ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ДОПОМОГА ТАМ, ДЕ ЦЕ НЕОБХІДНО

У Києві у Будинку проф­спілок зібрався Гумані­тарний Штаб ФПУ, який діє постійно із самого початку повномасш­табної війни рф проти України.

Григорій Осовий, Голова ФПУ, керівник Штабу, на по­чатку роботи зауважив: «цей час, що минув з минулого за­сідання, члени Штабу займа­лися пошуком ресурсного за­безпечення для подальшої нашої діяльності, щоб у нас була можливість й надалі до­помогти тим, хто цього по­требує. Я запевняю вас, що цю роботу буде продовжено», – сказав Голова ФПУ.

Він наголосив, що вже на початку грудня ц.р. заплано­вано проведення декількох значних міжнародних захо­дів: перше – Генеральна асамблея Всеєвропейської регіональної ради профспі­лок, де ФПУ представлена. Там планується звітувати про роботу організації протя­гом останніх 4-х років і про­вести вибори нових керівних органів цієї структури.

Друге – засідання Вико­навчого Комітету Європей­ської Конфедерації профспі­лок (ЄКП), потім – зустрічі і робота у рамках мережі солі­дарності ЄКП, засідання Ге­неральної ради ЄКП, а також – робота на площадці ЄКП з профспілками Франції, Бель­гії, Польщі з питань євроін­теграції та просування проф­спілкових ініціатив.

– Звісно, кожна така між­народна площадка буде нами використовуватись для проведення роботи з МКП, ЄКП щодо надання гумані­тарної допомоги, – акценту­вав Г.Осовий.

На засіданні Штабу було розглянуто наступні питан­ня:

– про підсумки реалізації договорів між ФПУ і Дан­ським проєктом профспілко­вого розвитку, а також МКП з допомоги профспілчанам, розраховані до кінця поточ­ного року;

– про звернення до Гумш­табу: профспілки ЖКГ сто­совно надання допомоги Хар­ківському учбово-виробничо­му підприємству №1 УТОС у зв’язку з пошкодженням бу­динку гуртожитку та фінан­сової підтримки на віднов­лення будівлі дитячого за­кладу оздоровлення у м. Ні­кополь;

– звернення Об'єднання профспілок Харківської об­ласті стосовно ремонту Пала­цу праці у м. Харків, пошко­дженого внаслідок росій­ських обстрілів;

– допомоги профспілкам Миколаївської області на відновлення діяльності профспілок, в т.ч. і на деоку­пованих територіях області;

– надання коштів на відбу­дову пошкоджених будівель профспілок у Миколаєві і Чернігові;

– про надання допомоги постраждалим членам Проф­спілки працівників вугільної промисловості, а також звер­нення від членських органі­зацій ФПУ про надання мате­ріальної допомоги сім’ям працівників, де є загиблі або поранені члени родини.

Гумштабом ухвалено рі­шення про:

– виділення коштів цільо­вого використання в рамках Данського проєкту на віднов­лення будівлі Миколаївської обласної ради профспілок;

– виділення коштів Акаде­мії праці та соцвідносин ФПУ з метою покращення ма­теріально-технічного забез­печення для навчального процесу профспілкового ак­тиву і студентства, зокрема, на придбання комп’ютерів для створення навчального класу;

– на допомогу і виплату постраждалим особам від ро­сійської агресії, або від травм, отриманих на вироб­ництві (відповідно до подань членських організацій).

Коментуючи останній пункт рішення, Г.Осовий ак­центував, що одним із за­вдань Гумштабу ФПУ є по­шук можливостей для під­тримки працюючих членів профспілки, які постражда­ли на виробництві внаслідок збройної російської агресії. Отже, необхідно віднайти не тільки спосіб разової під­тримки для даної категорії людей, але у майбутньому взяли їх під свій патронат та забезпечити для них можли­вість реабілітуватись, про­йти санаторно-курортне лі­кування, для чого, можливо, потрібно започаткувати окрему Програму підтримки таких осіб.

ПРЕСЦЕНТР ФПУ

ЧИ ВІДШКОДУЮТЬ ЗБИТОК ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ?

За ініціативою Профспілки трудя­щих металургійної та гірничодобувної промисловості України (ПМГУ) відбулася консуль­тативна онлайн зустріч профспілок з представниками Мінсоцполітики, Мінохорониздоров’я та Уповнова­женого ВРУ з прав людини.

Почастішали випадки, коли потерпілим на виробництві доводилось оплачувати надмір­ні для працівника суми за лікування, проте­зування чи реабілітаційні послуги закладам охорони здоров’я – і це стало приводом для консультацій.

Такий стан речей викликав обурення лю­дей і зростання соціальної напруги у суспіль­стві. Виникло питання – куди поділась нала­годжена раніше система соціального страху­вання?

Голова ФПУ Г. Осовий, який взяв участь у цій зустрічі, розповів про причини виникнен­ня цієї проблеми. Він зазначив, що основним принципом у сфері соціального страхування завжди був принцип повного відшкодування шкоди потерпілому внаслідок нещасного ви­падку на виробництві.

До 2021 року такі проблеми не виникали. Відшкодування забезпечувалось безпосе­редньо роботодавцем – підприємство випла­чувало страхові виплати працівникові, опла­чувало лікування та інші необхідні соціальні послуги.

Проблеми розпочалися після 1 січня 2023 року, коли внаслідок законодавчих змін було ліквідовано Фонд соціального страхування та зруйновано ефективно діючу систему соці­ального захисту працівників. Профспіки ка­тегорично виступали проти таких змін, та по­переджали про можливі наслідки, але влада не прислухалась. Протягом поточного року внаслідок звернень профспілок, а також по­терпілих і їх громадських організацій до ор­ганів влади були внесені зміни до законодав­ства і поновлені окремі соціальні послуги, зо­крема щомісячні виплати на постійний сто­ронній догляд, спеціальний медичний до­гляд, на побутове обслуговування та інші ви­плати. Але на сьогоднішній день невиріше­ним питанням є лікування потерпілої особи.

Голова ФПО Хмельницької області, Голова постійної комісії Ради ФПУ з питань охорони праці та соціального захисту Олег Сковород­ніков поінформував про конкретні непооди­нокі випадки, коли тяжко потерпілі на вироб­ництві працівники були вимушені оплачувати своє лікування за свій, або за рахунок робо­тодавця, який вже сплатив єдиний соціаль­ний внесок і не мав додатково витрачати свої кошти. Доповнив інформацію про такі випад­ки у своєму виступі Головний технічний ін­спектор праці ПМГУ Володимир БІЛИК. Він та­кож розповів про звернення профспілки до органів державної влади включно з Кабміном та зміст відповідей на них, жодна з яких не вирішувала питання.

Після обговорення стало зрозуміло, що шлях до вирішення проблеми лежить через внесення змін до законодавства про держав­не соціальне страхування, відновлення того злагодженого механізму відшкодування ро­ботодавцем шкоди, заподіяної працівникам в результаті нещасних випадків на виробни­цтві і професійних захворювань, який було зламано.

ЮРІЙ АНДРІЄВСЬКИЙ, КЕРІВНИК ДЕПАРТАМЕНТУ ОХОРОНИ ПРАЦІ ФПУ

ПРАЦІВНИКІВ ПОЗБАВИЛИ ВІДПУСТОК. ЧАСТКОВО

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт 8313 щодо впо­рядкування на­дання та викорис­тання відпусток, а також інших пи­тань, ініціатором якого виступила голова «соціаль­ного» комітету ВР Г. Третьякова.

Отже, депутати внесли зміни до статті 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136- IX , яка визна­чає, що у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено три­валістю 24 календарні дні за поточний робочий рік, і якщо тривалість щорічної основної відпустки праців­ника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

При цьому, дана стаття 12 доповнена нормами, що у період дії воєнного стану надання працівнику будь- якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагіт­ністю та пологами, відпуст­ки для догляду за дитиною до досягнення нею триріч­ного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням ди­тини) понад щорічну осно­вну відпустку у 24 кален­дарні дні за рішенням ро­ботодавця може здійсню­ватися без збереження за­робітної плати.

Також доповнено ч. 2 ст. 12 даного закону положен­нями про те, що у період дії воєнного стану роботода­вець може відмовити пра­цівнику у наданні будь- якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітніс­тю та пологами та відпуст­ки для догляду за дитиною до досягнення нею триріч­ного віку), якщо такий пра­цівник залучений до вико­нання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, «робіт з виробництва това­рів оборонного призначен­ня або до виконання мобі­лізаційного завдання (за­мовлення)».

Крім того, уточнена ч. 3. Наразі вона визначає, що протягом періоду дії воєн­ного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому від­пустку без збереження за­робітної плати без обме­ження строку, встановле­ного ч. 1 ст. 26 Закону «Про відпустки». Депутати уточ­нили, що таке надання від­буватиметься без зараху­вання часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону «Про відпустки».

Прикінцевими положен­нями парламентарі встано­вили, що зазначені вище по­ложення втратять чинність не з дня припинення або скасування воєнного стану, а з моменту використання днів відпусток, які були пе­ренесені на період після припинення або скасуван­ня воєнного стану.

Нагадаємо, що відпо­відно до чинного закону у період дії воєнного стану роботодавець може відмо­вити працівнику у наданні невикористаних днів що­річної відпустки.

Звертаємо увагу, що по­правки до проєкту закону (реєстр. № 8313), прийня­тому у першому читанні, опрацьовувалися робочою групою, створеною Коміте­том з питань соціальної по­літики та захисту прав ве­теранів за участі представ­ників СПО об’єднань проф­спілок. Учасникам робочої групи зі сторони профспі­лок вдалося відстояти (по­вністю або частково) дер­жавні гарантії щодо на­дання працівникам додат­кових відпусток, разом з тим, залишились б

24.12.2023

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини