« на головну 28.03.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1246)
07
Березень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Юридична сторінка

СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ДЛЯ ОДИНОКИХ МАТЕРІВ

СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ДЛЯ ОДИНОКИХ МАТЕРІВ

Якими нормативно-пра­вовими актами визначе­но статус жінки, яка виховує і утримує дити­ну сама, і як його підтвердити?

Чи передбачені для оди­ноких матерів додаткові гарантії при прийнятті на роботу та звільненні з роботи? Чи встановлюється для них випробувальний термін?

Чи є особливості отри­мання соціальних ви­плат для жінок – дер­жавних службовців, які виховують і утримують дитину самостійно? Чи можуть зменшувати розмір заробітної плати одинокій матері, яка є державним службов­цем, або проводити ско­рочення її посади?

Які гарантії у сфері на­дання відпусток?

І. Іванішина, м. Львів.

Законодавством про працю передбачено цілий ряд пільг і гарантій для одиноких мате­рів. Водночас узагальнене ви­значення терміна «одинока мати» для застосування від­носно різних аспектів трудо­вих відносин (надання відпус­ток, гарантій при звільненні чи прийнятті на роботу) від­сутнє.

Так само не визначено кон­кретного переліку докумен­тів, які слід пред’явити одино­кій матері для підтвердження свого статусу за різних обста­вин.

Водночас абзацом 2 п. 2 По­рядку надання відпустки при народженні дитини, затвер­дженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 693, визначено, що одинока мати – це мати, в актовому записі про наро­дження дитини якої відомості про чоловіка як батька дитини внесено в установленому по­рядку за її вказівкою; мати ди­тини, батько якої помер, від­повідно до рішення суду по­збавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим, якщо ця дитина не була уси­новлена іншим чоловіком.

При цьому для підтвер­дження статусу «одинокої ма­тері» в даному випадку слід надати роботодавцю копію ви­тягу з Реєстру про державну реєстрацію народження дити­ни чи довідки про народження із зазначенням відомостей про батька дитини відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України або свідоцтво про смерть батька дитини чи рі­шення суду про позбавлення його батьківських прав, визна­ння безвісно відсутнім чи ого­лошення померлим.

Звертаємо увагу на те, що зазначений механізм викорис­товується для надання такого виду соціальної відпустки, як відпустка при народженні ди­тини. Водночас враховуючи, що законодавством про працю не передбачається узагальне­ного визначення терміна «оди­нока мати», рекомендуємо за­значений механізм використо­вувати й в інших пов’язаних із трудовими відносинами ви­падках.

Відповідно до ст. 184 Кодек­су законів про працю України (далі – КЗпП) забороняється відмовляти жінкам у при­йнятті на роботу і знижувати їм за робітну плату з мотивів, пов’язаних із вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким мате­рям – за наявністю дитини ві­ком до 14 років або дитини з інвалідністю.

У разі відмови у прийнятті на роботу жінок зазначених категорій роботодавець зобов’язаний повідомити їм причину відмови в письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено в судовому порядку.

Звільнення одиноких мате­рів за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інва­лідністю з ініціативи робото­давця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, орга­нізації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштуван­ня зазначених жінок здійсню­ється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового догово­ру. На період працевлашту­вання за ними зберігається се­редня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня за­кінчення строкового трудово­го договору.

Частиною 3 ст. 26 КЗпП пе­редбачено, що випробування не встановлюється при при­йнятті на роботу одиноких ма­терів, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інва­лідністю.

Відповідно до частини 3 ст. 5 Закону України «Про дер­жавну службу» чинність норм законодавства про працю по­ширюється на державних службовців у частині відно­син, не врегульованих цим За­коном. Оскільки цим Законом не регламентовано гарантій та/або особливого порядку припинення державної служ­би з державним службовцем, що має статус «одинокої мате­рі», в таких випадках слід так само керуватися ст 184 КЗпП.

Щодо гарантій у сфері на­дання відпусток, то законо­давством про працю передба­чено:

– право одинокої матері (яка виховує дитину без бать­ка) на щорічну відпустку за її бажанням у зручний для неї час;

– право одинокої матері що­річно на додаткову оплачува­ну відпустку тривалістю 10 ка­лендарних днів без урахуван­ня святкових і неробочих днів (до 17 календарних днів – за наявності декількох підстав для її надання) (ст. 19 Закону України «Про відпустки»).

ОКСАНА РІЗНІЧУК, ГОЛОВНИЙ СПЕЦІАЛІСТ ДИРЕКТОРАТУ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

 

ВИПЛАТА КОМПЕНСАЦІЇ ЗА НЕВИКОРИСТАНІ ДНІ ВІДПУСТКИ

Чи входить час, протягом якого працівник не працював, а пере­бував у відпустці без збережен­ня заробітної плати, в розрахун­ковий період для виплати компенсації за невикористані дні відпустки і як вона нараховується?

О. Ткаченко,

м. Вінниця

На підставі абзацу 1 п. 2 Порядку обчислен­ня середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (зі змінами, далі – Порядок), нарахування середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати ком­пенсації за невикористані відпустки прово­диться виходячи з виплат за останні 12 кален­дарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Абзацом 6 п. 2 Порядку встановлено, що час, протягом якого працівник згідно із зако­нодавством не працював і за ним не зберігав­ся заробіток або зберігався частково, виклю­чають із розрахункового періоду.

До цього часу належить, зокрема, період, коли працівник не працював у зв’язку з веден­ням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існуван­ням загрози для життя і здоров’я працівника.

Згідно з п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки прово­диться діленням сумарного заробітку за остан­ні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів розрахункового пе­ріоду. Із розрахунку виключають святкові та не­робочі дні, встановлені законодавством (ст. 73 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП). Отриманий результат множать на число календарних днів відпустки.

Водночас зазначаємо, що згідно з ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових від­носин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми ст. 73 КЗпП не застосо­вують.

Оксана ГУЗЕНКО, головний спеціаліст Директорату праці та зайнятості Міністерства економіки України

 

ВІДПУСТКИ ТА РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПРИ ЇХ НАДАННІ

На підставі якого нормативного документа оформлюється на­дання працівникам відпусток і що треба передбачити в ньому?

Чи можна в одній заяві про на­дання відпустки зазначати кілька видів відпусток?

Як обчислюється середня заробітна плата при наданні різних видів відпусток?

О. Чорненька,

м. Чернігів

Надання відпустки оформлюють на­казом (розпорядженням) про надання відпустки (типова форма № П-3, за­тверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», зі змінами).

Названою формою передбачено, що в наказі (розпорядженні) про надання відпустки зазначають серед іншого вид відпустки (щорічна основна, до­даткова, навчальна, без збереження заробітної плати та інші), період на­дання відпустки та за який період ро­боти вона надається.

Законодавством не заборонено в одній заяві та/або розпорядчому документі (наказі, розпорядженні) щодо надання відпустки зазначати декілька видів відпусток.

Обчислення середньої заробітної пла­ти у випадках надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених за­конодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), здійснюється з урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної пла­ти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (зі змінами, далі – По­рядок).

Відповідно до абзацу 1 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної пла­ти для оплати часу відпусток прово­диться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що пе­редують місяцю надання відпустки.

Водночас якщо працівникові надають різні види відпусток, то розрахунок середньої заробітної плати для опла­ти часу кожного виду відпусток необхідно зд?

07.04.2023



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

24.12.2023 14:26

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання