ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

МІСТО-ПАРК НА ПРИКАРПАТТІ

ЧОМУ МОРШИН?

Хто не мріяв провести від­пустку у заповідному лісі, обрамованому стрімкою гір­ською річкою і мережею струмків та озер? Якщо ж вам необхідно поєднати від­починок із лікуванням, не ва­гаючись вирушайте до Мор­шина – старовинного курор­ту у передгір’ї Карпат. Тут ко­жен зможе організувати собі відпочинок до душі. Одним до смаку усамітнення у май­же дикій первісній природі, свіже гірське повітря, запаш­не цілюще зілля і мальовничі озера. Іншим імпонують про­менади ошатними парками у французькому стилі та ро­мантичний вечір у затишній кав’ярні. Треті не уявляють життя без туристичних похо­дів або екзотичних екскур­сій. Але всім гостям Моршин­ського курорту гарантовані комфортні умови для душі і тіла. А ще – лікування уні­кальними за хімічним скла­дом мінеральними водами, гірським воском – озокери­том, грязями і найсучасніши­ми методами медицини.

ЯКБИ НЕ НЕЩАСТЯ, НЕ БУЛО Б І ЩАСТЯ

Історія Моршина почалася біль­ше п’яти століть тому. Місто, яке на­лежало Польському королівству, вперше згадується в документі 1482 року. З давніх - давен у цих краях ви­добували сіль. Польські магнати ви­рішили налагодити потужне вироб­ництво та відкрили декілька соля­них шахт. Сіль виявилася занадто гіркою, і промисел занепав, робітни­ки почали залишати зубожіле вироб­ництво. Як свідчить народний пере­каз, у гіркий для мешканців час ста­лося диво. Монаху - кармеліту, який щиро молився за свою землю, явила­ся Діва Марія і порадила щосили вдарити по величезному каменю. З каменя забив цілющий струмок, який приніс славу і добробут Мор­шину. Наприкінці ХІХ століття про­вінційне містечко перетворилося на модний європейський курорт – «Га­лицький Карлсбад». Лікувальну воду не тільки пили, а й використо­вували для ванн, до того ж, лікарі розпочали вживати лікувальну торф’яну грязь. Важко повірити, але моршинську ропу експортували до багатьох європейських міст, а з Польщі курсував спеціальний потяг Варшава – Моршин - курорт!

ПІД ПОКРОВОМ БОЖОЇ МАТЕРІ

Моршин – це курорт, який сприяє рухливості і спілкуванню. Справа в тому, що житлові і лікувальні кор­пуси розкинуті по лісопарку, і люди, які мешкають у різних санаторіях, зустрічаються по кілька разів на день у найрізноманітніших місцях. Із самого ранку всі дороги ведуть до красивої округлої будівлі – бювету, де, власне, й відбувається основне лікування.

Всесвітньо відома моршинська мі­неральна вода має свої різновиди. Джерело № 1 постачає хлоридно-сульфатну воду, насичену магнієм, калієм і натрієм. Така вода рекомен­дується при лікуванні гастриту. Дже­рело № 6 корисне всім: цілюща вода нормалізує імунітет та обмін речо­вин, не тільки лікує шлунок, а й за­спокоює нерви. У віддаленні від пі­стряво - галасливого курортного цен­тру, на краю густого змішаного лісу б’є «джерело Божої Матері» (№ 4). Джерельна гідрокарбонатна вода дуже м’яка, її можна пити всім, осо­бливо людям з проблемами нирок. На згадку про чудесне сходження Діви Марії тут зведена мініатюрна ка­пличка з вишуканою скульптурою Богородиці. Це улюблене місце для усамітненої молитви та медитації.

Після вранішнього частування во­дою відпочивальники лісовими стежками вирушають до їдальні. Вона розташована в самому центрі міста та відповідає найвибагливі­шим гурманським запитам. Для осо­бливих поціновувачів гастрономії є шведський стіл з найрізноманітни­шими наїдками української та євро­пейської кухні. Усі страви готуються з урахуванням дієт.

Наступне місце зустрічі, яке ніхто ніколи не змінить, – це бальнеоло­гічна лікарня, розташована просто посеред паркової зони. Тут пропону­ються близько 40 видів різних проце­дур, що зцілюють органи травлення, серцево - судинну систему, опорно - ру­ховий апарат, легені та інші органи. Тут можна отримати консультацію спеціаліста і зробити обстеження.

Коли ж «робочий» день закінчено, знову всі шляхи перетинаються, цьо­го разу у Палаці культури. Тут є і су­часний концертний зал, де можна познайомитися з неповторним коло­ритом карпатських мелодій, і послу­хати наживо столичних зірок, і бага­та бібліотека, що обслуговує всіх бажаючих.

ГОСТИННИЙ «ДНІСТЕР»

У самому центрі Моршина, в лісо­парковій зоні, розташувався санато­рій «Дністер». Він включає дві будів­лі: восьмиповерховий сучасний кор­пус із номерами підвищеної ком­фортності і триповерховий затиш­ний будиночок у стилі конструкти­візму. Для тутешніх мешканців ці­лодобово співають пташки, а у вікна зазирають білочки.

На базі санаторію працює ліку­вально - діагностичний корпус, який обслуговує весь Моршин. У лабора­торії проводяться біохімічні, імуно­логічні і бактеріологічні досліджен­ня. Окрім того, надаються послуги рентгеноендоскопічного центру та радіоізотопної лабораторії. За потре­би можна відвідати стоматологічне відділення, кабінети психотерапії та фітотерапії. Звичайно, найпопуляр­нішими є кабінети досвідчених і вправних масажистів. Особливістю санаторію «Дністер» є спеціалізова­не відділення для лікування захво­рювань печінки, де кваліфіковані лікарі-гепатологи допомагають по­долати гепатити різного походжен­ня, алкогольну хворобу, цироз печін­ки та інші недуги.

Для найбільш непосидючих від­почивальників є спортивний комп­лекс, тренажерний зал і найважливі­ший оздоровчий заклад – танцю­вальний зал.

Недаремно «Дністер» вважається кращим санаторієм у Моршині.

Наталія МИХАЙЛОВА

НОВІ ГРОМАДИ:

чи стануть вони комфортним середовищем для діяльності профспілок?

Таку тему для дискусії запропонувала ав­тор телепрограми «Захищеність», директор навчально-методичного центру профспі­лок Галина Даниленко глядачам обласної телекомпанії «Аверс» 10 квітня.

Е кспертам у студії – спеціалісту з питань рефор­мування громад Олегу Герасимчуку та голові сільської ради с. Чаруків Луцького району Жанні Пудлік (донедавна юристу профспілок) було непросто, адже їм пропонувалося вести мову не про межі територій чи розподіл бюджетів, а про те, чи покращується життя працівників, що трудяться на території громад. Зокрема, чи стане більше робо­чих місць, чи безпечною буде їхня праця, чи забезпе­чать громади якісну роботу медичних і соціальних служб, а також як запобігти скороченням, утримати кваліфікованих працівників від заробітчанства за кордоном, адже живемо в прикордонній області, як відкрити громади для інвестицій і таким чином збільшити кількість робочих місць, і головне – яке місце в реформі посядуть профспілки, чи збережуть свою традиційну галузеву структуру, чи зможуть за­пропонувати нові сервіси і як мотивуватимуть до профчленства. Тож настав час діяти.

Вл. інф. НМЦ профспілок

УГОДУ ПІДПИСАНО

Під головуванням голови Хмельницької об­ласної державної адміністрації Олександра Корнійчука відбулося засідання територіаль­ної тристоронньої соціально-економічної ради з метою підписання Територіальної уго­ди між Хмельницькою облдержадміністраці­єю, обласними Федерацією профспілок та Об’єднанням організацій роботодавців.

В ключені до угоди заходи були опрацьо­вані профспіл­ками, роботодавцями та владою, спрямова­ні на захист прав пра­цюючих області та є дієвим чинником реалізації їх прав та гарантій, ко­лективно - договірного врегулювання соціально - еко­номічних та трудових відносин.

«Соціальні домовленості будуть працювати на роз­виток економіки Хмельниччини, сприятимуть забез­печенню ефективної зайнятості, легалізації оплати праці, соціального захисту людини праці та розви­тку нашого краю», – зазначив Олександр Корнійчук.

Під час зустрічі її учасники обговорили умови Тери­торіальної угоди. Голова ФПО Геннадій Харьков­ський підкреслив, що найголовніше завдання – кон­солідувати зусилля всіх сторін на рівні області, райо­ну, трудового колективу для забезпечення гідних умов життя громадян.

У свою чергу, голова Об’єднання організацій робото­давців Хмельницької області Іван Дунець зупинився на питаннях стимулювання виробничої діяльності в регіоні.

Після узгодження умов Територіальну угоду між облдержадміністрацією, Федерацією профспілок та Об’єднанням організацій роботодавців області було підписано.

Інформаційний відділ ФПО

СТОРОНИ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ НАПРАЦЮЮТЬ НОВУ ТРИСТОРОННЮ УГОДУ

Про результати співпраці Чернігів­ської обласної державної адміністра­ції, обласного об’єднання організацій роботодавців та Федерації профорга­нізацій області у 2016 році в рамках регіональної угоди йшлося на засі­данні територіальної тристоронньої соціально-економічної ради під голо­вуванням заступника голови – керів­ника апарату ОДА Наталії Романової.

Д иректор департаменту соці­ального захисту населення ОДА Олег Русін акцентував на основних економічних по­казниках розвитку області. Зокрема, на 6% зріс індекс промислового вироб­ництва, що забезпечило області 9–11 місце серед інших областей України. На 19,3% зменшилася кількість безро­бітних, взятих на облік центрами за­йнятості. При цьому працевлаштовано 23,6 тис. громадян – майже на 6% біль­ше, ніж у 2015 році. За підсумками ми­нулого року, на 7% зросла зарплата. Область непогано спрацювала в оздо­ровленні дітей – лише з обласного та місцевих бюджетів на це спрямували 37,6 млн грн. Триває обґрунтована оптимізація шкіл, при цьому покращу­ється матеріально - технічне оснащен­ня закладів освіти, зокрема за рахунок освітньої субвенції придбано 35 нових шкільних автобусів.

На переконання очільника департа­менту, певних зрушень досягнуто в тому числі завдяки налагодженню в об­ласті тісного діалогу між органами вла­ди, роботодавцями та профспілками.

Цю думку підтримав і голова прав­ління обласного об’єднання організа­цій роботодавців, співголова ради Во­лодимир Козир, зазначивши, що остан­німи роками ОДА стала проводити не­обхідні для підприємців зустрічі, кон­ференції, робочі наради, зокрема за участю потенційних інвесторів.

Загалом позитивно оцінив стан со­ціального діалогу голова Федерації профспілкових організацій області, співголова ради Ігор Москаленко. Зо­крема, до позитивних напрацювань можна віднести прийняття рішен­ня обласної ради щодо під­вищення з 1 січня цьо­го року тарифних розрядів педаго­гічним праців­никам на­вчальних за­кладів та установ осві­ти, що фінан­суються за ра­хунок місце­вих бюджетів, – дошкільних та позашкільних за­кладів, ПТНЗ.

Проте, проблем ще за­лишається чимало. І головна з них – рівень заробітної плати в облас­ті. Номінальна заробітна плата штат­ного працівника у грудні 2016 року в середньому становила 4804 грн, що склало 74,2% державного показника (в Україні – 6475 грн). У грудні минулого року область посіла останнє місце з нарахування заробітної плати.

Серед найбільш проблемних пи­тань Ігор Москаленко відзначив забор­гованість із зарплати в розмірі 13,7 млн грн на 33 підприємствах - борж­никах, а також брак кваліфікованих робітничих кадрів на ринку праці об­ласті, сучасний стан охорони праці.

Коментуючи виступи, заступник го­лови – керівник апарату ОДА Наталія Романова зауважила, що пи­тання погашення забор­гованості із зарплати постійно перебуває в полі зору і пев­ного впливу облдержадміністрації. Також ОДА активно пра­цює над вирі­шенням про­блем з підготов­ки затребуваних робітничих кадрів. Зокрема, найближ­чими днями будуть го­тові результати моніто­рингу потреб за спеціальностя­ми на ринку праці області.

Члени ради затвердили склад робо­чої групи, яка має напрацювати про­ект цього тристороннього документа. Його розглянуть вже на наступному зібранні.

Підготував Віталій КОПИШ

БЕЗПЕЦІ ПРАЦІ – НАЙПИЛЬНІША УВАГА ПЕРВИНКИ

Безпечні умови праці та збе­реження життя і здоров’я пра­цівників є одним з пріоритетів роботи первинної профспіл­кової організації Кременчуць­кого колісного заводу.

«О днією з найважливіших функцій нашої профор­ганізації є здійснення контролю за виконан­ням законодавства про охорону праці, – розповідає голова профкому заводу Світлана Усенко. – Оплата й охорона праці, соціальна сфера – це три ключо­вих напрями роботи профспілки. Але наша профорганізація не обмежує свою діяльність тільки цими напрямами. За 25 років профспілкової роботи на нашо­му підприємстві вдалося закріпити со­ціальний діалог з адміністрацією під­приємства, навчитися чути один одно­го, тому вдається багато робити для працівників». Щороку на комплексні заходи з охорони праці витрачається понад 2 млн грн коштів підприємства. На забезпечення спецодягом, спецвзут­тям, засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), молоком та іншим у 2016 році ви­трачено понад 3 млн грн.

При профкомі заводу працює комісія з охорони праці, яка проводить обстежен­ня робочих місць щодо дотримання за­конодавства про охорону праці, регуляр­но проходять перевірки якості спецодя­гу, використання ЗІЗ, порядку видачі й використання талонів на спецхарчуван­ня. Також члени комісії розглядають звернення працівників підприємства, що стосуються умов та безпеки праці.

За ініціативою голови профкому ство­рена та діє комісія, яка контролює, аби спецодяг видавався вчасно та був на­лежної якості. Приміром, вдалося до­могтися того, що спецодяг та взуття отримують і технологи підприємства, яким часто доводиться бувати в цехах. Хоча цього не передбачають норми, але потреби людей врахували при укладенні колективного договору. Працівники колісного заводу забезпе­чені газованою питною водою майже в усіх підрозділах, в їдальні організова­но дієтичне харчування, цілодобово працює медичний пункт.

Стало вже доброю традицією щорічно проводити на підприємстві конкурс дитячих малюнків на тему безпеки праці до Всесвітнього дня охорони пра­ці. Цьогоріч 27 дітей заводчан отрима­ли нагороди за участь у конкурсі, а найкращі малюнки передано до Управ­ління Держпраці у Полтавській облас­ті для участі в обласному конкурсі.

Микола САМОЙЛЕНКО,

голова цехового комітету ВКП ППО ПАТ «Кременчуцький колісний завод»

ФЛАГМАНУ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ – 50 РОКІВ

Нещодавно Черкаський поштамт, флагман поштового зв’язку Черкаської дирекції ПАТ «Укрпошта», відсвяткував 50-річний ювілей.

У березні 1967 року на виконання на­казу міністра зв’язку УРСР роз­почато реорганізацію Черкаського міського вуз­ла зв’язку, що й вважаєть­ся часом заснування ново­го поштового підприєм­ства – Черкаського пош­тамту, який об’єднував на той час 17 відділень по­штового зв’язку.

Окрасою поштамту стала чудова споруда в самому центрі міста, відома кож­ному його мешканцю як Будинок зв’язку, спору­джений у 1965 році за про­ектом фахівців «Дніпро­цивільпромбуду» – архі­тектора С. Раца та кон­структора І. Бравера.

Особливого розвитку Чер­каський поштамт досяг у період 1982–2002 років, коли найновіші методи обслуговування, техноло­гії поштових послуг поча­ли розроблятися й упрова­джуватися в Черкасах. Перших здобутків у сфері автоматизації виробни­чих процесів, комп’ютеризації відділень пошто­вого зв’язку та вдоскона­лення обслуговування клієнтів досягнуто саме тут, під керівництвом по­чесного зв’язківця, кава­лера ордена «Знак Поша­ни» Сергія Новікова.

Сьогодні поштовики йдуть шляхом перетво­рень, адже сучасне конку­рентоспроможне підпри­ємство вимагає значних змін – приведення відді­лень у відповідність прин­ципам зручності для клі­єнтів, оснащення всієї ме­режі комп’ютерною техні­кою, осучаснення техноло­гії послуг і навчання пер­соналу роботі в бізнес - се­редовищі. Сучасні відді­лення поштового зв’язку мають стати привабливи­ми та ефективними.

З нагоди відзначення пам’ятної для Черкасько­го поштамту дати у відді­ленні поштового зв’язку № 1 відбулося урочисте погашення спеціальним поштовим штемпелем марки із зображенням Бу­динку зв’язку. Перші пам’ятні відбитки на кон­верті, присвяченому 50 - річчю Черкаського поштамту, зробили почес­ний гість голова Федера­ції профспілок Черкась­кої області Петро Шевчен­ко, ветерани галузі – ко­лишній перший керівник обласного підприємства поштового зв’язку «Черка­сипошта» Віталій Пись­менний, колишній на­чальник поштамту Сергій Новіков і перший заступ­ник директора Черкаської дирекції ПАТ «Укрпошта» Роман Єзик.

Вл. інф. ФПО

Усі новини