ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «МОЖУТЬ ПОСТРАЖДАТИ НЕ ТІЛЬКИ ПРАЦІВНИКИ, А Й ІМІДЖ ДЕРЖАВИ, ЯКА СТАЛА НА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ШЛЯХ РОЗВИТКУ»

12 липня у Верховній Раді в першому читанні прийнято законопроект № 6489, який, на думку авто­рів, має запобігти надмірному тиску на суб’єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Начебто й благо­родна справа, однак, що насправді стоїть за положеннями цього документа? Про це – наша розмо­ва з Головою Федерації профспілок України Григорієм Осовим.

– Григорію Васильовичу, документ, про який йдеться, покликаний покращити біз­нес-клімат у країні, а як він корелюється з правами та інтересами працівників?

– Так, дійсно, нібито благородну мету став­лять автори проекту Закону України «Про вне­сення змін до деяких законодавчих актів Укра­їни щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законо­давства про працю та зайнятість населення». Тобто, йдеться про інспектування робочих місць. Це дійсно було б виправдано в ситуації, коли інтереси бізнесу нівелюються, чиниться безпідставний податковий тиск, ставляться штучні перешкоди інвестиційній діяльності, вводяться додаткові збори та платежі, чи без­карно вчиняється рейдерське захоплення при­ватної власності.

Але коли йдеться про забезпечення закон­них прав працівника, коли правова інспекція отримала сигнал про те, що працівнику не ви­плачується своєчасно заробітна плата, чи з ним не оформлено трудовий договір, чи робо­тодавець не перераховує соціальний внесок на пенсійне страхування або є загроза життю і здоров’ю на об’єкті, де він працює, і необхідно невідкладно вийти на місце, перевірити та вжити необхідних заходів щодо виправлення ситуації – жодного послаблення відповідаль­ності роботодавця не повинно бути.

А що автори законопроекту пропонують? Приміром, якщо інспектор прийшов на об’єкт і з’ясував, що людина дійсно працює з неоформленим трудовим договором, і до речі, тоді бізнес не відраховує за працівника ні в бюджет, ні в Пенсійний фонд, ні в фонди соці­ального страхування, що позбавляє його га­рантій і компенсацій при нещасному випадку на виробництві, хворобі, безробітті, то в зако­нопроекті лише пропонується роботодавцю дати 15 днів на усунення цих порушень. Але є багато прикладів, коли така ситуація з пору­шенням трудового законодавства триває не день і не місяць, а роками. І бізнес цим актив­но користується, бо почувається безкарно.

Щоб читачам було більш зрозуміло, що на­справді відбувається у сфері трудових відно­син в Україні, наведу свіжий факт із заяви до Федерації профспілок від Юрія Стрижеуса із с. Листівка Запорізької області, який приїхав до Києва на заробітки. Йому пообіцяли заро­бітну плату 6 тис. грн на місяць, офіційне працевлаштування та повний соціальний па­кет. А фактично відібрали паспорт, ідентифі­каційний код, трудову книжку і погрозами змусили хлопця відпрацювати 6 тижнів без­оплатно. Врешті, віддали документи і дали 400 грн на дорогу додому та попередили, щоб нікуди не скаржився. «Це було схоже на раб­ство», – пише він у своїй заяві.

За офіційними даними, в неформальній економіці нині працюють 4–4,5 млн осіб. Саме там найбільше порушень закону.

– Скажіть, наскільки зараз бізнес переоб­тяжений увагою з боку інспекторів праці?

– По факту в Україні діють 2,5 тис. інспек­торів праці (за штатним розкладом дещо біль­ше), а суб’єктів господарювання трохи більше мільйона. Тобто теоретично інспектор може зайти на підприємство 1 раз на 200 років. То про який надмірний тиск на бізнес ми говори­мо? Але довкола питання «надмірного тиску» утворилося серйозне парламентське лобі.

– До речі, про що свідчить міжнародна прак­тика щодо врегулювання цієї проблеми?

– У європейських країнах дуже суворі по­карання за такі порушення, як неоформлення трудового договору.

Так, у Великобританії це може бути позбав­лення волі строком до 5 років і штраф у розмірі до 20 тис. фунтів стерлінгів (за кожного нео­формленого працівника). У Франції – позбав­лення волі строком від 3 до 5 років та штраф у розмірі 45–75 тис. євро (залежно від кількості неоформлених працівників). В Австралії – штраф у розмірі до 76500 австралійських дола­рів. У США – позбавлення волі строком до 6 місяців та штраф у розмірі до 10 тис. доларів США (залежно від ситуації).

Нагадаю, що згідно з 81 - ю Конвенцією МОП про інспектування праці, ратифікованою Україною, інспектор має право безперешкод­но в будь - який час проводити інспектування робочого місця на відповідність умовам без­пеки для життя і здоров’я людини з метою від­вернення такої загрози та запобігання ризи­кам, на відміну від українського законопроек­ту, де пропонується запровадити адміністра­тивну відповідальність інспекторів праці за ініціювання позапланових перевірок.

– А що ще турбує Вас як профспілкового лідера в цьому законопроекті та якими бачите подальші його перспективи?

– Візьмемо друге «ноу - хау» наших законо­давців у цьому законопроекті. Приміром, якщо фізична особа, скажімо працівник, поскаржить­ся на порушення, і виявиться, що ці порушення були необґрунтованими, то норма законопроек­ту вимагає оштрафувати таку особу. Тобто у працівника, який виявив порушення його прав і поскаржився, і не може юридично грамотно виписати правові аспекти порушення, зміню­ється статус потерпілого на винуватого, більш того, він має ще й штраф за це сплатити.

Я говорю про це з великою тривогою і хочу попередити, щоб і парламентарі, і урядовці зрозуміли, що Україна вже котрий рік перебу­ває під моніторингом Міжнародної організа­ції праці у зв’язку з порушенням прав праців­ників і Конвенції № 81. У червні цього року в Женеві Комітет із стандартів МОП заслухав звіт Уряду України у зв’язку з порушенням до­ступу прав інспекторів до робочих місць. Було зроблено дуже серйозні висновки. МОП зажа­дала від урядової сторони надати докази – всі документи, прийняті постанови, які говорять про те, що такі перешкоди усунуто. І ось на тобі, знову черговий скандальний привід.

Потрібно відверто сказати, що автори зако­нопроекту, прикриваючись необхідністю пере­ходу від каральної моделі перевірок до сприян­ня виправленню правопорушень, насправді намагаються обмежити здійснення державно­го контролю в сфері праці, позбавити бізнес необхідності сплачувати штрафні санкції у ви­падках першого порушення, зокрема за нео­формлення співробітників, а штрафи знову звести нанівець, що, навпаки, заохочує неле­гальну зайнятість.

І це при тому, що обсяг тіньової зайнятості в Україні сягає майже 4,5 млн осіб, які працю­ють без оформлення трудових відносин, по­над 100 тис. працівників несвоєчасно отриму­ють зарплату. Незадовільний стан охорони та безпеки праці призводить до численних людських жертв і аварій.

Якщо цей законопроект буде прийнято без змін, то наступного року Міжнародна організа­ція праці може занести нашу країну до «чорно­го» списку найбільших порушників норм МОП, що стане приводом для позбавлення України преференцій у торгівлі, зокрема із США та ЄС.

Звичайно, ми направили Голові Верховної Ради України відповідну профспілкову пети­цію, щоб вилучити під час другого читання дискримінаційні норми по відношенню до працівників. Ми не повинні вкотре піддавати ризику авторитет нашої країни на міжнарод­ному рівні, демонструвати, що ми є непрогно­зованою країною, яка бере на себе зобов’язання, а потім ними нехтує.

Ми розраховуємо, що профільний парла­ментський комітет все ж скористається за­пропонованою технічною допомогою і напра­вить законопроект на експертизу до МОП. У свою чергу, ФПУ надіслала до Верховної Ради України детальні зауваження та пропо­зиції, ініціює їх внесення через народних де­путатів України – представників ФПУ у пар­ламенті до другого читання.

Ще є час і можливість виправити ситуа­цію, не доводячи її до конфлікту.

Розмовляв Юрій РАБОТА

16.08.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини