СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

«Прикарпаття» відстояли. Чергова перемога у Верховному Суді за майно профспілок

ХТО Ж ВЛАСНИК?

Господарським судом Івано-Франківської об­ласті було відкрито провадження та залучено до участі в розгляді судової справи № 5010/276/2012- П-3/10-9/61 Федерацію професійних спілок Укра­їни та ПрАТ «Укрпрофтур».

Федерація професійних спілок України та ПРАТ «Укрпрофтур», які брали участь в розгляді судової справи про визнання права власності на будівлю Туристичного комплексу «Прикарпаття», надали суду всі належні докази щодо правомірнос­ті використання цієї будівлі та законного отриман­ня свідоцтва про право власності від 01.07.2005, яке було видано на підставі розпорядження міського голови м. Івано-Франківська № 301 від 04.06.2004.

Так, рішенням Господарського суду Івано- Франківської області від 20 жовтня 2015 року у справі № 5010/276/2012-П-3/10-9/61 відмовлено в задоволенні позову заступнику прокурора Івано-Франківської області в інтересах держа­ви в особі Фонду державного майна України.

Під час розгляду судової справи було вста­новлено, що Туристичний комплекс на вул. Г. Мазепи, 140-А був збудований у 1969 році. За­мовником будівництва була Івано-Франків­ська обласна рада по екскурсіях та туризму.

Рішенням виконавчого комітету міської ради від 09.12.1969 № 596/2 був затверджений акт приймання в експлуатацію турбази «При­карпаття» на вул. Дзержинського (нині Мазе­пи) в м. Івано-Франківську.

З архівних бухгалтерських матеріалів, нада­них ПрАТ «Івано-Франківськтурист», вбачається, що будівництво туристичного комплексу на вул. Мазепи, 140-А у м. Івано-Франківську проводи­лось за рахунок власних коштів профспілкового бюджету та кредитних коштів «Будбанку СРСР».

Право власності на даний туристичний комп­лекс належало і було зареєстровано за Івано-Фран­ківським обласним підприємством «Івано-Фран­ківськтурист» ще з 1997 року, на підставі рішення виконавчого комітету № 596/2 від 09.12.1969.

У подальшому, 11 червня 2001 року, на підставі розпорядження міського голови від 23.04.2001, вико­навчим комітетом Івано-Франківської міської ради було видано свідоцтво про право власності на при­міщення туристичного комплексу «Прикарпаття» по вул. Мазепи, 140-А в м. Івано-Франківську і на під­ставі цього свідоцтва перереєстровано на ДП «Івано- Франківськтурист» у зв’язку з реорганізацією попе­редньої юридичної особи – Івано-Франківського об­ласного підприємства «Івано-Франківськтурист».

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодек­су України право власності вважається набу­тим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права влас­ності не встановлена судом.

Отже, попередньо оформлене ПрАТ «Івано- Франківськтурист» право власності на спірне майно у відповідності до норм ст. 321 Цивіль­ного кодексу України є непорушним.

Факт відсутності будь-яких судових рішень, які б свідчили про незаконність набуття права власності на даний туристичний комплекс попередніми юри­дичними особами і про незаконність переходу права власності на це майно в період з 1969 року по даний час, по суті спростовує позицію заступника прокуро­ра Івано-Франківської області про незаконність на­буття права власності на майновий комплекс «При­карпаття» ПрАТ «Івано-Франківськтурист».

Постановою Львівського апеляційного госпо­дарського суду від 7 червня 2016 року рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 у справі № 5010/276/2012-П-3/10-9/61 залишено без змін, апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області № 05/2- 2078вих.-15 від 28.12.2015 – без задоволення.

ХВИЛЯ СУДОВИХ ЗАСІДАНЬ

Не погоджуючись з рішеннями судів, пер­ший заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, по­силаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львів­ського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 та рішення Господарського суду Івано- Франківської області від 20.10.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити по­зовні вимоги в повному обсязі.

Під час розгляду судової справи колегія суд­дів касаційної інстанції дійшла висновку, що в порушення вимог ст. 32 ГПК України, ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України суди попередніх ін­станцій не встановили початку перебігу строку позовної давності, наявності чи відсутності по­важних причин його пропуску, а також усупереч покладеному на суди обов’язку щодо повного та всебічного з’ясування дійсних обставин справи суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна ви­знати законними та обґрунтованими.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 лютого 2017 року касаційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франків­ської області задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 у справі № 5010/276/2012-П-3/10-9/61 скасовано.

Справу № 5010/276/2012-П-3/10-9/61 на­правлено до Господарського суду Івано- Франківської області на новий розгляд в ін­шому складі суду.

І тут все почалося спочатку та з першої ін­станції. Але ми не опустили руки...

Під час нового розгляду судової справи та по­вторних доказів від ПрАТ «Укрпрофтур» рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2017, яке було залишено без змін постано­вою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2017, відмовлено в задоволенні по­зову заступника прокурора Івано-Франків­ської області повністю. Товариством ПрАТ «Укрпрофтур» справу виграно повторно.

Приймаючи рішення на користь профспілок, суди посилалися на положення статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України і дійшли ви­сновку про відмову у задоволенні позовних ви­мог з огляду на пропуск Фондом державного майна України строку позовної давності та від­сутність поважних причин такого пропуску, зо­крема судді дослідили всі надані документи про обізнаність Фонду про порушене право.

Отже, доводи прокурора і позивача про те, що прокуратурою проведено перевірку в лютому 2012 році, і лише за її результатами прокурор і Фонд державного майна України довідались про порушене право, є необґрунтованими.

Як приклад, у рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2017 було за­значено, що «ФДМУ став відомим факт переда­чі Федерацією профспілок України до статутно­го фонду ЗАТ «Укрпрофтур» майна, в тому чис­лі спірного об’єкта, 20.01.1997. Отже, перебіг строку позовної давності щодо вимоги про визна­ння права власності, в спірному випадку, розпо­чався з 20.01.1997 і сплив 20.01.2000.

04.07.2006 між ФДМУ та Федерацією професій­них спілок України укладено Угоду № 299, метою якої було здійснення спільних заходів для проведен­ня інвентаризації об’єктів Федерації професійних спілок України. Пунктом 5 Угоди визначено, що при виявленні об’єктів, які на 100% є державною власністю, відомості про них вносяться до Єдино­го реєстру об’єктів державної власності.

На виконання вказаної угоди та Закону Укра­їни «Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Федерації профспілок Укра­їни», на адресу позивача надсилались листи № 512 від 19.06.2007 та № 11/01-16/1079 від 19.06.2007 з пе­реліком майна, відчуженого ЗАТ «Укрпрофтур» у період з 01.01.2007, та з переліком майна, переда­ного в статутний фонд суб’єктів господарюван­ня у період з 01.01.1994 по 01.01.2007.

Наведене свідчить про обізнаність позивача про заходження спірного майна у власності Івано- Франківського обласного акціонерного товари­ства по туризму та екскурсіях «Івано-Франківськ- турист» у зв’язку з його отриманням у статут­ний фонд та оформленням такого права.

З наведеного можна зробити висновок про пропущення позивачем Фондом державного май­на України строку позовної давності для звернен­ня з позовом до суду про визнання недійсним роз­порядження голови міста про оформлення права власності на спірне майно, про визнання недій­сним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації свідо­цтва про право власності, який розпочався 19.06.2007 (дата направлення переліку майна) та закінчився 19.06.2010.».

Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у листопаді 2017 року заступник прокурора Львівської області подав касаційну скаргу, в якій, поси­лаючись на неправильне застосування суда­ми норм матеріального права, просить ска­сувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову на користь держави в особі ФДМУ.

Свою касаційну скаргу заступник прокурора Львівської області обґрунтовує, зокрема, непра­вильним застосуванням судами положень зако­нодавства, які регулюють питання позовної дав­ності, внаслідок чого неправомірно відмовлено у задоволенні позову у зв’язку з пропуском стро­ку позовної давності.

Фонд державного майна України у від­гуку на касаційну скаргу підтримав доводи прокурора і просив їх задовольнити в інтересах держави.

У відгуках на подану касаційну скарг у ПрАТ «Івано-Франківськтурист» і ПрАТ «Укрпроф­тур» надали Верховному Суду всі докази щодо обізнаності ФДМУ про порушене право задовго до проведення перевірки за завданням Генеральної прокуратури України, у свою чергу, судові рішен­ня у справі прийнято з додержанням норм матері­ального та процесуального права, з наданням на­лежної оцінки всім наданим сторонами доказам та з урахуванням усіх встановлених фактичних обставин справи.

Під час розгляду судової справи щодо ви­знання права власності на туристичний комплекс «Прикарпаття» керівництвом ПрАТ «Івано-Франківськтурист» були зна­йдені документи відносно проведення пере­вірки нашого Товариства ще у 2000 році щодо законного використання будівлі ту­ристичного комплексу «Прикарпаття», а саме на виконання доручення Кабінету Міні­стрів України від 16.10.2000 за № 17212/96 та лис­та ФДМУ від 17.11.2000 № 10-16-14110 про прове­дення перевірки оренди майна, яке перебуває у володінні Федерації профспілок України на те­риторії Івано-Франківської області було прове­дено перевірку стосовно ряду об’єктів Івано- Франківського обласного дочірнього підприєм­ства «Івано-Франківськтурист» Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур», зокрема, в складі робочої групи брали участь посадові особи Регіонального відділення ФДМУ в Івано- Франківській області.

У довідці про перевірку оренди майна, яке пере­буває у володінні Федерації профспілок України на території Івано-Франківської області, було зазначено, що станом на 01.12.2000 Івано- Франківське ОДП «Івано-Франківськтурист» має 14 діючих договорів оренди нежитлових приміщень туристичного комплексу «При­карпаття» по вул. Г. Мазепи, 140-А, який розта­шований у м. Івано-Франківську і перебував на балансі ОДП «Івано-Франківськтурист».

Листом РВ ФДМУ по Івано-Франківській об­ласті від 22.10.2002 за № 14/2093 було повідомлено генерального директора ОДП «Івано-Франківськ- турист» В. Павлика, що регіональному відділен­ню доручено разом з відповідними профспілка­ми провести інвентаризацію об’єктів соціально- культурного призначення, які станом на 01.12.1996 перебували у віданні профспілкових організацій, з метою виявлення діючих.

У свою чергу, в додатках до листа було зазна­чено, що станом на 24.08.1991 т/б «Прикарпаття» перебуває у віданні республіканських/обласних органів управління Федерації профспілок Укра­їни Загальної Конфедерації профспілок СРСР / колишнього ВЦРПС.

Підсумовуючи вищевикладене, є всі підстави та докази щодо обізнаності ФДМУ та РВ ФДМУ по Івано-Франківській області, що спірний об’єкт належав ПрАТ «Івано-Франківськтурист» задов­го до проведення у лютому 2012 року перевірки за дорученням Генеральної прокуратури України.

КРАПКУ ПОСТАВЛЕНО

У свою чергу, 23 травня 2018 року Верхо­вним Судом у справі № 5010/276/2012-П-3/10- 9/61 було прийнято остаточне рішення про відмову у задоволенні касаційної скарги за­ступника прокурора Львівської області про визнання недійсним п. 2 розпорядження міського голови м. Івано-Франківська № 301 від 04.06.2004; визнання недійсним свідоцтва серії ЯЯЯ № 472086 від 01.07.2005 про право власності на нерухоме майно по вул. Г. Мазепи, 140-А в м. Івано-Франків­ську; скасування державної реєстрації свідоцтва про право власності; визнання права власності на нерухоме майно по вул. Г. Мазепи, 140-А в м. Іва­но-Франківську за державою в особі Фонду дер­жавного майна України, зокрема, залишено в силі рішення першої та другої інстанцій на ко­ристь ПрАТ «Укрпрофтур». Державі відмовлено повністю Верховним Судом України.

Враховуючи вищезазначені прийняті судові рішення, Товариство відстояло у всіх судових інстанціях законне право володіння, корис­тування та розпорядження нерухомим май­ном туристичного комплексу «Прикарпаття».

6 років судової тяганини далися нелегко, але спільними зусиллями керівництва Федерації професійних спілок України, ПрАТ «Укрпроф­тур» та ПрАТ «Івано-Франківськтурист» було здо­буто перемогу в усіх судових інстанціях та під­тверджено законне право власності на туристич­ний комплекс «Прикарпаття» за профспілками.

Водночас слід зазначити, що після проведен­ня судової реформи в Україні діючі судді Верхо­вного Суду при розгляді справ щодо визнання прав власності на профспілкове майно за держа­вою дотримуються важливих принципів судово­го процесу, таких як принцип змагальності та рівності всіх перед законом і судом, а головне – застосовують практику Європейського суду з прав людини, де зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності, та відмовля­ють Фонду державного майна України у задово­ленні позовних вимог у зв’язку з пропуском стро­ку позовної давності та недоведеністю поваж­ності причин її пропуску.

СЕРГІЙ СТРІЛЕЦЬ,

ПРЕЗИДЕНТ ПРАТ «УКРПРОФТУР»,

ГОЛОВА НАГЛЯДОВОЇ РАДИ

ПРАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКТУРИСТ»

Усі новини