ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

В ЕПІЦЕНТР СКАНДАЛУ ПОТРАПИВ «НЕ ТОЙ» БУДИНОК!

Київський Будинок профспілок знову опинився в епіцентрі сканда­лу. У пресі поширили інформацію, що буцімто тут знову хочуть відкри­ти кафе. Якими тільки епітетами не нагороджували власника цього за­кладу та керівництво ФПУ: мовляв, розважальний заклад будується буквально «на крові» героїв. І ніхто не захотів розбиратися, що на­справді той будинок профспілок, у якому з’явилося кафе, ані до ФПУ, ані до драматичних подій на Майда­ні не має жодного відношення.

БАГАТОСТРАЖДАЛЬНА БУДІВЛЯ

Через розташування прямісінько в самому сер­ці столиці Будинок профспілок неодноразово пе­ребував в епіцентрі історичних і часто трагічних подій. Одна з перших кам’яних будівель на київ­ському Майдані, з 1851 року вона слугувала міс­цем для проведення Шляхетських зборів – органу самоуправління класу шляхти (дворянства). У ра­дянські часи завдяки вигідному розташуванню тут розміщувалися різні установи: офіси комер­ційних підприємств, колективи народної самоді­яльної творчості.

Під час Другої світової війни, коли внаслідок підриву радянськими диверсантами три чверті Хрещатика вигоріло, будинок Шляхетських зборів вистояв. Загалом тій будівлі судилося простояти 125 років. У 1976 році її знесли і звели ту споруду, яку ми бачимо сьогодні. Спроектували її архітек­тори Олександр Малиновський і Олександр Кома­ровський. Тоді це було головне приміщення Укра­їнської республіканської ради професійних спілок.

Тоді ж на будівлі з’явився її головний символ – електронний годинник, який показував не лише час, а й дату, температуру повітря та іншу інфор­мацію. Саме його демонстрували по центральному телебаченню під час останньої хвилини старого року. У 2011-му замість застарілого годинника туди вмонтували сучасне мультимедійне табло.

Під час Помаранчевої революції Будинок проф­спілок відігравав роль прихистку для майданівців. Тут вони могли погрітися, перекусити та відпочи­ти. Але справжню свою драматичну роль будівля відіграла під час Революції гідності. Цього разу людям довелося шукати захисту в міцній будівлі не лише через холод та втому, а й через реальну за­грозу життю. Тут розташувався штаб революції, сюди звозили поранених. Співробітники профспі­лок охоче відкривали двері революціонерам, до­зволяли їм розташовуватися там і перебувати стільки, скільки потрібно. А профспілкові медики надавали першу допомогу революціонерам, які сті­кали кров’ю.

А в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, під час чергової спроби штурму силовиками Майдану, в будівлі почалася пожежа. Зайня­лося десь на четвертому поверсі, а на той момент, як приїхали по­жежні, палали вже шість повер­хів. Рятувальники та волонтери зробили все, щоб врятувати лю­дей. Але не всім вдалося вийти з пожежі неушкодженими. Були й загиблі, кількість яких і досі не встановлена.

Сама ж понівечена, чорна, обгоріла будівля ста­ла символом Майдану: саме її показували зарубіж­ні телеканали, щоб передати трагічні наслідки української революції.

НА ЧИЇХ КІСТКАХ КАФЕ?

У тому, що це місце – священне, бо стало свід­ком страшних подій, ніхто не сумнівається. Саме тому здійнявся такий скандал, коли наприкінці минулого року хтось задумав побудувати тут кафе з караоке-баром. Активісти вирішили, що розва­жальний заклад недоречний на такому місці, і зро­били все, щоб закрити його.

Сьогодні ситуація повторюється. Преса підхо­пила «смажену» новину про те, що в Будинку проф­спілок, просто «на кістках загиблих майданівців», відкривається нове кафе. Та ще й із символічною назвою – «На Майдані». На керівництво ФПУ одра­зу ж повісили всіх собак: мовляв, будуєте комер­ційні об’єкти «на крові».

«Сенсацію» підхопили журналісти й активісти. І ніхто не став розбиратися, що насправді кафе роз­міщене не в тій будівлі, де під час революції був штаб і яка, власне, горіла. А в іншій – приміщенні профспілок м. Києва, розташованому за зовсім ін­шою адресою.

Як стверджує заступник Голови Федерації профспілок України, «наша будівля знаходиться за адресою Майдан Незалежності, 2. А будівля профспілок м. Києва, в приміщенні якої, власне, і розміщене кафе, має іншу адресу: Хрещатик, 16. Чесно кажучи, ми вже втомилися пояснювати, що Фе­дерація профспілок України не має до міської профспілки жодного сто­сунку. Але ми відчуваємо на собі весь негатив суспільної критики. За тиждень після з’їзду ми створимо комісію з голів центральних комі­тетів і зробимо спільну заяву щодо міської профспілки, в якій вислови­мо своє ставлення до цієї ситуації».

Якщо керуватися логікою активістів, що на тому місті, де відбувалися криваві події 2013–2014 років, не можна будувати розважальних закладів, то потрібно закрити всі кафе та ресторани на Хре­щатику. Адже географія драматичних подій сягає кількох кілометрів у середмісті Києва.

ДО СВЯТА НЕЗАЛЕЖНОСТІ – ОНОВЛЕНУ БУДІВЛЮ!

Наразі постійні виправдання за чужі дії відво­лікають профспілковців від головної справи – від­новлення обгорілого Будинку профспілок. Віднов­лювальні роботи проводяться, хоча, можливо, й не так швидко, як хотілося б. Процес тривалий і копіт­кий, адже пожежа знищила або значно пошкодила величезну територію будівлі. Було проведено тен­дери з будівельними компаніями, укладено дого­вір, закуплено необхідне обладнання. Наразі три­вають погодження з інвестором, замовником та генеральним проектувальником технічного за­вдання. Нещодавно були розпочаті роботи з віднов­лення спроможності каркасу будівлі кількох сек­цій, актової зали та башти.

Незважаючи на те, що ФПУ було визнано по­страждалою стороною, жодної копійки від цен­тральної та міської влади не отримано. Зрештою, винних у цій пожежі так і не знайшли, а отже, на відшкодування годі й очікувати. Та й громад­ськість не поспішає долучатися до відновлення бу­дівлі, хоча є реквізити Благодійного фонду, за яки­ми можна допомогти фінансово та пришвидшити будівництво.

Але профспілковці не опускають рук. Щоб част­ково покрити витрати, частину приміщень Будин­ку профспілок було віддано в оренду приватним інвесторам. Але 90% площі лишається в розпоря­дженні представників центральних комітетів профспілок, що входять до ФПУ.

За словами Володимира Саєнка, окреме примі­щення буде виділено під музей гідності. Це не буде велике зібрання експонатів у традиційному розу­мінні цього слова – для нього на київському Май­дані та Хрещатику є достатньо державних установ, здатних розмістити пам’ятки революції. Але місце для «камерного» музею – куточка вшанування пам’яті загиблих героїв – у Будинку профспілок вже запланували.

Коли ж завершиться будівництво? Підрядник обіцяє відновити будинок за півтора року, щоб встигнути до символічної дати.

«За нашим договором з інвестором, 24 серпня 2017 року наші членські організації мають зайня­ти свої місця в оновлених приміщеннях. Це сим­волічно, що остаточне повернення до життя Бу­динку профспілок відбудеться саме на свято Української незалежності», – зазначив Володи­мир Саєнко.

• ВГОЛОС!

Володимир САЄНКО, заступник Голови ФПУ:

«Нам уже набридло виправдовуватися й відпо­відати за чужі «гріхи»».

01.04.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини