ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Найвищий пріоритет – принцип профілактики

У країна вкотре на рівні з усім світом відзначила Всесвітній день охорони праці. У кінці квітня традиційно згадали тих, хто загинув чи травмувався на ви­робництві. В країні щороку на роботі гинуть близько 400 людей, близько 4 тис. зазнають травм різної тяжкості. Щорічно приблизно 500 працівників отримують інвалідність.

Як домогтися поліпшення цих показників? Цим питанням пере­ймаються роботодавці, самі праців­ники і профспілковий актив краї­ни. Голова Федерації професійних спілок Григорій Осовий вважає, що головний пріоритет державної по­літики в сфері охорони праці – збе­реження життя та здоров’я праців­ників, реалізація якого досягається шляхом створення безпечних умов праці на кожному робочому місці, а це законодавчий обов’язок кожно­го роботодавця.

Так склалося, що охорона праці в Україні чомусь залишалася пробле­мою самих працівників. І в цьому криється парадокс. Здавалося б, у підвищенні якості умов праці заці­кавлені і бізнес (роботодавець), і дер­жава. Адже для підприємства байду­же ставлення до охорони праці на своєму виробництві – це прямі еконо­мічні втрати через каліцтво та не­можливість виконувати свої обов’язки окремими робітниками. А в сучасну інформаційну еру ще й імі­джеві втрати для бренду, який займа­ється виробництвом певного продук­ту. Тоді як для держави збільшення травматизму та смертності – це до­даткова соціальна відповідальність з усіма можливими наслідками, а саме соціальними виплатами за інва­лідністю, непрацездатністю, випла­тами сім’ї загиблого робітника, яка втратила годувальника. Однак і до­нині питання власної безпеки на ви­робництві є відповідальністю самого працівника за свою подальшу долю. Але ж статистика свідчить про зво­ротне. Лише третина нещасних ви­падків на виробництві трапляються через недотримання правил безпеки самими працівниками. Решта при­чин пов’язані з іншими факторами виробничого процесу.

І ще один парадокс. Змінюється статистика галузей і сфер, які «від­значились» минулого року високим ступенем травматизму. Найбільше травм упродовж 2017 року отримали люди, які працювали в соціально- культурній сфері та займалися тор­гівлею. Це при тому, що традиційно на першому місці за кількістю заги­блих та травмованих була вугільна промисловість. До трійки найнебез­печніших галузей увійшов аграр­ний сектор, де за рік загинули най­більше працівників – 75.

І звісно, серед «лідерів» – тран­спортна галузь. У 2017 році загинули 65 осіб, майже чотири сотні травмо­вані. Транспортна сфера традиційно залишається у зоні високого ризику. До десятки найнебезпечніших галу­зей увійшли металургія, будівни­цтво, ЖКГ та хімічна промисловість.

Серед причин травматизму – низька культура охорони праці. Власне, практично всі ігнорують саме поняття культури праці. Але ж це чітко сформульована система прав і обов’язків, система відпові­дальності, де принцип профілакти­ки має бути в пошані, пріоритетом № 1. Але ніде правди діти, у гонитві за прибутками компанії нехтують навчаннями з охорони праці, ін­структажем працівників, до небез­печних зон виробництва ставлять­ся подекуди відверто легковажно.

І хоча рівень травматизму за минулий рік зменшився на 3%, приводів для оптимізму немає, за­являють у Держпраці. Роботи ви­стачить не тільки на рік ниніш­ній, а й на десятиліття. Аби досяг­ти узгодженої політики шляхом спільного формування та розви­тку культури охорони праці: заці­кавити, навчити, зробити питання охорони праці звичною та невід’ємною складовою нашого життя.

Роман Чернега, голова Державної служби України з питань праці:

«У контексті реалізації дер­жавної політики з питань дерегуляції господарської діяльності в Україні для Держпраці важливим є до­тримання таких принципів, як збереження життя та здоров’я працівника, залу­ченого у виробничий про­цес, оцінка стану умов пра­ці на виробництві шляхом проведення аудиту, добро­вільне страхування робото­давцями своєї відповідаль­ності та відповідальності учасників процесу за ство­рення безпечних умов пра­ці. Подальше законодавче закріплення цих принципів дозволить цілковито відмо­витися від отримання до­зволів та перейти на декла­ративний принцип».

Операція «верифікація»

У травні українці отримають вже перерахова­ні суми субсидій. Знижки визначили за новими пенсіями та зарплатами. Крім того, кілька днів тому Уряд фактично переписав програму субси­дій. Мільйони сімей вже найближчим часом бу­дуть платити за комунальні послуги без допомо­ги держави. Нові вимоги торкнуться приблизно кожної п’ятої родини із субсидією, підрахували в Міністерстві соціальної політики. Але і решту но­вовведення не омине. Розмір знижок скоротять усім. Субсидія надається на соціальний норматив, а його з 1 травня урізали. До прикладу, якщо ра­ніше на опалення 1 кв. м житла виділяли 5 куб. м газу, то вже в наступному опалювальному сезоні дадуть всього 4,5 кубометра.

Щ орічно з бюджету на компенсацію субсидій витра­чають мільярди гривень. Причо­му платять за «пільговиків» усі українці. Так, цьогоріч на субси­дії виділили понад 70 млрд грн. Це ті гроші, які могли б піти на підвищення зарплат бюджетни­кам, підтримку бізнесу, будівни­цтво доріг і соціальної інфра­структури. Проте, кошти просто проїдаються. Причому, як пока­зують соціологічні дослідження Інституту ім. О. Яременка, ко­жен четвертий субсидіант заяв­ляє про те, що його дохід сягає середнього або навіть вище се­реднього рівня.

Як визначити, хто реально по­требує державної підтримки, а хто, як кажуть, під шумок стри­же купони? Експерти одностайні в тому, що верифікація нині акту­альна як ніколи. До слова, тільки в цьому році до «чорного списку» внесли майже 200 тис. сімей. Зде­більшого це люди, які мешкають у квартирах площею від 120 кв. м і будинках від 200 кв. м. Їм зниж­ки не передбачені. Також знижку не отримають ті, хто їздить на ав­томобілі 5-річного випуску й ра­ніше. Ще кілька місяців тому при призначенні субсидії не врахову­вались ні майновий стан, ні кіль­кість автомобілів.

Інакше будуть рахувати і дохо­ди. Від 1 травня, якщо у власності домогосподарства є кілька квар­тир й одну з них вони здають, до­датковий дохід доведеться вказа­ти в декларації.

Ніхто не скасовував і старі правила. Субсидію можуть забра­ти за 2-місячний борг за кому­нальні послуги на суму від 340 грн і покупку на суму від 50 тис. грн. Правда, в новій редакції по­станови про надання субсидії ідеться про те, що знижку мо­жуть забрати не тільки за покуп­ку. «Якщо хтось із складу сім’ї протягом 12 місяців перед при­значенням субсидії придбав або в будь-який інший законний спо­сіб отримав право власності на земельну ділянку, нерухомість, транспортний засіб, будівельні матеріали чи інші товари, житло­ва субсидія не призначається», – йдеться в урядовому документі.

Самі отримувачі субсидій за­звичай приховують частину до­ходу. І таке порушення, ствер­джують в Міністерстві фінансів, виявити значно складніше. За статистикою, кожен третій укра­їнець частину доходу отримує в конверті. Фактично ці гроші за­лишаються «за кадром» і не вра­ховуються при розрахунку суми субсидій. Та якщо фінансистам вдасться виявити незадекларова­ний дохід, порушнику доведеть­ся не просто самостійно платити за комуналку, а й повернути до бюджету «зайву» знижку.

Олексій Кучеренко, екс-міністр житлово- комунального господарства України:

«Верифікація субсидіантів – дуже важлива річ, адже зачіпає інтереси всіх платників податків. А тому держава має повне право контролювати, як ці гроші використо­вуються. Водночас незрозуміло, як саме має працювати механізм пе­ревірки. Якщо в Польщі житлові субсидії отримують 2% громадян, то перевірити і верифікувати їх набагато простіше, ніж в Україні, де субсидіантів понад 50%. І пока­жіть мені дієві некорупційні меха­нізми, які працюватимуть за такої великої кількості отримувачів суб­сидій, щоб зрозуміти, хто дійсно потребує компенсації, а хто ні.

Хочу зауважити, що сам по собі механізм субсидій є цілком при­йнятним і цивілізованим, проте з такою кількістю субсидіантів, як в Україні, країн більше немає. Тому сьогодні держава фактично про­водить експеримент над своїми громадянами. Створення єдиного реєстру громадян, які отримують субсидії, є правильним кроком, проте його потрібно було робити ще 4 роки тому».

14.05.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини