« на головну 13.10.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1259)
19
Вересень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Юридична сторінка

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОПЛАТ ТА РОБОЧИЙ ЧАС

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОПЛАТ ТА РОБОЧИЙ ЧАС

  Який максимальний розмір доплат за вчене звання та на ­уковий ступінь установлю­ється працівникам вищих на­вчальних закладів?

Т. Петренко, м. Дніпро

На підставі ст. 8 Закону України «Про оплату праці» умови оплати праці працівників установ і органі­зацій, що фінансуються з бюджету, визначає Кабінет Міністрів України.

Умови оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. №1298 «Про оплату праці працівни­ків на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати пра­ці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бю­джетної сфери» (зі змінами, далі – по­станова № 1298).

На виконання пункту 6 постанови № 1298 міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади були розроблені і затверджені конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників підві­домчих бюджетних установ, закла­дів та організацій відповідно до Єди­ної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності та спе­цифіки їхньої роботи.

Оплата праці працівників вищих навчальних закладів незалежно від відомчого підпорядкування здій­снюється відповідно до наказу Мі­ністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557 «Про впорядку­вання умов оплати праці та затвер­дження схем тарифних розрядів пра­цівників навчальних закладів, уста­нов освіти та наукових установ» (зі змінами, далі – наказ № 557), розро­бленим на виконання постанови №1298, та Інструкції про оплату пра­ці та розміри ставок заробітної пла­ти професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 02.04.93 р. № 90 (зі змінами), яка з 1 вересня 2005 р. за­стосовується в частині, що не супер­ечить умовам оплати праці, визна­ченим наказом № 557.

Підпунктом 3 «в» п. 4 наказу № 557 передбачено, що працівникам уста­новлюється доплата за вчене звання професора – у граничному розмірі 33% посадового окладу (ставки заро­бітної плати), доцента, старшого на­укового співробітника, старшого до­слідника – у граничному розмірі 25%.

Зазначена доплата встановлюєть­ся працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним уче­ним званням. За наявності у зазначе­них працівників двох або більше вче­них звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.

Згідно з пп. 3 «г» п. 4 наказу №557 працівникам установлюється допла­та за науковий ступінь доктора наук у граничному розмірі 25% посадово­го окладу (ставки заробітної плати), кандидата наук, доктора філософії – у граничному розмірі 15%.

Зазначені доплати встановлюють працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним на­уковим ступенем. За наявності у пра­цівників двох наукових ступенів до­плата встановлюється за одним (ви­щим) науковим ступенем.

Відповідність ученого звання та наукового ступеня профілю діяль­ності працівника на обійманій поса­ді визначає керівник установи, за­кладу або організації.

Документи, що засвідчують наяв­ність наукового ступеня та вченого звання, повинні відповідати нормам та вимогам, передбаченим законо­давством. Водночас відповідно до ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» заклад вищої освіти може встановити більший розмір зазначе­них доплат за рахунок власних над­ходжень.

Керівник закладу вищої освіти на підставі законодавства, статуту та колективного договору визначає по­рядок, установлює розміри доплат, надбавок, премій, матеріальної до­помоги та заохочення педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників закладів вищої освіти.

Додатково інформуємо, що згідно з п. 6.3.27 Галузевої угоди між Мініс­терством освіти і науки України, Профспілками працівників освіти і науки України та Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодав­ців у галузі вищої освіти на 2021–2025 роки сторони рекомендують керів­никам закладів та установ освіти і науки забезпечити встановлення до­плати працівникам, які мають нау­кові ступені та вчені звання, в макси­мальному розмірі.

Чи вважається період тимча­сової непрацездатності пра­цівника, засвідченої в уста­новленому порядку, робочим часом?

І. Клопотенко, м. Київ

Як зазначено в п. 5 частини 1 ст. 29 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), до початку роботи ро­ботодавець зобов’язаний узгодже­ним із працівником способом поін­формувати працівника про правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму ро­боти, тривалість робочого часу і від­починку, а також про положення ко­лективного договору (у разі його укладення).

Згідно зі ст. 57 КЗпП час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутріш­нього трудового розпорядку і графі­ками змінності відповідно до зако­нодавства. Склад робочого часу до­цільно також визначити у вказаних актах роботодавця на підставі зако­нодавства.

Водночас відповідно до абзацу 4 п. 3 розділу І «Загальні положення» Порядку формування медичних ви­сновків про тимчасову непрацездат­ність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Мі­ністерства охорони здоров’я України від 01.06.2021 р. № 1066, зареєстрова­ного в Міністерстві юстиції України 02.06.2021 р. за № 728/36350, тимчасова непрацездатність особи відповідно до медичного висновку (далі – тим­часова непрацездатність) – це непра­цездатність особи внаслідок захво­рювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворот­ний характер під впливом лікуван­ня, реабілітації, інших заходів ме­дичного характеру, та триває до від­новлення працездатності або до за­кінчення причин, які унеможливлю­ють виконання роботи. Тимчасова непрацездатність обраховується в календарних днях.


У зв’язку з цим, ураховуючи за­значене вище визначення поняття «тимчасова непрацездатність», не вбачається підстав вважати період тимчасової непрацездатності робо­чим часом.

ОКСАНА РІЗНІЧУК, ГОЛОВНИЙ СПЕЦІАЛІСТ ДЕПАРТА­МЕНТУ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

 

ОКРЕМІ ПИТАННЯ ЩОДО ПОДАТКІВ

Чи має право контр­олюючий орган про­водити докумен­тальну позапланову перевірку фізичної особи – підприємця при знятті з обліку?

Право проводити у фізичних осіб – підприємців докумен­тальних перевірок звітів та ін­ших документів про нарахуван­ня, обчислення та сплату єди­ного внеску контролюючі орга­ни використовують відповідно до ст. 13 Закону №2464. Такі пе­ревірки проводять у порядку, встановленому ПКУ.

Враховуючи викладене, ви­користання контролюючим ор­ганом права на проведення до­кументальних позапланових перевірок платників податків – фізичних осіб, у тому числі у разі державної реєстрації припи­нення підприємницької діяль­ності фізичної особи – підпри­ємця, слід здійснювати за наяв­ності визначених ПКУ обставин.

Водночас згідно з п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визна­чити суму грошових зобов’язань платника податків, передбаче­них ПКУ або іншим законодав­ством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкової декларації.

Отже, у разі наявності ви­значених ПКУ обставин для проведення документальної позапланової перевірки фізич­ної особи – підприємця, у тому числі у разі державної реєстра­ції припинення підприємниць­кої діяльності такої особи, по­даткової інформації, яка може свідчити про заниження або за­вищення суми його податкових зобов’язань, про порушення ви­мог законодавства, контроль за дотриманням якого покла­дено на контролюючі органи, тощо, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу при­ймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи, яке оформлю­ється наказом.

Також згідно з абзацом 2 пп. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ державна реєстрація припи­нення підприємницької діяль­ності фізичної особи не припи­няє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприєм­ницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання та­ких зобов’язань та застосуван­ня штрафних санкцій і нараху­вання пені за їх невиконання.

Якщо після внесення до Дер­жавного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприєм­ців та громадських формувань запису про припинення підпри­ємницької діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як само­зайнятої особи.

Які помилки роблять ФОП при подачі річ­ної звітності?

Підприємці неправильно ви­значають, за який період дохо­ду потрібно звітувати (звіт по­дають за період з 01.01 по 31.12);

не перевіряють системи опо­даткування;

не перевіряють податкової адреси, яка автоматично підтя­гується в декларації.

05.04.2024



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

11.10.2024 22:50

10.10.2024 22:03

08.09.2024 21:09

23.08.2024 22:29

23.08.2024 22:00

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

08.05.2024 21:25

08.05.2024 21:01

05.04.2024 21:44

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання