ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ДОДЕРЖАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

ЩОДО КОМПЕНСАЦІЇ РОБОТИ У СВЯТКОВИЙ ТА НЕРОБОЧИЙ ДЕНЬ

Працівник був залуче­ний до виконання робіт у його вихідний або святковий день.

Чи компенсується така робота за нормами ст. 72 КЗпП?

Т. Соколенко, м. Львів

Особливості трудових від­носин працівників усіх під­приємств, установ, організа­цій в Україні незалежно від форми власності, виду діяль­ності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором із фізич­ними особами, у період дії во­єнного стану, введеного відпо­відно до Закону України «Про правовий режим воєнного ста­ну», визначає Закон України від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ «Про організацію трудових відно­син в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136).

Норми Закону № 2136, які регулюють деякі аспекти тру­дових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП) та інше законодавство про працю, ма­ють пріоритетне застосуван­ня на період дії воєнного ста­ну для працівників усіх під­приємств, установ, організа­цій в Україні незалежно від форми власності, виду діяль­ності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором із фізич­ними особами.

Згідно з частиною 6 ст. 6 Закону № 2136 у період дії во­єнного стану норми ст. 73 КЗпП не застосовуються.

Водночас інші норми зако­нодавства про працю, які не суперечать положенням Зако­ну № 2136, продовжують засто­совуватись у відносинах між працівником та роботодавцем у загальному порядку.

Так, статтею 72 КЗпП уста­новлено, що робота у вихід­ний день може компенсува­тися за згодою сторін надан­ням іншого дня, відпочинку або у грошовій формі у по­двійному розмірі.

Оплата за роботу у вихід­ний день обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП.

Отже, якщо працівник був залучений до виконання ро­біт у день, який є вихідним згідно з його графіком робо­ти, то робота у цей день має бути компенсована йому за нормами ст. 72 КЗпП.

ПРО ЗАРАХУВАННЯ ДО СТАЖУ РОБОТИ ПЕРІОДУ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Працюю за основним місцем роботи та за су­місництвом. У зв’язку зі змінами в оплаті тимча­сової непрацездатності відповідні виплати отримала лише за осно­вним місцем роботи.

Чи буде зараховано мені цей період тимча­сової непрацездатності до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку?

О. Чернякова,

Київська обл.

Пунктом 3 частини 1 ст. 9 Закону України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) встанов­лено, що до стажу роботи, що дає право на щорічну осно­вну відпустку (ст. 6 Закону № 504), зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберіга­лося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомо­га по державному соціально­му страхуванню, за винятком частково оплачуваної від­пустки для догляду за дити­ною до досягнення нею три­річного віку.

Статтею 22 Закону Украї­ни від 23.09.99 р. № 1105-ХІ V «Про загальнообов’язкове державне соціальне страху­вання» (далі – Закон № 1105) передбачено, що страхова виплата у зв’язку з тимчасо­вою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудо­вого договору (контракту), гіг-контракту, іншого ци­вільно-правового договору та на інших підставах, пе­редбачених законом, призна­чається та здійснюється за основним місцем роботи (ді­яльності).

Допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаю­чи догляд за хворою дити­ною), допомогу по вагітності та пологах застрахованим осо­бам (у тому числі тим, які здій­снюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудово­го договору) надають за осно­вним місцем роботи (діяльнос­ті) або за місцем роботи за су­місництвом (наймом) у поряд­ку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням зазначено­го до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, може бути зарахо­вано період тимчасової втра­ти працездатності лише на тому підприємстві, за яким працівнику було виплачено відповідну страхову виплату згідно зі ст. 22 Закону № 1105.

ЮЛІЯ ЄВТУШЕНКО, ГОЛОВНИЙ СПЕЦІАЛІСТ ДЕПАРТАМЕНТУ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.

ПРО АТЕСТАЦІЮ РОБОЧИХ МІСЦЬ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ

Чи потрібно проводити атестацію робочих місць працівників державної ветеринарної медицини для встановлення доплати за шкідливі умови праці?

О. Столяр,

Київська обл.

Як зазначено в ст. 100 Кодексу законів про працю України, на важ­ких роботах, на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами пра­ці, на роботах з особливими природними географічними і геологічни­ми умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встанов­люється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначає Кабінет Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.98 р. № 1960 «Про умови оплати праці працівників підприємств, установ і організації державної ветеринарної медицини» (далі – постанова № 1960) визначено, що працівникам підприємств, установ і організа­цій державної ветеринарної медицини: безпосередньо зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці і на роботах з особливо шкідли­вими умовами праці, провадять доплати в розмірі відповідно до 12 і до 24% посадового окладу за переліком посад згідно з додатками 1 і 2.

Працівники підприємств, установ і організацій державної ветери­нарної медицини, які обіймають посади, визначені зазначеними до­датками, вважаються постійно зайнятими на роботах зі шкідливими (особливо шкідливими) умовами праці незалежно від фактичного часу роботи в таких умовах.

З урахуванням зазначеного інформуємо, що рішення про встанов­лення доплат працівникам, посади яких належать до переліків, ви­значених додатками 1 і 2 до постанови № 1960, приймається з ура­хуванням п. 1 постанови № 1960 та не потребують додатково атеста­ції робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку проведен­ня атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого поста­новою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442 (зі змінами).

ТЕТЯНА КАНЕВЕЦЬ-ЦИБУЛЬКО, ГОЛОВНИЙ СПЕЦІАЛІСТ ДЕПАРТАМЕНТУ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

КОМПЕНСАЦІЯ ВИТРАТ ЗА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВПО

Київський міський центр зайнятості продовжує розгляд заяв від робото­давців на отримання компенсації ви­трат на оплату праці за працевлашту­вання внутрішньо переміщених осіб унаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні.

З березня 2022 р. діє програма з надання робо­тодавцям компенсації витрат на оплату пра­ці за працевлаштування внутрішньо перемі­щених осіб. Таку компенсацію надають що­місяця за кожну працевлаштовану особу. За­гальна тривалість надання такої компенса­ції не може перевищувати двох місяців із дня працевлаштування ВПО на умовах, пе­редбачених законодавством.

Мета програми – прискорити адаптацію лю­дей, які змушені були переїхати з небезпеч­них регіонів, та підвищити рівень зайнятос­ті серед населення.

Протягом минулого року було отримано ефективні результати від реалізації цієї про­грами.

Так, майже 400 столичних роботодавців м. Києва отримали компенсацію за працев­лаштування 1144 внутрішньо переміщених осіб.

Від початку 2023 р. компенсацію отримали вже 244 роботодавці на оплату праці 1049 осіб.

Тож КМЦЗ закликає роботодавців для на­дання компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміще­них осіб унаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні звертатися до центрів зайнятості або ж подавати доку­менти через «Портал «Дія».

Офіційний інформаційний канал ДСЗУ: https://t.me/SESofUkraine.

29.08.2023

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини