врегу­лювання у цій сфері. Як роз­повів голова Свердловсько­го обкому В. Кусков, багато досягли в цьому питанні профспілкові «лобісти» – депутати Держдуми РФ М. Тарасенко (багаторічний лідер профспілки металур­гів і гірників) та О. Ісаєв (секретар ФНПР на громад­ських засадах). Вони розро­били проект закону, що пе­редбачає заборону позико­вої праці. Тож наші колеги сподіваються, що цей доку­мент Держдума Росії ни­нішньої осені обов’язково ухвалить.

В Україні останнім ча­сом власники вдаються до укладення невигідних для працівників строкових тру­дових договорів, проти чого виступають профспілки ГМК.

Профспілки Казахстану, за словами голови Коста­найської облради профспіл­ки М. Літошенка й голови профкому Соколово-Сарбайского гірничо-збагачувального об’єднання Т. Шерстобітової, стурбова­ні проблемами пенсійного забезпечення металургів і гірників. У країні скасовано пільги для зайнятих на шкідливих роботах, нині всі чоловіки виходять на пен­сію у 63 роки, а жінки – у 58.

Ці та багато інших пи­тань обговорювалися у Дні­пропетровську в ході черго­вого засідання координа­ційної ради, створеної профспілками трьох країн. Були вироблені конкретні заходи для посилення взає­модії щодо вирішення про­блем у гірничо-металур-гійних галузях країн. Так що капіталу поки рано за­спокоюватись...

Віктор Коврига, Дніпропетровська обл.

Є РЕЗУЛЬТАТ

На багатьох підпри­ємствах ГМК Дніпро­петровщини цього року вдалося домогти­ся помітного підви­щення рівня оплати праці, у т. ч. реальної зарплати. Втім усе ще спостерігається вели­ка диференціація не тільки у підгалузях, а й усередині кожної з них. Відстаємо ми поки від Росії та Казахстану і за рівнем середньої зарплати в галузі.

25.09.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини