« на головну 18.06.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1249)
18
Квітень
 
Інтерв’ю
 
СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Юридична сторінка

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОПЛАТ ТА РОБОЧИЙ ЧАС

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОПЛАТ ТА РОБОЧИЙ ЧАС

  Який максимальний розмір доплат за вчене звання та на ­уковий ступінь установлю­ється працівникам вищих на­вчальних закладів?

Т. Петренко, м. Дніпро

На підставі ст. 8 Закону України «Про оплату праці» умови оплати праці працівників установ і органі­зацій, що фінансуються з бюджету, визначає Кабінет Міністрів України.

Умови оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. №1298 «Про оплату праці працівни­ків на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати пра­ці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бю­джетної сфери» (зі змінами, далі – по­станова № 1298).

На виконання пункту 6 постанови № 1298 міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади були розроблені і затверджені конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників підві­домчих бюджетних установ, закла­дів та організацій відповідно до Єди­ної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності та спе­цифіки їхньої роботи.

Оплата праці працівників вищих навчальних закладів незалежно від відомчого підпорядкування здій­снюється відповідно до наказу Мі­ністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557 «Про впорядку­вання умов оплати праці та затвер­дження схем тарифних розрядів пра­цівників навчальних закладів, уста­нов освіти та наукових установ» (зі змінами, далі – наказ № 557), розро­бленим на виконання постанови №1298, та Інструкції про оплату пра­ці та розміри ставок заробітної пла­ти професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 02.04.93 р. № 90 (зі змінами), яка з 1 вересня 2005 р. за­стосовується в частині, що не супер­ечить умовам оплати праці, визна­ченим наказом № 557.

Підпунктом 3 «в» п. 4 наказу № 557 передбачено, що працівникам уста­новлюється доплата за вчене звання професора – у граничному розмірі 33% посадового окладу (ставки заро­бітної плати), доцента, старшого на­укового співробітника, старшого до­слідника – у граничному розмірі 25%.

Зазначена доплата встановлюєть­ся працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним уче­ним званням. За наявності у зазначе­них працівників двох або більше вче­них звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.

Згідно з пп. 3 «г» п. 4 наказу №557 працівникам установлюється допла­та за науковий ступінь доктора наук у граничному розмірі 25% посадово­го окладу (ставки заробітної плати), кандидата наук, доктора філософії – у граничному розмірі 15%.

Зазначені доплати встановлюють працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним на­уковим ступенем. За наявності у пра­цівників двох наукових ступенів до­плата встановлюється за одним (ви­щим) науковим ступенем.

Відповідність ученого звання та наукового ступеня профілю діяль­ності працівника на обійманій поса­ді визначає керівник установи, за­кладу або організації.

Документи, що засвідчують наяв­ність наукового ступеня та вченого звання, повинні відповідати нормам та вимогам, передбаченим законо­давством. Водночас відповідно до ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» заклад вищої освіти може встановити більший розмір зазначе­них доплат за рахунок власних над­ходжень.

Керівник закладу вищої освіти на підставі законодавства, статуту та колективного договору визначає по­рядок, установлює розміри доплат, надбавок, премій, матеріальної до­помоги та заохочення педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників закладів вищої освіти.

Додатково інформуємо, що згідно з п. 6.3.27 Галузевої угоди між Мініс­терством освіти і науки України, Профспілками працівників освіти і науки України та Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодав­ців у галузі вищої освіти на 2021–2025 роки сторони рекомендують керів­никам закладів та установ освіти і науки забезпечити встановлення до­плати працівникам, які мають нау­кові ступені та вчені звання, в макси­мальному розмірі.

Чи вважається період тимча­сової непрацездатності пра­цівника, засвідченої в уста­новленому порядку, робочим часом?

І. Клопотенко, м. Київ

Як зазначено в п. 5 частини 1 ст. 29 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), до початку роботи ро­ботодавець зобов’язаний узгодже­ним із працівником способом поін­формувати працівника про правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму ро­боти, тривалість робочого часу і від­починку, а також про положення ко­лективного договору (у разі його укладення).

Згідно зі ст. 57 КЗпП час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутріш­нього трудового розпорядку і графі­ками змінності відповідно до зако­нодавства. Склад робочого часу до­цільно також визначити у вказаних актах роботодавця на підставі зако­нодавства.

Водночас відповідно до абзацу 4 п. 3 розділу І «Загальні положення» Порядку формування медичних ви­сновків про тимчасову непрацездат­ність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Мі­ністерства охорони здоров’я України від 01.06.2021 р. № 1066, зареєстрова­ного в Міністерстві юстиції України 02.06.2021 р. за № 728/36350, тимчасова непрацездатність особи відповідно до медичного висновку (далі – тим­часова непрацездатність) – це непра­цездатність особи внаслідок захво­рювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворот­ний характер під впливом лікуван­ня, реабілітації, інших заходів ме­дичного характеру, та триває до від­новлення працездатності або до за­кінчення причин, які унеможливлю­ють виконання роботи. Тимчасова непрацездатність обраховується в календарних днях.


У зв’язку з цим, ураховуючи за­значене вище визначення поняття «тимчасова непрацездатність», не вбачається підстав вважати період тимчасової непрацездатності робо­чим часом.

ОКСАНА РІЗНІЧУК, ГОЛОВНИЙ СПЕЦІАЛІСТ ДЕПАРТА­МЕНТУ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

 

ОКРЕМІ ПИТАННЯ ЩОДО ПОДАТКІВ

Чи має право контр­олюючий орган про­водити докумен­тальну позапланову перевірку фізичної особи – підприємця при знятті з обліку?

Право проводити у фізичних осіб – підприємців докумен­тальних перевірок звітів та ін­ших документів про нарахуван­ня, обчислення та сплату єди­ного внеску контролюючі орга­ни використовують відповідно до ст. 13 Закону №2464. Такі пе­ревірки проводять у порядку, встановленому ПКУ.

Враховуючи викладене, ви­користання контролюючим ор­ганом права на проведення до­кументальних позапланових перевірок платників податків – фізичних осіб, у тому числі у разі державної реєстрації припи­нення підприємницької діяль­ності фізичної особи – підпри­ємця, слід здійснювати за наяв­ності визначених ПКУ обставин.

Водночас згідно з п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визна­чити суму грошових зобов’язань платника податків, передбаче­них ПКУ або іншим законодав­ством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкової декларації.

Отже, у разі наявності ви­значених ПКУ обставин для проведення документальної позапланової перевірки фізич­ної особи – підприємця, у тому числі у разі державної реєстра­ції припинення підприємниць­кої діяльності такої особи, по­даткової інформації, яка може свідчити про заниження або за­вищення суми його податкових зобов’язань, про порушення ви­мог законодавства, контроль за дотриманням якого покла­дено на контролюючі органи, тощо, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу при­ймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи, яке оформлю­ється наказом.

Також згідно з абзацом 2 пп. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ державна реєстрація припи­нення підприємницької діяль­ності фізичної особи не припи­няє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприєм­ницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання та­ких зобов’язань та застосуван­ня штрафних санкцій і нараху­вання пені за їх невиконання.

Якщо після внесення до Дер­жавного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприєм­ців та громадських формувань запису про припинення підпри­ємницької діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як само­зайнятої особи.

Які помилки роблять ФОП при подачі річ­ної звітності?

Підприємці неправильно ви­значають, за який період дохо­ду потрібно звітувати (звіт по­дають за період з 01.01 по 31.12);

не перевіряють системи опо­даткування;

не перевіряють податкової адреси, яка автоматично підтя­гується в декларації.

05.04.2024



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

08.05.2024 21:25

08.05.2024 21:01

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання