СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

ДЕРЕГУЛЯЦІЯ ПО-ЄВРОПЕЙСЬКИ?

«Профспілкові вісті» повідомляли про експеримент, запропонований Кабінетом Міні­стрів, що скасував регулювання цін на соціально значущі товари. Не минуло й 2 тиж­нів від початку «дерегуляції», як люди відчули її наслідки.

Деякі товари, всу­переч прогнозам і здоровому глуз­ду, подорожчали більш ніж на 20%. Йдеть­ся, насамперед, про низку так званих соціальних продуктів. Це хліб, яйця, крупи, макарони, ялови­чина, свинина, м’ясо пти­ці, молоко, вершкове мас­ло, олія, цукор та овочі.

Експерти на початку цінового експерименту сподівались, що подорож­чання не перевищить 10%. Однак прогнози виявили­ся марними. Скажімо, яйця підскочили в ціні більш ніж на 20%. У торго­вельних мережах їх нині пропонують по 25–30 грн за десяток. Виробники по­яснюють це подорожчан­ням кормів для курей. Од­нак фахівці стверджують, що це може бути причи­ною для 5% подорожчан­ня, але аж ніяк не більше. Іншого пояснення, ніж на­слідки експерименту Уря­ду, немає, кажуть аналі­тики ринку. Експерти за­значають, що продавці го­тувались до підвищення цін ще за 1,5–2 місяці до початку експерименту. А коли дали старт, від­пустили ціни у вільне плавання.

Не останню роль в осін­ньому ціновому безладі відіграло й те, що окремі сфери ринку віддано мо­нополістам. Якщо один монополіст підвищує ціну на власний розсуд, дрібніші учасники ринку «підтягуються» за важко­ваговиком. Якщо тенден­ція до монополізації рин­ку залишиться, стримати подальше підвищення цін навряд чи вдасться. Кабмін поки що спостері­гає за динамікою цін. За результатами моніторин­гу буде ухвалювати рі­шення, чи повертатись до державного регулювання з нового, 2017, року. Ди­ректор Української торго­вої асоціації Ігор Кишко вважає, що правильніше було б скасувати регулю­вання назавжди. «Будь- яке державне регулюван­ня тільки погіршує конку­рентне середовище і при­зводить до подорожчання і погіршення якості про­дукції. Це доведено всіма цивілізованими країнами світу», – стверджує він.

Експерти ладні погоди­тись з таким аргументом, однак застерігають, що час для експерименту об­рали не найкращий. Кі­нець року Україна зустрі­чає з новими комунальни­ми тарифами, тож вироб­никам і так довелось би підвищувати ціни на свою продукцію. Тож Уряд свідомо пішов на ри­зик, при цьому не надав­ши жодного економічно­го розрахунку щодо зрос­тання цін. Буде це зрос­тання у межах 5, 50 або, може, 100%?

• КОМЕНТАР

ОЛЕКСІЙ ДОРОШЕНКО, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖ:

«Мене дивує й обурює, що до дерегуляції ринку в Кабміні ставлять­ся по-європейськи, а до доходів людей – «по-совдепівськи». Такі по­двійні стандарти – зі скасуванням регуляції, але без роботи контро­люючих органів, призведуть лише до ще більшого збагачення моно­полістів і подальшого збідніння інших гравців ринку».

ОСВІТНІЙ МАРАФОН У 12 РОКІВ

Верховна Рада має намір ввести 12-річне на­вчання в школі і встановити щорічні асигну­вання з державного бюджету на освіту на рів­ні не менше 7% ВВП. Згідно з текстом законо­проекту, повна середня освіта триває 12 років і передбачає закінчення початкової освіти (4 роки), базової середньої освіти (5 років) і профільної середньої освіти (3 роки).

Навчання учнів за програмами 12-річної школи для початкової освіти планують запровадити з 1 вересня 2018 року, для базової середньої осві­ти – 1 вересня 2022 року і для профільної серед­ньої освіти – з 1 вересня 2018 року.

Результати навчання випускників після завершен­ня основної (9 клас) та старшої школи повинні обов’язково підтверджуватись зовнішнім незалеж­ним тестуванням, перелік предметів для якого ви­значає Міністерство освіти і науки.

Профільна середня освіта (старші класи) може бути двох напрямків: загальноосвітнього (академічного) і професійного. Загальноосвітній передбачає погли­блене вивчення окремих предметів з урахуванням потреб і здібностей учня. А професійна освіта орієн­тована більше на потреби ринку праці з урахуван­ням здібностей учня.

Законопроект передбачає сертифікацію педагогів, яка буде здійснюватись кожні 5 років. За результатами сертифікації педагогічному працівнику присвоюєть­ся певна кваліфікаційна категорія, про що видається відповідний сертифікат. Ті, хто пройшов сертифіка­цію, будуть отримувати щомісячну доплату в розмірі 20% посадового окладу на термін дії сертифіката.

Народні депутати прийняли законопроект у першо­му читанні. А це означає, що будуть ще доопрацю­вання, друге читання та ухвалення в цілому. Усе це вкладається в рамки оновленого закону про освіту в Україні.

Чи вдасться ухвалити закон після детального обго­ворення у Верховній Раді, експерти стверджувати не наважуються. На переконання освітніх аналіти­ків, ідею запровадження 12-річної системи загаль­ної середньої освіти навряд чи сприйме суспільство. Ні навчально-методична, ні матеріальна база шкіл України поки що не готова до переходу на 12-річний термін навчання, кажуть провідні фахівці.

• КОМЕНТАР

Віктор ГРОМОВИЙ, заслужений учитель Украї­ни, освітній експерт:

«Навряд чи закон передбачає кардинальні змі­ни. Він дещо модернізує підходи до системи ви­щої освіти. Відображає сучасну тенденцію – формальне, неформальне та інформальне на­вчання. Задекларовано європейську структуру 12-річного навчання, але й тут ми винаходимо український ве­лосипед. У загальноприйнятій структурі 6 років – початкова школа, 3 – неповна середня і 3 – старша. Ми залишаємо почат­кову школу такою самою. Запровадження 3-річної старшої школи задеклароване – це потрібно було впроваджувати ще вчора. Вводимо профільну школу, коли в світі від неї відмовля­ються і переходять на індивідуальні освітні програми. Тобто на­здоганяємо те, що не зробили 20 років тому.

Ми виявилися не готовими до кардинальних змін. Досі є ілюзія, що освіту можна реформувати зверху. Так у жодній країні не реформують. Закон нічого не змінить, доки не почнеться ре­форматорський рух знизу».

22.10.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини